Постанова

від 17.01.2010 по справі 2а-6569/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2010 року 10:03 № 2а-6569/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомСпільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва провизнання нечинним рішення від 05.12.2008р. №0015402305 за участю представників сторін:

позивач, Тереза Ю.С., довіреність № <Текст >, від <Дата >, ТОВ "КЕРШЕР"

18.01.2010 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер`звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0015402305 від 05.12.2008 р.

Позивачем подано заяву (вх. №03-12/3533 від 10.08.2009р.) про уточнення позовних вимог та просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.2008р. №0015402305 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

В судовому засіданні 17.09.2009р. задоволено клопотання позивача про залучення до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Краще місто»(код ЄДРПОУ 34714438, адреса: 03083, м. Київ, просп. Науки, 78) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс»(код ЄДРПОУ 32489155, адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19).

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем п.1, п. 2 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг`від 06.07.1995р. №265/96-ВР (із змінами та доповненнями) - (далі - Закон №265) за надання послуг мийки без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу за період з 01.08.08.по 09.10.08р., оскільки станом на 09.10.2008р. відповідач не надав послуги з мийки на АЗС за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 49, а тому не міг проводити розрахункові операції з оплати таких послуг через реєстратори розрахункових операцій. Крім того, позивач вважає, що перевірку було призначено та проведено з порушенням п. 2 Указу Президента «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності`від 23.07.1998р. №817/98 та п. 11 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні`від 04.12.1990р.№509-ХІІ

Відповідач позов не визнав та зазначив, що за результатами проведення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва перевірки господарської одиниці СП ТОВ «Кершер`за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 49 було складено акт перевірки №1335/26/59/2325196004 від 09.10.2008р. та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0015402305 від 05.12.2008р. у розмірі 72505,00 грн. за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій. Тому, на думку відповідача, фінансові санкції в сумі 72505,00 грн., застосовані за порушення застосування реєстраторів розрахункових операцій, встановлені перевіркою є повністю обґрунтованими і відповідають чинному законодавству України

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової адміністрації в Київській області, на підставі направлень №6510, №6511 від 08.10.08р. було проведено перевірку господарської одиниці АЗС-магазин, який належить Спільному українсько-німецькому товариству з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер», за адресою : м. Васильків, вул.. Декабристів, 49, щодо перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої було складено Акт від 09.10.2008р. № 002931, реєстраційний №1335/26/59/23/25196004.

За результатами перевірки було встановлено:

- не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідних розрахункових документів на загальну суму 14501,00 грн., чим порушено пункт 1, 2 ст. 3 Закону №265.

Відповідальність передбачена п. 1 ст. 17 Закону №265 і складає п`ятикратний розмір суми не проведеної через РРО розрахункової операції (14501,00 грн. х 65 = 72 505,00 грн.)

Також в акті перевірки від 09.10.2008р. зазначено, що на місці проведення розрахунків СП ТОВ «Кершер`знаходиться POS термінал, через який проводиться розрахункові операції в безготівковій формі (за допомогою платіжних карток) за паливно - мастильні матеріали та послуги мийки, що розміщена на території та за адресою АЗС. СП ТОВ «Кершер`проводить розрахункові операції з продажу (відпуску) паливно мастильних матеріалів через POS-термінал та зареєстрований РРО. СП ТОВ «Кершер» на місці проведення розрахунків проводить розрахункові операції через POS-термінал у безготівковій формі (за допомогою платіжних карток) за послуги мийки без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа за період з 01.08.2008р. по 09.10.2008р. на загальну суму 14501,00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008р. №0015402305 у розмірі 72505,00 грн.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг ДПА у м. Києві та ДПА України оскаржуване рішення від 05.12.08р. №0015402305 залишено без змін.

При винесені оскаржуваного рішення, органи податкової служби керувалися нормами ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено що розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця. Пунктом 1 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Постановою Кабінету міністрів України від 07.02.2004р. №121 «Про терміни переведення суб`єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій`встановлено, що терміни переведення суб`єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з продажу товарів (послуг), що здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток та розрахункових чеків 1 січня 2002 року.

Тому за порушення вимог закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням органів податкової служби застосовуються фінансові санкції у п`ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в преамбулі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону N 265 суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як визначено статтею 2 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтями 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг`визначено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Так, в підпункті 2.2.14 Акту перевірки від 09.10.2008р. встановлено, що на момент проведення перевірки АЗС за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 49, що належить СП ТОВ «Кершер»(код 25196004) здійснюється реалізація паливно-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових напоїв, продуктів харчування, неподовольчих товарів за готівковий та безготівковий розрахунок. На АЗС використовується два реєстратори розрахункових операцій: РРО №1 Т8Т РОS 22, заводський номер00000215, фіскальний номер 2659014246 та РРО №2 Т8Т РОS 22, заводський номер 00000214, фіскальний 2659013967. До перевірки надані документи до двох РРО, а саме: реєстраційне посвідчення, довідки про опломбування, книги ОРО. Встановлено, що пломби на РРО наявні та цілі.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків СП ТОВ «Кершер`відповідає сумі , яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Як встановлено судом, 01.04.2008р. між СП ТОВ «Кершер»(виконавець) та ТОВ «ТНК-Транс»(замовник) було укладено Договір №41-3-0408 надання послуг, за умовами якого позивач надавав замовникові послуги з мобільної мийки автомобілів. Однак, з 01.08.2008р. Договір №41-3-0408 був достроково розірваний за згодою сторін, що підтверджується Угодою про розірвання від 01.08.2008р.

01.08.2008р. між Позивачем і ТОВ «Краще місто`було укладено Договір суборенди №335-08/СА, згідно з яким позивач (суборендар) передав ТОВ «Краще місто»(орендар) у тимчасове платне користування, зокрема, частину будівлі АЗК (за адресою: м. Васильків, вул.. Декабристів, 49) під мийку.

З 15.08.08р. послуги мийки за вказаною адресою надавалися на підставі Договору №46-3-0408 (надання послуг) від 01.04.2008р., укладеного між ТОВ «НТК-Транс»(замовник) та ТОВ «Краще місто»(виконавець) (наявний в матеріалах справи).

За Договором №46-3-0408 виконавець прийняв на себе зобов`язання з надання послуг з обслуговування автотранспорту замовника, згідно переліку послуг, вказаних у додатку №1 до Договору №46-3-0408. У Додатку №1 вказано, що виконавець надає замовникові послуги з мийки у визначених сторонами пунктах обслуговування, серед яких вказано також адресу: м. Васильків, вул. Декабристів, 49.

Таким чином, виконавцем послуг з мобільної мийки автомобілів на території АЗС за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 49, що визнається Окружним адміністративним судом м. Києва, було ТОВ «Краще місто».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на момент перевірки 09.10.2008р. СП ТОВ «Кершер`не здійснювало надання послуг мобільної мийки автомобілів на АЗС (м. Васильків, вул. Декабристів, 49), а тому не мало обов`язку проводити розрахункові операції з оплати таких послуг через реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які застосовуються до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності є адміністративно-господарські санкції.

Статтею 218 цього ж Кодексу встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавчо встановлених правил здійснення суб`єктами господарювання розрахунків за товари (послуги) підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Оскільки, у діях Відповідача не було вини і як наслідок складу правопорушення, відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно застосовано адміністративно-господарські санкції до позивача.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги СП ТОВ «Кершер`про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 05.12.2008р. №0015402305 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008р. №0015402305 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя П.О. Григорович