Постанова

від 08.04.2014 по справі 2а-6569/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року справа № 2а-6569/09/2670

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кершер» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва треті особитовариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс», товариство з обмеженою відповідальністю «Краще місто» про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій (фінансових) санкцій №0015402305 від 15.12.2008 за участю представників сторін:

від позивача: Горболис О.А.,

від відповідача: Глушковська А.О.,

від третіх осіб: не з'явились.

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс», товариство з обмеженою відповідальністю «Краще місто» про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0015402305 від 15.12.2008

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.01.2010 позовні вимоги Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кершер» задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Києва залишено без задоволення, а постанову суду від 18.01.2010 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Києва задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Представником позивача суду надано усні пояснення з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 щодо не повного встановлення та не дослідження розрахунку штрафних санкцій за факт встановленого правопорушення, а також зазначено, що податковим органом безпідставно встановлено порушення позивачем п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за надання послуг мийки без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу за період з 01.08.2008 по 09.10.2008, оскільки товариством не надавались послуги з мийки на АЗС, а тому товариство фізично не могло проводити розрахункові операції з оплати послуг через РРО.

Представником позивача також наголошено на тому, що перевірка проведена в порушення п.2 Указу Президента «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» та п.11 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду надано усні та письмові пояснення з урахуваннями ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники третіх осіб до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПА в Київській області на підставі направлень №6510, №6511 від 08.10.2008 проведено перевірку господарської одиниці - АЗС, що розташована за адресою: м. Васильків, вул.. Декабристів, 49 та належить суб'єкту господарської діяльності Спільному українсько-німецькому товариству з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер».

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 09.10.2008 №002931, реєстраційний №1335/26/59/23/25196004 щодо перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідних розрахункових документів на загальну суму 14501,00грн., чим порушено п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (надалі - Закон №265).

Актом перевірки встановлено, що на місці проведення розрахунків знаходиться POS -термінал, через який проводиться розрахункові операції в безготівковій формі (за допомогою платіжних карток) за паливно-мастильні матеріали та послуги мийки та проводить розрахункові операції з продажу (відпуску) паливно-мастильних матеріалів через POS-термінал та зареєстрований РРО, що розміщена на території АЗС за адресою: м.Васильків, вул.Декабристів, 49, яка належить СП ТОВ «Кершер». СП ТОВ «Кершер» на місці проведення розрахунків проводить розрахункові операції через POS-термінал у безготівковій формі (за допомогою платіжних карток) за послуги мийки без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа за період з 01.08.2008 по 09.10.2008 на загальну суму 14501,00грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 №0015402305 у розмірі 72505,00грн. (14501,00грн. х 65 = 72505,00грн.), де 14501,00грн. не проведене сума через РРО.

Позивач не погодився з винесеним рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг позивача ДПА у м.Києві та ДПА України оскаржуване рішення від 05.12.2008 №0015402305 залишено без змін.

Оцінивши за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Постановою Кабінету міністрів України від 07.02.2004 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з продажу товарів (послуг), що здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток та розрахункових чеків - 1 січня 2002 року.

Отже, за порушення вимог закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням органів податкової служби застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 Закону №265 передбачено що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

Пунктом 1 ст.3 Закону №265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 2 Закону №265 передбачено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтями 15, 16 Закону №265 визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Актом перевірки від 09.10.2008 встановлено, що на момент проведення перевірки АЗС за адресою: м.Васильків, вул.Декабристів, 49, що належить СП ТОВ «Кершер», здійснюється реалізація паливно-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових напоїв, продуктів харчування, непродовольчих товарів за готівковий та безготівковий розрахунок. На АЗС використовується два реєстратори розрахункових операцій: РРО №1 -Т8Т РОS 22, заводський №00000215, фіскальний №2659014246 та РРО №2 -Т8Т РОS 22, заводський №00000214, фіскальний №2659013967. До перевірки надані документи до двох РРО, а саме: реєстраційне посвідчення, довідки про опломбування, книги ОРО. Встановлено, що пломби на РРО наявні та цілі.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків СП ТОВ «Кершер» відповідає сумі , яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Між СП ТОВ «Кершер» (Виконавець) та ТОВ «ТНК-Транс» (Замовник) 01.04.2008 укладено Договір №41-3-0408 щодо надання послуг, за умовами якого Виконавець надає Замовнику послуги з мобільної мийки автомобілів. Однак, з 01.08.2008 Договір №41-3-0408 достроково розірвано за згодою сторін, що підтверджується Угодою про розірвання від 01.08.2008.

В свою чергу між СП ТОВ «Кершер» та ТОВ «Краще місто» 01.08.2008 укладено Договір суборенди №335-08/СА, згідно з яким позивач (суборендар) передав ТОВ «Краще місто» (орендар) у тимчасове платне користування, зокрема, частину будівлі АЗС за адресою: м.Васильків, вул.Декабристів, 49 під мийку.

Представником позивача зазначено, що починаючи з 15.08.2008 послуги мийки за вказаною адресою надавалися на підставі Договору №46-3-0408 від 01.04.2008, укладеного між ТОВ «ТНК-Транс» (Замовник) та ТОВ «Краще місто» (Виконавець).

За Договором №46-3-0408 Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг з обслуговування автотранспорту замовника, згідно переліку послуг, вказаних у додатку №1 до Договору №46-3-0408. У Додатку №1 зазначено, що виконавець надає замовникові послуги з мийки у визначених сторонами пунктах обслуговування, серед яких вказано також адресу: м. Васильків, вул. Декабристів, 49.

Таким чином, виконавцем послуг з мобільної мийки автомобілів на території АЗС за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 49, є ТОВ «Краще місто».

Зазначене встановлено судовими рішення та у відповідності до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Що стосується вказівок ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 відносно того, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено розрахунок штрафних санкцій, суд звертає увагу на наступне.

В матеріалах справи наявний розрахунок фінансових санкцій, витребуваний судом, до акту перевірки від 09.10.2008 СП ТОВ «Кершер» з якого вбачається, що відповідальність за встановлене порушення передбачена п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме у п'ятикратному розмірі суми не проведеної через РРО розрахункової операції, що становить 14501,00грн. та помножинної на 5 та дорівнює 72505,00грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не здійснювалось надання послуг мобільної мийки автомобілів на АЗС (м.Васильків, вул.Декабристів, 49), а тому підстави для проведення розрахункових операцій з оплати таких послуг через реєстратори розрахункових операцій відсутні.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності є адміністративно-господарські санкції.

Статтею 218 цього ж Кодексу встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавчо встановлених правил здійснення суб'єктами господарювання розрахунків за товари (послуги) підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Оскільки, у діях СП ТОВ «Кершер» відсутня вина і як наслідок склад правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно застосовано адміністративно-господарські санкції до позивача.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 №0015402305 винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук