Рішення

від 21.02.2022 по справі 709/1186/21

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1186/21

2/709/42/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Коврай" до ОСОБА_1 , Іркліївської сільської ради про тлумачення змісту договору оренди землі, визнання речового права оренди земельної ділянки, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

СТОВ "Старий Коврай" (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), Іркліївської сільської ради (далі - відповідач-2) про тлумачення змісту договору оренди землі, визнання речового права оренди земельної ділянки, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 03 січня 2015 року між

ОСОБА_1 та СТОВ "Старий Коврай" було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_1 (орендодавець) передав, а СТОВ "Старий Коврай" прийняло в строкове, платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, площею 4,7057 га.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, на підставі укладеного договору оренди, 09.11.2015 року було проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди зазначеної земельної ділянки за СТОВ "Старий Коврай", з внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12012180, терміном на 7 років.

Відповідно до умов п.п. 20, 31 договору оренди землі від 03 січня 2015 року в обов`язках орендаря було приступити до використання земельних ділянок за цим договором, в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку, а саме: у 3-х денний термін після державної реєстрації цього догову, за актом приймання-передачі.

Після проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки та у відповідності з п.п. 20, 31 вказаного вище договору оренди землі, за актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 09 листопада 2015 року, СТОВ "Старий Коврай" розпочало володіння та користування цією земельною ділянкою.

ОСОБА_1 , 12 серпня 2021 року звернувся до СТОВ "Старий Коврай" з листом-повідомленням в якому вказав на ту обставину, що даний договір, на його думку закінчується 03.01.2022 року, тому вимагає повернути йому його земельну ділянку з оренди.

СТОВ "Старий Коврай" вважає, що оскільки зареєструвало право оренди за вказаним договором оренди землі та приступило до використання цієї земельної ділянки тільки 09 листопада 2015 року, то відповідно зазначений спірний договір набрав чинності саме після його державної реєстрації, і відповідно з моменту державної реєстрації та приймання за актами прийому-передачі цієї земельної ділянки почали діяти права та обов`язки для сторін договору, в тому числі і щодо строку узгодженого сторонами при укладенні цього договору.

СТОВ "Старий Коврай" звернулося з листом-вимогою № 137 від 11 жовтня 2021 року до Державного реєстратора з повноваженнями адміністратора відділу Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Бабенко Л.В., в якому просило внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в Розділ "Зміст, характеристика іншого речового права" відомості про кінцевий строк дії користування СТОВ "Старий Коврай" земельною ділянкою з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, зазначивши цей строк як "09.11.2022 року".

15 жовтня 2021 року СТОВ "Старий Коврай" отримало від Іркліївської сільської ради лист-відмову за № 1139 від 13 жовтня 2021 року у вчиненні таких дій, з зазначенням про те, що вчинення таких дій неможливе, оскільки внесення відомостей "Дата закінчення" стосується лише нових відносин (на підставі нових договорів оренди або нових додаткових угод до договорів).

01 грудня 2021 року на адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшла заява представника позивача СТОВ "Старий Коврай" Головні С.Д. про уточнення позовних вимог. Заява мотивована тим, що позивач у тексті позовної заяви та в її прохальній частині, зазначаючи про дату набрання чинності 09 листопада 2015 року договором оренди землі від 03 січня 2015 року, підписаного між ОСОБА_1 та СТОВ "Старий Коврай" використовував відносно дати 03 січня 2015 року термін "укладено", маючи на увазі дату підписання в цей день зазначеного договору. Проте, представник позивача зазначає про те, що таке посилання позивача зроблено помилково, та є таким, що не відповідає вимогам діючого на той момент законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд: витлумачити п.п. 8, 20, 31, 44 договору оренди землі з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, що був укладений 03 січня 2015 року між сторонами таким чином, що строк дії цього договору почався після набрання ним чинності, а саме: 9 листопада 2015 року, відповідно останнім днем дії цього договору є дата - 9 листопада 2022 року; визнати протиправною відмову Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 1139 від 13.10.2021 року у внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, площею 4,7057 га за договором оренди землі від 03.01.2015 року укладеного між

ОСОБА_1 та "СТОВ "Старий Коврай"; визнати за СТОВ "Старий Коврай" речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, з терміном дії - до 09.11.2022 року; зобов`язати Іркліївську сільську раду Золотоніського району Черкаської області повторно розглянути по суті клопотання СТОВ "Старий Коврай" № 137 від 11.10.2021 року про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, площею 4,7057 га за договором оренди землі від 03 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ "Старий Коврай".

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви СТОВ "Старий Коврай" про забезпечення позову.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву СТОВ "Старий Коврай", відповідно до змісту якого останній вважав, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки не відповідають вимогам законів, суперечать укладеному договору оренди та правам власника земельної ділянки, в зв`язку з чим останній просив відмовити в позові. Так, ст.19 Закону України "Про оренду землі" чітко визначено, що дата закінчення договору оренди обчислюється від дати його укладення. Орендар не подавав протягом 10-ти місяців документи для державної реєстрації права оренди, хоча мав таку можливість. Судова практика, на яку посилається позивач, стосується договорів оренди які укладені до 01.01.2013 року.

Представником позивача подано відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на позовну заяву СТОВ "Старий Коврай", відповідно до якої представник позивача, посилаючись на приписи законодавства, просив суд відхилити доводи, які містяться у відзиві як необґрунтовані.

В запереченні на відповідь на відзив представник відповідача ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 вказує, що позивач усвідомлює негативні наслідки власної бездіяльності протягом 10-ти місяців, а саме зволікання з січня по листопад 2015 року з подачею документів для державної реєстрації права оренди за договором від 03.01.2015 року. Це змушує позивача імітувати відсутність такого зволікання. А саме стверджувати, що насправді ним подані документи на реєстрацію права "зразу ж після укладення договору". Отже, за принципом змагальності, на підтвердження своїх слів позивач мав би надати суду картку прийому заяви від січня 2015 року. Крім того, позивач мав би надати суду копію скарги на бездіяльність реєстратора та відомості про результати її розгляду. Однак, жодного з вказаних доказів позивач до суду не подав.

В поданих до суду поясненнях з приводу доводів викладених представником відповідача-1 ОСОБА_2 у запереченні на відповідь на відзив, представник позивача вважає, що доводи є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а тому просив відхилити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву. В якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в позові з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив. Пояснив, що спір виник у 2021 році, а тому слід застосовувати законодавство станом на 2021 рік. Позивачем не надано жодного доказу, що він намагався зареєструвати право оренди та відповідні державні органи зволікали з реєстрацією цього права. Договір оренди укладений у 2015 році, а судова практика, на яку посилається позивач, стосується договорів, що були укладені до 01.01.2013 року.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити в їх відсутність, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.

03 січня 2015 року між СТОВ "Старий Коврай" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, за якими орендодавець передав в оренду належну йому земельну ділянку, площею 4,7057 га. строком на 7 років (а.с. 12-13). Відповідно до п. 20 договору оренди землі від 03.01.2015 року передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно положенням п. 31 цього договору орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованими у встановленому законом порядку. У п. 44 "Прикінцеві положення" зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

09 листопада 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області Пахар М.С. було зареєстровано право оренди земельної ділянки на 7 років за орендарем - СТОВ "Старий Коврай", номер запису про інше речове право: 12012180, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 47459601 від 12.11.2015 (а.с. 18).

Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 09 листопада 2015 року, Орендодавець ( ОСОБА_1 ) передав, а Орендар (СТОВ "Старий Коврай") прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,7057 га (а.с. 17).

Відповідно до акта визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) складений 03 січня 2015 року за участю: виконавця робіт - ОСОБА_4, Орендаря -

ОСОБА_3 , Орендодавця - ОСОБА_1 , вбачається, що відповідно до клопотання ОСОБА_1 , комісією визначено в натурі (на місцевості) встановлені (відновлені) межі земельної ділянки ОСОБА_1 , згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР, номер 025903, реєстровий номер 410 від 20.08.2002 року. Межі земельної ділянки закріплені на місцевості тимчасовими межовими знаками в кількості 5 шт. (а.с 16).

12 серпня 2021 року відповідач-1 звернувся до позивача із листом-повідомленням щодо заперечення у поновленні договору оренди землі на новий строк щодо земельної ділянки 7125188800:03:000:0410 (а.с. 19).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами як визначено у ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Частиною 9 цієї ж статті Кодексу передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

При цьому, у ст. 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, ч. 5 ст. 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 ЗУ "Про оренду землі").

Метою реєстрації договору земельної ділянки була публічна достовірність права оренди земельної ділянки і ця мета прямо передбачена законодавцем: до січня 2013 року - як договору (правочин), а з січня 2013 року - саме як право оренди.

Таким чином законодавець пов`язував і пов`язує правове регулювання державної реєстрації з моментом виникнення права оренди земельної ділянки. Інститут реєстрації права замінив інститут реєстрації договору, разом із цим мета і механізм дії залишився незмінними, а тому, суд приходить до висновку, що у цій справі моментом набуття чинності спірного договору оренди земельної ділянки слід вважати дату, коли було здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки за даним договором.

На підставі договору оренди землі від 03.01.2015 року позивач передав спірну земельну ділянку в оренду СТОВ "Старий Коврай" строком на 7 років. Цим договором оренди передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 44).

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Оскільки СТОВ "Старий Коврай" здійснило державну реєстрацію договору оренди землі 09.11.2015 року, договір між позивачем та відповідачем набрав чинності, а тому позовні вимоги в частині визнання за СТОВ "Старий Коврай" речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, з терміном дії - до 09.11.2022 року підлягають до задоволення.

Щодо вимог про тлумачення змісту договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це дія особи, яка відображає її внутрішню волю. Якщо волевиявлення виражене не чітко, можливе різне тлумачення волі сторін правочину. Тому виникає необхідність у встановленні особливих правил тлумачення волі сторони правочину.

Статтею 213 ЦК України визначено суб`єктів тлумачення правочину та правила тлумачення правочину.

Суб`єктом тлумачення правочину насамперед є його сторона (сторони).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч. 2 ст. 213 ЦК України).

Правила тлумачення правочину мають застосовуватися і в разі автентичного тлумачення правочину його сторонами, і в разі тлумачення правочину судом.

Але якщо в разі автентичного тлумачення ця норма має рекомендаційний характер, то в разі випадку тлумачення змісту правочину судом застосування правил частин третьої, четвертої статті 213 ЦК України є обов`язковим.

Відповідно до цих нормпри тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з`ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо і в такий спосіб неможливо визначити справжню волю осіб, які вчинили правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зазначене вище відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумачення правочину слід брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйнятне у відповідній сфері значення термінів, вжитих у правочині.

Отже, із вищевикладеного вбачається, що необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до статті 213 ЦК України є незрозумілі слова, поняття терміни, які не дають змоги з`ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору, тоді як п.п. 8, 20, 31, 44 договору оренди землі від 03.01.2015 року викладено зрозуміло та послідовно.

Аналогічний висновок зроблений і в постановах Верховного Суду: від 17 жовтня 2018 року у справі № 126/7444/17-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 126/3477/16-ц, від 19 грудня 2018 року у справі № 126/741/17-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині витлумачення п.п. 8, 20, 31, 44 договору оренди земельної ділянки, що був укладений 03.01.2015 року між ОСОБА_1 та СТОВ "Старий Коврай" таким чином, що строк дії цього договору почався після набрання ним чинності, а саме 09.11.2015 року, відповідно останнім днем дії цього договору є дата - 09.11.2022 року.

Щодо вимог про визнання протиправною відмови Іркліївської сільської ради у внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельної ділянки та зобов`язати Іркліївську сільську раду повторно розглянути по суті клопотання СТОВ "Старий Коврай" № 137 від 11.10.2021 року про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельної ділянки, суд зазначає, що відповідачем-2 правомірно відмовлено позивачу у цьому, оскільки така можливість передбачена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-IX від 5 грудня 2019 року та не застосовується до правовідносин, які виникли раніше.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Коврай" до ОСОБА_1 , Іркліївської сільської ради про тлумачення змісту договору оренди землі, визнання речового права оренди земельної ділянки, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старий Коврай" речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0410, з терміном дії - до 09 листопада 2022 року.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старий Коврай", адреса: вул. Зелена, буд. 1-г, с. Старий Коврай, Золотоніського району Черкаської області, поштовий індекс 19954, ідентифікаційний код 32925462.

Іркліївська сільська рада, місцезнаходження за адресою: вул. Б.Хмельницького, 7, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 34177193.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 04 березня 2022 року.

Суддя В.В.Левченко