Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2022 р. Справа153/1630/21
Провадження2/153/358/21-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.
позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Снітка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області, Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування права власності та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ямпільської міської ради Вінницької області, Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування права власності та визнання права власності. Свої вимоги мотивує тим, що в кінці вересня 2021 року на його адресу надійшов лист від Громадської організації «Спілки співвласників майнових паїв «Михайлівська» із пропозицією йому та його дружині укласти договір оренди житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також зазначено, що власником вказаного житлового будинку є Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська». Як йому стало відомо право власності на вказаний будинок 06.08.2020 зареєстровано реєстратором Ямпільської РДА Ковальовою О.А. за Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області. Підставою для здійснення державної реєстрації права власності стали: довідка №05-5/2087 від 28.07.2020 Регіонального відділення фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях; рішення органу місцевого самоврядування №160, від 21.12.2004 Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області; акт приймання-передачі нерухомого майна від 19.07.2004, виданий СТОВ «Маяк», та накладна №1114, видана 19.07.2004 СТОВ «Маяк». 01.06.2021 Державним реєстратором Ямпільської міської ради Вінницької області Ковальовою О.А. зареєстровано право власності (приватна) на вказаний житловий будинок за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська». Підставою для державної реєстрації послужило: рішення органу місцевого самоврядування №299 від 21.10.2020, видане Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області; акт приймання-передачі нерухомого майна, складений Михайлівською сільською радою та Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська». Позивач зазначив, що вказані реєстрації порушують його права на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , в якому він проживає разом зі своєю сім`єю з 1988 року, тому він просить: скасувати державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності / довірчої власності: 37708867) від 06.08.2020 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53551602 від 11.08.2020 про реєстрацію комунальної власності за Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04325874) на житловий будинок АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності / довірчої власності: 42269751) від 01.06.2021 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58493640 від 02.06.2021 про реєстрацію приватної власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» (код ЄДРПОУ 43867728) на житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнати за ним - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності, а також стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Снітко В.А., позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Ямпільської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився. Суду надано письмову заяву за підписом секретаря міської ради Семенюка В., вх..№7676 від 22.11.2021, про розгляд справи без участі їх представника (а.с.101).
Представники відповідача громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв» Мельник М.І. та адвокат Вітвіцький О.Ю. позовні вимоги не визнали, зазначили, що підстав для скасування реєстрації права власності, а саме: реєстрації комунальної власності за Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області на житловий будинок АДРЕСА_1 та державної реєстрації права приватної власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на житловий будинок АДРЕСА_1 немає, оскільки при реєстрації державний реєстратор нічого не порушив, дії його були правомірні і здійснені відповідно до чинного законодавства. Також представник відповідача - адвокат Вітвіцький О.Ю., вказав на те, що щоб набути право власності на житловий будинок в порядку набувальної власності, повинні бути певні умови, визначені ст.344 та 345 ЦК України. В задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву, вх.№7868 від 29.11.2021, в якій просила справу розглядати у її відсутність. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі (а.с.102).
Відповідачем - Ямпільською міською радою Вінницької області, надано відзив за підписом міського голови Гаджука С., вх.№7250 від 02.11.2021, в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнають, оскільки Ямпільська міська рада як орган місцевого самоврядування діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керується ними у своїй діяльності, а також актами президента України, Кабінету Міністрів України. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №707-Р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» село Михайлівка увійшло до складу Ямпільської міської територіальної громади. Відповідно до постанови Верховної Ради України №807 від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Ямпільський район Вінницької області та утворено Могилів-Подільський район Вінницької області, до складу якого увійшла Ямпільська територіальна громада з 38 населеними пунктами, у тому числі й село Михайлівка. Ямпільська міська рада є правонаступником прав та обов`язків Михайлівської сільської ради. Аналіз правомірності дій, а також прийнятих рішень Михайлівською сільською радою 7 скликання, Михайлівського сільського голови не входить до компетенції та повноважень Ямпільської міської ради. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для державної реєстрації права власності комунального майна слугувало рішення Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №160 від 21.12.2004. Тобто, на момент початку процедури реорганізації Михайлівської сільської ради житлового будинку, щодо якого звертається позивач, у комунальній власності Михайлівської громади в особі Михайлівської сільської ради не було. Відповідно до наданих представником Спілки співвласників майнових паїв «Михайлівська» документів до Центру надання адміністративних послуг було вчинено перереєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . В задоволенні позову просив відмовити (а.с.81-82).
Відповідачем - громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв», надано відзив за підписом керівника ОСОБА_3 , вх.№7428 від 09.11.2021, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вважає, що право власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» зареєстровано правомірно. Посилання позивача на те, що здійсненна незаконна державна реєстрація права власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» є необґрунтованими та безпідставними і підстав для скасування цієї реєстрації немає. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 , як наймач житлових приміщень житлового будинку по АДРЕСА_1 , зобов`язаний укласти із ним, як власником житлового будинку, договір найму (оренди) житла, оскільки позивач та його дружина ОСОБА_2 , як член сім`ї наймача, користуються житлом, яке належить відповідачеві на праві власності, і не сплачує оренду за користування житлом. Позивач не має законних підстав просити суд визнати за собою право власності в порядку набувальної давності, оскільки такий спосіб захисту обраний позивачем неправильно та не відповідає вимогам статті 344 ЦК України. В задоволенні позову просить відмовити (а.с.84-86).
Заяви, клопотання: заява про забезпечення позову; клопотання про відкладення підготовчого засідання; заява відповідача про розгляд справи за його відсутності; заява третьої особи про розгляд справи у її відсутність; заява про долучення до справи письмових доказів; клопотання про відкладення розгляду справи.
Інші процесуальні дії у справі: задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту; відкриття загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання; відмова у прийнятті зустрічного позову; витребування доказів; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, про що постановлено ухвали окремими документами. Відкладення судового засідання про що постановлено ухвали без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання.
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, №277272251 від 29.09.2021 встановлено, що право власності / довірчої власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , зареєстровано за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на підставі рішення Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №299 від 21.10.2020; акта приймання-передачі нерухомого майна від 21.10.2020; запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58493640 від 02.06.2021 (а.с.18-19).
Із інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» зареєстрована 13.10.2020, керівником та одним із засновників її є ОСОБА_3 (а.с.20).
Із копії рішення 21 сесії 4 скликання Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №160 від 21.12.2004 встановлено, що вирішено прийняти в комунальну власність Михайлівської сільської ради майно соціальної сфери - два будинки спеціаліста по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 (а.с.22).
Із копії акта прийняття-передачі від 19.07.2004 та копії накладної №144 від 19.07.2004 встановлено, що будинок спеціаліста, 1986 року, будинок спеціаліста 1986 року та сарай 1993 року, загальною вартістю 30271 гривня, СТОВ «Маяк» с.Михайлівка передало Михайлівській сільській раді (а.с.23, 24).
Із копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 встановлено, що до складу житлового будинку з господарчими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 входять такі будівлі та споруди: А-житловий будинок, А1-підвал, а1-шия погреба, а2-а3 сх. площадка, Б-гараж, В-сарай, Г-сарай, 1-огорожа, загальною площею 166,2 кв.м., житловою площею 61,5 кв.м. (а.с.25-27).
Із копії постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 23.06.2020 встановлено, що заяву Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про зняття арешту - задоволено, знято арешт з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , накладений постановою прокуратури Ямпільського району Вінницької області від 07.08.2000 (а.с.33).
Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 02.04.2018 та копії постанови Верховного Суду від 29.01.2020 встановлено, що в задоволенні позову Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з будинку - відмовлено повністю, вказане рішення набрало законної сили 29.01.2020 (а.с.34-36, 37-39).
Із копії постанови Вінницького апеляційного суду від 19.02.2019 та копії постанови Верховного Суду від 19.01.2020 встановлено, що рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 29.11.2018 скасовано і ухвалено нове рішення, а саме: позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу державної реєстрації Ямпільської РДА Вінницької області про визнання недійсним рішення виконкому, визнання недійсним свідоцтва прав власності та скасування державної реєстрації на нерухоме майно задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №2 від 12 січня 2015 року; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (житловий будинок) по АДРЕСА_1 від 14 січня 2015 року; скасовано державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності 8557474) від 30 січня 2015 року, індексний номер 18981609 про реєстрацію однієї частки комунальної власності за Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 562364405256) на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Із копії реєстраційної справи №562364405256 на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №53551602 від 11.08.2020 вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: комунальна, на садибний (індивідуальний) житловий будинок з реєстраційним номером 562364405256, що розташований по АДРЕСА_1 , за суб`єктом: Михайлівська сільська рада, податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_2 . Державна реєстрація проведена на підставі довідки, серія та номер: 05-5/2087, виданої 28.07.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 160, виданого 21.12.2004 Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області; акту приймання-передачі нерухомого майна, б/н, виданого 19.07.2004 СТОВ «Маяк». Також, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №58493640 від 02.06.2021 вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок з реєстраційним номером 562364405256, що розташований по АДРЕСА_1 , за суб`єктом: Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_3 . Державна реєстрація проведена на підставі рішення органу місцевого самоврядування №299 від 21.10.2020, видавник: Михайлівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області; акта приймання-передачі нерухомого майна, б/н від 21.10.2020, видавник: Михайлівська сільська рада, ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» (а.с.134-207).
Дослідивши та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).
За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (частина четверта статті 11 ЦК України). Отже, рішення цих органів можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
У справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та свобод людини можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.
Отже, за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність житлового будинку по АДРЕСА_1 ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», у неї виникли правомірні очікування мирно володіти майном, які є об`єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав та свобод людини та національного законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
Суд з врахуванням встановленої практики Верховного Суду наголошує, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстав, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація права не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. (Постанова ОП КГС ВС від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає реєстрації.
Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункт другий частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Подаючи позов до суду та в подальшому під час судового розгляду, позивач ОСОБА_4 не зазначає, відсутність яких саме документів, визначених нормами чинного законодавства, не давала підстав державному реєстратору вчиняти необхідні реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності спірного житлового будинку за Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області та відповідачем ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська».
Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В силу принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово констатувала, що рішення органу місцевого самоврядування можна оспорювати з погляду його законності, а вимогу про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядати за правилами цивільного судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У цьому разі вказану вимогу можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо фактично метою заявлення зазначеної позовної вимоги є оскарження речового права (права власності), що виникло у фізичної особи внаслідок реалізації відповідного рішення ради.
Тобто, якщо на підставі рішення органу місцевого самоврядування фізична особа набула речове право, вимога про визнання незаконним такого рішення та про його скасування стосується приватноправових відносин і є цивільно-правовим способом захисту права позивача (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пунктах 25 - 28 постанови від 7 листопада 2018 року у справі N 488/5027/14-ц).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, підставами виникнення права комунальної та в подальшому приватної власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 є рішення №160 від 21.12.2004 року та рішення №299 від 21.10.2020 року Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, які не оскаржувалися позивачем та є чинними, позовних вимог про визнання незаконними (недійсними) та скасування вказаних рішень органу місцевого самоврядування позивачем не заявлялось.
За таких обставин та в силу ст. 204 ЦК України, якою визначена презумпція правомірності правочину, суд позбавлений можливості надавити правову оцінку рішенням органу місцевого самоврядування, які не є предметом оскарження.
З огляду на викладене, суд вважає, що без оскарження і скасування підстав набуття права власності на спірний житловий будинок (рішення №160 від 21.12.2004 року та рішення №299 від 21.10.2020 року Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області) Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області і Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права комунальної власності за Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області, скасування державної реєстрації права приватної власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на житловий будинок АДРЕСА_1 є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно заявлених позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно із частиною першою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) зроблено такі висновки щодо застосування інституту набувальної давності: Умовами набуття права: власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
Досліджені судом письмові докази та встановлені вище обставини вказують на те, що позивач ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю з 1988 року по теперішній час проживають в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів на майно та без реєстрації права власності на спірний будинок.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 перебував у комунальній власності Михайлівської сільської ради та знаходився на її балансі. На теперішній час право власності / довірчої власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , зареєстровано за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська». Тобто, на даний час власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 є Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на підставі чинних документів.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18 наголосив, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Стверджуючи про добросовісне заволодіння чужим майном, позивач ОСОБА_1 у позові не спростовує та зазначає про наявність на даний час власника спірного житлового будинку - ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська».
З урахуванням наведеного, суд вважає, що за позивачем ОСОБА_1 не може визнаватися право власності за набувальною давністю на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна, правомірно належить на праві приватної власності відповідачу ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська».
На основі повного та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог і в цій частині.
З урахуванням наведених вище мотивів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
При вирішенні питання щодо судових витрат, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не має підстав для присудження позивачу судових витрат за рахунок відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області, Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування права власності та визнання права власності - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_1 .
Відповідач: Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, вулиця Замкова, 94/2 місто Ямпіль Вінницька область, 24500, ЄДРПОУ 03772660.
Відповідач: Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», вулиця Виноградна, 11 село Михайлівка Могилів-Подільського району Вінницької області, 24527, ЄДРПОУ 43867728.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення суду складено 10 березня 2022 року.
Суддя Р.В. Швець
Суд | Ямпільський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103640025 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про державну власність щодо визнання права власності |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні