Ухвала

від 08.03.2022 по справі 711/2625/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2625/21

Провадження № 2-ві/711/4/22

У Х В А Л А

09.03.2022 м. Черкаси

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі судового засідання Діхтяренко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому у справі - судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко Валентині Миколаївні, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява ОСОБА_1 від 17.01.2022 про відвід головуючому у справі - судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко Валентині Миколаївні від розгляду справи № 711/2625/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свою заяву обгрунтовує тим, що, як видно з матеріалів справи, позивачем не надано доказів на підтвердження викладених обставин, що зазначені у позові, а саме, що з вини відповідачів не проводиться оплата за надані послуги, у зв`язку з чим у відповідачів утворилася заборгованість по оплаті наданих послуг. Отже, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, тобто відсутній предмет спору. Незважаючи на це, суддя Скляренко В.М. не вчиняє дій щодо залишення позову без розгляду.

Крім того, вказує, як вбачається з позовної заяви, на час подання позовної заяви закінчилася позовна давність, відсутні поважні причини пропуску позовної давності.

Тобто, на її думку, ОСББ «Перлина Митниці» втратило право на судовий захист права, якщо воно було порушене, а Придніпровський районний суд м. Черкаси не є органом, що має обов`язок здійснити судовий захист прав позивача. Оскільки суддя відкрила провадження справи, тобто вирішила про наявність у позивача права на суд, а право на судовий захист позивачу не належить, то це засвідчує намір судді Скляренко В.М. проводити розгляд даної справи без дотримання строку позовної давності, тобто поза розумними строками.

Зазначені вище дії судді Скляренко В.М. у неї викликають сумнів у неупередженості та в об`єктивності судді.

У зв`язку з наведеними вище обставинами, керуючись ст. 39 ЦПК України, заявила відвід у справі № 711/2625/21 судді Скляренко В.М.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2022, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/2625/21 (провадження № 2-ві/711/4/22).

Дану заяву прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду.

За змістом ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши доводи заяви ОСОБА_1 від 17.01.2022, яка надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси 21.01.2022, а також дослідивши матеріали справи № 711/2625/21, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 23.04.2021 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2021, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко Валентина Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/2625/21.

Ухвалою суду від 30.04.2021 відкрито провадження у даній цивільній справі та визначено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам визначено строки для подачі заяв по суті справи.

18.01.2022, ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку подала заяву про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від розгляду даної справи.

Суд, який розглядає цивільну справу № 711/2625/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановлено ухвалу від 26.01.2022, у зв`язку із чим, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 ЦПК України визначає випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст. 1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч. 1 ст. 6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.

До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов`язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов`язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується, як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

Наступним елементом права на справедливий суд, відповідно до ст. 6 Конвенції, є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов`язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов`язаннями через недоліки судової системи.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про відвід, суд не вбачає обставин, які б давали підстави для відводу судді Скляренко В.М. від розгляду цивільної справи № 711/2625/21.

Слід зазначити, що незгода учасників справи із прийнятими суддею рішеннями не є підставою для відводу, враховуючи норми ч. 4 ст. 36 ЦПК України. Крім того, оцінка всім доказам, які наявні у справі, на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оцінка обставинам щодо пропуску позивачем строку позовної давності буде дана судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду справи.

Що стосується доводів заявниці про те, що право позивача на здійснення судового захисту втрачене, у зв`язку із спливом позовної давності, слід зазначити, що кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною (ст. 6 Конвенції).

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» від 4.12.95 та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10.04.2003).

До того ж, слід також звернути увагу заявниці на те, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, враховуючи наведені обставини відводу у поданій ОСОБА_1 заяві від 17.01.2022, суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді Скляренко В.М. є необґрунтованою та безпідставною і не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді. На думку судді, заявницею не доведено, що розгляд справи суддею Скляренко В.М. може ймовірно призвести до ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана 18.01.2022 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко Валентини Миколаївни від розгляду цивільної справи № 711/2625/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09.03.2022.

Головуючий: С. М. Позарецька