Рішення

від 27.10.2022 по справі 711/2625/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2625/21

Провадження № 2/711/256/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

В обгрунтування позову вказує, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з утримання спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які надає позивач. Зокрема, відповідачі отримують житлово-комунальні послуги, що включають утримання спільного майна багатоквартирного будинку, однак, їх не оплачують. Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, відповідно до ст. 11 ЦК України.

Рішенням загальних зборів ОСББ від 27.04.2017 року затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 04 грн. 59 коп. за один кв.м. загальної площі квартир АДРЕСА_3 та внесок на капітальний ремонт вантажно-пасажирського будинку в розмірі 250 грн.

Рішенням загальних зборів ОСББ № 3 від 22.06.2018 року затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 05 грн. 59 коп. за один кв.м. загальної площі квартир АДРЕСА_3 , починаючи з 01.07.2018 року.

Крім того, рішенням загальних зборів ОСББ від 17.09.2019 року створено резервний форд, до якого вирішено спрямувати кошти ремонтного фонду та також формування ремонтного фонду протягом року, починаючи з 01.10.2019 року щомісячно у розмірі 1/12 від суми внеску, а саме 05 грн. 14 коп. за один кв.м. загальної площі квартири, що належить власникам.

Оскільки відповідачі не сплачували внески, 15.06.2020 року, 09.04.2021 року за місцем знаходження майна боржників, були направлені вимоги №45 та №№, 2, 4 про добровільне погашення заборгованості, які залишилися не виконаними.

За період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мають заборгованість за утримання будинку в загальній сумі 23354 грн. 81 коп.

Крім того, відповідачам нараховані інфляційні збитки та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 01.08.2017 року по 31.03.202 року. Розмір інфляційних за зазначений період складає 6789 грн. 01 коп., а 3% річних 2585 грн. 66 коп.

А тому, просить стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» заборгованість за утримання будинку в сумі 23354 грн. 81 коп., інфляційні збитки в сумі 6789 грн. 01 коп., 3% річних в сумі 2585 грн. 66 коп., а всього 32729 грн. 48 коп. Також просить стягнути із відповідачів судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.04.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСББ «Перлина Митниці» Цема О.М. позовні вимоги підтримав та просив стягнути із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» заборгованість за утримання будинку в сумі 23354 грн. 81 коп., інфляційні збитки в сумі 6789 грн. 01 коп., 3% річних в сумі 2585 грн. 66 коп., а також судові витрати по справі.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток та шляхом розміщення оголошення про виклик на веб-сайті «Судова влада».

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5ч.1ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» встановлено,що житлово-комунальніпослуги -це результатгосподарської діяльності,спрямованої назабезпечення умовпроживання та/абоперебування осібу житловихі нежитловихприміщеннях,будинках іспорудах,комплексах будинківі спорудвідповідно донормативів,норм,стандартів,порядків іправил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

Статтями 7, 8 вказаного вище Закону визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст. ст. 67-68, 162ЖК України наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Крім того, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату заспожиті житлово-комунальні послуги щомісяця,якщо інший порядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

В судовому засіданні встановлено, що 30.01.2017 року було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці», яке було зареєстроване 24.02.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, що стверджується відповідною випискою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань від 27.02.2017 року (а.с. 14).

Також в судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 . Так, ОСОБА_2 належить Ѕ частина вказаної квартири на підставі договору дарування №3587 від 24.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ященко В.М. ОСОБА_3 також належить Ѕ частина вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу №295 від 14.01.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Романій Н.В. Вказане стверджується інформаційною довідкою № 213002055 від 18.06.2020 року (а.с. 21).

Таким чином, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є споживачами житлово-комунальних послуг, які надає їм позивач ОСББ «Перлина Митниці» за вищевказаною адресою.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно доч.3ст.23Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи,на виконаннявказаних вимог ЗаконуУкраїни «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішенням зборів співвласників ОСББ «Перлина Митниці» (протокол №1 від 27.04.2017 року), було затверджено розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території: 03 грн. 94 коп. за один кв.м. загальної площі квартири АДРЕСА_5 та 04 грн. 59 коп. за один кв.м. загальної площі квартир 3-67 (а.с. 16).

Тобто на квартиру АДРЕСА_4 , яка належить відповідачам на праві власності поширюється тариф 04 грн. 59 коп. за один кв.м. загальної площі квартири, а враховуючи, що загальна площа квартири АДРЕСА_6 становить 69,9 кв.м. то, відповідно, починаючи з 01.05.2017 року щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території, який мають сплачувати відповідачі, складає 320 грн. 84 коп.

Також, з матеріалів справи вбачається, що рішенням зборів співвласників ОСББ «Перлина Митниці» (протокол №3 від 22.06.2018 року), було затверджено кошторис Обєднання на послуги з утримання будинку та прибудинкової території на 2018 рік у сумі 255783 грн. 97 коп. та розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території з розрахунку: 04 грн. 88 коп. за один кв.м. загальної площі квартири АДРЕСА_5 починаючи з 01.07.2018 року та 05 грн. 59 коп. за один кв.м. загальної площі квартир АДРЕСА_3 , починаючи з 01.07.2018 року (а.с. 17).

Таким чином, починаючи з 01.07.2018 року щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території, який мають сплачувати відповідачі, складає 390 грн. 74 коп.

Крім того, рішенням зборів співвласників ОСББ «Перлина Митниці» (протокол №5 від 17.09.2019 року), було затверджено розмір внеску на капітальний ремонт власникам квартир АДРЕСА_3 в сумі 05 грн. 51 коп. на один кв.м. загальної площі квартири, що їм належить, який останні мали сплатити в термін до 01.11.2019 року.

Крім того, даним рішенням створено резервний фонд, до якого вирішено спрямувати кошти ремонтного фонду, створеного рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Перлина Митниці» від 22.06.2018 року та затверджено внески співвласників квартир АДРЕСА_7 з розрахунку 61 грн. 73 коп. за один кв.м. загальної площі квартири, що їм належить. Платежі до ремонтного фонду сплачуються власниками квартир протягом року, починаючи з 01.10.2019 року щомісячно у розмірі 1/12 частини від суми внеску, а саме 05 грн. 14 коп. за один кв.м. загальної площі квартири, що їм належить (а.с. 19).

Таким чином, відповідно до вищевказаного рішення загальних зборів ОСББ «Перлина Митниці», відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як власники квартири АДРЕСА_4 , мали сплатити в термін до 01.11.2019 року одноразовий внесок на капітальний ремонт в розмірі 385 грн. 15 коп., виходячи із розрахунку: 05 грн. 51 коп. (тариф) х 69,9 кв.м. (загальна площа квартири) = 385 грн. 15 коп.

Також, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як власники квартири, починаючи з 01.11.2019 року, протягом 12 місяців мали сплачувати щомісячний внесок до ремонтного фонду у розмірі 359 грн. 58 коп., виходячи із розрахунку: 61 грн. 73 коп. (тариф) х 69,9 кв.м. (загальна площа квартири) : 12 місяців 359 грн. 58 коп.

Враховуючи, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконували рішення загальних зборів та не сплачували вищевказаних внесків, в них станом на 31.03.2021 року утворилася заборгованість, в звязку з чим позивач ОСББ «Перлина Митниці» і звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути із відповідачів на його користь заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року в загальній сумі 23354 грн. 81 коп. На підтвердження вказаної заборгованості, останній надає акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року (а.с. 27). Вказаний акт не підписаний власниками квартири (відповідачами), тому він не є актом звіряння взаємних розрахунків, а фактично є розрахунком заборгованості. Разом з тим, із зазначеного акту вбачається, що нарахування відповідачам внесків, про які суд зазначав вище, проводилося позивачем відповідно до рішень загальних зборів ОСББ «Перлина Митниці» № 1 від 27.04.2017 року, № 3 від 22.06.2018 року та № 5 від 17.09.2019 року (а.с. 16, 17, 18), які є обовязковими для виконання всіма співвласниками, тому заборгованість відповідачів саме за цими внесками, на переконання суду, є обгрунтованою. При цьому, суд враховує, що самі відповідачі, а зокрема відповідачка ОСОБА_2 , яка подавала до суду різного роду заяви, не заперечували самих розрахунків заборгованості, наведених позивачем в акті звіряння, та не вказували про оплату ними вищевказаних послуг, а навпаки просила застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Тому, на думку, суду заборгованість відповідачів саме за вищевказаними послугами (щомісячні внески з 01.05.2017 року в розмірі 320 грн. 84 коп. на загальну суму 3850 грн. 08 коп.; щомісячні внески в розмірі 390 грн. 74 коп. за період з 01.07.2018 року по 31.03.2021 року включно на загальну суму 12894 грн. 42 коп., одноразовий внесок до 01.11.2019 року в розмірі 385 грн. 15 коп., щомісячні внески до ремонтного фонду починаючи з 01.10.2019 року по 01.10.2020 року в розмірі 359 грн. 58 коп. на загальну суму 4 314 грн. 93 коп.), а всього на загальну суму 21444 грн. 58 коп., є доведеною.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем, на якого в силу ст. 12, 81 ЦПК України, покладений обов`язок доказування своїх позовних вимог, не доведено належними доказами заборгованість відповідачів зі сплати одноразового внеску на капітальний ремонт в розмірі 250 грн., який нарахований відповідачам в грудні 2017 року, оскільки відсутнє рішення загальних зборів про затвердження такого внеску, яке було б обовязковим для виконання відповідачами.

Крім того, недоведеною позивачем належними доказами є також заборгованість відповідачів зі щомісячних внесків на капітальний ремонт по 138 грн. 35 коп. за період з 01.08.2018 року по 01.08.2019 року на загальну суму 1 660 грн. 20 коп., оскільки також відсутнє рішення загальних зборів про затвердження таких внесків, яке було б обовязковим для виконання відповідачами. А в силу ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування неможе ґрунтуватисьна припущеннях.

Також,в судовомузасіданні встановлено,що договірпро наданняжитлово-комунальнихпослуг міжсторонами не укладався, однак, не укладення договору не виключає можливість стягнення з відповідачів на користь позивача вартості фактично отриманих послуг і не може бути підставою для звільнення споживачів (відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) від оплати цих послуг.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц.

Відповідно достатті 11ЦК України,цивільні правата обов`язкивиникають іздій осіб,що передбаченіактами цивільногозаконодавства,а такожіз дійосіб,що непередбачені цимиактами,але зааналогією породжуютьцивільні правата обов`язки. Підставамивиникнення цивільнихправ таобов`язків,зокрема,є: 1)договори таінші правочини; 2)створеннялітературних,художніх творів,винаходів таінших результатівінтелектуальної,творчої діяльності; 3)завдання майнової(матеріальної)та моральноїшкоди іншійособі; 4)іншіюридичні факти. Цивільніправа таобов`язки можутьвиникати безпосередньоз актівцивільного законодавства. Увипадках,встановлених актамицивільного законодавства,цивільні правата обов`язкивиникають безпосередньоз актіворганів державноївлади,органів владиАвтономної РеспублікиКрим абоорганів місцевогосамоврядування. Увипадках,встановлених актамицивільного законодавства,цивільні правата обов`язкиможуть виникатиз рішеннясуду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язкивиконуються умежах,встановлених договоромабо актомцивільного законодавства. Особане можебути примушенадо дій,вчинення якихне єобов`язковим длянеї. Виконанняцивільних обов`язківзабезпечується засобамизаохочення тавідповідальністю,які встановленідоговором абоактом цивільногозаконодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦПК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є співвласниками квартири АДРЕСА_4 (у рівних частках, по Ѕ частці), оплата наданих їм позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року не проводилася взагалі, в результаті чого у них утворилась заборгованість в загальній сумі 21444 грн. 58 коп., вказана заборгованість мала б підлягати до стягнення із відповідачів, як співвласників квартири АДРЕСА_6 , на користь позивача в рівних частках.

Разом з тим, суд враховує і наступне. Позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідачів вказану вище заборгованість за період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року.

Відповідачкою у справі ОСОБА_2 05.07.2021 року до суду була подана заява про застосування строків позовної давності до основних та додаткових вимог (а.с. 117).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 257 ЦК Українивстановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки всудовому засіданнівстановлено щоплату занадані відповідачампослуги зутримання будинкута прибудинковоїтериторії вонимали здійснюватищомісячно завиставленими затарифами,затвердженими рішеннямизагальних зборівОСББ «ПерлинаМитниці»,то правопозивача наотримання такоїплати вважаєтьсяпорушеним змоменту недотриманнявідповідачами строкупогашення кожногочергового (щомісячного)платежу,а томуй початокперебігу позовноїдавності закожний черговийплатіж пооплаті послугз утриманнябудинку таприбудинкової територіїпочинається змоменту порушеннястроку йогопогашення. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачами кожного чергового платежу (внеску) й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

З даним позовом позивач звернувся до суду 23.04.2021 року. З акту звіряння взаємних розрахунків (а.с. 27) вбачається, що відповідачам нарахована заборгованість за період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року, оскільки ними не сплачувалися внески на утримання будинку та прибудинкової території починаючи з 01.07.2017 року, тобто взагалі не сплачувалися. Звортнього в судовому засіданні не доведено. Тому, в межах строку позовної давності заборгованість відповідачів зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території підлягає до стягнення за період з 01.05.2018 року по 31.03.2021 року (в межах трирічного строку позовної давності), а саме:

- заборгованість за внесками на утримання будинку 13536 грн. 10 коп., з яких: заборгованість за внесками за період з 01.05.2018 року по 01.07.2018 року /за два місяці за тарифом 320 грн. 84 коп. відповідно до рішення загальних зборів №1 від 27.04.2017 року/ в сумі 641 грн. 68 коп., заборгованість за внесками за період з 01.07.2018 року по 31.07.2021 року /за 33 місяці за тарифом 390 грн. 74 коп. відповідно до рішення загальних зборів №3 від 22.06.2018 року/ в сумі 12894 грн. 42 коп.;

- заборгованість за внесками до ремонтного фонду за період з 01.10.2019 року по 01.10.2020 року в загальній сумі 4314 грн. 93 коп. /за тарифом 61 грн. 73 коп. на загальну площу квартири за 12 місяців, затвердженим рішенням загальних зборів №5 від 17.09.2019 року, що складає 4314 грн. 93 коп., тобто по 359 грн. 58 коп. щомісячно/;

- одноразовий внесок до 01.11.2019 року в розмірі 385 грн. 15 коп. /за тарифом затвердженим рішенням загальних зборів №5 від 17.09.2019 року/.

При цьому, суд зазначає, що заборгованість по сплаті внесків за тарифами затвердженими рішенням загальних зборів №3 від 22.06.2018 року на загальну суму 12894 грн. 42 коп., заборгованість по сплаті внесків до ремонтного фонду за тарифами, затвердженим рішенням загальних зборів №5 від 17.09.2019 року на загальну суму 4314 грн. 93 коп. та заборгованість зі сплати одноразового внеску в розмірі 385 грн. 15 коп. за тарифом, затвердженим рішенням загальних зборів №5 від 17.09.2019 року, у відповідачів виникла уже в межах трирічного строку позовної давності, тому до вказаної заборгованості наслідки пропуску строку позовної давності застосуванню не підлягають, а виникла заборгованість по сплаті вищевказаних внесків підлягає до стягнення із відповідачів на користь позивача в рівних частках.

Таким чином, всього до стягнення із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача підлягає заборгованість по сплаті внесків за період з 01.05.2018 року по 31.03.2021 року в загальній сумі 18236 грн. 18 коп.

Крім того, суд приходить до висновку і про часткове задоволення позовних вимог позивача і в частині стягнення з відповідачів інфляційних та 3% річних, виходячи із наступного.

В силу ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд до основного зобов`язання застосував вимоги ст. 267 ЦК України (наслідки спливу строку позовної давності), відповідно вказані вимоги підлягають до застосування і до нарахування інфляційних та трьох процентів річних від простроченої суми. При цьому, суд враховує, що інфляційні втрати та 3% річних мали нараховуватися позивачем та сплачуватися відповідачами також щомісячно від простроченої суми, але не сплачувалися оскільки таких вимог до відповідачів не пред`являв позивач, і з даним позовом він звернувся до суду 23.04.2021 року, тому, відповідно до стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають інфляційні та три проценти річних за період з 01.05.2018 року по 31.03.2021 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, а саме: інфляційні збитки в сумі 1672 грн. 18 коп. та три відсотки річних в сумі 664грн.28коп.

При цьому (при розрахунку інфляційних та 3% річних), суд враховував, що одноразовий внесок в розмірі 385 грн. 15 коп. мав бути сплачений відповідачами в термін до 01.11.2019 року, тому саме з цього часу зобов`язання з його сплати і є простроченим.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, в тому числі із застосуванням строку позовної давності до основної заборгованості та інфляційних втрат і 3% річних, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача: заборгованості за внесками в загальній сумі 18236 грн. 18 коп., інфляційних збитків в загальній сумі 1 672 грн. 18 коп. та трьох відсотків річних в загальній сумі 664 грн. 28 коп., а всього 20572 грн. 64 коп., тобто по 10286 грн. 32 коп. з кожного.

Щодо стягнення із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача судових витрат, а саме судового збору в розмірі 2 270 грн., то суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2 270 грн., що стверджується відповідними платіжними дорученнями № 501 від 24.03.2021 року та №387 від 17.06.2020 року. При цьому, позовні вимоги пред`явлені позивачем на суму 32729 грн. 48 коп.

Оскільки даний позов задоволений частково, а саме на суму 20 572 грн. 64 коп., тому відповідно судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача, складає 1426 грн. 84 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог) і він підлягає до стягнення із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках, тобто по 713 грн. 42 коп. з кожного.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на підтвердження факту отримання послуг з правової допомоги, надано такі документи:

- договір про надання правої допомоги від 10.07.2019 року, укладений між ОСББ «Перлина Митниці», в особі голови правління Цеми О.М., (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Гончар і Давигора», в особі директора Гончар С.М. (Виконавець) (а.с. 34-35);

- додаток № 1 до договору про надання правової допомоги №1 від 10.07.2019 року акт виконаних робіт (надання послуг) №8 від 17.06.2020 року та Додаток №1 до договору про надання правової допомоги №1 від 10.07.2019 року акт виконаних робіт (надання послуг) №9 від 24.03.2021 року, які засвідчені підписами директора АО Гончар і Давигора» та голови правління ОСББ «Перлина Митниці» Цеми О.М. (а.с. 37, 39);

- платіжні доручення №385 від 17.06.2020 року на суму 800 грн. та №500 від 24.03.2021 року на суму 1 500 грн.;

- копія довіреності від 10.07.2019 року, якою Адвокатське об`єднання «Гончар і Давигора» уповноважило Гончара С.М. та Давигору С.А. представляти інтереси Об`єднання у всіх судових та правоохоронних органах України (а.с. 36).

Дослідивши вказані вище докази, які надані стороною позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги від 10.07.2019 року, предметом договору є послуги з надання правової допомоги, які надаються «Адвокатом» «Виконавцю» щодо вирішення цивільних, адміністративних, господарських та кримінальних питань, які будуть виникати під час дії Договору.

Разом з тим, дослідивши вищевказаний Договір про надання правової допомоги від 10.07.2019 року, встановлено, що він не передбачає надання послуг із стягнення заборгованості саме з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Також, вказаною вище довіреністю на представництво від 10.07.2019 року, яка наявна в матеріалах справи, не уповноважено адвоката Давигору С.А. на представництво інтересів позивача у справі про стягнення заборгованості за послуги з управляння багатоквартирним будинком з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В зв`язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСББ «Перлина Митниці» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2300 грн., оскільки відсутні належні об`єктивні докази того, що ОСББ «Перлина Митниці» уповноважило адвоката Давигору С.А. бути представником його інтересів в суді саме у справі про стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 264, 267, 360, 382, 509, 525, 526, 530, 541, 543, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Перлина Митниці»до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простягнення заборгованостіза наданіжитлово-комунальніпослуги задовольнити частково.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. за адресою: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_3 (анкетні дані в матеріалах справи відсутні) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» (код ЄДРПОУ 41171950, місцезнаходження за адресою: м. Черкаси, вул. Гагарін, 47) заборгованість за внесками за період з 01.07.2017 року в загальній сумі 18236 грн. 18 коп., інфляційні збитки в сумі 1672 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 664 грн. 28 коп., а всього 20572 грн. 64 коп., тобто по 10286 грн. 32 коп.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. за адресою: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_3 (анкетні дані в матеріалах справи відсутні) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Митниці» (код ЄДРПОУ 41171950, місцезнаходження за адресою: м. Черкаси, вул. Гагарін, 47) судовий збір в розмірі 1426 грн. 84 коп., тобто по 713 грн. 42 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 27.10.2022 року.

Головуючий: В.М. Скляренко