Ухвала

від 01.03.2022 по справі 307/2463/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/2463/16-ц

У Х В А Л А

02 березня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю.

з участю секретарки судового засідання Жганич К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівська державна нотаріальна контора Закарпатської області, про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно та визнання договорів дарування нерухомого майна недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2019 року, ухвалене суддею Бобрушком В. І.,

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно та визнання договорів дарування нерухомого майна недійсними.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25.10.2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом №127. Після смерті матері залишилося нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому вона проживала разом із його батьком ОСОБА_4 .

В порядку, встановленому ст.ст. 1297, 1298 ЦК України, він звернувся до Тячівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за померлою матір`ю та видачу свідоцтва про право на спадщину. Постановою державного нотаріуса Тячівської державної нотаріальної контори від 23.08.2016 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ОСОБА_5 на це майно.

Оскільки його мати за життя набула право власності на нерухоме майно, в якому проживала, тому вважає, що він як спадкоємець її прав, у розумінні ст. 1216 ЦК України, має право на спадкування частки майна, яке їй належало та на яке вона мала право претендувати при житті, що доводиться наступним.

Так, його батько ОСОБА_4 та мати одружилися 8 жовтня 1965 року. Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 14.06.1968, зареєстрованого в реєстрі за № 2910, ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_4 (його батько) прийняв у дар 1/1 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 20,46 кв м з надвірними спорудам, розташованого на земельній ділянці розміром 548 кв м. У результаті перебудови будинку, проведеної батьками в 1974 році, його площа змінилася і станом на 01.09.2016 складає площу 143,90 кв м, з яких 46,30 кв м житлова та 97,60 кв м допоміжна, а його інвентаризаційна вартість становить 179 597 гривень.

Зважаючи на те, що в результаті проведеної перебудови вартість будинку значно збільшилася, тому це майно, відповідно до ст. 25 КпШС УРСР (в редакції 1970 року) чинного на той час, може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя, а він як спадкоємець за померлою матір`ю ОСОБА_5 має право на спадкування її частки у спільному майні, тобто Ѕ частки спірного будинку.

04.08.2016 йому стало відомо, що згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.05.2016 нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори посвідчено договори дарування за актовим записом №1-782 та №1-783, відповідно до яких ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині кожному житловий будинок АДРЕСА_1 та по Ѕ частині кожному земельну ділянку, площею 0,0564 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані договори дарування вважає незаконними через те, що зазначена у них загальна площа будинку 46,3 кв м та 20,46 кв м житлова не відповідають дійсності, оскільки в результаті перебудови, проведеної його батьками в 1974 році, площа та вартість спірного будинку значно збільшилися. Тому вважає, що в даному випадку характеризуючи дані будинку, господарських будівель та споруд, які були надані нотаріусу для реєстрації правочину, є значно занижені та не відповідають тим, які є в дійсності, що підтверджує актом обстеження від 01.09.2016.

Указував і на те, що у зв`язку із розладом психіки його батько тривалий час проходив лікування. У відповіді головного лікаря Обласної психіатричної лікарні с. Вільшани, виданої на адвокатський запит №51 від 11.08.2016 зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні у даній лікарні з 29.07.2016. Тому, приймаючи до уваги цю обставину вважає, що на день укладення спірного договору дарування ОСОБА_4 , через свій хворобливий стан, не міг адекватно сприймати правовий зміст здійснюваних ним дій, тобто дійсне волевиявлення особи дарувальника ставиться під сумнів. Про відсутність вільного волевиявлення особи в момент посвідчення договору свідчить і та обставина, що крім указаного житлового будинку ОСОБА_4 не має іншого житла, а в результаті спірної угоди, юридичним наслідком якої є перехід права власності на житло, ОСОБА_4 позбавив себе єдиного житла.

За наведених обставин просив:

- визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 1/2 частина та ОСОБА_5 1/2 частина;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір дарування, посвідчений 31.05.2016 нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Закарпатської області, зареєстрований в реєстрі за №1-782, відповідно до якого ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли у дар та стали власниками по1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним нотаріально посвідчений договір дарування від 31.05.2016, зареєстрований в реєстрі за №1-783, за яким ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли у дар та стали власниками по 1/2 частині земельної ділянки, площею 0,0564 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Правонаступником померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , яка після смерті останнього прийняла спадщину за заповітом.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 28.11.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 посилався на незаконність цього рішення місцевого суду внаслідок порушення судом норм процесуального і матеріального права та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.

Також у скарзі просив призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу та судову будівельно-технічку експертизу.

Позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , їх представниця - адвокатеса Гримут Т.В. та третя особа Тячівська державна нотаріальна контора у судове засідання не з`явилися повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У поданій суду заяві від 25.02.2022 на електрону пошту суду позивач ОСОБА_1 просив провести судове засідання за його відсутності, апеляційну скаргу підтримав та просив призначити по даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу та судову будівельно-технічну експертизу. Представниця відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - адвокатеса Гримут Т.В. на електронну пошту суду подала клопотання від 01.03.2022, в якому просила відкласти судове засідання на інший день, у зв`язку з виїздом за межі країни ОСОБА_2 , яка бажає особисто брати участь у судовому засіданні, та у зв`язку з її неможливістю прибути у судове засідання по сімейним обставинам, а тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи (клопотання).

Заслухавши суддю-доповідачку, перевіривши доводи заявленого апелянтом ОСОБА_1 клопотання та матеріали справи, апеляційний суд уважає, що клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи підлягає задоволенню з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до положень частин 1, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

За правилами ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Положеннями статті 105 ЦПК України передбачено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1)характер і ступінь ушкодження здоров`я;

2)психічний стан особи;

3)вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Частинами 2 та 3 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів констатує, що в межах заявлених вимог, з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, а тому дане клопотання підлягає задоволенню та у справі слід призначити посмертну судову-психіатричну щодо померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , для з`ясування його психічного стану на час укладення спірного договору дарування житлового будинку від 31.05.2016, проведення якої слід доручити експертам Берегівської обласної психіатричної лікарні з одночасним попередженням експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, без результатів даної експертизи вирішити спір по суті неможливо, колегія суддів уважає за необхідне, відповідно до вимог визначених пункті 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, провадження у справі зупинити.

Керуючись статтями 103, 104, 252, 253, 381 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи задовольнити.

Призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити питання:

1)чи страждав померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-якими психічними захворюваннями?

2)Чи усвідомлював ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , значення своїх дій і міг керувати ними під час укладення договору дарування житлового будинку від 31.05.2016?

Проведення експертизи доручити експертам Берегівської обласної психіатричної лікарні (90202, м. Берегово, вул. Мукайська, 41 Закарпатської області), попередивши експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи надати експерту матеріали цивільної справи № 307/2463/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівська державна нотаріальна контора Закарпатської області, про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно та визнання договорів дарування нерухомого майна недійсними.

Обов`язок по оплаті за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 11 березня 2022 року.

Суддя-доповідачка

Судді