Постанова

від 09.03.2022 по справі 280/2249/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2022 року м. Дніпросправа № 280/2249/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 280/2249/19 (суддя І інстанції - Сацький Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Консат» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- від 18.04.2019 № 0005011406 (форма «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 13 824 грн та нараховано штрафну санкцію 3456 грн, загальна сума нарахування 17 280грн;

- від 18.04.2019 № 0005021406 (форма «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму податкового зобов`язання на суму 14 964 грн та нараховано штрафну санкцію в розмірі 3741 грн, загальна сума нарахування 18 705 грн.

- від 18.04.2019 № 0005031406 (форма «В4»), яким позивачу збільшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 396 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року позов задоволений повністю, оскаржені податкові повідомлення-рішення визнані протиправними і скасовані.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги зазначає, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі № 335/2032/16-к встановлено фіктивність діяльності контрагента позивача ТОВ «ТК «Гама», а тому відносини позивача з цим контрагентом не носили реального характеру.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Позивач ТОВ «НВП «КОНСАТ» (код ЄДРПОУ 30293810) є юридичною особою, яка зареєстрована 12.02.1999 та 08.11.2004 внесений запис: 11031200000001597 про включення до ЄДР. Види діяльності позивача: 26.11 Виробництво електронних компонентів (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування; 26.12 Виробництво змонтованих електронних плат.

На підставі наказу від 15.03.2019 № 959 у період з 18.03.2019 по 22.03.2019 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТК ГАМА» (код ЄДРПОУ 39521493) за 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТК ГАМА» (код ЄДРПОУ 39521493) за період травень, червень 2016 року. (т. № 1 а.с. 65-66)

За результатами перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області складений акт від 28.03.2019 № 171/08-01-14-06/30293810. (т. № 1 а.с. 90-95), за висновками якого під час перевірки встановлені порушення ТОВ «НВП «КОНСАТ» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з вищевказаним контрагентом-постачальником:

1. п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2016 рік на суму 13824 грн;

2. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету всього на загальну суму 14964 грн, у т.ч.: за травень 2016 року 688 грн, червень 2016 року 14276 грн, а також встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2016 року на суму 396 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що під час перевірки встановлено здійснення ТОВ «ТК ГАМА» нереальних господарських операцій на адресу позивача з причин відсутності необхідних умов для здійснення задекларованої господарської діяльності, а саме: відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення виробництва, реалізації, перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу, відсутність даних, що підтверджували б виконання/придбання послуг з транспортування та відсутність ланцюгу формування податкового кредиту товарів (послуг), які реалізовано на адресу ТОВ «НВП «КОНСАТ».

На підставі Акту перевірки відповідачем 18 квітня 2019 року були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» № 0005011406, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 17280 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 13824 грн. та за штрафними санкціями 3456 грн;

форми «Р» №0005021406, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 18705 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 14964,00 грн. та за штрафними санкціями 3741,00 грн;

форми «В4» № 0005031406, за яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість згідно з декларацією № 9122312224 від 16.07.2016 за червень 2016 року на 396 грн. (т. № 1 а.с. 8-13)

Не погодившись з прийнятими відповідачем зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано жодних належних та достатніх доказів наявності вироків суду відносно посадових осіб позивача та посадових осіб ТОВ «ТК ГАМА» за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, при цьому договори, укладені позивачем з вказаним контрагентом у судовому порядку недійсними визнані не були. Тому, посилання відповідача на наявність негативної інформації про контрагента позивача, за відсутності відповідних вироків, суд не може розцінювати як беззаперечний доказ нереальності господарських операцій позивача з вказаним постачальником. Також суд зазначив, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди. Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків перевірки і заперечень відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки такі висновки не підтвердженні відповідними доказами та суперечать наявним у справі доказам. Зазначені в акті перевірки і відзиві обставини ні кожна окремо, а ні у своїй сукупності, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів. Інших аргументованих доводів, які б доводили достовірність зазначених в акті порушень і спростовували доводи позивача і надані ним докази, представник відповідача суду не зазначив. Отже, висновок контролюючого органу про нездійснення позивачем спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень. Жодного доказу на обґрунтування викладених у Акті перевірки та відзиві тверджень відповідачем до матеріалів справи не додано.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України (тут та далі, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БО 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.

Пунктом 6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зміст цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Таким чином, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення фінансового результату (витрат) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. При цьому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

На підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ «ТК «Гама» позивачем надано до суду виписку по рахунку, видаткову накладну від 14 червня 2016 року, підписану від імені ТОВ «ТК «Гама» директором ОСОБА_1 , рахунок на оплату від 6 червня 2016 року, підписаний від імені ТОВ «ТК «Гама» невідомою особою, та податкову накладну від 14 червня 2016 року, підписану також директором ТОВ «ТК «Гамма» ОСОБА_1. (т. № 1 а.с. 172-176).

Разом з тим, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року у справі № 335/2032/16-к 1-КП/581/2016 визнано винуватими ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України, як організаторів ТОВ «ТК Гама», котрі залучили ОСОБА_1 , якому за грошову винагороду запропонували стати засновником, директором та бухгалтером ТОВ «ТК Гама», без мети її реального проведення господарської діяльності, при цьому у свої злочинні наміри остатнього не повідомили.

За змістом зазначеного вироку «всі оригінали реєстраційних документів, печатка підприємства, електронні ключі видані податковою інспекцією та банківською установою, їх паролі, факсиміле підпису ОСОБА_1 отримано у розпорядження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що у подальшому дало їм змогу використовувати реквізити суб`єкта господарської діяльності (юридичної особи) ТОВ «ТК Гама» з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки.

У свою чергу ОСОБА_1 фінансово-господарську діяльність ТОВ «ТК Гама» не вів, ніяких господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписував. Податкову звітність підприємства він не складав та до контролюючих органів не надавав. Банківськими рахунками підприємства не керував, операції по перерахуванню грошових коштів не здійснював.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. ОСОБА_1 , який у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 був засновником, директором та бухгалтером ТОВ «ТК Гама», не мав жодного відношення до зазначених обов`язків покладених на нього згідно із Законом України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями).

На виконання злочинної мети по прикриттю незаконної діяльності підприємств, шляхом документального оформлення неіснуючих операцій з підприємствами вигодонабувачами, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , використовували печатку ТОВ «ТК Гама», здійснили прикриття незаконної діяльності суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, у тому числі надання їм послуг по ухиленню від сплати податків та конвертації безготівкових коштів у готівку.

Так, ОСОБА_3 у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 знаходячись за адресою місця свого мешкання: АДРЕСА_1 , у подальшому знаходячись у офісних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , після чого знаходячись у приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , з метою прикриття незаконної діяльності суб`єктів господарювання реального сектору економіки, шляхом укладання нікчемних угод з підконтрольними суб`єктами господарювання, систематично проставляла відбитки печатки ТОВ «ТК Гама» на бланках господарських та бухгалтерських документів. Зазначені послуги надавалися співучасниками у вчиненні злочину за грошову винагороду у розмірі від 7 до 14 % від суми перерахованих та проконвертованих грошових коштів, яка потім їм виплачувалася представниками підприємств реального сектору економіки за прикриття їх незаконної діяльності із штучної мінімізації податкових зобов`язань.

Зокрема, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 забезпечив прикриття незаконної діяльності... травень 2016 - ТОВ «НВП «КОНСАТ» 302938108298...; червень - ТОВ «НВП «КОНСАТ» 302938108298… щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних угод та документального оформлення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ «ТК Гама» первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі доку ментів

Вирок набрав законної сили 26.12.2016. (т. № 1 а.с. 67-76)

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що в разі якщо первинні документи, які стали підставою для формування платником податків витрат і податкового кредиту, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від його імені особою, відносно якої вироком суду встановлено її непричетність до господарської діяльності такого контрагента, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та зазначених витрат є безпідставними.

Як зазначалось вище, видаткова та податкова накладні від 14 червня 2016 року від імені ТОВ «ТК «Гама» підписані його директором ОСОБА_1.

Натомість, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 в період з 04.02.2015 по 30.09.2016 фінансово-господарську діяльність ТОВ «ТК Гама» не вів, ніяких господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписував, а фіктивну діяльність з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, зокрема і ТОВ «НВК «Консат», від імені товариства здійснювали засуджені особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Верховний Суд у справі № 2а-2571/10/0870 дійшов правового висновку, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у справі № 826/11377/14.

Ураховуючи все викладене вище, колегія суддів погоджується із доводами апелянта щодо неправомірності відображення у бухгалтерському та податковому обліку наслідків господарської операції позивача з ТОВ «ТК «Гама», оскільки первинні документи від імені зазначеного контрагента підписані особою, яка відношення до фінансово-господарської діяльності цього товариства не мала. Легалізація спірних операцій суперечить інтересам держави та суспільному інтересу, не може ґрунтуватись на законі та не може бути підтверджена судом.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, судове рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскільки справа відноситься до категорії незначних, постанова суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 280/2249/19 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Консат» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко