Постанова

від 27.02.2022 по справі 924/795/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 року Справа №924/795/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Оніщук Є.О., ордер №1008721 від 01.07.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 р. у справі №924/795/21 (суддя Заярнюк І.В., повний текст рішення складено 20.12.2021 р.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" Хмельницька області, м. Шепетівка

до Шепетівської міської ради Хмельницька області, місто Шепетівка

про стягнення 552 273,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 490 635,32 грн безпідставно збережених коштів земельного податку, 45 629,08 грн інфляційних втрат, 16 009,50 грн проценти річних, 8 284,11 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 у справі №924/795/21 не відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

- з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомості та до моменту поділу земельної ділянки 10.04.2018 ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат використовував земельну ділянку, площею 256787 кв.м. з кадастровим номером 6810700000:01:015:0037 без оформлення документів на право власності/користування цією земельною ділянкою та бездержавної реєстрації відповідних прав згідно з вимогами ст. 125 ЗК України, а також без внесення плати за земельну ділянку.

З огляду на вищенаведене, Шепетівською міською радою було подано позов до ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат про стягнення на користь місцевого бюджету коштів в розмірі 4 413 777,61 грн, які ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат зберіг без достатньої правової підстави. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду позовні вимоги Шепетівської міської ради було частково задоволено та стягнуто на користь ради 3 750 791,40 грн безпідставно збережених коштів. Зважаючи на те, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження не підтвердилися, ухвалою Верховного суду від 26.11.2020 касаційне провадження по даній справі було закрито.

- у зв`язку із зверненням ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат в квітні 2021 до Шепетівської міської ради про розстрочення суми платежів, визначеної за результатами розгляду справи № 924/448/19, 27.04.2021 на черговій сесії Шепетівської міської ради було прийнято рішення № 41 Про погодження Мирової угоди по справі № 924/448/19 на стадії виконання рішення суду. Відповідно до Мирової угоди, ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат зобов`язаний був здійснювати платежі рівними частинами до 15 числа кожного місяця. ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат здійснив платежі з простроченням дати 24.06.2021, 27.07.2021, 27.08.2021 рівними частина в сумі 81 623,77 грн. Крім того, позивачем не було сплачено кошти в сумі 300 000,00 грн, що включало в себе 140 654,68 грн судового збору та 159 343,32 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Отже, ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" взяв на себе зобов`язання добровільно виконувати рішення суду та сплачувати кошти рівними частинами за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів;

- апелянт вважає, що Шепетівська міська рада не є належним відповідачем у даній справі, адже, спірна сума була перерахована Шепетівським управлінням державної казначейської служби України Хмельницької області, як оплата земельного податку.

- враховуючи те, що позов у даній справі про повернення помилково сплачених коштів не заявлено до контролюючого органу та відсутність клопотання позивача про залучення до участі у справі належного відповідача, вважаємо, що суд першої інстанції мав відмовити у позові у даній справі.

Так, як саме Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає порядок їх адміністрування, а здійснення контролю за сплатою усіх податків, у тому числі й місцевих (до яких відноситься плата за землю) покладено наразі виключно на податкові органи.

Отже, для того щоб повернути чи перерахувати такі кошти, платник повинен звернутися до податкового органу з заявою, написаною в довільній формі. У цій заяві необхідно вказати суму та напрям повернення коштів (на поточний рахунок або ж в погашення грошових зобов`язань з інших платежів).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 у справі №924/795/21 залишено без руху. Зобов`язано апелянта протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги, а саме подати докази сплати судового збору в сумі 12 426,18 грн та обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 поновлено Шепетівській міській раді строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шепетівської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 у справі №924/795/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.02.2022 об 10:30 год.

16.02.2022 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою онлайн-сервісу Easycon який дає змогу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 заява представника Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/795/21 задоволена.

21.02.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" Хмельницька області, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 у справі №924/795/21, а оскаржуване рішення без змін.

Шепетівська міська рада Хмельницької області не забезпечила участь в судовому засіданні уповноважених представників, про час та дату судового засідання була повідомлена завчасно та належним чином.

Відповідно до частин другої та третьої статей 120, 270 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судове засідання 28.02.2022 з`явився представник позивача, який апеляційну скаргу заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши в судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №924/448/19 рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради №264 від 23.09.2010 вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на новозбудовані, перебудовані та реконструйовані об`єкти нерухомого майна, що належать фізичним та юридичним особам, зокрема: Публічному акціонерному товариству Шепетівський цукровий комбінат на комплекс загальною площею 54009,2 кв.м. за адресою: вул. Старокостянтинівське шосе, буд.№31 у зв`язку зі зміною найменування товариства із Відкритого акціонерного товариства Шепетівський цукровий комбінат на Публічне акціонерне товариство Шепетівський цукровий комбінат.

На підставі вказаного рішення Публічному акціонерному товариству Шепетівський цукровий комбінат видане свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно комплекс, загальною площею 57801,8 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, буд. 31 - від 03.05.2012.

Актом перевірки Шепетівської ОДПІ від 04.11.2014, контролюючим органом встановлено, що поряд з іншими земельними ділянками, якими користувався ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат, товариство використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку за адресою м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31, кадастровий номер 6810700000:01:015:0037 (до поділу) на якій розташоване нерухоме майно згідно Свідоцтва на право власності САВ 954896 від 03.05.2012, у зв`язку з чим Шепетівською ОДПІ нараховано заборгованість зі сплати земельного податку та визначено, що ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат зобов`язаний сплачувати земельний податок за користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.02.2019, Приватне акціонерне товариство Шепетівський цукровий комбінат є власником комплексу загальною площею: 57801,8 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м.Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, буд.31, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності САВ №954896 від 03.05.2012, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №264 від 23.09.2010, дата державної реєстрації права власності: 19.05.2017.

ПрАТ Шепетівським цукровим комбінатом 09.11.2017 була подана заява до Шепетівської міської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 25,6787 га.

Рішенням XXXII сесії міської ради VII скликання від 21.12.2017 №16 було надано дозвіл товариству на виготовлення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки площею 25,6787 га.

Представниками відділу з питань регулювання земельних відносин Управління житлово-комунального господарства та з питань регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради у складі: Мазурець Н.М.; Чеханюк А.В., за участю представника ЗАЦ Карат Кочергіна О.П. 09.02.2018 складено Акт обстеження земельної ділянки №21 в якому встановлено, що на земельній ділянці, яка знаходиться в м. Шепетівці по Старокостянтинівському шосе, 31, загальною площею 256787 кв.м., кадастровий номер 6810700000:01:015:0037, розміщений комплекс нежитлових будівель, якій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.09.2010 належать Публічному акціонерному товариству Шепетівський цукровий комбінат. Земельна ділянка огороджена парканом, територія охороняється, вільного доступу не має, вхід на земельну ділянку через прохідну, яка виходить на Старокостянтинівському шосе. Станом на час обстеження земельної ділянки документи, що підтверджують право оренди вказаної земельної ділянки ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат відсутні.

26.07.2018 рішенням ХLІІІ (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання №6 затверджено територіальній громаді м. Шепетівки в особі Шепетівської міської ради технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 256787 кв.м. по Старокостянтинівському шосе, 31 (кадастровий номер 6810700000:01:015:0037) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на земельні ділянки: площею 247220 кв.м. (кадастровий номер 6810700000:01:015:0421); площею 9567 кв.м.(кадастровий номер 6810700000:01:015:0420) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Передано Приватному акціонерному товариству Шепетівський цукровий комбінат на умовах оренди сформовану земельну ділянку по Старокостянтинівському шосе, 31 (кадастровий номер 6810700000:01:015:0421) площею 247220 кв.м. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості строком на 5 років. Земельну ділянку площею 9567 кв.м. (кадастровий номер 6810700000:01:015:0420) залишено в комунальній власності територіальної громади м.Шепетівки. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство Шепетівський цукровий комбінат у місячний термін підписати договір оренди земельної ділянки та протягом 10 днів від підписання договору провести його державну реєстрацію.

31.07.2018 між Шепетівською міською радою (орендодавець) та ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат (орендар) укладено договір оренди за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000:01:015:0421, яка розташована по Старокостянтинівському шосе, 31 в м.Шепетівка, Хмельницької області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельна ділянка надана на підставі рішення XLIII (позачергової) сесії міської ради VII скликання від 26.07.2018 №6.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 247220 кв.м. Договір укладений на 5 років (до 26.07.2023) (п.2, 8 договору). Даний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2018.

Шепетівською міською радою було направлено на адресу відповідача претензію вих.№01-13/484 від 06.02.2019 про сплату коштів, які ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат зберіг без достатньої правої підстави за рахунок Шепетівської міської ради, як власника земельної ділянки комунальної форми власності по вул.Старокостянтинівське шосе, 31 в м. Шепетівка, а також лист №01-13/1376 від 09.04.2019 про сплату заборгованості, однак дана заборгованість відповідачем не погашена.

Шепетівська міська рада звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 4 413 777, 61 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.12.2019 у справі №924/448/19 у позові Шепетівської міської ради до ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про стягнення 4 413 777, 61 грн відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №924/448/19 позов Шепетівської міської ради задоволено частково, стягнуто з ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат на користь Шепетівської міської ради 3750791,40 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати; 56261,87 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, в задоволенні решти позову відмовлено. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №924/448/19 касаційне провадження відкрите на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України за касаційною скаргою ПрАТ- Шепетівський цукровий комбінат на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від та рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.12.2019 у справі №924/448/19 закрите.

За твердженням позивача, рішення суду у справі №924/448/19 призвело до подвійного стягнення з ПрАТ Шепетівський цукровий Комбінат коштів за користування земельною дліянкою площею 256787,0 кв.м. по вул. Старокостянтинівське шосе, 31 ум. Шепетівці. Хмельницької області (кадастровий номер 6810700000:01:015:0037) нарахованих за період з 10.05.2016 до 10.04.2018, що стало наслідоком звернення з даною позовною заявою до Шепетівської міської ради про повернення безпідставно отриманих коштів у виді земельного податку за вказаний період.

Відповідно до Звітної Податкової декларації з плати за землю №1 від 19.02.2016 та Уточнюючої Податкової декларації з плати за землю №2 від 07.10.2016, з травня 2016 по грудень 2016 року Позивачем нараховано 157 310,16 грн земельного податку (19 663, 71 грн х 8 місяців), сплата якого підтверджується платіжним дорученням AT КБ Приватбанк №4 від 16.03.2017. У відповідності до Звітної Податкової декларації з плати за землю №1 від 14.02.2017, за 2016 рік Позивачем нараховано 250 099,32 грн. земельного податку (20841,61 грн. х 12 місяців), сплата якого підтверджується платіжним дорученням AT КБ Приватбанк №4 від 16.03.2017 №13 від 23.03:2017, та платіжними дорученнями АБ Південний №69 від 26.04.2017. №78 від 24.05.2017, №49 від 26.06.2017, №271 від 27.07.2017. №535 від 23.08.2017. №820 від 25.09.2017 № 1184 від 25.10.2017, №1597 від 27.11.2017, №1757 від 22.12.2017.

Звітною Податковою декларацією з плати за землю №1 від 19.02.2018 та Уточнюючою

Податковою декларацією з плати за землю №2 від 19.09.2018, з січня 2018 по квітень 2018 року Позивачем нараховано 83 225,84 грн земельного податку (20 806,46 грн х 4 місяців), сплата якого підтверджується платіжними дорученнями - АБ Південний №12625203 від 23.02.2018, №19153712 від 22.03.2018, №30816499 від 26.04.2018 та №38822641 від 23.05.2018.

Таким чином, за період з травня 2016 року до квітня 2018 року, ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат нараховано та сплачено 490 635,32 грн земельного податку за користування земельною ділянкою площею 256787,00 кв.м. кадастровий номер 6810700000:01:015:0037, на якій розташований об`єкт нерухомості по вул. Старокостянтинівське шосе, 31 у м. Шепетівці, Хмельницької області. Вказані грошові кошти зі сплати земельного податку надійшли на рахунки бюджету міста Шепетівка, що підтверджується відповіддю Шепетівського управління державної казначейської служби України Хмельницької області, на лист ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат від 27.11.2020 №27/11 -1.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку із відсутністю у позивача обов`язку сплачувати земельний податок в період з травня 2016 року до квітня 2018 року, за користування земельною ділянкою площею, на якій розташований об`єкт нерухомості, а грошові кошти зі сплати земельного податку в розмірі 490 635,32 грн Шепетівською міською радою набуто зазначені кошти без достатньої правової підстави за рахунок позивача, і у відповідача виник обов`язок по поверненню отриманого, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Так, плата за землю - це місцевий податок в складі податку на нерухоме майно, вона є обов`язковою до запровадження сільськими; селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад і в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Податковий кодекс України регулює справляння плати за землю лише у двох її формах - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки.

Згідно підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті.269 ПК платниками земельною податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з 287.7 статті 287 ПК (редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII, яка діє з 01.01.2015) при переході, права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням при будинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

В положеннях цієї ж норми в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року законодавець пов`язував обов`язок сплати податку за земельні ділянки з датою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці.

Частинами 1, та 2 статті 120 ЗК встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні/ іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною, ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Доособи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності па житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або, споруду, унормовують положення статті 377 ЦК.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа.

Обов`язок сплати цього податку для його платника у різні періоди часу був пов`язаний з різними подіями, а саме, до 01.01.2015 обов`язок виникав з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці, а після 01.01.2015 - з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Колегія суддів дійшла висновку, що в період з травня 2016 року до квітня 2018 року, ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат договір оренди щодо користування спірною земельною ділянкою не укладено, а Шепетівською міською радою за вказаний період стягнуті 3750791,40 грн безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, у ПрАТ Шепетівський цукровий комбінат був відсутній обов`язок сплачувати земельний податок в період з травня 2016 року до квітня 2018 року, за користування земельною ділянкою площею 256787,00 кв.м. кадастровий номер 6810700000:01:015:0037, на якій розташований об`єкт нерухомості по вул. Старокостянтинівське шосе, 31 у м. Шепетівці, Хмельницької області.

Поряд з цим, як встановлено судом, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2020 року у справі №924/448/19 акт обстеження №21 від 09.02.2018 року земельної ділянки за адресою: м. Шепетівка, по Старокостянтинівському шосе, 31 (кадастровий номер 6810700000:01:015:0037) в даному випадку фіксує наявність об`єкту нерухомості відповідача комплекс нежитлових будівель на вказаній земельній ділянці, що у сукупності із наявністю паркану по периметру земельної ділянки є достатньою підставою для висновку про наявність факту використання відповідачем такої земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, колегією суддів не встановлено, а матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування (на праві оренди) земельною ділянкою площею 256787,00 кв.м. (кадастровий номер 6810700000:01:015:0037) по вул. Старокостянтинівське шосе, 31 у м. Шепетівці, Хмельницької області, зокрема укладення договору оренди вказаної земельної ділянки з Шепетівською міською радою Хмельницької області та державної реєстрації такого права за період з 10.05.2016 року по 10.04.2018 року. Колегія суддів дійшла висновку, що Приватне акціонерне товариство Шепетівський цукровий комбінат користувалось земельною ділянкою площею 256787,00 кв.м. (кадастровий номер 6810700000:01:015:0037) по вул. Старокостянтинівське шосе, 31 у м. Шепетівці, Хмельницької області у період з 10.05.2016 року по 10.04.2018 року без достатньої правової підстави.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень 4, 5 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиційний характер.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

На підставі викладеного, факти, встановлені у судовому рішенні у справі №924/448/19, мають преюдиційний характер, а обставини, встановлені у цьому рішенні, не потребують доказуванню.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (пункти 28, 29, 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, пункт 27 постанови Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/536/18).

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що ці зобов`язання можуть виникати і з дій, і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

У кондиційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

- набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого);

- таке набуття чи збереження відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке він безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна. Такий висновок викладено в постанові ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Сторонами кондикційного зобов`язання є власник майна (титульний володілець), який має право вимоги та виступає кредитором, а також набувач майна, який виступає боржником.

Не доведення позивачем факту безпідставного набуття відповідачем майна позивача унеможливлює покладення на відповідача обов`язку з відшкодування його вартості відповідно до статті 1213 ЦК України.

Як вже встановлено судом, в позивача був відсутній обов`язок сплачувати земельний податок в період з травня 2016 року до квітня 2018 року, за користування земельною ділянкою площею 256787,00 кв.м. кадастровий номер 6810700000:01:015:0037, на якій розташований об`єкт нерухомості по вул. Старокостянтинівське шосе, 31 у м. Шепетівці, Хмельницької області.

Таким чином, грошові кошти зі сплати земельного податку в розмірі 490 635,32 грн. Шепетівською міською радою набуто зазначені кошти без достатньої правової підстави за рахунок позивача, і у відповідача виник обов`язок по поверненню отриманого, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення 16 009,50 грн 3% річних, які нараховані за період з 24.06.2020 до 26.07.2021, та 45 629,08 грн інфляційних втрат, які нараховані за період червень 2020-червень 2021року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається "послідовність, утворена за певною закономірністю".

При зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн.) до уваги береться сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу, " і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:

"Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ",

де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, і від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 Цивільного кодексу України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.

Отже, при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Колегією суддів перевірено здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та встановлено, що обґрунтованим є нарахування 16 009,50 грн 3% річних.

Колегією суддів перевірено здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення позивачем втрат від інфляції за період червень-2020-червень 2021 та встановлено, що обґрунтованим є нарахування 45 629,08 грн інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 16 009,50 грн, інфляційних втрат у розмірі 45 629,08 грн є підставними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення 490 635,32 грн безпідставно збережених коштів земельного податку, 45 629,08 грн інфляційних втрат, 16 009,50 грн проценти річних.

Колегія суддів не погоджується із доводами скаржника, що Шепетівська міська рада не є належним відповідачем у даній справі, адже, спірна сума була перерахована Шепетівським управлінням державної казначейської служби України Хмельницької області, як оплата земельного податку, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача.

Також у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц (провадження №14-515цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом з тим залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не ДКСУ чи її територіальний орган.

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 р. у справі №924/795/21 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ч. 6 ст. 233, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 р. у справі №924/795/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 р. у справі №924/795/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №924/795/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "11" березня 2022 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.