Ухвала

від 20.02.2022 по справі 908/3748/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/53/13-11/78/16-17/123/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.02.2022 Справа № 908/3748/13

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши скаргу ФОП Фенько А.С. від 09.02.22 (надійшла до суду 10.02.22 за вх. № 3583/08-08/22) на бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо не вилучення наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання постанови Центрального господарського суду від 12.11.20 у справі №908/3748/13

за первісним позовом: Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління статистики у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69091, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

правонаступником якого є фізична особа-підприємець Фенько Анастасія Сергіївна ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Головного управління статистики у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69091, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)

про: стягнення компенсації за поліпшення орендованого майна

Заінтересовані особи:

1. Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168

2. Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області, 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 7

У судовому засіданні приймали участь:

від стягувача (заявника): Богославський В.А., ордер серії АР № 1086235 від 21.02.22

від боржника (відповідач за зустрічним позовом): Кузьменко О.О., довіреність від 17.01.22 № 18-13/3/22

від третьої особи: не з`явився

від заінтересованої особи 1: Кріль Ю.А., довіреність від 06.01.22 № 04-08.2-10/163

від заінтересованої особи 1: Білецька Т.В., на підставі довідки з ЄДР

СУТЬ СПОРУ:

10.02.22 до господарського суду надійшла скарга фізичної особи-підприємця Фенько Анастасії Сергіївни (далі за текстом ФОП Фенько А.С., стягувач на підставі ухвали суду від 18.03.21 у справі № 908/3748/13 про заміну сторони (стягувача) - з ТОВ "Дана" її правонаступником - фізичною особою-підприємцем Фенько Анастасією Сергіївною) на бездіяльність виконавчого органу - ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в прохальній частині якої заявник просить суд визнати незаконною бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо не вилучення наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання постанови Центрального господарського суду від 12.11.20 у справі № 908/3748/13 з державної (бюджетної) програми 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" та не повернення його до управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя у зв`язку з чим зобов`язати ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути судовий наказ господарського суду Запорізької області від 20.11.2020 у справі № 908/3748/13 до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя для перерахування ФОП Фенько АК.С. коштів, які отримує ГУ статистики у Запорізькій області від орендарів (код 25010300), а також коштів, які отримує ГУ статистики у Запорізькій області як плату за послуги, що ним надаються за основною діяльністю (код 25010100).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.02.22 вказану скаргу у справі передано на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 10.02.22 судом прийнято вказану вище скаргу ФОП Фенько А.С. від 09.02.22 (надійшла до суду 10.02.22 за вх. № 3583/08-08/22) на бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області у справі № 908/3748/13 до розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 21.02.22 об 11 год. 00 хв.

16.02.22 до суду надійшло клопотання за вих. від 14.02.22 № 18-18/65/22 про закриття провадження у справі, в якому представник головного управління статистики у Запорізькій області просить суд закрити провадження по справі № 908/3748/13 за скаргою ФОП Фенько А.С. від 09.02.22 (надійшла до суду 10.02.22 за вх. № 3583/08-08/22) на бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо не вилучення наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання постанови Центрального господарського суду від 12.11.20 у справі № 908/3748/13 з державної (бюджетної) програми 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" та не повернення його до управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя у зв`язку з чим зобов`язати ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути судовий наказ господарського суду Запорізької області від 20.11.2020 у справі № 908/3748/13 до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя для перерахування ФОП Фенько АК.С. коштів, які отримує ГУ статистики у Запорізькій області від орендарів (код 25010300), а також коштів, які отримує ГУ статистики у Запорізькій області як плату за послуги, що ним надаються за основною діяльністю (код 25010100) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

18.02.22 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 18.02.22 № 04-12-10/1502 (з ЕЦП), в якому представник головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

21.02.22 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 18.02.22 № 01-10-10/221 (з ЕЦП), в якому представник управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

21.02.22 до суду надійшли клопотання:

- за вих. за вих. від 18.02.22 № 04-12-10/1502, в якому представник головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України;

- за вих. від 18.02.22 № 01-10-10/221, в якому представник управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В судовому засіданні 21.02.22 представник заявника (стягувача) підтримав скаргу ФОП Фенько А.С. за вих. від 09.02.22 (надійшла до суду 10.02.22 за вх. № 3583/08-08/22) на бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо не вилучення наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання постанови Центрального господарського суду від 12.11.20 у справі № 908/3748/13 з державної (бюджетної) програми 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" та не повернення його до управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя у зв`язку з чим зобов`язати ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути судовий наказ господарського суду Запорізької області від 20.11.2020 у справі № 908/3748/13 до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя для перерахування ФОП Фенько АК.С. коштів, які отримує ГУ статистики у Запорізькій області від орендарів (код 25010300), а також коштів, які отримує ГУ статистики у Запорізькій області як плату за послуги, що ним надаються за основною діяльністю (код 25010100).

Представник боржника (відповідача за зустрічним позовом) заперечив проти скарги ФОП Фенько А.С. за вих. від 09.02.22 (надійшла до суду 10.02.22 за вх. № 3583/08-08/22) на бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області та підтримав клопотання за вих. від 14.02.22 № 18-18/65/22 про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Представники головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області та управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області підтримали позицію представника боржника (відповідача за зустрічним позовом) та просять суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Представник третьої особи за зустрічним позовом у судове засідання призначене на 21.02.22 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання учасників судового процесу повідомлено належним чином, про причини такої неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду скарги за відсутності представника третьої особи за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 21.02.22 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників стягувача, боржника та заінтересованих осіб суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.18 по справі 908/3748/19 у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.20 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" задоволено, рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.18 скасовано, прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Вирішено стягнути з Головного управління статистики у Запорізькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю 4 873 793,33 грн. компенсації, 73 106,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 11 304,00 грн. оплати за проведення судової експертизи, 89 100,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вказаного судового рішення (постанови) апеляційної інстанції, господарським судом Запорізької області 11.02.20 видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 14.07.20 касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області та Головного управління статистики у Запорізькій області задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.20 у справі № 908/3748/13 скасовано, а справу № 908/3748/13 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.20 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" задоволено. Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.18 у справі № 908/3748/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Вирішено стягнути з Головного управління статистики у Запорізькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" 4 873 793,33 грн. компенсації, 73 106,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову до господарського суду Запорізької області, 11 304,00 грн. оплати за проведення судової експертизи та 109 660,35 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

На виконання вказаного судового рішення (постанови) апеляційної інстанції, господарським судом Запорізької області 20.11.20 видано відповідний наказ.

Ухвалою від 18.03.21 судом замінено стягувача з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.11.20 у справі № 908/3748/13 товариство з обмеженою відповідальністю «Дана» його правонаступником фізичною особою-підприємцем Фенько Анастасією Сергіївною (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), який видано господарським судом Запорізької області на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.20 року по справі № 908/3748/13.

У березні 2021 року, для примусового виконання судового рішення ФОП Фенько А.С. (стягувач) передано до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області вищезазначений судовий наказ по справі № 908/3748/13.

Зі слів стягувача, що не заперечувалось боржником та заінтересованими особами, з часу подачі наказу, він був виконаний частково, а саме стягнуто на користь позивача (стягувача) 33 000,00 грн.

В подальшому наказ був переданий з управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області до головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області та включено до державної (бюджетної) програми 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».

Листом від 20.01.22 № 04-08.3-10/659 головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повідомило ФОП Фенько А.С. (дослівно):

«… Станом на теперішній час відповідної заяви із уточненням суми, що залишиласьдо стягнення за виконавчим документом по справі № 908/3748/13, або повідомлень про причини неможливості її надання на адресу Головного управління Вами не надано, у зв`язку з чим вдруге повідомляємо про необхідність направлення Вами на адресу Головного управління належним чином оформленої заяви, із зазначенням вірної суми, що залишилась до стягнення за виконавчим документом по вказаніц справі.

Також повідомляємо, що за інформацією, наданою Управлінням Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області, зазначеним управлінням вжито такі заходи:

На початку бюджетного 2021 року (18.01.2021) проведено часткове списання коштів з вимзначеного рахунку боржника на загальну суму кошторисних призначень на 2021 рік за визначеним кодом економічної класифікації видатків;

01.02.2021 боржнику направлено вимогу щодо вжиття заходів для забезпечення виконання рішення суду у повному обсязі (лист від 01.02.2021 № 02-08.1/136(;

На виконання пункту 33 Порядку № 845 16.02.2021 документи щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.11.2020 у справі № 908/3748/13 направлено до Головного управління для виконання за рахунок коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою»;

Постійно проводиться моніторинг рахунку, визначеного боржником для виконання рішення суду, щодо наявності відповідних асигнувань за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету;

У листопаді 2021 року проведено інвентаризацію виконавчих документів, що обліковуються за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (КПКВК 3504040), якою встановлено, що за даними казначейського обліку відповідні відкриті асигнування за визначеними боржником програмою, рахунком та кодом економічної класифікації видатків для виконання заначеного наказу чуду відсутні, до кінця бюджетного періоду відповідні асигнування не очікуються, окрема програма для забезпечення виконання рішень суду у боржника відсутня.

Отже, з урахуванням викладеного що підстави для вжиття заходів відповідно до Порядку № 845, спрямованих на виконання рішень суду за рахунок коштів боржника, відсутні. …».

Норми прва які підлягають застосування та висновку суду за наслідками розгляду скарги.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. 1ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 6 Закону № 1404- VIII, у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII), відповідно до якого примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону № 1404- VIII).

Згідно із статтею 14 Закону № 1404- VIII, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч. ч. 1,2 ст. 15 Закону № 1404- VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404- VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Водночас Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI) встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом № 1404- VIII, та особливості їх виконання.

За нормами Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.15 № 215 (далі - Положення № 215), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно із п. 3 Положення № 215, основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення № 215 передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.13 № 45).

За правилами п. 3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Держказначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)).

Відповідно до зазначеного Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку про те, що Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п. 15 Порядку, дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте ні в цьому Порядку, ні в Законі № 4901-VI не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства.

Разом з тим Закон № 1404-VIII установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 цього Закону).

Водночас можливість та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства цим Законом не визначено.

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, також не визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства.

Згідно із статтею 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Наведені норми права є підставою для висновку про те, що ГПК України та Закон № 1404-VIII передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.

Разом з тим згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.06.18 у справі № 916/1227/16 (провадження № 12-105гс18) та від 27.02.19 у справі № 913/356/15 (провадження № 12-5гс19).

Таким чином, оскільки оскарження бездіяльності ДКСУ щодо невиконання судового рішення підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, то заявник дійшов помилкових висновків про те, що подана заявником скарга підлягає розгляду в порядку, встановленому розділом VI ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно із ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, суд закриває провадження у справі № 908/3748/13 із розгляду скарги ФОП Фенько А.С. від 09.02.22 (надійшла до суду 10.02.22 за вх. № 3583/08-08/22) на бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо не вилучення наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання постанови Центрального господарського суду від 12.11.20 у справі №908/3748/13 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України та роз`яснює ФОП Фенько А.С., що вказана скарга підлягаю розгляду у відповідному суді адміністративної юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 7, 8, 24, 42, 46, п. 1 ч. 1 ст. 231, 234, 235, 342, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 908/3748/13 із розгляду скарги ФОП Фенько А.С. від 09.02.22 (надійшла до суду 10.02.22 за вх. № 3583/08-08/22) на бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо не вилучення наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання постанови Центрального господарського суду від 12.11.20 у справі №908/3748/13 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Ухвалу підписано 15.03.2022.

Суддя В.Л. Корсун