Ухвала

від 09.11.2023 по справі 908/3748/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/53/13-11/78/16-17/123/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.11.2023 Справа № 908/3748/13

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., розглянувши матеріали справи та заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України (в порядку ст. 337 ГПК України) у справі № 908/3748/13

за первісним позовом: Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління статистики у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Дана (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69091, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дана (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

правонаступником якого є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Головного управління статистики у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69091, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)

про: стягнення компенсації за поліпшення орендованого майна

Заінтересована особа:

- Олександрівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9а)

СУТЬ СПОРУ:

09.11.23 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просить суд господарської юрисдикції скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу, встановлене ОСОБА_1 ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.11.22 у справі №331/3202/22 за поданням державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Вказана заява подана ОСОБА_1 в порядку ст. 337 ГПК України. При цьому, заявник як на підставу звернення з даною заявою саме до Господарського суду Запорізької області, посилається на приписи, викладені в постанові Запорізького апеляційного суду від 31.10.23 у справі № 331/3202/22.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.23 заяву про скасування тимчасового обмеження особи у справі виїзду за межі України у справі №908/3748/13 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Надавши оцінку обґрунтованості доводам заявника судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, ін. законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наказів суду.

Як свідчать матеріали справи №908/3748/13, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.12.18 у справі 908/3748/19 у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.20 апеляційну скаргу ТОВ Дана задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.18 скасовано, прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Вирішено стягнути з Головного управління статистики у Запорізькій області на користь ТОВ «Дана» - 4 873 793,33 грн компенсації, 73 106,00 грн витрат зі сплати судового збору, 11 304,00 грн оплати за проведення судової експертизи, 89 100,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вказаного судового рішення (постанови) апеляційної інстанції, Господарським судом Запорізької області 11.02.20 видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 14.07.20 касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області та Головного управління статистики у Запорізькій області задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.20 у справі № 908/3748/13 скасовано, а справу № 908/3748/13 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.20 апеляційну скаргу ТОВ Дана задоволено. Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.18 у справі № 908/3748/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Вирішено стягнути з Головного управління статистики у Запорізькій області на користь ТОВ Дана 4 873 793,33 грн компенсації, 73 106,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову до Господарського суду Запорізької області, 11 304,00 грн оплати за проведення судової експертизи та 109 660,35 грн судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

На виконання вказаного судового рішення (постанови) апеляційної інстанції, Господарським судом Запорізької області 20.11.20 видано відповідний наказ.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 30.11.22 встановлено наступне: «…Встановлено, що ТОВ «Дана» є боржником у зведеному виконавчому провадженні ВП № 61069306 по виконанню виконавчих документів:

- наказ № 908/557/13-г від 21.05.2013 року виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь Головного управління статистики у Запорізькій області заборгованості з орендної плати 63823,46 грн., постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2019 року ВП 60735918;

- наказ № 908/1429/18 від 16.01.2019 року виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь Головного управління статистики у Запорізькій області заборгованості з орендної плати 96802,59 грн.;

- наказ № 908/557/13-г від 21.05.2013 виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з товариства «Дана» на користь Головного управління статистики у Запорізькій області заборгованості за комунальні послуги 1176.38 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2019 року ВП 60736077;

- наказ № 908/557/13-г від 21.05.2013 року виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь державного бюджету за вимогами Головного управління статистики у Запорізькій області, заборгованості з орендної плати 81893,06 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 року ВП 60750372;

- наказ № 908/798/15-г від 18.09.2015 виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь Фонду державного майна України по Дніпропетровський, Запорізькій та Кіровоградській області заборгованості з орендної плати 216093,31 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2020 року ВП 62031180. …».

Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_1 та матеріалів, доданих до заяви, ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 30.11.22 у справі №331/3202/22 задоволено подання державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон керівника боржника юридичної особи ОСОБА_1 до повного виконання зведеного виконавчого провадження №61069306, яке перебуває на виконанні Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.02.23 ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 30.11.22 у справі №331/3202/22 залишено без змін.

В подальшому, ТОВ «Дана» звернулось до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи ( ОСОБА_1 ) у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 08.08.23 у справі №331/3202/22 в задоволенні заяви ТОВ «Дана» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України відмовлено.

При цьому, в обґрунтування вказаної ухвали суд посилався на наступне: «… ТОВ «Дана» обґрунтовує своє звернення до суду в інтересах ОСОБА_1 тим, що на адресу товариства від нього надійшла від нього письмова заява з проханням здійснити такі дії, оскільки він не є керівником вказаного товариства (а.с.102).

На вказане суд зауважує, що статтею 237 ЦПК України не передбачено такої підстави представництва, як письмове звернення до юридичної особи колишнього керівника цього товариства з проханням захисту його прав в суді.

Пунктами 32-34 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №320/6459/19 висловлена наступна правова позиція. Оскільки Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилам адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 815/2255/16, від 27 березня 2019 року в справі № 823/359/18, від 05 червня 2019 року в справі №917/2267/14, від 03 липня 2019 року в справі №826/14603/17.

Отже, відповідно до статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" та частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особі органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження в даному випадку ОСОБА_1 до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Суд вважає помилковим посилання ТОВ «Дана» на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.10.2020 по справі №331/8536/17-ц як на висновок, яким застосовано норму права у подібних правовідносинах, оскільки в справі №331/8536/17 до суду в позовному провадженні звернувся безпосередньо колишній керівник товариства з обмеженою відповідальністю, а не юридична особа, з вимогою про визнання незаконною відмову Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя у знятті обмеження з нього у праві виїзду за кордон та зобов`язання відповідача зняти обмеження керівника підприємства-боржника у праві виїзду за кордон, без вилучення паспортного документа. …».

Тобто, судом відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Дана» з тієї підстави, зокрема, що із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон звернулась юридична особа в інтересах фізичної особи колишнього керівника, а не безпосередньо сама фізична особа.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 31.10.23 у справі №331/3202/22 скасовано ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 08.08.23 та закрито провадження у цій справі в частині заяви ТОВ «дана» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

При цьому, в обґрунтування такої відмовити суд апеляційної інстанції посилався на те, що суд першої інстанції порушив предметну юрисдикцію спору, помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства.

09.11.23 ОСОБА_1 звернувся особисто до Господарського суду Запорізької області із заявою в порядку ст. 337 ГПК України про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Розглядаючи наведену вище заяву місцевим господарським судом прийнято до уваги наступне.

За приписами частин 1 та 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (2).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарського суду, визначені ст. 20 ГПК України.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (1). Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (4). Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства (5).

З аналізу ст. 337 ГПК України вбачається, що господарським судом розглядаються відповідні заяви у відношенні фізичної особи, яка є боржником за не виконаним нею судовим рішенням саме у справі, яка розглядалась господарським судом відповідно до підсудності, визначеної ст. 20 ГПК України.

Частиною 3 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Як вбачається з матеріалів заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, заява про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон відносно фізичної особи ОСОБА_1 , як керівника юридичної особи-боржника, розглядалась Жовтневим районним судом міста Запоріжжя та була задоволена (ухвала від 30.11.22).

При цьому, як вже зазначалось, судом апеляційної інстанції залишено без змін вказану ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 30.11.22.

Частиною 5 ст. 441 ЦПК України унормовано, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

З аналізу вказаного положення ч. 5 ст. 441 ЦПК України вбачається, що судом, яким обмеження у справі виїзду було застосоване, може бути таке обмеження і знято за заявою боржника (особи, до якої таке обмеження було застосоване).

Скасовуючи ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя та закриваючи провадження у справі за заявою ТОВ «Дана» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон, Запорізькій апеляційний суд у постанові від 31.10.23 виходив з того, що ТОВ «Дана» є боржником у зведеному виконавчому провадженні №61069306 з виконання наказів, виданих Господарським судом Запорізької області у справах №908/557/13-г, №908/1429/18, №908/798/15-г. Відповідно, як стверджує колегія суддів суду апеляційної інстанції, оскільки заява ТОВ «Дана» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України подана у порядку примусового виконання наказів, виданих Господарським судом Запорізької області на виконання рішень цього ж суду, то така заява повинна розглядатись Господарським судом Запорізької області.

Господарським судом Запорізької області під час розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 09.11.23 вбачається, що апеляційним судом поза увагою залишено той факт, що заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон була подана в рамках справи №331/3202/22, в якій ухвалою від 31.10.22 було застосовано таке тимчасове обмеження (при цьому, вказана ухвала залишена без змін судом апеляційної інстанції).

Відповідно, заява про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за кордон має подаватись безпосередньо самою особою, відносно якої застосовано таке обмеження, та підлягає розгляду саме тим судом, яким таке обмеження накладене.

Тим більше, з урахуванням того, що:

- чинними статтями 337, 338 ГПК України (у наявній редакції) не передбачено право місцевого господарського суду, як суду, яким не застосовувалось в рамках справи № 908/3748/13 тимчасове обмеження до керівника юридичної особи боржника ТОВ «Дана» Лизана В.І. у праві виїзду за межі України, зняття такого обмеження;

- заяву про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 подано в рамках справи №908/3748/13;

- ОСОБА_1 (в розумінні у т.ч. ст. 337 ГПК України) не є боржником у справі № 908/3748/13;

- ОСОБА_1 із 05.05.23 не є керівником ТОВ «Дана» (про що вказує суд апеляційної інстанції у постанові наведеній в тексті цієї ухвали).

А тому, як наслідок, у місцевого господарського суду (суддя Корсун В.Л.) відсутні будь-які правові підстави визначені саме ст. ст. 337, 338 ГПК України, для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України накладеного на ОСОБА_1 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя у справі №331/3202/22.

Місцевий господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як свідчать матеріали вказаної заяви про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України …, до зведеного виконавчого провадження №61069306 включено виконавчі провадження з виконання наказів виданих Господарським судом Запорізької області у справах №908/557/13-г, №908/1429/18, №908/798/15-г. Доказів включення виконавчого провадження з виконання наказу саме у справі №908/3748/13 до зведеного виконавчого провадження №61069306 суду не надано.

Відповідно, у заявника відсутні правові підстави для подання будь-яких заяв щодо зведеного виконавчого провадження №61069306 саме в рамках справи №908/3748/13 (суддя Корсун В.Л.).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що посилання суду апеляційної інстанції у своїй постанові від 31.10.23 у справі № 331/3202/22 на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.19 у справі № 905/1956/15, від 27.11.19 у справі № 629/847/15-к, від 16.06.20 у справі № 922/4519/14, від 13.01.21 у справі № 0306/7567/12, від 28.09.21 у справі № 761/45721/16-ц на … можливість застосування аналогії у процесуальному праві, як на підставу того щоб Господарський суд Запорізької області розглядав заяву про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (яке (таке тимчасове обмеження) було застосовано Жовтневим районним судом м. Запоріжжя до ОСОБА_3 ), є помилковим та таким, що не підлягає застосуванню у справі №908/3748/13 з огляду на те, що такі посилання суду апеляційної інстанції на перелічені в тексті цієї ухвали на постанови Великої Палати Верховного Суду не є подібними у спірних правовідносинах щодо скасування тимчасового обмеження фізичної особи, колишнього керівника ТОВ, який, (керівник) не є боржником у справі розглянутій судом господарської юрисдикції.

На переконання Господарського суду Запорізької області, вказана в тексті цієї ухвали заява про скасування тимчасового обмеження має бути розглянута відповідним судом, який тимчасово обмежив виїзд за кордон фізичної особи ОСОБА_1 своєю ухвалою від 30.11.22 в порядку визначеному ст. 441 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 46, 234, 235, 337, 338 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України (в порядку ст. ст. 337, 338 ГПК України) відмовити.

Екземпляр ухвали надіслати на сторонам у справі та заінтересованій особі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 15.11.23.

Суддя В.Л. Корсун