Ухвала

від 23.02.2022 по справі 334/3082/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.02.2022 Справа № 334/3082/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 334/3082/21 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1

Провадж. № 11-кп/807/261/22 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку EASYCON,

розглянула 23лютого 2022року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 та представника потерпілого адвоката ОСОБА_11 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2021 року, якою кримінальне провадження № 1-кп/334/696/21 за обвинуваченням ОСОБА_9 за частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України закрито на підставі пункту 2 частини другої статті 314, пункту 10 частини першої статті 284 КПК.

Встановлені ухвалою суду першої інстанції обставини:

до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 1-кп/334/696/21за обвинуваченням ОСОБА_12 за частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

В підготовчому судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання, в якому просив закрити кримінальне провадження, оскільки обвинувальний акт надійшов до суду після закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Клопотання обґрунтував тим, що обвинуваченому було повідомлено про підозру 25.01.2021 року. 24.03.2021 року прокурор продовжив строк досудового розслідування до трьох місяців - до 25.04.2021 року. Після чого, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку досудового розслідування до шести місяців, але ухвалою слідчого судді від 24.04.2021 року у задоволенні вказаного клопотання слідчого було відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2021 року кримінальне провадження № 1-кп/334/696/21 за обвинуваченням ОСОБА_9 за частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України закрито на підставі пункту 2 частини другої статті 314, пункту 10 частини першої статті 284 КПК.

Закриваючи кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що приписи пункту 5 частини першої статті 3, частини першої статті 219 КПК пов`язують закінчення строку досудового розслідування з днем звернення до суду з обвинувальним актом. Враховуючи, що строк досудового розслідування закінчився 25 квітня 2021 року, відповідно направлення обвинувального акта до суду 30 квітня 2021 року та його фактичне надходження до суду 5 травня 2021 року, відбулись поза межами строку досудового розслідування, визначеного пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК. Вказані обставини є безумовними підставами для закриття кримінального провадження відповідно до пункту 10 частини першої статті 284 КПК.

Вимоги і узагальнені доводи апеляційних скарг

В апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що 25.01.2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, в подальшому 26.02.2021 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.3 ст.191 КК України.

25.03.2021 постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до 4-х місяців. Таким чином залишок строку досудового розслідування, визначений постановою керівника окружної прокуратури від 25.03.2021 року становив 1 день.

За таких обставин 24.04.2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування, поштовим зв`язком, телефоном та за допомогою месенджерів сторону захисту та потерпілого повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України, у зв`язку з чим, з вказаного дня строки досудового розслідування не включаються до строків, визначених ст.219 КПК України, як це передбачено частиною 5 зазначеної статті.

В період часу з 14 години 28 хвилин 29.04.2021 до 11 години 41 хвилини 30.04.2021 обвинувачений та його захисник знайомились з матеріалами досудового розслідування, про що прокурором наголошувалось під час підготовчого судового засідання. Таким чином після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування залишок строку становив 1 день.

Відразу після ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування 30.04.2021 року складено та погоджено обвинувальний акт, який під розписки вручено підозрюваному, його захиснику, та в той же день 30.04.2021 року поштовим зв`язком скеровано для розгляду по суті до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, що відповідно до вимог ст.116 КПК України не є пропущенням процесуальних строків.

Просить ухвалу суду скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В апеляційнійскарзі представникпотерпілого адвокат ОСОБА_11 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що п.10 ч.1 ст.284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.

Вичерпний перелік випадків, коли кримінальне провадження закривається виключно судом, встановлений ч.2 ст.284 КПК, яка не містить посилання на п.10 ч.1 ст.284 КПК України як на підставу закриття кримінального провадження саме судом. Така підстава для закриття кримінального провадження саме судом не міститься і в ч.7 ст.284 КПК, яка регламентує дії суду в разі встановлення деяких обставин для закриття кримінального провадження під час судового провадження, передбачених ч.ч.1, 2 ст.284 КПК України. Абзацом 2 ч.7 ст.284 КПК встановлено, що суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження, якщо виявляються під час судового провадження лише обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті.

Більш того, в другому абзаці пункту 10 ч.1 ст.284 КПК зазначено, що слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру. Єдиний випадок, коли закриття кримінального провадження з підстави закінчення строку досудового розслідування здійснюється не слідчим чи прокурором, а слідчим суддею, передбачений ч.9 ст.284 КПК.

Таким чином, системний аналіз положень ст.284 КПК дозволяє дійти висновку, що закінчення строків досудового розслідування (п.10 ч.1 ст.284 КПК) не може бути підставою для закриття судового провадження саме судом.

Також зазначає, що п.2 ч.3 ст.314 КПК передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстави, у тому числі передбаченої пунктом 10 частини першої ст.284 цього Кодексу. Однак, це положення п.2 ч.3 ст.314 КПК суперечить вищезазначеним положенням ст.284 КПК, якими не передбачена можливість закриття судового провадження судом з підстави, передбаченої п.10 ч.1 ст.284 КПК, тобто, має місце юридична колізія, яка має бути подолана шляхом історичного та логічного тлумачення відповідних норм.

При вирішенні питання про те, яку саме норму слід застосувати при вирішенні питання про закриття кримінального провадження з підстави, встановленої п.10 ч.1 ст.284 КПК, необхідно виходити з того, що стаття 284 КПК в даному випадку є спеціальною нормою порівняно з ч.3 ст.314 КПК, оскільки ст.284 КПК регулює саме питання закриття кримінального провадження, тоді як ч.3 ст.314 КПК встановлює лише те, які рішення уповноважений прийняти суд у підготовчому судовому засіданні. А тому в даному випадку застосуванню підлягає саме ст.284 КПК, як спеціальна норма.

Отже, чинний КПК не наділяє суд повноваженнями закривати кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК, у зв`язку із закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст.219 КПК.

Просить ухвалу суду скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В запереченнях на апеляційну скаргу представника потерпілого захисник-адвокат ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник потерпілого також підтримала апеляційну скаргу та просила суд ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обвинувачений та його захисник висловили категоричні заперечення апеляційним скаргам та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідаючи на доводи представника потерпілого щодо відсутності у суду повноважень закривати провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, судова колегія зауважує на положеннях п.2ч.3ст.314КПК України,у підготовчомусудовому засіданнісуд маєправо прийнятирішення прозакриття провадженняу випадкувстановлення підстав,передбачених пунктами4-8,10частини першоїабо частинидругої статті284КПК цьогоКодексу.Тобто зазначеніположення законупрямо передбачаютьправо судуприйняти такерішення прозакриття кримінальногопровадження упідготовчому судовомузасіданні.Наведене узгоджується із практикою, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду ЄУ № 201/10434/19 (провадження № 51-4097км20) від 25.11.2020 року.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, після повідомлення особі про підозру.

Так, згідно зі статтею 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК України).

Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах «Карт проти Туреччини» (пункт 68), «Вемхофф проти Німеччини» (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).

Відповідно до чинного КПК України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Положеннями п.5 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду, зокрема обвинувального акта.

Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має 3 ключові стадії: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику та іншим особам відповідно до положень ст.290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акту, тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст.219 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК України).

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 статті 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження Запорізького РУП ГУНП в Запорізький області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019080050002664, внесеному до ЄРДР 02.08.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

25.01.2021 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру, тобто досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було закінчитись 25.03.2021 року (а.п.73).

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_13 від 25.03.2021 року продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного 02.08.2019 року до ЄРДР за №12019080050002664 до трьох місяців, тобто до 25.04.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про продовження строків досудового розслідування кримінального провадження № 12019080050002664.

29.04.2021 року в порядку ст.290 КПК України стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів, про що свідчить зазначена в реєстрі, доданому до обвинувального акту, інформація (а.п.74).

30.04.2021 року було складено та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9

30.04.2021 року підозрюваний та захисник ознайомились з наданими матеріалами, цього ж дня вони отримали копію обвинувального акту та реєстру матеріалів (а.п.87-88).

30.04.2021 року обвинувальний акт разом з додатками був направлений поштою до Ленінського районного суду м. Запоріжжя (а.п.89).

Часовий проміжок з 29.04.2021 року по 30.04.2021 року, згідно з приписами частини 5 статті 219 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.4 ст.115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Між тим, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчувався 25.04.2021 року, а стороні захисту лише 29.04.2021 року було відкрито матеріали справи для ознайомлення з ними та 30.04.2021 року обвинувачений та захисник ознайомились з наданими матеріалами.

Таким чином, відкриття матеріалів стороні захисту відбулось вже за межами строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, визначеного п.4 ч.3 ст.219 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував надання стороні захисту для ознайомлення матеріалів 29.04.2021 р. та направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_9 поштою 30.04.2021 року, що підтверджується і матеріалами кримінального провадження, зокрема і наданими самим прокурором під час апеляційного розгляду.

При цьому слід відзначити, що складання та скерування до суду обвинувального акту стосовно ОСОБА_9 30.04.2021 року не спростовує факту очевидного порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України, оскільки як надання матеріалів стороні захисту для ознайомлення, так і звернення до суду з обвинувальним актом мало місце поза межами визначеного ст.219 КПК України строку досудового розслідування.

З огляду на доводи прокурора щодо повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів саме 24.04.2021 року з наданням відповідних документів, судова колегія зауважує наступне.

Так, у даному кримінальному провадженні строк досудового розслідування був до 25.04.2021 року.

Надане повідомлення про завершення досудового розслідування та доступу до матеріалів (а.с.203, 204) датоване слідчим 24.04.2021 р.

Однак, відомостей про отримання адвокатом ОСОБА_8 чи обвинуваченим ОСОБА_9 вказаних повідомлень не надано, а квитанції про скерування слідчим даних повідомлень не вказує на факт їх отримання захисником та обвинуваченим, оскільки є лише засвідченням відправлення відповідних повідомлень.

Одночасно з цього приводу судова колегія відмічає про відсутність жодних даних щодо уникнення стороною захисту отримання відповідних повідомлень чи затягування, зловживання власними правами на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.

Стосовно нормативного обґрунтування необхідності здійснення повідомлення у передбаченому законом порядку, апеляційна інстанція звертає увагу на наступне.

Так, ч.1 ст. 111 КПК України встановлено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією.

Положення ч.3 ст. 111 КПК України передбачають здійснення повідомлення у кримінальному провадженні у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України встановлений, зокрема порядок виклику слідчим, прокурором. При цьому згідно ч.1 ст. 133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Нормами ч.1 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч.1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, за відсутності жодних відомостей про належне отримання стороною захисту повідомлення слідчого про завершення досудового розслідування та доступу до матеріалів, судова колегія, відхиляє твердження прокурора про необхідність відрахування початку строку ознайомлення сторони захисту із матеріалами саме із дати направлення відповідних повідомлень адвокату та ОСОБА_9 24.04.2021 р.

При цьому, колегія суддів також бере до уваги необхідний термін для поштового перебігу документації, а тому документально підтверджений початок ознайомлення захисника та ОСОБА_9 із матеріалами досудового розслідування 29.04.2021 р. та загальний строк ознайомлення, який становив 2 дні та закінчився 30.04.2021р. не є надмірним, а початок відповідає поштовому перебігу.

До того ж матеріали кримінального провадження справи не містять доказів на спростування доводів сторони захисту про прибуття до слідчого для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування після їх фактичного надання слідчим, що дійсно само по собі мало місце після закінчення строку досудового розслідування.

Судова колегія констатує, що у цьому провадженні, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що суд ухвалив судове рішення з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

За викладених обставин, враховуючи, що злочин, який інкримінувався ОСОБА_9 не відноситься до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, підлягають застосуванню приписи пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Крім того, перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписів статті 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до частини 1 статті 337 КПК України, має здійснюватись судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

За таких обставин посилання в апеляційній скарзі прокурора на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 надійшов до суду в межах строку, передбаченого ст.219 КПК України, не відповідають матеріалам кримінального провадження і є безпідставними.

Отже, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд, про що йдеться в апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції не знаходить.

З урахуванням вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог апеляційних скарг та залишення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційні скарги прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 та представника потерпілого адвоката ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2021 року, якою кримінальне провадження № 1-кп/334/696/21 за обвинуваченням ОСОБА_9 за частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України закрито на підставі пункту 2 частини другої статті 314, пункту 10 частини першої статті 284 КПК, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4