Постанова

від 15.03.2022 по справі 947/26699/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4982/22

Номер справи місцевого суду: 947/26699/20

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 947/26699/20

Номер провадження: 22-ц/813/4982/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивач - Обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ»,

- відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, за апеляційною скаргою адвоката Доніної Людмили Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Салтан Л.В. від 10 червня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року Обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ» (далі - ОК «МЖСТ ДОМ») звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі - 11 115 грн. 45 коп., яка складається з: - 1638,20 грн. - заборгованість за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території з 31.07.2017 року по 30.03.2018 року; - 5 778,90 грн. - заборгованість за послуги з опалення з 31.10.2017 року по 30.03.2018 року; - 907,65 грн. - інфляційні втрати; 514,72 грн. - 3% річних; - 2 275,98 грн. - пеня.

ОК «МЖСТ ДОМ» обґрунтовує свої вимоги тим, що вказаний обслуговуючий кооператив до 06.03.2018 року - моменту передачі житлового будинку з балансу ОК «МЖСТ ДОМ» на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» (далі - ОСББ «Вільямса 59Д») забезпечував надання житлово-комунальних послуг мешканцям багатоквартирних житлових будинків. Відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Починаючи з 31.07.2017 року відповідачка несвоєчасно сплачувала вартість спожитих житлово-комунальних послуг, які надав ОК «МЖСТ ДОМ», в результаті чого у останньої виникла заборгованість у розмірі - 11 115,45 грн. (Т. 1, а. с. 2 - 9).

2.2 Позиція відповідачки в суді першої інстанції

Відповідачка - ОСОБА_1 не скористалась правом надання відзиву на позовну заяву.

2.3 Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції, мотивування його висновків

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 року задоволено вищевказану позовну заяву ОК «МЖСТ ДОМ».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «МЖСТ ДОМ» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі - 11 115,45 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «МЖСТ ДОМ» судовий збір у розмірі - 2 102,00 грн..

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОК «МЖСТ ДОМ» надає житлово-комунальні послуги у квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .. Згідно з наданою ОК «МЖСТ ДОМ» довідкою про заборгованість за житлово-експлуатаційними послугами, у відповідачки є заборгованість за період з 31 липня 2017 року по 30 березня 2018 рік у розмірі - 11 115,45 грн..

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Відповідачка не спростувала, що користуються наданими ОК «МЖСТ ДОМ» комунальними послугами, не своєчасну оплату за них.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (Т. 1, а. с. 163 - 164).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.10.2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (Т. 2, а. с. 235 - 239).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції

Адвокат Доніна Людмила Анатоліївна, діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) всі без виключення договори про надання житлово-комунальних послуг укладені ОК «МЖСТ ДОМ» з власниками квартир та нежитлових

приміщень в будинку вважаються розірваними за ініціативою споживачів

з 28.08.2016 р.; 2) суд першої інстанції також не застосував норму п. 29 ч. 1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. (з наступними змінами), в якій передбачається, що такі види господарської діяльності як централізоване водопостачання та водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом - підлягає ліцензуванню; 3) рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2017 р., залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017, по справі №916/3484/16 встановлено, що у ОК «МЖСТ ДОМ», починаючи з 22.06.2016 р. виник обов`язок у тримісячний строк забезпечити передачу на баланс ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» будинку

АДРЕСА_2 ; 4) позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що після передання будинку на баланс об`єднанню співвласників у обслуговуючому кооперативі залишилась заборгованість за отримане опалення; 5) договір про переведення боргу №7500/18-23/ТЕ від 12.10.2018 року фактично виконано, що є підставою, серед іншого, для відмови у задоволені позовної заяви позивача

у зв`язку із тим, що позивач є неналежним по даній справі, що не було зроблено судом першої інстанції (Т. 3, а. с. 1 - 16).

2.6 Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кохан Андрій Володимирович, діючий від імені ОК «МЖСТ ДОМ», просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року залишити без змін.

Адвокат Кохан Андрія Володимировича вказує на те, що 1) рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2017 року про передачу житлового будинку на баланс ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» було фактично виконано лише - 06.03.2018 року; 2) по 06.03.2018 року ОК «МЖСТ ДОМ» був замовником житлово-комунальних послуг, про що свідчать надані суду договори. Саме кооператив надавав житлово-комунальні послуги відповідачці. Тому, до цього моменту плата за спожиті відповідачкою послуги повинна бути сплачена на рахунок апелянта, оскільки до цього моменту останній мав відповідні зобов`язання перед постачальниками газу, тощо; 3) рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2017 року зобов`язано ОК «МЖСТ ДОМ» передати житловий будинок на баланс ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д», однак останнє не визнано правонаступником прав та обов`язків кооперативу; 4) не свідчить про правонаступництво і рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку від 15.05.2016 року про створення ОСББ (Т. 3, а. с. 64 - 72).

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року апеляційну скаргу адвоката Доніної Людмили Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року залишено без руху (Т. 3, а. с. 49).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (Т. 3, а. с. 56).

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 повернулося до суду з приміткою пошти - «адресат відсутній».

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було повторно направлено ОСОБА_1 ..

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 повернулося до суду з приміткою пошти - «адресат відсутній».

Крім того, на офіційному сайті апеляційного суду було розміщено повідомлення ОСОБА_1 про наявність ухвали Одеського апеляційного суду про відкриття провадження в порядку спрощеного провадження.

За вказаних обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 є апелянтом і повинна проявляти зацікавленість щодо стану розгляду її апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання є освідомленою про розгляд справи апеляційним судом.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Обслуговуючому кооперативу «МЖСТ ДОМ» повернулося до суду з приміткою пошти - «отримано 21.12.2021 року».

28 грудня 2021 року від адвоката Кохана Андрія Володимировича, діючого від імені ОК «МЖСТ ДОМ», надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.03.2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Дана справа за ціною позову (11 115,45 грн.) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

3.2 Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

ОК «МЖСТ ДОМ» надає житлово-комунальні послуги у квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ..

Будинок АДРЕСА_2 , в якому розташована квартира відповідачаки перебував на обслуговуванні ОК «МЖСТ ДОМ», який за організаційно-правовою формою був обслуговуючим кооперативом та надавав житлово-комунальні послуги мешканцям вказаного багатоквартирного житлового будинку на підставі Договору про сумісну діяльність від 10.01.2011 року, укладеного між МЖБТ «ДОМ» та ОК «МЖСТ ДОМ».

Згідно Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 15.05.2014 року було передано житловий будинок від МЖБТ «Дом» до ОК «МЖСТ ДОМ».

ОК «МЖСТ ДОМ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.01.2011 року, про що суду надано відповідну виписку.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1004904993 від 24.01.2019, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 59Д» було зареєстровано 22.06.2016 року, ідентифікаційний код юридичної особи: 40587458.

Відповідно до витягу з протоколу №2 від 28.08.2016 року зборів співвласників багатоквартирного будинку, за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , співвласниками вказаного багатоквартирного будинку було прийнято рішення про прийняття багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в управління та на баланс ОСББ «Вільямса 59Д».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03 квітня 2017 року зобов`язано ОК «МЖСТ ДОМ» передати в управління (на баланс) ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою - АДРЕСА_2 разом з документацію: 1) Щодо технічного стану об`єкта, у тому числі: - план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 N 56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за N 393/2833, та рішенням про відведення земельної ділянки під забудову; - технічні паспорти на житловий будинок та паспорт земельної ділянки; - проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об`єкта щодо підключення об`єкту до мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; - акт технічного стану об`єкта на момент приймання-передачі; - схеми внутрішньо-будинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; - виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); - проектно-кошторисну документацію на котельню, технічні паспорти котельні та котельного господарства, котлові книги та книги обліку розходу газу, води, електроенергії, акти виконання робіт з обслуговування та ремонту обладнання котельні, виконавчі креслення підключення котельні до мереж централізованого постачання холодної та водовідведення, газо- та електропостачання, тощо; - паспорти ліфтового господарства; - кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; - акти технічного огляду; - журнали заявок мешканців об`єкта; - протоколи виміру опору ізоляції електромереж; - протоколи огляду системи вентиляції; 2) Щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; - обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; - правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; - планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 червня 2017 року рішення Господарського суду Одеської області від 03 квітня 2017 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2017 року вказану постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 року було залишено без змін.

Зазначеними рішеннями суду, які набрали законної сили, встановлено, що у ОК «МЖСТ ДОМ» виник обов`язок у тримісячний строк з дня державної реєстрації ОСББ забезпечити передачу на баланс ОСББ «Вільямса 59Д» будинку АДРЕСА_2 .

Згідно Акту вилучення та передачі майна стягувачу від 06.03.2018 року ВП №54413356 старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Нємазєнко А.В. на підставі наказу про примусове виконання рішення №916/3484/16, виданого 13.07.2017 року Господарським судом Одеської області, передано стягувачу багатоквартирний будинок (житловий), розташований за адресою - АДРЕСА_2 . Документи, які були зазначені у виконавчому документі, були раніше передані стягувачу за їх фактичною належністю, перелік яких відображений в акті державного виконавця про вилучення майна від 25.09.2017 року (Т.1, а. с. 25 - 26).

Згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління від 30 березня 2018 року, багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , передано з балансу ОК «МЖСТ ДОМ» на баланс ОСББ «Вільямса 59-Д».

05.07.2018 року між ОК «МЖСТ ДОМ» та ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» укладено Договір про відступлення права вимоги №17/9/18, за яким Первісний кредитор - ОК «МЖСТ ДОМ» відступає, а Новий кредитор - ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» повністю приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за спожиті житлово-комунальні послуги власниками (володільцями) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , перелік яких визначений у Додатку №1 до даного Договору на загальну суму - 899 115,91 грн. (Т. 1, а. с. 93 - 94).

12.10.2018 року НАК «Нафтогаз України», ОК «МЖСТ ДОМ» та ОСББ «Вільямса 59Д» уклали Договір №7500/18-23/ТЕ про переведення боргу, за яким за згодою Кредитора - НАК «Нафтогаз України» Первісний боржник - ОК «МЖСТ ДОМ» переводить на Нового боржника - ОСББ «Вільямса 59Д» свій борг, який виник у Первісного Боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017 року, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому Зобов`язанні та замінює Первісного боржника у Зобов`язанні (Т. 1, а. с. 88 -89).

12.10.2018 року НАК «Нафтогаз України», ОК «МЖСТ ДОМ» та ОСББ «Вільямса 59Д» уклали Договір №7500/18-23/ТЕ про переведення боргу, за яким за згодою Кредитора - НАК «Нафтогаз України» Первісний боржник - ОК «МЖСТ ДОМ» переводить на Нового боржника - ОСББ «Вільямса 59Д» свій борг, який виник у Первісного Боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017 року, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому Зобов`язанні та замінює Первісного боржника у Зобов`язанні (Т. 1, а. с. 88 -89).

Згідно розрахунку заборгованості №180/20 від 31.08.2020 року, наданому позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги становить у розмірі - 11 115,45 грн., яка складається з: - 1 638,20 грн. - послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території; - 5 778,90 грн. - за послуги з опалення; - 907,65 грн. - інфляційні витрати; - 514,72 грн. - 3% річних; - 2 275,98 грн. - пеня (Т. 1, а. с. 34 - 36).

Між сторонами виникли правовідносини щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків в частині визначення розміру заборонності.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття/відхилення аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Рішенням загальних зборів ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д», яке оформлено Протоколом № 2 від 28.08.2016 року, багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 прийнято з балансу ОК «МЖСТ ДОМ» в управляння та на баланс ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д».

Законодавством України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (надалі - Порядок). Зазначений Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з балансу колишнього балансоутримувача.

Відповідно до Порядку Загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вирішують питання про прийняття житлового комплексу на баланс такого об`єднання.

Порядком також визначено, що при прийнятті рішення про передачу житлового комплексу на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Комісія визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі згідно з додатком до цього Порядку. Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі, надається примірник акта приймання-передачі, підписаний членами комісії та затверджений керівництвом кожної сторони (підписи скріплюються печаткою).

Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Зі змісту норм ст. ст. 20, 21 зазначеного Закону, споживач повинен укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

В постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі N 6-59цс13, зазначено, що п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2001 р. передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 13 листопада 2019 року у справі №686/14833/15, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно розрахунку заборгованості №180/20 від 31.08.2020 року, наданому позивачем, загальна заборгованість ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги становить - 11 115,45 грн., яка складається з: - 1 638,20 грн. - послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території; - 5 778,90 грн. - за послуги з опалення; - 907,65 грн. - інфляційні втрати; - 514,72 грн. - 3% річних; - 2 275,98 грн. - пеня.

Відповідно до ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що після набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області, а саме - з 26 жовтня 2017 року та до складання 06 березня 2018 року актів прийому-передачі житлового комплексу за адресою - АДРЕСА_2 вказаний житловий комплекс перебував на балансі ОК «МЖСТ ДОМ», оплата послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 31 жовтня 2017 року по 30 березня 2018 року, повинна здійснюватися на рахунок відповідачки.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Позивачем визначено розмір заборгованості за послуги, що надавалися з утримання будинку, споруд та прибудинкової території у період з 31.07.2017 року по 30.03.2018 року.

Доказів того, що відповідачкою була сплачена заборгованість за надані ОК «МЖСТ ДОМ» послуги, що надавалися з утримання будинку, споруд та прибудинкової території з 31.07.2017 року по 30.03.2018 року матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

- централізоване водопостачання та централізоване водовідведення;

- виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Цією ж статтею визначено, що виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору, а постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Під господарською діяльністю Господарський кодекс України розуміє діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулюються Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Враховуючи вищевикладене, якщо теплова енергія виробляється та використовується для власних цілей (опалення та гаряче водопостачання виключно членів кооперативом, то отримання ліцензії не потрібно. У разі якщо вироблена теплова енергія реалізується споживачам на підставі укладених договорів купівлі-продажу теплової енергії, то для подальшого провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії необхідно звернутися до відповідного органу ліцензування за отриманням відповідних ліцензій.

Виходячи зі змісту вищезазначеного, кооператив виробляє теплову енергію за рахунок власної дахової котельні, яка є його власністю, здійснює постачання виробленої теплової енергії відповідним споживачам, які входять до кооперативу, така ж позиція викладена і в Роз`ясненні НКРЕКП від 31.01.2014 року.

Слід зазначити також, що відповідно до положень пункту 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору, а у відповідності до пункту 4 цих Правил допускається користування тепловою енергією лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

В свою чергу, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила), регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а у відповідності до положень пункту 8 Правил вказані вище послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

З огляду на зазначене вище, чинними законодавчими та нормативно-правовими актами чітко розмежовано відносини, які регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії, та відносини, які регулюються договором про надання житлово-комунальних послуг, а саме - встановлено, що відносини у сфері теплопостачання регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії, який укладається між теплопостачальною організацією та фізичною особою, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридичною особою, яка використовує теплову енергію, а відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який укладається між суб`єктом господарювання, визначеним у встановленому законодавством порядку виконавцем відповідних житлово-комунальних послуг, та фізичною або юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати зазначені послуги.

Оскільки ОК «МЖСТ ДОМ» надавав житлово-комунальні послуги з централізованого опалення і не є теплопостачальною організацією, виробляє та використовує теплову енергію виключно для власних потреб мешканців житлового будинку, тому отримувати ліцензію на проведення такої діяльності згідно чинного законодавства не потрібно.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до листа № 26-5574/1.2-18 від 04.09.2018 року НАК «Нафтогаз України» борг ОК «МЖСТ ДОМ» станом на 31.08.2018 року за використаний природний газ перед НАК «Нафтогаз України» складав - 838 057,59 грн..

12.10.2018 року між НАК «Нафтогаз України», ОК «МЖСТ ДОМ» та ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-Д» був укладений договір № 7500/18-23/ТЕ про переведення боргу за договором постачання природного газу № 8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017 року, укладеного між ОК «МЖСТ ДОМ» та НАК «Нафтогаз України». За умовами вказаного договору борг за постачання газу був переведений з ОК «МЖСТ ДОМ» на ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-Д».

Вказаний борг був сплачений ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-Д», що підтверджується відповідними квитанціями.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 23.01.2020 року в справі № 916/2068/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 року, на що звертав увагу позивач в своїх додаткових поясненнях на апеляційну скаргу, встановлено, що 23.10.2017 між АТ НАК «Нафтогаз України» та ОК «МЖСТ ДОМ» укладено Договір № 8140/1718-ТЕ-23 (далі - Договір від 23.10.2017).

АТ НАК «Нафтогаз України» та ОК «МЖСТ ДОМ» складено та підписано Акти приймання-передачі природного газу на загальну суму - 2 086 083,44 грн., а саме: - від 30.10.2017 за жовтень 2017 року на суму - 99 025,82 грн.; - від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму - 434 170,51 грн.; - від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму - 488 077,85 грн.; - від 31.01.2018 р. за січень 2018 року на суму - 563 435,45 грн.; від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму - 501 373,81 грн..

ОК «МЖСТ ДОМ» частково сплачено за поставлений газ у розмірі - 489 025,83 грн., що підтверджується випискою Операцій за ОК «МЖСТ ДОМ».

Отже, заборгованість ОК «МЖСТ ДОМ» за Договором від 23.10.2017 року становила суму у розмірі - 1 597 057,61 грн. (2 086 083,44 - 489 025,83 = 1 597 057,61).

10.07.2018 між АТ НАК «Нафтогаз України» (Кредитор), ОК «МЖСТ ДОМ» (Первісний боржник) та ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-К» (Новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № 8283/18-23/ТЕ на підставі статей 520-523 Цивільного кодексу України. Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладення даного Договору дорівнює - 659 000,00 грн..

12.10.2018 між АТ НАК «Нафтогаз України» (Кредитор), ОК «МЖСТ ДОМ» (Первісний боржник) та ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» (новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № 7500/18-23/ТЕ на підставі статей 520-523 Цивільного кодексу України. Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладення даного Договору дорівнює - 838 057,59 грн..

Отже, борг ОК «МЖСТ ДОМ» перед АТ НАК «Нафтогаз України» за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23 був розподілений наступним чином: - ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-К» - 659 000,00 грн. або 44,02 %, та ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» - 838 057,59 грн. або 55,98 %.

ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-К» сплатило свою частину заборгованості за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23 на підставі Договору про переведення боргу від 10.07.2018 № 8283/18-23/ТЕ у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.07.2018 № 40 на суму 460 000,00 грн., та від 11.07.2018; № 41 на суму 199 000,00 грн.

ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» сплатило свою частину заборгованості за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23 на підставі Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ у повному обсязі, що банківськими виписками.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що газ був поставлений на суму - 2 086 083,44 грн.. ОК «МЖСТ ДОМ» частково сплатив за поставлений газ кошти у розмірі - 489 025,83 грн. (фактично за жовтень-листопад 2017 року відповідно до актів приймання-передачу природного газу). Іншу суму в розмірі - 1 597 057,61 грн. було сплачено ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» за договорами про переведення боргу від 10.07.2018 року та 12.10.2018 року. В даній справі позивач просить стягнути заборгованість з відповідачки, в тому числі за послуги з опалення, за період з 30.10.2017 року по 30.03.2018 року.

Оскільки за постачання газу за період з грудня 2017 року по лютий 2018 року було сплачено ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д», то відповідно з відповідачки на корить позивача підлягає стягненню заборгованість за сплату послуг з опалення за листопад 2017 року та березень 2018 року у розмірі - 1 315,63 грн.. Крім того, підлягає стягненню - 199,13 грн. інфляційних нарахувань та - 106,05 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився у повній мірі з характером спірних правовідносин, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 року підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Доніної Людмили Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , є частково доведеними, а тому вона підлягає задоволенню частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції висновки в частині визначення розміру заборонності не відповідають обставинам справи, в цій частині судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у вказаній частині, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні за вищевказаного обґрунтування.

3.6 Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року підлягає зміні, то у відповідності до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ОК «МЖСТ ДОМ» за звернення з позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі - 2 102 грн. (Т. 1, а. с. 1).

На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь ОК «МЖСТ ДОМ» судовий збір пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам (49,80%) у розмірі - 1 046,79 грн. = 2 102 грн. х 49,80%.

При зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі - 3 153,00 грн. (Т. 3, а. с. 54).

На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОК «МЖСТ ДОМ» на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно розміру відмовленим у задоволені вимогам (50,2%) у розмірі - 1 582,80 грн. = 3 153 грн. х 50,2%.

Відповідно до ч. 10 статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Виходячи з вищевказаного, підлягає стягненню з ОК «МЖСТ ДОМ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 536,01 грн. = 1 582,80 грн. - 1 046,79 грн..

3.6 Дата ухвалення постанови, порядок та строк касаційного оскарження

За правилами, передбаченими ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 274 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справи,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Доніної Людмили Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Рішення заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 ) на користь ОК «МЖСТ ДОМ» (ЄДРПОУ 37476308, місцезнаходження - м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59-Д) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі - 5 534 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн. 99 коп..

Здійснити остаточний перерозподіл судових витрат.

Стягнути з ОК «МЖСТ ДОМ» (ЄДРПОУ 37476308, місцезнаходження - м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі - 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 01 копійка.

Постанова набирає законної сили з дня його прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: А.П. Заїкін

Судді О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе