Рішення

від 22.02.2022 по справі 440/16229/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16229/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради, у якій просить визнати протиправним рішення Великобагачанської селищної ради від 16.11.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 гектари.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами розгляду відповідачем його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку статті 118 Земельного кодексу України одержав відмову, мотиви якої не узгоджуються з положеннями Земельного кодексу України. Зауважив, що до моменту внесення до Державного земельного кадастру запису про реєстрацію речових прав на нерухоме майно за суб`єктом щодо певної земельної ділянки, остання вважається вільною. Як вбачається з інформації, розміщеної в Публічній кадастровій карті, у Державному земельному кадастрі відсутні будь-які відомості щодо землекористувачів спірної земельної ділянки, в тому числі і щодо права землекористування як ПП "Комунар" так і його правопопередників на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін у судове засідання.

04.01.2022 судом отримано відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог з тих мотивів, що бажана земельна ділянка знаходиться на території господарського двору ПП "Комунар". Тобто, спірна земельна ділянка відноситься до земель, що були передані КСП "Комунар" у колективну власність та наразі належить правонаступнику останнього, а саме, ПП "Комунар". Відтак, вказана земельна ділянка не може бути передана у власність позивача у зв`язку з відсутністю погодження правонаступника землекористувача КСП "Комунар" - ПП "Комунар" /а.с. 18-20/.

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 06.01.2022, позивач наполягає на тому, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості щодо кількох юридичних осіб з однаковим скороченим найменуванням - ПП "Комунар", а саме ПП "Комунар", код ЄДРПОУ 00857887, ПП "Комунар", код ЄДРПОУ 03772186 та ПП "Комунар", код ЄДРПОУ 32169264. ПП "Комунар", код ЄДРПОУ 00857887 було припинене в результаті проведення процедури банкрутства, а інші два приватних підприємства продовжують на даний час здійснювати господарську діяльність. За існуючого стану речей чинне законодавство України не передбачає існування правонаступників у жодного із трьох вищевказаних ПП "Комунар". При цьому, ні оскаржуване рішення, ні відзив на позовну заяву не містять інформації про те, яке ж саме погодження повинен був надати позивач відповідачу, чи яке повинне було бути у відповідача на час прийняття оскаржуваного рішення. Таким чином оскаржуване рішення відповідача обґрунтоване тим, що на час його прийняття було відсутнє невідомо яке погодження невідомо якого правонаступника невідомо якого ПП "Комунар". За таких обставин, оскаржуване рішення аж ніяк не можна вважати законним, зокрема, і в частині дотримання принципу обґрунтованості.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 20.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах / за межами населеного пункту Великобагачанської селищної ради с. Стефанівщина /а.с. 55/.

За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач рішенням 17 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.11.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " відмовив гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, у зв`язку з тим, що відсутнє погодження правонаступника ПП "Комунар" /а.с. 53/.

Позивач, не погоджуючись із відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно вимог частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В розумінні вимог статей 81, 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений у статті 118 Земельного кодексу України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Відтак, на переконання суду, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як слідує зі змісту спірного рішення 17 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.11.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", його прийняття вмотивоване ненаданням позивачем до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо запитуваної земельної ділянки погодження правонаступника землекористувача ПП "Комунар".

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що бажана земельна ділянка знаходиться на території господарського двору ПП "Комунар", тобто, спірна земельна ділянка відноситься до земель, що були передані КСП "Комунар" у колективну власність та наразі належить правонаступнику останнього, а саме, ПП "Комунар".

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що до моменту внесення до Державного земельного кадастру запису про реєстрацію речових прав на нерухоме майно за відповідним суб`єктом щодо певної земельної ділянки, остання вважається вільною.

З інформації, що розміщена на Публічній кадастровій карті, слідує, що у Державному земельному кадастрі відсутні будь-які відомості щодо землекористувачів запитуваної позивачем земельної ділянки, в тому числі і щодо права землекористування як ПП "Комунар", так і його правопопередника КСП "Комунар".

Відповідачем до матеріалів справи не надано належних документальних доказів на підтвердження того, що бажана позивачем земельна ділянка знаходиться у користуванні (оренді) будь-яких третіх осіб.

За викладених обставин, суд доходить висновку про безпідставність та необґрунтованість прийняття рішення 17 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.11.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", та як наслідок, про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Поряд з цим, перевіривши обраний позивачем спосіб відновлення порушеного права, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.10.2021 вх.№5286 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах / за межами населеного пункту Великобагачанської селищної ради с. Стефанівщина, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 29.08.2019 у справі №420/5288/18.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 726,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Великобагачанської селищної ради (вул. Шевченка, 73, с. Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 383000, ідентифікаційний код 21044600) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 17 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради від 16 листопада 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20 жовтня 2021 року вх.№5286 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах / за межами населеного пункту Великобагачанської селищної ради с. Стефанівщина, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради (вул. Шевченка, 73, с. Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 383000, ідентифікаційний код 21044600) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 726,40 грн (сімсот двадцять шість гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава