Номер провадження: 22-ц/813/768/22
Номер справи місцевого суду: 509/6674/21
Головуючий у першій інстанції Жижка О.В.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,
переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №509/6674/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 грудня 2021 року у складі судді Жижка О.В. , -
в с т а н о в и в :
Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків поданої заяви, а саме не надання оригіналу або належним чином засвідчених копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, копії рішення суду в справі №509/4763/18, копій свідоцтв про народження дітей, а також «незасвідчення» розрахунку неустойки (пені).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає в наступному. Ухвала судді від 13 грудня 2021 року є передчасною і підлягає скасуванню з мотивів порушення прав позивача та власної ухвали від 7 грудня 2021 року, якою позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 21 грудня 2021 року. Ухвала судді від 13 грудня 2021 року містить лише посилання на статтю 95 ЦПК України, якою встановлено певні вимоги до подання письмових доказів, оскільки вона перебуває у Параграфі 3 цього Кодексу, і жодним чином не стосується вимог, встановлених законом до змісту позовної заяви. Зі змісту позову та посилання на ухвалене раніше судове рішення про стягнення аліментів вбачається, що аліменти у справі №509/4763/18 стягуються на утримання двох малолітніх дітей та одну неповнолітню особу, отже вимога судді про надання свідоцтв про народження дітей та рішення суду в справі №509/4763/18 є надуманою, оскільки ці факти встановлені вищевказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили і повторного доведення не потребують. Крім того, рішення суду в справі №509/4763/18 міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, впевнитись в наявності рішення можливо шляхом доступу до цього Реєстру. Зі змісту позову вбачається, що до нього додано копію розрахунку про заборгованість зі сплати аліментів та розрахунок пені. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (оригінал) був складений та засвідчений старшим державним виконавцем Шепетівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Адамовим С., позивачеві було надіслано електронним листом сканкопію цього розрахунку. За таких обставин вимога судді про надання оригіналу розрахунку заборгованості зі сплати аліментів не грунтується на законі. Розрахунок пені за несплаченими аліментами було здійснено позивачем на підставі формули Великої палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 3 квітня 2019 року у справі №333/6020/16. Розрахунок пені являє собою суто арифметичні відомості, які не підлягають «посвідченню» або «засвідченню», оскільки не є документом у розумінні Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, затвердженого Наказом ДП «УНДіНЦПССтаЯ» від 1 липня 2020 року №144. Разом з тим, посилання на цей розрахунок та період нарахування пені міститься в позові, який є головним, базовим аргументом у доведенні позивачем підстав обгрунтування позову. Цей розрахунок в силу принципу змагальності може оспорювати відповідач, а суд має керуватися вимогами частини 1 статті 13 ЦПК України, тобто розглядати справу на підставі тих доказів, які надані сторонами.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки поданої позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено 7 грудня 2021 року, ухвалу про повернення позовної заяви з підстав не усунення недоліків постановлено 13 грудня 2021 року, тобто до спливу передбаченого частиною 2 статті 185 ЦПК України строку для усунення недоліків поданої позовної заяви.
Вимоги до позовної заяви передбачено статтею 175 ЦПК України.
Документи, що додаються до позовної заяви, визначено статтею 177 ЦПК України.
Висновок про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, є помилковим.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, приймаються повністю.
Суд допустив надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, що має наслідком неправомірне обмеження права доступу до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскаржувана ухвала, як така, що постановлена за відсутності передбачених частиною 1 статті 185 ЦПК України підстав для залишення позовної заяви без руху та як наслідок за відсутності передбачених частиною 3 статті 185 ЦПК України процесуальних підстав для повернення позовної заяви, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 грудня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Г.Я.Колесніков
Є.С.Сєвєрова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 103722447 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Вадовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні