Ухвала

від 23.03.2022 по справі 308/9731/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9731/18

1-кс/308/1102/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201807000000023 від 21 березня 2018 року, про продовження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. В.Березний Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця, з вищою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України,

строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201807000000023 від 21 березня 2018 року про продовження відносно ОСОБА_4 , строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №22018070000000023 відомості про яке внесено до ЄРДР 21.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України.

Як вказано у клопотанні, досудовим розслідуванням установлено, що між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6 10.08.2006 укладено генеральний договір № 65, у межах якого у цей же день укладено додаткову угоду № 1 та 13.02.2007 додаткову угоду № 2, згідно яких ОСОБА_6 було надано кредит на суму 200000 доларів США.

Також, 15 травня 2007 року між АКБ «Украсоцбанк» та ОСОБА_6 укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 26, згідно якого останньому надано позику у сумі 150000 доларів США.

В якості забезпечення ОСОБА_6 зобов`язань по вищенаведеному генеральному договорі № 65 від 10.08.2006 між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та АКБ «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір № 65 від 10.08.2006 та іпотечний договір № 26/1 від 15.05.2007, згідно якого в іпотеку банку було передано магазин та станцію обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0843 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110100000:17:003:0072, які на праві спільної часткової власності належали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Також, в забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов`язань по вищевказаним договорам між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як іпотекодавцями, 10.08.2006 укладено іпотечний договір № 65/1 та іпотечний договір № 26 від 17.05.2007, згідно яких в іпотеку АКБ «Уксоцбанк» передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та земельну ділянку, площею 0,0843 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:17:003:0071 та недобудовану станцію технічного обслуговування, автомийку та магазин за адресою: АДРЕСА_4 , які на праві спільної часткової власності належали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В подальшому, 29 вересня 2017 року укладений договір факторингу у простій письмовій формі між АКБ «Укрсоцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІнвестКредо», за яким відступлено право вимоги за договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007, генеральним договором № 65 від 10.08.2006, додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 до генерального договору № 65 від 10.08.2006, що укладені між АКБ «Укрсоцбанк» та громадянином ОСОБА_6 .

Крім того, 29 вересня 2017 року був укладений договір цесії - передачі прав за іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 за реєстровим № 992, іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 за реєстровим № 995, іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 за реєстровим № 3751 та іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 за реєстровим № 3764, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІнвестКредо», за умовами якого передано останньому всі права за вищенаведеними іпотечними договорами.

В той же час, 29 вересня 2017 року був укладений договір про відступлення прав вимоги за договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007, генеральним договором № 65 від 10.08.2006, додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 до генерального договору № 65 від 10.08.2006 та додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 до генерального договору № 65 від 10.08.2006, укладений у простій письмовій формі між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІнвестКредо» та громадянином України ОСОБА_4 , за умовами якого були передані права вимоги до боржника ОСОБА_6 за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 цього договору ТОВ «Фінансова компанія ІнвестКредо» передало ОСОБА_4 право грошової вимоги у загальній сумі 11 670 994, 62 грн. до боржника ОСОБА_6 за вищенаведеними кредитними договорами.

Аналогічно, 29 вересня 2017 року, був укладений договір по передачі прав за іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 за реєстровим № 992, іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 за реєстровим № 995, іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 за реєстровим № 3751 та іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 за реєстровим № 3764, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІнвестКредо» та громадянином України ОСОБА_4 , за умовами якого було передано останньому всі права за вказаними іпотечними договорами.

Як вказано у клопотанні, ОСОБА_4 , у період з 29.09.2017 по 13.03.2018, достеменно знаючи, що Ужгородським міськрайонним судом розглядається позов власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , іпотекодержателем якого він є, а саме земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 та розташованої на ній будівлі станції технічного обслуговування, автомийки та магазину, загальною площею 905,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , про визнання недійсними договорів поруки та договорів іпотеки щодо даного майна, і рішення по суті судом не прийнято, будучи обізнаним, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду № 308/8454/16-ц від 27.10.2017 та постанови Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області на вищевказане майно накладено арешт і заборонено будь-яким чином розпоряджатись вищевказаним майном на період вирішення спору у суді, умисно, незаконно, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій охоплених єдиним умислом, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, заволодів правом власності на вказане майно - Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_9 , за наступних обставин.

ОСОБА_4 13.03.2018 реалізуючи свої злочинні наміри на незаконне збагачення та на незаконне заволодіння правом власності на чуже майно, умисно, незаконно, шляхом обману, не приховуючи вказані відомості про наявність судового спору, предметом якого є об`єкт реєстраційних дій та наявність вищенаведеної ухвали Ужгородського міськрайонного суду, звернувся до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду, із заявою про реєстрацію права власності за ним Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_9 , надавши при цьому вказаній особі неправдиві відомості щодо адреси даної земельної ділянки, вказавши для цього адресу місцезнаходження даної земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_4 , яка формально в іпотеці не перебувала.

В свою чергу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду, діючи всупереч своїх посадових обов`язків, як особи, що надає публічні послуги, незважаючи на розбіжності щодо адреси знаходження земельної ділянки, зазначені у заяві поданій ОСОБА_4 , документах поданих ним же, як підставу для отримання права власності (іпотечного договору) та відомостям у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в порушення вимог п. п. 4, 5 ч. 1, ч. 8 ст. 18, ч. 5, 6 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (із змінами та доповненнями) та пунктів 101, 12, 14, 18, 19, 22, 61 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1127, розгляд заяви ОСОБА_4 не зупинила, всупереч вимогам вищенаведених законодавчих актів, без перевіркита усуненнявказаних розбіжностейв адресахмісця розташуваннявказаної земельноїділянки, за допомогою власного комп`ютера, зареєструвала за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, присвоївши при цьому адресу вказаній земельній ділянці: АДРЕСА_4 .

Прокурор зазначає, що таким чином, ОСОБА_4 умисно, незаконно, шляхом обману, заволодів правом власності на Ѕ земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належала ОСОБА_9 .

Вартість вказаної земельної ділянки згідно висновку експерта № 9845,9881,9882,9883 від 13.05.2019, становить 672877, 65 гривень.

Вказаним ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди на вищенаведену суму, що відповідно до п. 3 примітки 1 до ст. 185 КК України є великим розміром.

Крім того, як вказує прокурор, ОСОБА_4 , у період часу з 29.09.2017 по 13.03.2018, достеменно знаючи, що Ужгородським міськрайонним судом розглядається позов власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , іпотекодержателем якого він є, а саме земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 та розташованої на ній будівлі станції технічного обслуговування, автомийки та магазину, загальною площею 905,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , про визнання недійсними договорів поруки та договорів іпотеки щодо даного майна, і рішення по суті судом не прийнято, будучи обізнаним, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду № 308/8454/16-ц від 27.10.2017 та постанови Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області на вищевказане майно накладено арешт і заборонено будь-яким чином розпоряджатись вищевказаним майном на період вирішення спору у суді, умисно, незаконно, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій охоплених єдиним умислом, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, заволодів правом власності на вказане майно - Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_9 , за наступних обставин.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_4 13.03.2018 реалізуючи свої злочинні наміри на незаконне збагачення та на незаконне заволодіння правом власності на чуже майно, умисно, незаконно, шляхом обману, не приховуючи вказані відомості про наявність судового спору, предметом якого є об`єкт реєстраційних дій та наявність вищенаведеної ухвали Ужгородського міськрайонного суду, звернувся до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду, із заявою про реєстрацію за ним Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_9 , надавши при цьому вказаній особі неправдиві відомості щодо адреси даної земельної ділянки, вказавши для цього адресу місцезнаходження даної земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_4 , яка формально в іпотеці не перебувала.

При цьому, підбурив останню до вчинення несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах.

В свою чергу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду, діючи всупереч своїх посадових обов`язків, як особи, що надає публічні послуги, незважаючи на розбіжності щодо адреси знаходження земельної ділянки, зазначені у заяві поданій ОСОБА_4 , документах поданих ним же, як підставу для отримання права власності (іпотечного договору) та відомостям у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в порушення вимог п.п. 4, 5 ч. 1, ч. 8 ст. 18, ч. 5, 6 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (із змінами та доповненнями) та пунктів 101, 12, 14, 18, 19, 22, 61 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1127, розгляд заяви ОСОБА_4 не зупинила, всупереч вимогам вищенаведених законодавчих актів, без перевіркита усуненнявказаних розбіжностейв адресахмісця розташуваннявказаної земельноїділянки, за допомогою власного комп`ютера, зареєструвала за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, присвоївши при цьому адресу вказаній земельній ділянці: АДРЕСА_4 .

У клопотанні вказано, що таким чином, ОСОБА_4 підбурив особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду, до несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо реєстрації права власності за собою на Ѕ земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належала ОСОБА_9 .

При цьомуу клопотаннізазначено,що 12.10.2021, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця смт.Великий Березний,Закарпатської області,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,з вищоюосвітою,одруженого,раніше несудимого,фізичній особіпідприємцю,повідомлено пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень (злочинів),передбачених ч.3ст.190 ККУкраїни,тобто упридбанні правана майношляхом обману(шахрайство),вчинене увеликих розмірахта ч.4ст.27 ч.1ст.362КК України,а саме,в підбурюваннідо вчиненнянесанкціонованої зміниінформації,яка оброблюєтьсяв електронно-обчислювальнихмашинах (комп`ютерах),автоматизованих системах,вчинені особою,яка маєправо доступудо неї. При цьому, під час вручення підозри ОСОБА_4 , останній відмовився отримувати її та поставити свій підпис про отримання, що відповідно до вимог КПК України зафіксовано на відеозапис, яким супроводжувалась вказана слідча дія. Крім цього, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено ОСОБА_4 у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень

Як вказано прокурором, обставини викладені в повідомленні про підозру ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних в рамках кримінального провадження доказів, зокрема: показами потерпілих, показами свідка, висновками експертиз, протоколами тимчасових доступів до реєстраційної документації та іншими зібраними в ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Прокурор вказує, що однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості. Оскільки, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

У клопотанні вказано на те, що 22.10.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду обрано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, строк дії якого було визначено до 10.12.2021.

Крім цього, відповідно до вимог ч.5ст.194КПК України покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою; заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

07.12.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду продовжено строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 02.02.2022, 27.01.2022 дію запобіжного заходу продовжено до 27.03.2022 який закінчується.

У клопотанні вказано, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні визначено до 12.04.2022.

У клопотанні вказано на те, що у сторони обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у продовженні строку досудового розслідування, для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема: долучити до матеріалів клопотання відповіді на надані в ході розслідування запити; відповідно до ст. 279 КПК України скласти та вручити підозрюваному ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри з викладенням фактичних обставин в кінцевій редакції; у встановленому ст. ст. 290 291 КПК України порядку надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваному та його захиснику, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даному кримінальному правопорушенню.

Прокурор зазначає, що враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому обирати відносно останнього більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт є недоцільно та неефективно, адже санкція ч.3 ст. 190 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Окрім того прокурор вказує на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.5 ч.1 ст.177КПК України, які є також актуальними на даній стадії досудового розслідування, про те, що ОСОБА_4 , може:

переховуватись від органів досудового розслідування та суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним тяжкий злочин.

знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування;

незаконного впливати на потерпілих тобто чинити на них психологічний тиск чи фізичний вплив щоб вони змінили або відмовились від своїх показів, або схиляти їх до дачі неправдивих показань з обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих, а тому будучи на волі він зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до них, тобто чинити на них психологічний тиск чи фізичний вплив щоб вони відмовились від своїх показів, або схилити потерпілих до дачі неправдивих показань, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто перешкодити явці потерпілого до органу досудового розслідування та в суд, для проведення слідчих дій та дачі показів;

вчиняти інші кримінальні правопорушення. Зокрема, ОСОБА_4 знаючи, яким чином складаються для нього обставини в кримінальному провадження (він є підозрюваним), з метою збереження незаконно отриманого у свою власність нерухомого майна, він може відчужити його, незважаючи на діючий арешт, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому йому слід продовжити міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Окрім того у клопотанні вказано на те, що в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, враховуючи його особливу складність, а також те, що в ході досудового розслідування, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин вчинення вищеописаного кримінального правопорушення, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Таким чином, прокурор зазначає, що з метою запобігання підозрюваним ОСОБА_4 можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, запобігання впливу на свідків, потерпілих, унеможливлення вчинення ним в подальшому інших злочинів у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовжені строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 .

З метою процесуального контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , сприяння не ухиленню від слідства та суду, не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 184, 194 КПК України, прокурор просить слідчого суддю: продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. В.Березний Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця, з вищою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_10 від 22.10.2021, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 квітня 2022 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою; заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному. Крім того, просив врахувати, що ухвалами слідчого судді було обрано та в подальшому запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби продовжено до 27.03.2022, ухвалою слідчого судді продовжено строк досудового розслідування до 12.04.2022 включно. Просив врахувати, що на даний час вирішується питання про необхідність зміни та повідомлення про підозру ОСОБА_4 в більш тяжкому кримінальному правопорушенні.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, вказував що ризики відсутні, які зазначені в клопотанні, на даний час підозрюваний виконує всі вказівки слідчого та прокурора, з`являється за кожним викликом. Просив обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`зання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріал клопотання слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №22018070000000023 відомості про яке внесено до ЄРДР 21.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України.

12.10.2021, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Великий Березний, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, фізичній особі підприємцю, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, тобто у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України, а саме, в підбурюванні до вчинення несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї. При цьому, під час вручення підозри ОСОБА_4 , останній відмовився отримувати її та поставити свій підпис про отримання, що відповідно до вимог КПК України зафіксовано на відеозапис, яким супроводжувалась вказана слідча дія. Крім цього, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено ОСОБА_4 у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Обґрунтованість підозри, ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: показами потерпілих, показами свідка, висновками експертиз, протоколами тимчасових доступів до реєстраційної документації та іншими зібраними в ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Окрім того, встановлено, що 22 жовтня 2021 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого визначено до 10.12.2021, який закінчується.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2021 року, продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до 12.02.2022 року.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2021 року, продовжено строк дії ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, відносно ОСОБА_4 до 02.02.2022.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2022 року, продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до 12.04.2022 року.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2022 року, продовжено строк дії ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, відносно ОСОБА_4 до 27.03.2022 року включно.

Слідчий суддя вважає доведеним, що у сторони обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу на період досудового розслідування, для проведення ряду слідчих та процесуальних дій.

У сторони обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у продовженні строку досудового розслідування, для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема: долучити до матеріалів клопотання відповіді на надані в ході розслідування запити; відповідно до ст. 279 КПК України скласти та вручити підозрюваному ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри з викладенням фактичних обставин в кінцевій редакції; у встановленому ст. ст. 290 291 КПК України порядку надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваному та його захиснику, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даному кримінальному правопорушенню.

Згідност. 177 КПК Україниметою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього зобов`язань, не впливати на свідків та потерпілого. Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби (ч.1 ст.181 КПК України).

Відповідно дост. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Статтею 199 КПК України, передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, зокрема: клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. 3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. 4. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно зст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.

Слідчий суддя, вважає що існує достатньо доказів можливої причетності ОСОБА_4 , до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та про наявність обґрунтованої підозри, не вирішуючи при цьому питання про доведеність його вини та остаточність кваліфікації його дій, що є предметом наступних стадій кримінального процесу.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання враховує, що продовжують існувати ризики, які слугували підставами для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя вважає, що з огляду на обставини вчинення правопорушення, доводи сторони обвинувачення, існує імовірність того, що підозрюваний перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні з метою зміни наданих ними, на досудовому розслідуванні, раніше показів, а також зможе впливати на недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, з огляду на необхідність проведення слідчих дій за межами території Закарпатської області.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПКУкраїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПКУкраїни). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо існуванняризику перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином,слідчий суддявважає,що ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування. Вказаний ризик було встановлено при обранні останньому запобіжного заходу у виді домашнього арешту та на даний час не зменшився.

Проте слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто перешкодити явці потерпілого до органу досудового розслідування та в суд, для проведення слідчих дій та дачі показів, є необґрунтованим та не доведено жодними доказами.

Щодо існування ризику вчинення ОСОБА_4 , іншого кримінального правопорушення, то вказане жодним чином не обґрунтоване матеріалами клопотання.

Таким чином, зважаючи на викладене, беручи до уваги що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України на які було вказано в ухвалі про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає що наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу. Окрім того, слідчий суддя вважає, що відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, слід продовжити покладені на підозрюваного ОСОБА_4 , процесуальні обов`язки у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного який має постійне місце проживання, має освіту, працює, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітніх дітей.

Вказане було встановлено при розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу в ухвалі слідчого судді.

Ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, продовжують існувати на даний час, вони не зменшилися і можуть перешкоджати завершенню досудового розслідування. Так, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.

З врахуванням вищенаведених ризиків та обставин вважаю, що застосований відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, в якому він підозрюється, а тому приходжу до висновку про обґрунтованість продовження існування, як ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України так і об`єктивних причин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду строку дії запобіжного заходу, а тому приходжу до висновку, що слід продовжити строк застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Також, слідчий суддя враховує, що при розгляді клопотання не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, які виникли внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності підозри у зв`язку з наявністюрішень судів по цивільним справам, висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри не спростовує. Так, судове рішення у цивільній справі не має преюдиційного значення у кримінальному провадженні і повинно бути оцінено в сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до ч. 5 ст.194КПКУкраїни на підозрюваного слід покласти обов`язки, які можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Так, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Слідчий суддя вважає, що за допомогою продовження відносно ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

З врахуванням вищевикладеного клопотання підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176, 177, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201807000000023 від 21 березня 2018 року про продовження відносно ОСОБА_4 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. В.Березний Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця, з вищою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 362 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю у межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження, а саме до 12.04.2022 року.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою; заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу пропродовження запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту в нічний час доби передатидля виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5статті 181 КПК України: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.В разіневиконання вищевказанихзобов`язаньможе бутизастосований більшжорстокий запобіжний захід.

Ухваламоже бутиоскаржена доЗакарпатського апеляційногосуду протягомп`яти днівз дняїї проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1