Ухвала

від 29.03.2022 по справі 308/9731/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9731/18

1-кс/308/86/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 в інтересах потерпілих, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання неправомірною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 в порядку ст. 220 КПК України,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересахпотерпілих, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернулися до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 - в якій просив:

визнати неправомірною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 - по факту невнесення вмотивованої ПОСТАНОВИ у 72 год. строк на подане КЛОПОТАННЯ в порядку вимог ст. 220 КПК України 26 лютого 2021 року;

зобов`язати вчинити певну дію у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 307КПК України, тобто зобов`язати керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 - забезпечити реальну належну охорону речових доказів у даному кримінальному провадженні щодо спільного нерухомого майна реєстраційний номер 139376652101 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлі станції технічного обслуговування, автомийкиі магазину загальною площею 905,8 кв. м. та земельної ділянки на якій розташоване вказане майно - шляхом передачі на відповідальне зберігання арештованого майна реальним власникам - потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , як це вимагає ст. 6 Конвенції, так як оригінали належних і допустимих доказів на арештоване приватне майно потерпілих підтверджується ОРИГІНАЛАМИ " ДОКУМЕНТІВ па ПРАВО СПІЛЬНОЇ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2021 року відмовлено у відкритті провадження скарги в частині зобов`язання вчинити певні дію у відповідності до п.3 ч.2 ст. 307 КПК України, тобто зобов`язати керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 забезпечити реальну належну охорону речових доказів у даному кримінальному провадженні щодо спільного нерухомого майна реєстраційний номер 139376652101 за адресою: АДРЕСА_1 , а сааме будівлі станції технічного обслуговування, автомийкиі магазину загальноюплощею 905,8 кв. м. та земельноїділянки на якійрозташованевказанемайно шляхом передачі на відповідальнезберіганняарештованого майна реальнимвласникам потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; скаргу ОСОБА_3 в інтересахпотерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частинівитребування до суду матеріали 2 кримінальнихпроваджень № 22018070000000023 та № 420200700000000233 іпіслявивчення та дослідження матеріалів кримінального провадження визнати неправомірноюбездіяльністькерівникаЗакарпатськоїобласноїпрокуратури ОСОБА_9 по факту невнесеннявмотивованої постанови у 72 години, строк на подане ними клопотаннявпорядкувимог ст.. 220 КПК України 26 лютого 2021 року повернуто особі яка її подала.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22.12.2022 задоволено частково апеляційну скаргу, яку подали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представник - адвокат ОСОБА_3 ..Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року, якою скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їхнього представника - адвоката ОСОБА_3 , у частині витребування до суду матеріалів 2 кримінальних проваджень №22018070000000023 та №420200700000000233 і після вивчення та дослідження матеріалів кримінальних проваджень визнати неправомірною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 по факту невнесення вмотивованої постанови у 72 години, строк на подане ними клопотання в порядку вимог ст. 220 КПК України 26 лютого 2021 року. - повернуто особі, яка її подала, - скасовано, призначивши новий розгляд скарги у цій частині слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду.

Також, вказаною ухвалою, залишено без зміни ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайопного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року в частині відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їхнього представника адвоката ОСОБА_3 , у частині зобов`язання вчинити певну дію у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, тобто зобов`язати керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 забезпечити реальну належну охорону речових доказів у кримінальному провадженні щодо спільного нерухомого майна реєстраційний номер 139376652101 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлі станції технічного обслуговування, автомийки і магазину загальною площею 905,8 кв. м. та земельної ділянки на якій розташоване майно шляхом передачі на відповідальне зберігання арештованого майна реальним власникам - потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 13.01.2022 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їхнього представника адвоката ОСОБА_3 , у частині визнання неправомірною бездіяльність керівника Закарпатськоїобласноїпрокуратури ОСОБА_9 по факту невнесеннявмотивованої постанови у 72 години, строк на подане ними клопотаннявпорядкувимогст. 220 КПК Українивід 26 лютого 2021 року. Призначено дату судовогорозглядускарги.

Скарга до розгляду в судовому засіданняпризначалася на 08. год 45 хв. 14.01.2022, на 11 год 00 хв. 16.02.2022, на 13 год 45 хв. 24.02.2022 на 15 год 00 хв. 14.03.2022 року, на 15 год. 30 хв. 29.03.2022.

Всудовізасіданняпризначені на 13 год. 45 хв. 24.02.2022 та на 15 год. 00 хв. 14.03.2022 року, 15 год. 30 хв. 29.03.2022 не з`явилисязаявники та їхпредставник.

Слідчийсуддяконстатує,щозаявники та їхпредставник в судовезасідання не з`явилися повторно. При цьому про дату та час розглядускаргиповідомлялисяналежним чином, шляхом надсиланняповісток на їхпоштовіадреси (вказані в скарзі). Окрім того, адвокату ОСОБА_3 , на йогомобільний номер телефону направлено sms повістки про виклик його в судове засідання із розгляду вказаної скарги.

Таким чином, було реалізовано всі можливі заходи щодо належного сповіщення заявників та їх представника про дату та час розгляду скарги.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчим суддею прийнято рішення про проведення розгляду скарги за відсутності заявників, їх представника адвоката ОСОБА_3 , оскільки останній будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, залишення скарги без розгляду суперечить правовим приписам ст.307 КПК України, а відтак, скаргу слід вирішити на підставі поданих доказів.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У частині 5 ст.9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, заявники та їх представник, будучи неодноразово належним чином повідомленими про час і місце розгляду скарги, в судові засідання не з`являються, а відтак, судом вирішено провести розгляд скарги за їх відсутності, що на думку слідчого судді не суперечить правовим приписам кримінально-процесуального закону. Слідчий суддя позбавлений можливості прийняти інше, аніж передбачено ст.307 КПК України, судове рішення по скарзі.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а також участь у його розгляді («Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної заяви без участі заявника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданняКПК України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Разом із тим, через канцелярію суду подав заяву в якій просить скаргу розглянути за його відсутності, заперечує проти задоволення такої. При цьому вказує, що клопотання ОСОБА_3 від 26.02.2021 року, розглянуто прокурором, що здійснює процесуальний супровід кримінального провадження, та відповідна постанова за результатами розгляду клопотання постановлена на третій день після її надходження до прокуратури області.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування...

При зверненні до слідчого судді із вказаною скаргою, заявники стверджують, що потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їхнім захисником адвокатом ОСОБА_12 26.02.2021 р. Керівнику Закарпатської обласної прокуратури Д.КАЗАКОВІ та Генеральному прокуророві України ОСОБА_13 подане клопотання строк вирішення якого законом встановлено 72 години, однак станом на 10.03.2021р. їх клопотання не вирішене. У зв`язку з порушенням прокурором вимог Закону у відповідності до вимог ст. ст. 303-309 КПК України бездіяльність прокурора області оскаржують до суду.

При цьому у скарзі вказано на те, що у вказаному клопотанні вони просили:

«Забезпечити реальнуналежну охоронуречових доказіву даномукримінальному провадженніщодо спільногонерухомого майнареєстраційний номер139376652101за адресою: АДРЕСА_1 ,а самебудівлі станціїтехнічного обслуговування,автомийки імагазину загальноюплощею 905,8кв.м.та земельноїділянки наякій розташованевказане майно-шляхом передачіна відповідальне,зберігання арештованогомайна реальнимвласникам -потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ,як цевимагає ст.6Конвенції,так якоригінали належнихі допустимихдоказів наарештоване приватнемайно потерпілихпідтверджується ОРИГІНАЛАМИДОКУМЕНТІВ наПРАВО СПІЛЬНОЇПРИВАТНО і ВЛАСНОСТІ (які містяться в матеріалах кримінального провадження; та надамо для огляду в суді

1) Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19.01.2011 року власників 1/2 ОСОБА_4 : та 1/2 ОСОБА_5 ;

2) Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серії ЗК № 039315 власників 1/2 ОСОБА_4 та 1/2 ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 .».

При цьому адвокат зазначає, що прокурором області не розглянуто його клопотання у встановлений законом строк, а саме у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.

Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Як вбачається зі змісту постанови від 19.03.2021, прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_14 , копія якої додана прокурором для приєднання до матеріалів справи, клопотання від 26.02.2021 року, подане адвокатом ОСОБА_3 розглянуто. Згідно вказаної постанови заявнику роз`яснено його право оскарження постанови відповідно до положень ст.ст. 303,304 КПК України.

Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

При цьому як вказано вище, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема згідно п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно долученої до матеріалів справи копії постанови прокурора від 19.03.2021 року, на адресу Закарпатської обласної прокуратури із Офісу Генерального прокурора надійшла заява (клопотання) представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 26.02.2021 адвокат ОСОБА_3 просить керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 передати потерпілим на відповідальне зберігання речові докази у вказаному кримінальному провадженні.

У постанові вказано на те, що керівник Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 не включений до складу групи прокурорів по даному кримінальному провадженню. Отже, процесуально не уповноважений вчиняти вказані процесуальні дії.

За результатами розгляду у задоволенні заяви (клопотання) потерпілого ОСОБА_3 , від 26.02.2021 у кримінальному провадженні № 22018070000000023 від 21.03.2018 відмовлено.

Згідно письмової заяви, що подана прокурором, встановлено, що клопотання представника потерпілих ОСОБА_3 від 26.02.2022 року надійшло до прокуратури у триденний термін до дати його розгляду. Тобто постанова винесена прокурором із дотриманням строку передбаченого ст. 220 КПК України.

У судове засідання ні потерпілі, ні їх представник не з`являються, доказів які б спростували доводи прокурора про дату надходження їх клопотання від 26.02.2021 до Закарпатської обласної прокуратури слідчому судді не надано. Окрім того, слід зазначити, що заявниками до матеріалів справи не надано підтвердження про надсилання клопотання до Закарпатської обласної прокуратури.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Зі змісту скарги вбачається, що представником потерпілих адвокатом ОСОБА_3 , подано скаргу на протиправну бездіяльність процесуального керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 в двох кримінальних провадженнях № 22018070000000023 та № 420200700000000233.

Однак поняття керівника обласної прокуратури, та процесуального керівника в конкретному кримінальному провадженні не є тотожними.

Відповідно доч.1ст.36КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Згідно п.п. 9,10,11,12,21ч.2вказаної норми,прокурор,здійснюючи наглядза додержаннямзаконів підчас проведеннядосудового розслідуванняу форміпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванням,уповноважений: прийматипроцесуальні рішенняу випадках,передбачених цимКодексом,у томучислі щодозакриття кримінальногопровадження тапродовження строківдосудового розслідуванняза наявностіпідстав,передбачених цимКодексом; погоджуватиабо відмовлятиу погодженніклопотань слідчогодо слідчогосудді пропроведення слідчих(розшукових)дій,негласних слідчих(розшукових)дій,інших процесуальнихдій увипадках,передбачених цимКодексом,чи самостійноподавати слідчомусудді такіклопотання; повідомлятиособі пропідозру; пред`являтицивільний позовв інтересахдержави тагромадян,які черезфізичний станчи матеріальнестановище,недосягнення повноліття,похилий вік,недієздатність абообмежену дієздатністьнеспроможні самостійнозахистити своїправа,у порядку,передбаченому цимКодексом тазаконом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ч.5,6, ст. 36 КПК України, генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Право доручати у разі неефективного досудового розслідування іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають: Генеральний прокурор, особа, яка виконує його обов`язки, його перший заступник та заступники. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків доручення здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану….

Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбаченихстаттею 219цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно дост.37КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбаченихчастинами четвертоютап`ятою статті 36,частиною третьою статті 313,частиною другою статті 341цього Кодексу тачастиною третьоюцієї статті.

Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Згідно ч.3ст.313КПК України, у разі скасування рішення або визнання незаконними вчиненої дії чи бездіяльності прокурор вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийнято або вчинено незаконне рішення, дія чи бездіяльністью.

Відповідно до ч.2 ст. 341 КПК України, якщо прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення чи початок провадження щодо юридичної особи або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому як прокурор або доручає участь іншому прокуророві. У такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

У скарзі відсутнє підтвердження того, що прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 , є процесуальним керівником у вказаних у скарзі кримінальних проваджень. Разом із тим, зі змісту постанови прокурора від 19.03.2021 року, вбачається, що старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні є прокурор відділу обласної прокуратури ОСОБА_16 . У вказаній постанові, прокурор зазначає, що ОСОБА_15 , не включений до складу групи прокурорів по даному кримінальному провадженні.

Наведене дає підстави для висновків про відсутність, у керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 , відповідних повноважень для вчинення таких процесуальних дій у вказаному кримінальному провадження, щодо розгляду клопотань в розумінні ст. 220 КПК України як процесуальним прокурором у кримінальному провадженні.

Представник заявника не зазначає у скарзі чи звертався він до прокурора ОСОБА_15 , із відповідними скаргами згідно ст.313 КПК України. Рішення прокурора вищого рівня, за результатами такої скарги, відповідно до ч.3 ст. 313 КПК України, є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Таким чином, КПК України, передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчих при проведенні досудового розслідування, та регламентовано порядок її оскарження.

Тобто, заявник відповідно до норм КПК України, діючи в інтересах потерпілих як їх представник, в межах кримінального провадження має право оскаржити у встановленому порядку, дії чи бездіяльність слідчого чи процесуального прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що керівник Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 , не наділений відповідними процесуальними повноваженнями щодо розгляду клопотань сторін по кримінальному провадженні в розумінні ст. 220 КПК України, окрім того, старшим прокурором групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, не було допущено бездіяльності, оскільки клопотання представників потерпілих адвоката ОСОБА_3 від 26.02.2021, було розглянуто із дотриманням процесуальних строків, в зв`язку з чим доводи скарги є необґрунтованими та у задоволенні скарги необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах потерпілих, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання неправомірною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 в порядку ст. 220 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1