Ухвала

від 28.03.2022 по справі 554/11065/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/11065/21 Номер провадження 11-сс/814/143/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

секретаря

судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 23 грудня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2021 року за №12021170000000322, задоволено частково клопотання прокурора та накладено арешт на автомобіль «ACURA RDX», н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, передавши цей транспортний засіб на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження згаданим майном до скасування його арешту в установленому КПК України порядку.

Вирішено питання щодо арешту вилучених у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 мобільних телефонів із сім-картами та стартовими пакетами, документів, а також автомобіля марки «AUDI A6», н.з. НОМЕР_2 , судове рішення щодо яких учасниками провадження не оскаржується.

Постановлення такого рішення про арешт автомобіля марки «ACURA» слідчий суддя мотивував тим, що слідчий довів необхідність арешту цього транспортного засобу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, однак, арешт із застосуванням найбільш обтяжливого способу у вигляді заборони користуватися майном є необґрунтованим, може призвести до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах ОСОБА_7 , та становитиме надмірний тягар для останньої.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 23 грудня 2021 року в частині накладення арешту на автомобіль «ACURA RDX», н.з. НОМЕР_1 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в цій частині.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що слідчим у клопотанні не наведено підстав для накладення арешту на автомобіль «ACURA RDX», н.з. НОМЕР_1 , і в порушення вимог ст.167 КПК України не доведено наявність достатніх підстави вважати, що згаданий автомобіль підшуканий, виготовлений, пристосований, використаний як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберіг на собі його сліди, має значення для забезпечення кримінального провадження та є доказом.

Учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час апеляційного розгляду, в судове засідання апеляційної інстанції не з`явились та заявили клопотання про здійсненння апеляційного розгляду за їх відсутності.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок слідчого судді про накладення арешту на вилучені у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 мобільних телефонів із сім-картами та стартовими пакетами, документів, а також автомобіля марки «AUDI A6», н.з. НОМЕР_2 , ніким з учасників провадження не оспорюється, а тому у відповідності до ст.404 КПК України у зазначеній частині оскаржувана ухвала в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно зі ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Цих вимог слідчим суддею не дотримано.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, за приписами ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно ж до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.132 КПК України регламентовано, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

У ч.1ст.170КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За п.1 ч.2ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Законодавче ж визначення речових доказів має казуїстичний характер, тобто являє собою відкритий перелік їх різновидів.

Так, ст.98 КПК України передбачає, щоречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Доводи представника власника майна, які зводяться до відсутності підстав для арешту автомобіля марки «ACURA», н.з. НОМЕР_1 , є слушними.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Кременчуцьким РУП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2021 року за №12021170000000322, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.149 КК України України (а.п. 8-9).

25 листопада 2021 року слідчим ОСОБА_9 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено, зокрема, автомобіль марки «ACURA», моделі «RDX», н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 (а.п. 13-17).

Наступного дня (26 листопада 2021 року) слідчий ОСОБА_10 визнав зазначений транспортний засіб речовим доказом (а.п. 20).

29 листопада 2021 року слідчим ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором ОСОБА_11 , повідомлено ОСОБА_12 про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 149 КК України.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що 11 березня 2021 року ОСОБА_12 , використовуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_13 , шляхом обману, під приводом допомоги у працевлаштуванні, з метою трудової експлуатації умовив та перемістив ОСОБА_13 на автомобілі марки «ВАЗ» до буд. НОМЕР_3 , що по вул. Василя Симоненка у м. Кременчук Полтавської обл.

Із 11 по 30 березня 2021 року ОСОБА_12 з використанням примусу у вигляді психологічного тиску та завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , його уразливого стану, незаконно переховував ОСОБА_13 у приміщенні гаража за згаданою вище адресою з метою трудової експлуатації, змушуючи виконувати роботи по господарству.

Окрім того, у травні 2021 року ОСОБА_12 , діючи повторно, використовуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_14 , шляхом обману, під приводом допомоги у працевлаштуванні, з метою трудової експлуатації умовив та перемістив ОСОБА_14 на автомобілі марки «ВАЗ» до буд. НОМЕР_3 за вказаною вище вулицею.

Із травня по червень 2021 року ОСОБА_12 , з використанням обману та примусу у вигляді психологічного тиску щодо ОСОБА_14 , його уразливого стану, незаконно переховував ОСОБА_14 у приміщенні гаража за названою вище адресою та передавав останнього іншим особам за грошову винагороду на території м. Кременчук та Кременчуцького р-ну Полтавської обл. з метою трудової експлуатації (а.п. 40-41).

Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено необхідність його арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, за результатом чого наклав арешт на автомобіль марки «ACURA» з метою збереження даного речового доказу.

Однак приймаючи таке рішення, слідчий суддя належним чином не мотивував зроблений висновок і не врахував те, що орган досудового розслідування в розумінні вимог ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному кримінальному провадженні підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення не оголошувалась. Будь-яких даних про те, що автомобіль марки «ACURA»,на якийнакладено арешт, використовувався при перевезенні потерпілих чи в інших кримінально-протиправних цілях, немає, при тому, що за даними повідомлення про підозру органом досудового розслідування встановлено, що розслідувані злочини вчинено самостійно ОСОБА_12 за допомогою автомобіля марки «ВАЗ».

У матеріалах провадження є відсутніми, слідчим і прокурором не надано доказів, які би свідчили про наявність об`єктивних підстав уважати, що вилучений автомобіль марки «ACURA» за місцем проживання ОСОБА_8 , з особою якого не пов`язані обставини, щодо яких здійснюється досудове розслідування, був знаряддям кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.149 КК України, зберіг на собі їх сліди або ж містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, ініціатором клопотання та прокурором не доведено обставин, які би давали підстави стверджувати, що згаданий транспортний засібвідповідає критеріям, визначеним уст.98КПК України,в тойчас як тягар доведення їх існування КПК Українипокладає на сторону обвинувачення.

Одночасно слід зазначити, що автором клопотання не наведено та не обґрунтовано, що за обставин даного кримінального провадження арешт автомобіля марки «ACURA» є єдиним можливим засобом дослідження і збереження цього матеріального об`єкта, не конкретизовано для яких саме потреб досудового розслідування щодо нього слід застосувати ініційований захід забезпечення кримінального провадження, а подальше перебування майна поза межами володіння особи за наведених вище підстав призведе тільки до порушення прав його власника.

Отже, слідчим та прокурором не доведено необхідність арешту майна - автомобіля марки «ACURA», з ініційованої підстави (з метою збереження речового доказу), що відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна. У надісланій до суду апеляційної інстанції письмовій заяві прокурор з огляду на зібрані у справі докази також підтвердив відсутність необхідності такого арешту.

Питання жпро застосуванняарешту щодотранспортного засобу «ACURA» з інших передбачених законом підстав в клопотанні органу досудового розслідування не порушується, та було би позбавлено правових підстав, оскільки пов`язується з наявністю повідомлення про підозру особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт, яке в досліджуваній ситуації відсутнє.

Урахувавши наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль марки«ACURA»,н.з. НОМЕР_1 , підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 23 грудня 2021 року в частині накладення арешту на автомобіль марки «ACURA», моделі «RDX», н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, чорного кольору, який має номер шасі: НОМЕР_4 , та належить ОСОБА_7 , скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Полтавській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_11 , про накладення арешту на автомобіль марки «ACURA», моделі «RDX», н.з. НОМЕР_1 , відмовити.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без зміни.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4