Ухвала

від 24.03.2022 по справі 2-99/11

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

2-99/11

2/465/2596/22

У х в а л а

про залишення без руху

"25" березня 2022 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Марків Ю.С.,

з участю секретаря судового засідання Чапля В.С.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні уточнену позовну заяву в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочинів,

в с т а н о в и в:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочинів.

В судове засідання призначене на 25.03.2022 року не з`явились позивачі та представник позивача ОСОБА_6 , причин неявки суду не повідомили, про судове засідання були повідомлені належним чином в порядку передбаченому ЦПК. Зокрема, шляхом скерування смс-сповіщення на вказані ними номери засобів телефонного зв`язку (згідно статусу про доставку, такі доставлені 11.03.2022 о 16 год. 38 хв. та 16 год. 41 хв. відповідно, тобто завчасно), а представнику позивача додатково на її офіційну електронну адресу і як вбачається з довідки про доставку електронного листа такий доставлено 11.03.2022 о 16 год.56 хв. Також не з`явився представник відповідача Резнікова О. - Бекерська, причин неявки суду не повідомила, однак з`явився відповідач

ОСОБА_4 судовому засіданні встановлено, що уточнена позовна заява, яка подана 07.07.2017 не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2017 року позивачами ОСОБА_7 та ОСОБА_2 подано до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначено три позовні вимоги немайнового характеру.

У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмір у річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналізуючи зазначені норми права, вважаю, що підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору позивачу є його матеріальний стан. При цьому, Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору з урахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали з цього питання вищевказані нормативно-правові акти, які регулюють зазначене питання, не передбачають.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір, у редакції чинній на момент подання уточненої позовної заяви за подання позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання позову майнового характеру фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Згідно з ч.2 ст.216 ЦК застосування наслідків недійсного правочину полягає у тому, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним заповіту (судовий збір сплачено при подані первісної позовної заяви), визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 25.01.2016 та застосування реституції, як наслідку недійсності правочину, що полягає в скасуванні державної реєстрації на спірне нерухоме майно, і саме це є фактичним поверненням сторін у попередній стан, а тому ця вимога по своїй суті є майновою і судовий збір повинен бути сплачений у сумі, яка обчислюється виходячи від вартості майна.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась судами апеляційної та касаційної інстанцій.

У позовній заяві позивачем зазначена ціна позову в розмірі 244 224 грн., аналогічна вартість квартири зазначена в спірному договорі купівлі-продажу від 25.01.2016, що відповідає ринковій вартості квартири згідно зі звітом майна МПП «Експерт» від 14.01.2016 року.

Окрім того, позивач заявив вимогу майнового та немайнового характеру, однак судовий збір сплачений тільки за вимогу немайнового характеру, судовий збір за майнову вимогу (застосування наслідків недійсності правочину) позивачем не сплачено.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, суд роз`яснює, що згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2017 року становив 1762,00 грн.

Відтак, ставка, що підлягає до сплати при поданні позовної заяви за вимогу немайного характеру становить 640 грн. та за вимогу майного характеру 1% ціни позову 2442, 24 грн.

Як вбачається з уточненої позовної заяви позивачами не долучено жодного доказу, що їхні доходи за попередній календарний рік є меншими, ніж сума судового збору, яка має бути ними сплачена за подання уточненої позовної заяви.

Наявність будь-яких інших умов, які передбачені ст.8 Закону України «Про судовий збір» та стосувались позивачів, суд не встановив.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову позивачам у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, позивачам необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 3082, 24 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Франківський районний суд м. Львова.

Разом з тим, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, суд приходить до переконання, що вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам їхнє право на звернення до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у випадку не можливості явки безпосередньо до суду в порядку передбаченому ст.212 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.175,177,185,353,355 ЦПК України-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочинів - залишити без руху та запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви, попередивши, що у випадку невиконання даної ухвали уточнена позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачам для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Марків Ю.С.