Ухвала

від 30.03.2022 по справі 138/528/22

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/528/22

Провадження №:2-з/138/8/22

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2022 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву представника позивача адвоката Варцаби Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2022 представник позивача адвокат Варцаба С.А. звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 400000,00 грн.

30.03.2022 представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 19.01.2022 зареєструвала намір щодо продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0188 площею 1,9907 га, яка знаходиться на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області за 300000,00 грн. На думку представника позивача продаж відповідачем будь-якого нерухомого майна, в тому числі і укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, в подальшому може ускладнити виконання рішення суду або зробити таке виконання взагалі неможливим. За таких підстав представник позивача звернувся з даною заявою, оскільки вказаний спосіб забезпечення дозволить здійснити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, а також матеріали цивільної справи, що стосуються даної заяви, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Разом із тим, заявлений представником позивача захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, не відповідає критеріям адекватності та співмірності, оскільки, як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спір між сторонами виник унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позики, а предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 400000,00 грн. В той же час представник позивача в заяві про забезпечення позову зазначає, що відповідачу належить земельна ділянка з кадастровим номером 0522686800:02:000:0188 площею 1,9907 га, яка знаходиться на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, однак доказів на підтвердження вартості даної земельної ділянки до заяви не додано.

Крім того, не надано суду і будь-яких доказів відсутності у відповідача іншого майна та доходів, доказів неможливості чи ускладнення виконання судового рішення з повернення грошових коштів у даній справі в разі задоволення позову, а також, зокрема, не доведено обґрунтованості накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача.

Суд також зазначає, що сама по собі наявність у відповідача речових прав на майно не може свідчити про наявність достатніх правових підстав для забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на відповідне майно, оскільки вказаний захід забезпечення позову виключає можливість здійснення таким власником, зокрема, правомочностей щодо володіння та користування своєю власністю, що є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках, наявність яких заявником доведено не було.

Проаналізувавши співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, суд зазначає, що позивачем не представлено належних доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, зокрема вчинення відповідачем дій, що можуть призвести до ускладнення виконання судового рішення.

За таких обставин, враховуючи, що представником позивача не наведено достатніх правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає

За викладених підстав та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Варцаби Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Ю. Холодова