Справа № 138/528/22
Провадження №:2/138/410/22
УХВАЛА
Іменем України
13 липня 2022 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Холодової Т.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
28.03.2022 представник позивача адвокат Варцаба С.А. звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в інтересах ОСОБА_1 із вказаним позовом.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 20.04.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 05.05.2022 задоволено заяву представника позивача адвоката Варцаби С.А. про забезпечення позову, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0522686800:02:000:0188, площею 1,9907 га, що знаходиться на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 18.05.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 18.06.2022.
18.06.2022 сторони та їх представники, належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явились. Від представника відповідача адвоката Країла С.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи через його зайнятість в іншому процесі в Вінницькому апеляційному суді. Розгляд справи було відкладено на 13.07.2022. Про дату час та місце проведення судового засідання було повідомлено представника позивача та представника відповідача на їх електронні адреси.
Однак, 13.07.2022 позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання (а.с. 62), до суду повторно не з`явились. При цьому представник позивача подав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з його зайнятістю в розгляді справи у Вінницькому апеляційному суді.
Відповідно до частини першоїстатті 42 ЦПК Україниу справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом статей43,44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьоюстатті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другоїстатті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ятастатті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України).
За загальним правилом частини п`ятоїстатті 223 ЦПК Українисуд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей223,257 ЦПК Українипередбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19), від 06.11.2020 у справі № 727/2484/17.
Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті223, пунктом 3 частини першої статті257 ЦПК Українипроцесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов`язковою).
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
При цьому суд також враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі№ 9901/949/18(провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі№ 9901/11/19(провадження №11-122заі20) та Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/1287/13 про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лишеналежне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на те, що позивач та його представник, належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився двічі поспіль, а також те, що з заявою про розгляд справи за їх відсутності останні до суду не звертались, суд приходить до висновку про наявність підстав залишити позов без розгляду згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України.
Роз`яснити позивачу, що частиною другоюстатті 257 ЦПК Українипередбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, то заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянкуз кадастровимномером 0522686800:02:000:0188,площею 1,9907га,яка знаходитьсяна територіїСуботівської сільськоїради Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті,підлягають скасуванню на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 42 ч. 1, 43, 44, 131, 158 ч. 9, 223 ч. 2, 5, 257 ч. 1 п. 3, 258-261, 263 ч. 4 ЦПК Українисуд,-
УХВАЛИВ:
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2022 у виді накладення арештуна земельну ділянку з кадастровим номером 0522686800:02:000:0188, площею 1,9907 га, що знаходиться на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.Ю. Холодова
Суд | Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2022 |
Оприлюднено | 15.07.2022 |
Номер документу | 105213101 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Холодова Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні