Рішення

від 28.02.2022 по справі 554/962/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 01.03.2022 Справа № 554/962/22

Провадження № 2/554/1778/2022

РІШЕННЯ

іменем України

01 березня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г. В.,

за участю секретаря судового засідання Звігольської О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зінківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Зінківської міської ради, третя особа: Відділ освіти та молоді виконавчого комітету Зінківської міської ради Полтавської області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 лютого 2021 року по 01 лютого 2022 року в сумі 58058,28 грн.; стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

В обгрунтування вимог позовної заяви зазначає, що у період з 03 лютого 2020 року по 02 лютого 2021 року працював на посаді інструктора з фізичного виховання у Зіньківському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Зіньківської міської ради Полтавської області. У вказаний заклад був прийнятий на підставі наказу від 21 січня 2020 року на 1 ставку на вакантну посаду інструктора з фізичного виховання по тимчасовому строковому трудовому договору до 02 лютого 2021 року та йому надано 9 тарифний розряд. У червні 2020 року був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. 25 жовтня 2020 року позивач уклав контракт на військову службу в особливий період та вступив на військову службу за контрактом до 26 жовтня 2023 року. У період з 06 травня 2021 року по 04 серпня 2021 року він безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у місті Вугледар Донецької області. Позивачу надано статус учасника бойових дій та він продовжує проходити військову службу. Наказом відповідача від 02 лютого 2021 року № 9 позивача звільнено з роботи цього ж дня у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Із вказаним наказом він ознайомлений не був та його не отримував. У день звільнення повного розрахунку з виплати заробітної плати роботодавцем не проведено, заробітну плату йому було перераховано на картковий рахунок лише 12 лютого 2021 року. Також роботодавцем не було видано трудову книжку у день звільнення та не отримав її до цього часу. Будь-яких викликів та повідомлень про необхідність її отримання йому не надходило. Зазначає, що затримка у видачі трудової книжки становить 252 робочих дні після фактичного звільнення. Відповідачем грубо порушено вимоги трудового законодавства, а також право позивача на своєчасне подальше працевлаштування, оскільки з вини відповідача фактично позбавлений працювати. Позивач самостійно зробив розрахунок, згідно з яким сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу і зв`язку із затримкою видачі трудової книжки складає 58058,28 грн. Усі звернення до відповідача залишились без належного реагування та кошти йому не виплачено. Крім того, позивач зазначає, що ним здійснено витрати на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви в сумі 2000 грн. На підставі викладеного, вважає свої вимоги правомірними і такими, що підтверджуються обставинами справи, у зв`язку з чим звернувся за судовим захистом.

07 лютого 2022 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленнясторінзанаявними усправіматеріалами(а. с. 25-26).

Від представника Зінківського закладудошкільної освіти(ясла-садок)№ 2«Сонечко» Зінківськоїміської радидо суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки не визнає у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду інструктора з фізичного виховання 03 лютого 2020 року по тимчасовому строковому договору до 02 лютого 2021 року. У червні 2020 року він призваний до лав Збройних Сил України, але до закінчення з ним строкового договору (02.02.2021 року) отримував заробітну плату. Після закінчення строкового договору він був звільнений і 05.02.2022 року особисто у присутності свідків під підпис у книзі реєстрації та руху трудових книжок закладу забрав свою трудову книжку. Також на запит адвоката позивача йому було надано витребувані документи, про що вказано у відповіді, але позивач замовчує про це, на дзвінки директора позивач не відповідав, а в подальшому вийшов на зв`язок і підтвердив, що забрав трудову книжку, коли зміг прибути до м. Зіньків, ця розмова відбулась в присутності свідків працівників закладу. На підставі викладеного, вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності, а позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню (а. с. 32-33, 36).

Від третьої особи будь-яких заяв, клопотань, пояснень до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, але у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Судом установлено, що згідно з наказом директора Зіньківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Зіньківської міської ради Полтавської області від 21 січня 2020 року № 165 ОСОБА_2 та укладеним 03 лютого 2020 року трудовим договором позивач ОСОБА_1 був прийнятий на 1 ставку на вакантну посаду інструктора з фізичного виховання з 03 лютого 2020 року по тимчасовому строковому договору до 02 лютого 2021 року та роботодавцем йому надано 9 тарифний розряд у вищевказаному закладі згідно штатного розпису (а. с. 14, 15, 17-20).

Наказом Зіньківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Зіньківської міської ради Полтавської області від 02 лютого 2021 року № 9 ОСОБА_1 звільнено з посади інструктора з фізичного виховання з 02 лютого 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а. с. 16).

Відповідно до ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першійстатті 94 КЗпП Україниі частині першійстатті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структуру заробітної плати визначено у ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до вимог частини першої статті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу. За змістом частини першоїстатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як вбачається з копії довідки про доходи від 25 листопада 2021 року відповідачем здійснено виплати ОСОБА_1 всіх сум, що належать йому при звільненні, і до закінчення з ним строкового трудового договору (до 02 лютого 2021 року) він отримував заробітну плату (а. с. 22).

Відповідно до копії довідки Зінківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Зінківської міської ради № 43 від 26 листопада 2021 року видно, що ОСОБА_1 звільнений з посади 02 лютого 2021 року та отримав трудову книжку серії НОМЕР_1 з відповідними записами 05 лютого 2021 року, про що свідчить запис № 115 в книзі обліку руху трудових книжок (а. с. 37, 38-39).

Також ці відомості підтверджуються пояснювальними записками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які є працівниками Зінківського закладудошкільної освіти(ясла-садок)№ 2«Сонечко» Зінківськоїміської ради.За змістом їх пояснень, ОСОБА_1 підтвердив, що забрав трудову книжку і вона знаходиться в нього вдома, при цьому трудова книжка видавалась 05 лютого 2021 року під особистий розпис останньому директором ОСОБА_2 та у присутності вказаних осіб (а. с. 34, 35, 36).

Отже, як вбачається із матеріалів справи у їх сукупності, що відповідачем були сплачені позивачу усі виплати, передбачені чинним законодавством України, а також здійснено з ним повний розрахунок при звільненні.

У зв`язку з цим, доводи, викладені у позовній заяві позивачем, а саме щодо періоду затримки видачі трудової книжки з 03 лютого 2021 року по 01 лютого 2022 року не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та спростовуються наявними матеріалами справи, які суд вважає переконливими та достатніми.

За таких обставин,стаття ч.5ст.235КЗпП України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не може бути застосована у даному випадку, оскільки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу працівникові виплачується в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу.

Однак, суми, належні при звільненні, фактично були сплачені позивачу, трудову книжку йому видано під розпис. З цього слід виходити, що правовідносини сторін з нарахування та виплати заборгованості по заробітній платі, а саме середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки між сторонами не виникали.

Згідноз ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність в даному випадку підстав для застосування до Зінківського закладудошкільної освіти(ясла-садок)№ 2«Сонечко» Зінківськоїміської радизаходів, встановленихч. 5 ст. 235 КЗпП України, оскільки затримки у видачі трудової книжки не встановлено, з позивачем проведено фактичний розрахунок, що підтверджується матеріалами справи, а тому підстав для застосування юридичної відповідальності до відповідача, як про це просить у позові ОСОБА_1 , немає.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд також бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених підстав, виходячи з принципів верховенства права, змагальності сторін, а також всебічності та повноти з`ясування обставин справи, розумності та справедливості, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, при цьому позивач відповіднодо законузвільнений відсплати судовогозбору,тому судовийзбір звідповідача нестягується тапокладається зарахунок держави,а іншівитрати, пов`язаніз розглядомсправи, зокрема, на правову допомогу, відповідно до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81,81,89, 141,229,258-259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Зінківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Зінківської міської ради, третя особа: Відділ освіти та молоді виконавчого комітету Зінківської міської ради Полтавської області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: Зінківський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Зінківської міської ради, місцезнаходження: вул. Воздвиженська, буд. 89, м. Зіньків, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21059813;

третя особа: Відділ освіти та молоді виконавчого комітету Зінківської міської ради Полтавської області, місцезнаходження: вул. Воздвиженська, буд. 63, м. Зіньків, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44021166.

Суддя Г. В. Андрієнко