Постанова

від 15.02.2022 по справі 475/691/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 475/691/20

провадження № 61-14231св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Доманівська селищна рада Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Прибузька сільська рада Доманівського району Миколаївської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний кадастровий центр» м. Миколаїв, сертифікований інженер-землевпорядник Семіненко Ніна Григорівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Доманівської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Прибузька сільська рада Доманівського району Миколаївської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний кадастровий центр» м. Миколаїв, сертифікований інженер-землевпорядник Семіненко Н. Г. (далі - ТОВ «Земельний кадастровий центр» м. Миколаїв), про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування рішення селищної ради про затвердження проекту землеустрою.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі державного акту серії МК № 228 від 24 лютого 1994 року він має право постійного користування земельною ділянкою площею 1,9 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Доманівської селищної ради Миколаївської області.

На час отримання державного акту вказана земельна ділянка відносилася до земель державної власності.

У 2018 році землі державної власності передані до комунальної власності Доманівської селищної ради Миколаївської області.

Позивач зазначав, що під час передачі земель з державної до комунальної власності їх було інвентаризовано. Земельну ділянку на тому полі, де розташована спірна земельна ділянка, було об`єднано в одну площею 3,4415 га із кадастровим № 48227755100:07:000:0020, яку в подальшому поділено на земельну ділянку площею 1,4415 га із кадастровим № 4822755100:07:000:0026 та земельну ділянку площею 2 га із кадастровим № 4822755100:07:000:0027 з метою їх передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

У листопаді 2018 року він вирішив реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, для чого звернувся до селищної ради з відповідною заявою.

Зазначав, що 20 грудня 2018 року Доманівська селищна рада надала йому відповідь на заяву, в якій рекомендувала погодити наміри на отримання від Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням Доманівської селищної ради від 21 грудня 2018 року № 25 погоджено його наміри щодо отримання дозволу від Головного управління Держгеокадастру на розробку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території Доманівської селищної ради.

14 лютого 2019 року на підставі зазначеного рішення він звернувся до Головного управління Держгеокадастру із заявою про отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою. За результатами розгляду заяви 20 березня 2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру № 1800/014-19-СГ йому було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із подальшим затвердженням. Однак, даний наказ позивач вважає помилковим, оскільки на той час спірна земельна ділянка, вже була віднесена до земель комунальної власності Доманівської селищної ради.

Після отримання інформації про те, що спірна земельна ділянка передана із земель державної власності в комунальну власність Доманівської об`єднаної громади в особі Доманівської селищної ради 01 квітня 2019 року він повторно звернувся із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 4822755100:07:000:0020, загальною площею 3,4415 га на окрему земельну ділянку площею 1,9 га для подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства.

26 квітня 2019 року Доманівська селищна рада повідомила, що земельна ділянка площею 3,4415 га з кадастровим № 4822755100:07:000:0020 передана із земель державної власності в комунальну власність Доманівської селищної ради. Селищна рада своїм рішенням надала згоду на поділ цієї земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з подальшим наданням їм дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Даним рішенням йому було рекомендовано звернутися до землевпорядної організації для встановлення меж земельної ділянки в натурі відповідно до Державного акту на право постійного користування землею.

Із зазначеним рішенням та рекомендаціями Доманівської селищної ради ОСОБА_1 не погоджується, оскільки земельна ділянка, яка належала йому на праві постійного користування, селищною радою поділена на дві окремі земельні ділянки з передачею їх у власність іншим громадянам. Рішенням ХХХ сесії 1 скликання від 19 квітня 2019 року № 57 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: ОСОБА_4 на ділянку площею 1,4415 га, з кадастровим № 4822755100:07:000:0026, ОСОБА_2 - на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим № 4822755100:07:000:0027.

Доказом того, що місце розташування земельної ділянки, яка перебуває у його постійному користуванні, та ділянок з кадастровими № 4822755100:07:000:0026 та № 4822755100:07:000:0027 співпадають, є викопіювання з кадастрової карти.

Оскільки кадастрового номеру на земельну ділянку, яка належить йому, не було визначено, підтвердженням місця розташування спірної земельної ділянки є лише викопіювання кадастрового реєстратора.

Позивач посилався на те, що на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 400/1723/19 у справі за його позовом до Доманівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок № 4822755100:07:000:0026, № 4822755100:07:000:0027, скасування рішення ХХVІІ сесії І скликання Доманівської селищної ради від 21 грудня 2018 року № 32 та часткове скасування рішення ХХХ сесії І скликання Доманівської селищної ради від 19 квітня 2019 року № 57, зобов`язання Доманівської селищної ради прийняти рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність земельної ділянки площею 1,9 га, яка знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту МК № 228, із земель комунальної власності Доманівської селищної ради № 4822755100:07:000:0020, скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 березня 2019 року № 1800/014-19-СГ, його позов задоволено частково та ухвалено зобов`язати Доманівську селищну раду прийняти рішення щодо надання йому, ОСОБА_1 , дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність земельної ділянки площею 1,9 га, яка знаходиться в його постійному користуванні на підставі державного акту МК № 228, скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 березня 2019 року № 1800/014-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

16 липня 2020 року Доманівська селищна рада прийняла рішення про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність земельної ділянки площею 1,9 га.

На підставі рішення сесії він виготовив технічну документацію із землеустрою, яку селищна рада не погоджує.

Вважав, що Доманівська селищна рада порушила вимоги земельного законодавства та його право на отримання земельної ділянки у власність, яка йому належала на підставі державного акту на право постійного користування землею від 24 лютого 1994 року, оскільки на земельну ділянку з кадастровим № 4822755100:07:000:0027 право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: скасувати запис про право власності в Державному реєстрі прав на земельну ділянку з кадастровим № 4822755100:07:000:0027, площею 2,00 га та скасувати рішення сорок п`ятої сесії І скликання від 20 серпня 2020 року № 80 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Доманівської селищної ради».

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивоване тим, що позивачем не доведено заявлених ним позовних вимог.

Земельна ділянка, що належала ОСОБА_1 , не мала меж в натурі, позивач не може визначити її конкретне місце розташування. На цій підставі позивач не довів суду, що земельні ділянки з кадастровим № 4822755100:07:000:0027, № 4822755100:07:000:0026 співпадають або накладаються на земельну ділянку, яка належить йому на підставі державного акту серії МК № 228.

Районний суд зазначив, що право на постійне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою не скасоване. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 1,9 га, однак, позивачем не доведено, що саме земельна ділянка з кадастровим № 4822755100:07:000:0027 знаходиться в межах ділянки, якою він постійно користувався.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення Доманівської селищної ради Миколаївської області від 20 серпня 2020 року № 80 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області».

Припинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4822755100:07:000:0027, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2020 року з індексним номером 53793992, номер запису про право власності 37932749.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є неправильними, оскільки компетентний державний орган у сфері земельних відносин підтвердив, ще до передання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, що земельна ділянка, якій був присвоєний кадастровий № 4822755100:07:000:0027, перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 .

Отже, орган місцевого самоврядування зазначений факт проігнорував та позбавив позивача права на належну йому земельну ділянку.

При цьому апеляційний суд взяв до уваги довідку Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 28 жовтня 2019 року, у якій зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на полі, на якому протягом 2012 року деякі громадяни переоформили право постійного користування землею на приватну власність. Ділянки були запроектовані в іншій конфігурації для ефективного обробітку землі. У зв`язку із зміною конфігурації при проектуванні та смертю деяких користувачів, залишився залишок площею 3,4415 га. Дану земельну ділянку проінвентаризовано, присвоєно кадастровий номер 48227755100:07:000:0020 та передано в комунальну власність як землі запасу.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року скасувати й залишити без змін рішення районного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що при прийнятті рішення Доманівської селищної ради від 20 серпня 2020 року № 80 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області» були дотримані норми ЗК України, підстави для скасування зазначено рішення селищної ради відсутні.

Вважає, що апеляційним судом безпідставно не враховано фактичні обставини, встановлені рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 400/1723/19 та рішенням Доманівського районного суду від 20 травня 2021 року у цій справі.

Зокрема, залишено поза увагою апеляційного суду, що ОСОБА_1 не довів під час розгляду зазначених справ, що використовувана ним земельна ділянка частково або повністю накладається на земельні ділянки ОСОБА_4 № 4822755100:07:000:0026, чи ОСОБА_2 № 4822755100:07:000:0027.

Посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), у якій зазначено, що у дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтоване місцезнаходження, а конкретизується земельна ділянка у проєкті землеустрою. Однак, ОСОБА_1 при наданні йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, протиправно в розробленій документації конкретизує розташування земельної ділянки, яка не відповідає прийнятому селищною радою 16 липня 2020 року рішенню № 2, оскільки вона розроблена за кадастровим № 4822755100:07:000:0027, що суперечить змісту прийнятого рішення, в якому не зазначався кадастровий номер.

Стверджує, що позивач не навів суду жодних доказів, що він користується земельною ділянкою за кадастровим № 4822755100:07:000:0027 і що це та сама ділянка площею 1,9 га, яка зазначена в державному акті на право постійного користування землею (серії МК № 228), зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею від 24 лютого 1994 року № 88.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) та від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2021 року Доманівська селищна рада миколаївської області подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому зазначила, що доводи касаційної скарги є обґрунтованими, відтак, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

На підставі рішення 11 сесії ХХІ скликання Доманівської селищної ради народних депутатів від 29 жовтня 1992 року ОСОБА_1 отримав у постійне користування земельну ділянку площею 1,9 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Доманівської селищної ради, про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею серії МК № 228, виданий 24 лютого 1994 року (том 1, а. с. 10).

21 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Доманівської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації, долучивши до неї викопіювання з кадастрової карти (плану), виготовленого 25 жовтня 2018 року (том 1, а. с. 11, 38).

20 грудня 2018 року Доманівська селищна рада надала ОСОБА_1 відповідь на заяву, в якій рекомендувала погодити наміри на отримання від Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням Доманівської селищної ради від 21 грудня 2018 року № 25 погоджено наміри ОСОБА_1 щодо отримання дозволу від Головного управління Держгеокадастру на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території Доманівської селищної ради (том 1, а. с. 39).

Наказом Головного управління Держгеокадастру № 1800/014-19-СГ від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в його постійному користуванні, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії МК № 228 (том 1, а. с. 41).

01 квітня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 4822755100:07:000:0020, загальною площею 3,4415 га на окрему земельну ділянку площею 1,9 га для подальшої передачі її у власність (том 1, а. с. 42).

26 квітня 2019 року Доманівська селищна рада повідомила ОСОБА_1 , що земельна ділянка площею 3,4415 га з кадастровим № 4822755100:07:000:0020 передана із земель державної власності в комунальну власність Доманівської селищної ради (том 1, а. с. 46).

Рішенням ХХУІІ сесії І скликання від 21 грудня 2018 року № 32 Доманівська селищна рада надала згоду на поділ земельної ділянки площею 3,4415 га, кадастровий номер 4822755100:07:000:0020 на земельні ділянки площею 2,00 га (кадастровий № 4822755100:07:000:0027) та 1,4415 га, (кадастровий № 4822755100:07:000:0026) (том 1, а. с. 47).

Рішенням ХХХ сесії 1 скликання від 19 квітня 2019 року за № 57 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: ОСОБА_4 на ділянку площею 1,4415 га, з кадастровим № 4822755100:07:000:0026, ОСОБА_2 -на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим № 4822755100:07:000:0027 у власність для ведення особистого селянського господарства (том 1, а. с. 72-74).

У інформації Відділу у Доманівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28 жовтня 2019 року зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на полі, на якому протягом 2012 року деякі громадяни переоформили право постійного користування землею на приватну власність. Ділянки були запроектовані в іншій конфігурації для ефективного обробітку землі. У зв`язку із зміною конфігурації при проектуванні та смертю деяких користувачів, залишився залишок площею 3,4415 га. Дану земельну ділянку проінвентаризовано, присвоєно кадастровий № 48227755100:07:000:0020 та передано в комунальну власність як землі запасу (том 1, а. с.15-16).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 400/1723/19 у справі за його позовом до Доманівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок № 4822755100:07:000:0026, № 4822755100:07:000:0027, скасування рішення ХХVІІ сесії І скликання Доманівської селищної ради від 21 грудня 2018 року № 32 та часткове скасування рішення ХХХ сесії І скликання Доманівської селищної ради від 19 квітня 2019 року № 57, зобов`язання Доманівської селищної ради прийняти рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність земельної ділянки площею 1,9 га, яка знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту МК № 228, із земель комунальної власності Доманівської селищної ради № 4822755100:07:000:0020, скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 березня 2019 року № 1800/014-19-СГ, його позов задоволено частково та ухвалено зобов`язати Доманівську селищну раду прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність земельної ділянки площею 1,9 га, яка знаходиться в його постійному користуванні на підставі державного акту МК № 228, скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 березня 2019 року № 1800/014-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (том 1, а. с. 14-16).

Постановою колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 400/1723/19 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року було залишено без змін (том 1, а. с. 84-90).

Рішенням Доманівської селищної ради від 16 липня 2020 року № 2 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 1,9 га, з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що перебуває у його постійному користуванні, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 228 (том 1, а. с. 18).

20 серпня 2020 року Доманівська селищна рада Миколаївської області рішенням № 80 затвердила проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (рілля) із кадастровим № 4822755100:07:000:0027 та передала йому власність вказану ділянку для ведення особистого селянського господарства (том 1, а. с. 75).

28 серпня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, рішення про державну реєстрацію індексний № 53793992 від 28 серпня 2020 року (дата та час державної реєстрації 26серпня 2020 року 13:33:46).

03 жовтня 2020 року зазначена земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу №1833 була продана ОСОБА_2 ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, статтями 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень.

Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частиною сьомою наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статей 12, 76, 77 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог, зокрема, належності спірної земельної ділянки до земельної ділянки площею 1,9 га, наданої ОСОБА_1 у постійне користування на підставі державного акту про право постійного користування землею серії МК № 228 від 24 лютого 1994 року, позивачем надано суду довідку Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 28 жовтня 2019 року, викопіювання з кадастрової кадастрової карти (плану).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем позовних вимог, а саме, що земельні ділянки з кадастровими № 4822755100:07:000:0027, 4822755100:07:000:0026, що були виділені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , співпадають або накладаються на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії МК № 228 від 24 лютого 1994 року.

Посилання суду апеляційної інстанції на довідку Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 28 жовтня 2019 року не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки із зазначеної у ній інформації неможливо достовірно встановити межі, наданої ОСОБА_1 відповідно до державного акту серії МК № 228 від 24 лютого 1994 року земельної ділянки, та визначити її конкретне місце розташування.

А відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому під час розгляду справи № 400/1723/19 за позовом ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок № 4822755100:07:000:0026, № 4822755100:07:000:0027, скасування рішення ХХVІІ сесії І скликання Доманівської селищної ради від 21 грудня 2018 року № 32 та часткове скасування рішення ХХХ сесії І скликання Доманівської селищної ради від 19 квітня 2019 року № 57, зобов`язання Доманівської селищної ради прийняти рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність земельної ділянки площею 1,9 га, яка знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту МК № 228, із земель комунальної власності Доманівської селищної ради № 4822755100:07:000:0020, скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 березня 2019 року № 1800/014-19-СГ, судами встановлено, що позивачем не доведено суду жодними доказами, що він користується земельною ділянкою з кадастровим № 4822755100:07:000:0027 та/чи земельною ділянкою з кадастровим № 4822755100:07:000:0026, і що це та сама земельна ділянка площею 1,9 га, яка зазначена в державному акті серії МК № 228 від 24 лютого 1994 року.Також з наданих сторонами доказів суд не встановив, що використовувана позивачем земельна ділянка частково чи повністю накладається на земельні ділянки ОСОБА_4 № 4822755100:07:000:0026 чи ОСОБА_2 № 4822755100:07:000:0027.

З огляду на зазначене, з наявних у справі матеріалів неможливо встановити конкретне місце розташування земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 , та часткове або повне накладення земельних ділянок з кадастровими № 4822755100:07:000:0027, № 4822755100:07:000:0026 на земельну ділянку площею 1,9 га, виділену відповідно до державного акту серії МК № 228 від 24 лютого 1994 року. Отже, позивач своїх позовних вимог не довів.

Колегія суддів вважає, що рішенням Доманівської селищної ради від 20 серпня 2020 року «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Доманівської селищної ради» № 80 права ОСОБА_1 не порушені, а доводи позовної заяви не підтверджено під час судового розгляду справи.

При цьому незгода позивача з рішенням органу місцевого самоврядування про виділення та передачу земельної ділянки іншій особі, сама по собі не може бути підставою для скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Дотримання органом місцевого самоврядування положень ЗК України про підстави та порядок виділення і передачі земельної ділянки у власність виключає можливість скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

З огляду на зазначене, правильними є висновки районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

При цьому позивач не позбавлений у разі доведення захистити свої права в інший, належний спосіб.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України забезпечив повний та всебічний розгляд справи, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду, яке є правильним по суті спору.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

При поданні касаційної скарги ОСОБА_2 було сплачено 6 330 грн судового збору, що підтверджується доданим до скарги платіжним дорученням. Зазначений розмір судового збору підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , оскільки касаційна скарга задоволена.

Керуючись статтями 141, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати за сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 6 330 (шість тисяч триста тридцять) гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець