Рішення

від 09.10.2007 по справі 29/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/241

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.10.07 р.                                                                               Справа № 29/241                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерітайм шиппінг ейдженсі” м. Маріуполь

до відповідача -  Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” м. Маріуполь

про стягнення 51955,48 дол. США та 1578,19 грн.

за участю  представників сторін:

від позивача –  Беззубченко Л.В .- юрисконсульт (за довір.)

від відповідача – Кузьмишкин Д.В. - нач. юр. відділу (за довір.)

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мерітайм шиппінг ейдженсі”,  звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” про стягнення безпідставно одержаної суми надлишково стягненого податку на додану вартість у розмірі 51956,67 дол. США та 1578,19 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п. 5.15 ст. 5, п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” і вважає, що відповідачем безпідставно були отримані грошові кошти у вигляді нарахованого податку на додану вартість на операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) вантажів транзитом через територію України.

Додатковою заявою від 16.08.2007 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 51955,48 дол. США та 1578,19 грн.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує і вважає, що ним правомірно, згідно до вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, було нараховано податок на додану вартість.

Ухвалою суду від 16.08.2007 р. був продовжений термін вирішення спору на один  місяць за клопотанням сторін згідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив:

Між позивачем (агент) та відповідачем (порт) були укладені договори  № 25-6/159 від 30.12.2004 р. терміном дії з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. та № 25-6/105 від 07.12.2006р. терміном дії з 01.01.2007 р. по 31.12.2007р. за якими відповідач взяв на себе зобов'язання по обслуговуванню суден, які заходять до порту та знаходяться під агентуванням позивача.

Порядок проведення розрахунків за цими договорами визначений сторонами у п.3, згідно до п.п.3.2 якого позивач від імені та за дорученням судновласника оплачує відповідачеві вартість обов'язкових портових зборів, які встановлені діючими постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства транспорту України.

На виконання умов наведених договорів відповідачем у період з квітня 2005р. по травень 2007р. було надано послуги з перевалки транзитних вантажів та інші допоміжні послуги іноземним суднам, що ходять під іноземними прапорами та заходили до порту Маріуполь – Dimitrovsky  komsomol, Edo, Aleksandr Suvorov, Lisa, Nazli Akar, Ozlem, Leonid Sobolev, Ozge S, Aslar, Birchglen, Renes, Buse S, Stefania I, Cansu, Marilia, Kapitonas Marcinkus, Jasper, Efe Yagis, Nuri Uzun, Salih C, Garip, Fauna, Sormovskiy 122.

Зазначені судна заходили до порту Маріуполь під вантажні операції для завантаження та перевезення транзитних вантажів, що підтверджується відповідними коносаментами, дорученнями на завантаження та комбінованим транспортним коносаментом при вивантаженні транзитного вантажу.

За надані послуги відповідачем були виставлені позивачеві рахунки № 2351-В від 06.04.2005 р., № 2977-В від 22.04.2005 р., № 3520-В від 30.04.2005 р., № 3547-В від 16.05.2005 р., № 3996-В від 19.05.2005 р., № 4004-В від 20.05.2005 р., № 4356-В від 31.05.2005 р., № 4844-В від 10.06.2005 р., № 5329-В від 25.06.2005 р., № 5518-В від 30.06.2006 р., № 5865-В від 13.07.2005 р., № 5572-В від 12.07.2005 р., № 6633-В від 04.08.2005 р., № 7281-В від 15.08.2005 р., № 6885-В від 08.08.2005 р., № 8583-В від 20.09.2005 р., № 9434-В від 26.10.2005 р., № 9465-В від 31.10.2005 р., № 9487-В від 31.10.2007 р., № 9486-В від 31.10.2005 р., № 10775-В від 09.12.2005 р., № 10766-В від 21.12.2005 р., № 11302-В від 23.12.2005 р., № 11634-В від 31.12.2005 р., № 3-В від 13.01.2006 р., № 196-В від 19.01.2006 р., № 2805-В від 06.05.2006 р., № 2832-В від 06.05.2006 р., № 3136-В від 22.05.2006 р., № 4566-В від 19.06.2006 р., № 5040-В від 17.07.2006 р., № 5910-В від 04.08.2006 р., № 6261-В від 14.08.2006 р., № 6862-В від 29.08.2006 р., № 7559-В від 18.09.2006 р., № 7986-В від 26.09.2006 р., № 8773-В від 23.10.2006 р., № 8987-В від 31.10.2006 р., № 9236-В від 10.11.2006 р., № 10015-В від 06.12.2006 р., № 10085-В від 13.12.2006 р., № 10941-В від 31.12.2006 р., № 97-В від 10.01.2007 р., № 422-В від 19.01.2007 р., № 166-В від 19.01.2007 р., № 471-В від 26.01.2007 р., № 1044-В від 16.02.2007 р., № 1052-В від 20.02.2007 р., № 1442-В від 23.02.2007 р., № 1458-В від 23.02.2007 р., № 1805-В від 05.03.2007 р., № 1441-В від 26.02.2007 р., № 1966-В від 13.03.2007 р., № 1983-В від 13.03.2007 р., № 2358-В від 25.03.2007 р., № 2702-В від 03.04.2007 р., № 2979-В від 13.04.2007 р., № 3868-В від 14.05.2007 р., № 4060-В від 14.05.2007 р., № 4062-В від 16.05.2007 р., № 4099-В від 20.05.2007 р., № 4593-В від 28.05.2007 р. на загальну суму 720912,64 доларів США, у тому числі податок на додану вартість 51955,48 доларів США та рахунок № 6926 від 15.08.2005р.на суму 9469,15 грн., у тому числі ПДВ 1578,19 грн., а також складені податкові накладні.

Наведені рахунки позивачем були оплачені в повному обсягу, що засвідчується відповідними платіжними дорученнями, та не оспорюється відповідачем.

Позивач у спірний період знаходився на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків, що засвідчується відповідними свідоцтвами № 296 від 01.04.2005 р., № 297 від 01.04.2006 р., № 126 від 01.01.2007 р., та був платником податку на додану вартість.

Складені відповідачем податкові накладні на надані послуги за наведеними вище рахунками позивачем до обліку прийняті не були, суми податку на додану вартість за ними до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду не включалися, що засвідчується книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг) за 2005рік, відповідними реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, а також податковими деклараціями з податку на додану вартість за квітень – грудень 2005р., січень-грудень 2006р. та січень-травень 2007р., поданими до податкового органу.

Порядок визначення об'єкта, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та   звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій врегульовано Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” операції  з  поставки  послуг  платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом  5.15  цього Закону.

Підпунктом 5.15 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом  через  територію і порти України.

Таким чином, операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через територію України звільняються  від  оподаткування .

Згідно до ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Поняття “переміщення” наведено у ст.1 Митного кодексу України, відповідно до якого під переміщенням   товарів   через  митний  кордон  України  у вантажних відправленнях розуміється переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. Тобто, у визначенні поняття “переміщення” згідно з нормами Митного кодексу України включаються й інші операції, пов'язані з транзитом.

Статтею 1 Закону України „Про транзит вантажів” визначено, що транзитні послуги  (роботи) це - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо; учасники транзиту -    вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

За приписами ст. 5 цього Закону транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.

Таким чином, будь-які послуги, зокрема ті, що надаються відповідним морським суднам, що надходять до порту для подальшого завантаження транзитним вантажем та його перевезення, і оплачуються, у тому числі, портовими зборами – є такими, що безпосередньо пов'язані з транзитним перевезенням. Адже відповідне судно, що фрахтується під перевезення певного транзитного вантажу, заходить до морського порту саме з метою завантаження цим вантажем та – доставляння цього вантажу до іншого порту вивантаження. А послуги, що надаються цим суднам та оплачуються, у тому числі, портовими зборами, сприяють переміщенню зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно було нараховано позивачеві податок на додану вартість за надані послуги, пов'язані з транзитом вантажу.

Виходячи з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми надлишково стягненого податку на додану вартість у розмірі 51956,67 дол. США та 1578,19 грн. підлягають задоволенню.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись п.5.15 ст.5, п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” , ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49,  82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерітайм шиппінг ейдженсі” до Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” про стягнення суми надлишково стягненого податку на додану вартість у розмірі 51956,67 дол. США та 1578,19 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” (87510, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Адм. Луніна, 99, р/р № 26008301718025 у філії „Жовтневе відділення ПІБ у м. Маріуполі”, МФО 334475, ЄДРПОУ 011257551, ІПН 011257505192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерітайм шиппінг ейдженсі” (87510, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Корабельна, 2, кімн.4, р/рахунок № 26001900175234 у філії ЗАТ „Перший Український міжнародний банк” у м. Маріуполі, МФО 335742, ЄДРПОУ 30322432) суму надлишково стягненого податку на додану вартість у розмірі 51955,48 дол. США та 1578,19 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 519,55 дол. США та 15,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.                               

Повний текст рішення оформлений та підписаний 15.10.2007 р.