Рішення

від 30.03.2022 по справі 914/3916/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2022 Справа № 914/3916/21

За позовом: Фізичної особи - підприємця Гадуп`як Михайло Степанович , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінус", м.Львів,

про: стягнення боргу 110000,00грн за договором субпідряду від 16.12.2020

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021, справу №914/3916/21 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 24.12.2021 позов залишено без руху.

25.01.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

10.02.2022 від позивача до суду надійшло клопотання про надання оригіналів документів для огляду.

Станом на 31.03.2022 від відповідача до суду відзив не надходив.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошти за трек-номером 7901414396812 відповідач отримав поштове відправлення (ухвалу від 31.01.2022) 07 лютого 2022 року.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершується 31.03.2022. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Між сторонами укладено договір субпідряду № 16122020-1 від 16.12.2020, відповідно до пунктів 1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов`язався виконати монтаж повітропроводів своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, згідно додатку №1, відповідно до проектної документації та умов договору на об`єкті «Паркінг житлового будинку на вул. Городоцька, 64 у м.Львові».

Загальна вартість робіт по даному договору становить 318649,70грн (п. 2.1 договору).

У п.2.4-2.6 договору сторони погодили, що підрядник оплачує субпідряднику аванс у розмірі 50% загальної вартості замовлення, визначеної п.п.2.1. договору протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного договору. Підрядник оплачує субпідряднику аванс у розмірі 25% загальної вартості замовлення, визначеної п.п.2.1. договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки субпідрядником обладнання на об`єкт. Остаточний розрахунок за виконане замовлення по цьому договору, підрядник зобов`язаний здійснити протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, виходячи з остаточної вартості договору, згідно п.2.2. договору.

Згідно з п.п.3.1.-3.2. договору термін поставки обладнання становить 15 (п`ятнадцять) робочих днів з моменту отримання авансу згідно п.2.4. Термін виконання монтажних робіт - 40 робочих днів з моменту отримання авансу від Підрядника згідно п.2.5., при умові будівельної готовності об`єкту.

Як зазначено в позові підрядник оплатив аванс у розмірі 200000,00грн (100000,00грн - 13.01.2021 та 100000,00грн 25.01.2021).

На виконання взятих зобов`язань позивачем було поставлено обладнання та виконано монтажні роботи у повному обсязі 02.07.2021, що підтверджується копією акту приймання-передачі виконаних робіт №210702/1 від 02.07.2021 підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень. До акту складено додаток №1, в якому зазначено перелік та вартість обладнання, матеріалів та робіт (оригінали оглянуто судом).

29.07.2021 позивач оплатив частково виконані роботи у розмірі 18649,70грн. Залишок боргу становить 100000,00грн.

У порядку досудового врегулювання спору 15.11.2021 позивач направляв відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору повністю не оплатив позивачу виконані роботи. Відтак, ФОП Гадуп`як М.С. подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 100000,00грн основного боргу та 10000,00грн витрат на надання правової допомоги.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір субпідряду № 16122020-1 від 16.12.2020, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором підряду, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору на загальну суму 318649,70грн підтверджено матеріалами справи, зокрема, копією акту приймання-передачі виконаних робіт №210702/1 від 02.07.2021 підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень. До акту складено додаток №1, в якому зазначено перелік та вартість обладнання, матеріалів та робіт (оригінали оглянуто судом).

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в акті не зазначено.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Підписання відповідачем акту здачі-приймання виконаних робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Укладений між сторонами спірний договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право ФОП Гадуп`як М.С. як виконавця отримати плату за виконані роботи та обов`язок ТзОВ "Комінус" оплатити доручені роботи у визначені договором розмірі та строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та відсутність коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, а відтак, з останнього слід стягнути на користь ФОП Гадуп`як М.С. 100000,00грн основного боргу заборгованості за виконані роботи.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 10000,00грн витрат на надання правової допомоги суд зазначає таке.

У прохальній частині позовної заяви ФОП Гадуп`як М.С. просив стягнути з відповідача 10000,00грн витрат на надання правової допомоги.

Як встановлено судом до матеріалів справи не долучено доказів, на підставі яких визначено заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу. Також суду не надано доказів, що підтверджують представництво інтересів позивача саме адвокатом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Наведені норми процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору (постанова КГС ВС від 21.08.2019 у справі N 922/2821/18).

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 21.08.2019 у справі N 922/2821/18) звертає увагу, що неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України.

Виходячи із вищенаведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заявленої вимоги.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінус" (79035, м.Львів, вул.Врубеля, 38, ідентифікаційний код 40545879) на користь Фізичної особи - підприємця Гадуп`як Михайло Степанович (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 100000,00грн основного боргу та 2270,00грн судового збору.

3.У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 10000,00грн витрат на надання правової допомоги - відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 05.04.2022.

Суддя Ділай У.І.