Рішення

від 09.10.2007 по справі 25/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/294

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.10.07 р.                                                                               Справа № 25/294                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м.  Донецьк

до відповідача     комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора № 3 Ленінського району м. Донецька” м. Донецьк

про стягнення      27516грн.94коп.

За участю

представників  сторін:

від позивача: Євстіфєєва Н.Ф.  – ведучий юрисконсульт  (довіреність № 3050 від 10.09.2007р.);

від відповідача:  не з'явився

Позивач -  комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до  комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора № 3 Ленінського району м. Донецька” м. Донецьк про стягнення 27516грн.94коп., у тому числі заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі  23054грн.79коп., пеня в сумі 1275грн.73коп., 3 % річних в сумі 1360грн.04коп., інфляційні в сумі 1826грн.38коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  договір  № 6039 на поставку теплової енергії від 01.07.2005, розрахунок основної суми боргу, розрахунок пені, розрахунок 3% річних, розрахунок збитків від інфляції, рішення Донецької міської  № 4/2 від 11.09.2006 „Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій”, копії платіжних-вимог доручень,  копії банківських реєстрів, копію акту від 03.07.2007.

Представник відповідача в судове засідання  не з'явився,  документів, витребуваних ухвалою суду про порушення справи від 06.09.2007, не надав. Про  час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №  7585256 від 13.09.2007 з відміткою про отримання.

 Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України  передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

  01.07.2005 між  комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (Постачальник) та    комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна контора № 3 Ленінського району м. Донецьк”   (Споживач) був укладений договір  на поставку теплової енергії № 6039.

На виконання умов зазначеного договору  позивач поставив  для житлового фонду теплоносій, що підтверджується актом від 03.07.2007 на отримання опалення в період з 15.10.2005 по 15.04.2006 та з 15.10.2006 по 15.04.2007.

Відповідно до п. 5.8. договору  на поставку теплової енергії № 6039 від 01.07.2005 Споживач зобов'язується здійснювати оплату за теплопостачання будівель та приміщень, що належать йому на праві власності та знаходяться у нього в оперативному управлінні, в строк до 1-го числа місяця,  наступного за звітним, по тарифам теплопостачальної організації.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України  відповідач надані в період з 15.10.2005 по 15.04.2007 послуги  з  поставки теплової енергії оплатив не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

          Загальна сума заборгованості за  період з 15.10.2005 по 15.04.2007 становить 23054грн.79коп.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем суми заборгованості або в підтвердження відсутності боргу в матеріалах справи відсутні, тому борг в сумі 23054грн.79коп. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.          

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на ст. ст. 549, 550, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України  просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1275грн.73коп., індекс інфляції в сумі 1826грн.38коп., 3% річних в сумі 1360грн.04коп.

Вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції, 3% річних та пені не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

По-перше, частина 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, штрафні санкції  за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          В свою чергу, стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 з змінами та доповненнями (останні зміни від 10.01.2002) встановлює, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

          Аналогічне положення закріплено в частині 2 ст. 343 Господарського кодексу України, де також зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору № 6039 від 01.07.2005 сторони не узгодили розмір та порядок нарахування штрафних санкцій, зокрема пені.

Щодо інфляційних та 3% річних, то при їх розрахунку важливий строк, з якого починається їх нарахування.

Як вже зазначалося, згідно  п. 5.8. договору  на поставку теплової енергії № 6039 від 01.07.2005 Споживач зобов'язується здійснювати оплату за теплопостачання будівель та приміщень, що належать йому на праві власності та знаходяться у нього в оперативному управлінні, в строк до 1-го числа місяця,  наступного за звітним, по тарифам теплопостачальної організації.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на копії платіжних-вимог доручень, які виставлялися в банк платника (Споживача за умовами договору) для оплати наданих послуг з теплопостачання, та  копії банківських реєстрів.  При цьому   в договорі на поставку теплової енергії № 6039 від 01.07.2005  відсутні положення стосовно оплати за надані послуги на підставі виставлених платіжних вимог-доручень та строків оплати цих вимог-доручень.

          Отже, Сторони в договорі  оговорили, що оплата за послуги здійснюється в строк до 1-го числа місяця,  наступного за звітним. Але як вбачається з фактичних відносин та документів, що містяться в матеріалах справи, оплата наданих послуг здійснюється на підставі  платіжних вимог-доручень. Строк для оплати виставлених платіжних вимог-доручень не встановлений  ні договором, ні зазначений в платіжних вимогах-дорученнях.

Тобто, строк, з якого починається прострочення  оплати за надані послуги, у випадку несплати, чітко Сторонами не узгоджений.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач  платіжним дорученням № 15758 від 31.08.2007 сплатив державне мито в сумі 276грн.19коп. Сума позову складає   27516грн.94коп.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”  від 21.01.1993 держмито повинно бути сплачене в розмірі 275грн.17коп. (1% від суми позову). Тобто, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  509, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 231, 343 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні  вимоги комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк  до  комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора № 3 Ленінського району м. Донецька” м. Донецьк про стягнення 27516грн.94коп., у тому числі заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі  23054грн.79коп., пеня в сумі 1275грн.73коп., 3 % річних в сумі 1360грн.04коп., інфляційні в сумі 1826грн.38коп., задовольнити частково в сумі  23054грн.79коп.

В частині стягнення індексу інфляції в сумі  1826грн.38коп., 3% річних в сумі 1360грн.04коп. та пені в сумі 1275грн.73коп. відмовити.

          Стягнути з комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора № 3 Ленінського району м. Донецька” (83045, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 1, код ЄДРПОУ 30962062) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68; р/р 26002150424971  в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621, свід-во № 07301801) основний борг в сумі  23054грн.79коп., витрати по сплаті  держмита в сумі  230грн.55коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 98грн.86коп.

Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 1грн.02коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Бойко І.А.                               

Тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим.. – до справи

1 прим.. –  позивачу

1 прим.. – відповідачу