Постанова

від 23.03.2022 по справі 712/7142/2012

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 712/7142/2012

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 березня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Бисаги Т.Ю. і Джуги С.Д.,

з участю секретаря Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду від 02 жовтня 2020 року (у складі судді Ганька І.І.) за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів і договорів купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом у травні 2012 р. (т.1 а.с.61-71).

Після остаточної зміни предмету позовних вимог, просили:

-визнати незаконним і скасувати пункт 1.12. рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 243 від 11 серпня 2010 р. «Про затвердження містобудівних обґрунтувань і містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» щодо відведення відповідачу ОСОБА_10 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку;

-визнати незаконним і скасувати пункт 1.3. рішення Ужгородської міської ради V сесії V скликання № 1532 від 27 серпня 2010 р. «Про надання земельних ділянок» щодо затвердження проекту відведення та надання в приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_10 для будівництва та обслуговування житлового будинку;

-визнати незаконним і скасувати пункт 1.1. рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 322 від 01 жовтня 2010 р. «Про затвердження містобудівних обґрунтувань і містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» щодо зміни відповідачу ОСОБА_10 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для змішаного використання - житлової забудови та комерційного призначення;

-визнати незаконним і скасувати пункт 3.2. рішення Ужгородської міської ради V сесії V скликання № 1610 від 15 жовтня 2010 року «Про регулювання земельних відносин» щодо зміни цільового призначення відповідачу ОСОБА_10 власної земельної ділянки площею 0,06 га для змішаного використання (житлової забудови та комерційного призначення) по АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 084890 на земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , виданий 15 вересня 2010 р. на ім`я ОСОБА_10 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

-визнати недійсним державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 204883 на земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , виданий 27 жовтня 2010 р. на ім`я ОСОБА_10 із цільовим призначенням - для житлової забудови та комерційного використання;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3418 від 28 жовтня 2010 р., укладений між ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Селехман О.А., на підставі якого видано державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 240456 від 03 листопада 2010 р.;

-визнати недійсним державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 240456 на земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , виданий 03 листопада 2010 р. на ім`я ОСОБА_8 із цільовим призначенням - для житлової забудови та комерційного використання;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2301 від 16 листопада 2010 р., укладений між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хвастою М.М.;

-визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 235671 від 14 березня 2011 р., виданий на ім`я ОСОБА_8 і ОСОБА_1 із цільовим призначенням - для житлової забудови та комерційного використання;

-стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 р. прийнято відмову первісного позивача ОСОБА_7 від позову та закрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 04 липня 2019 р. позов ОСОБА_11 залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 04 липня 2019 р. прийнято відмову позивачів до відповідачів у частині таких позовних вимог: 1) усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , на перехресті АДРЕСА_1 , а також приведення цієї земельної ділянки в первісний стан шляхом знесення встановленого ОСОБА_7 паркану та тимчасової споруди на прибудинковій території, звільнивши земельну ділянку від будівельних матеріалів і сміття; 2) поновлення права спільної сумісної власності на елементи зовнішнього благоустрою та багаторічні насадження багатоквартирного житлового будинку, що були демонтовані та зрубані відповідачем ОСОБА_7 із прибудинкової території, що відведена для будівництва та обслуговування 40-квартирного будинку по АДРЕСА_1 шляхом відновлення цих об`єктів відповідачем ОСОБА_7 за власний рахунок; 3) знесення встановленого паркану, тимчасової споруди, вивезення будівельних матеріалів і сміття, відновлення багаторічних насаджень та елементів зовнішнього благоустрою на прибудинковій території, розташованої на перехресті АДРЕСА_1 , та покласти їх на ОСОБА_7 ; 4) визнання завідомо недостовірними всіх даних, що внесені ОСОБА_7 в Декларацію про початок будівельних робіт від 05 січня 2012 р.; 5) скасування в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю запису про державну реєстрацію Державного акту серії ЯЛ № 084890 на право приватної власності на земельну ділянку, виданого 15 вересня 2010 р. на ім`я ОСОБА_10 ; 6) скасування у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю запису про державну реєстрацію Державного акту серії ЯЛ № 204883 на право власності на земельну ділянку, виданого 27 жовтня 2010 р. на ім`я ОСОБА_10 ; 7) скасування у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю запису про державну реєстрацію Державного акту серії ЯЛ № 240456 на земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , виданого 03 листопада 2010 р. на ім`я ОСОБА_8 із цільовим призначенням - для житлової забудови і комерційного використання; 8) скасування у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю запису про державну реєстрацію Державного акту серії ЯЛ № 235671 на земельну ділянку, площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , виданого 14 березня 2011 р. на ім`я ОСОБА_8 і ОСОБА_1 із цільовим призначенням - для житлової забудови та комерційного використання; 9) визнання недійсним Договору суперфіцію від 13 липня 2011 р., укладеного між ОСОБА_8 , ОСОБА_1 і ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Новицькою О.В. за реєстровим номером 119; 10) визнання незаконним і скасування рішення Ужгородської міської ради ХІ сесії VІ скликання 4-го пленарного засідання № 413 від 30 грудня 2011 р. «Про надання дозволів на укладання договорів земельного сервітуту» щодо дозволу на укладення із ОСОБА_7 короткострокового договору земельного сервітуту земельної ділянки площею 0,0920 га по АДРЕСА_1 , для облаштування будівельного майданчика; 11) визнання недійсним Договору земельного сервітуту № 7 від 12 січня 2012 р., укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_7 ; 12) повернення у власність територіальної громади міста Ужгорода земельної ділянки площею 0, 0600 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:17:001:0057), що є прибудинковою територією багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на перехресті АДРЕСА_1 .

Провадження у справі в частині цих позовних вимог закрито.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що генпланом м. Ужгород, затвердженим ХХІХ сесією ІV скликання Ужгородської міської ради № 313 від 04 червня 2004 р., земельна ділянка по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0600 га, що є предметом спору, визначена як земельна ділянка загального користування прибудинкової території, що за ст. 83 ЗК України не може передаватися у приватну власність. Крім цього, висновком судової земельно-технічної експертизи № 9938 встановлено, що на вказану земельну ділянку частково накладається земельна ділянка площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 2110100000:17:001:0057, яка згідно з оскаржуваними рішеннями органу місцевого самоврядування і державними актами була передана у власність ОСОБА_10 . У подальшому така нею відчужена ОСОБА_8 , а далі частина земельної ділянки останньою продана ОСОБА_1 , унаслідок чого укладені між ними договори та видані на їх підставі державні акти є недійсними.

Також указують на те, що генплан після затвердження і оприлюднення доступний для ознайомлення на вимогу будь-якої особи, тому відповідачі не можуть вважатися добросовісними набувачами вказаної земельної ділянки площею 0,06 га, так як могли і повинні були знати про справжнє цільове використання земельної ділянки.

Оскільки земельна ділянка відноситься до земель загального користування прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю усіх його власників.

Рішенням Перечинського районного суду від 20 жовтня 2020 р. уточнений позов задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним і скасовано п.І.12 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 243 «Про затвердження містобудівних обґрунтувань і містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» від 11 серпня 2010 р. щодо відведення ОСОБА_10 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку.

Визнано незаконним і скасовано п.1.3 рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання № 1532 «Про надання земельних ділянок» від 27 серпня 2010 р. щодо затвердження проекту відведення і надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_10 .

Визнано незаконним і скасовано п.І.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 322 «Про затвердження містобудівних обґрунтувань і містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» від 01 жовтня 2010 р. щодо затвердження містобудівних умов і викладених у них обмежень забудови земельної ділянки ОСОБА_10 на зміну цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для змішаного використання - житлової забудови та комерційного призначення.

Визнано незаконним і скасовано пункт 3.2. рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання № 1610 від 15 жовтня 2010 р. «Про регулювання земельних відносин» щодо затвердження згідно зі ст. 20 ЗК України та постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 р. ОСОБА_10 проекту відведення власної земельної ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінюється - для змішаного використання (житлової забудови та комерційного призначення).

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 084890 на земельну ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 , виданий 15 вересня 2010 р. на ім`я ОСОБА_10 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 204883 на земельну ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 , виданий 27 жовтня 2010 р. на ім`я ОСОБА_10 із цільовим призначенням - для житлової забудови і комерційного використання.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 , укладений 28 жовтня 2010 р. між ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 3418.

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 240456 на земельну ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 , виданий 03 листопада 2010 р. на ім`я ОСОБА_8 із цільовим призначенням - для житлової забудови і комерційного використання.

Визнано недійсними договір купівлі-продажу 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 , укладений 16 листопада 2010 р. між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хвастою М.М. і зареєстрований в реєстрі за № 2301.

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 235671 на земельну ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 , виданий 02 грудня 2010 р. на ім`я ОСОБА_8 і ОСОБА_1 із цільовим призначенням - для житлової забудови та комерційного використання.

Вирішено питання розподілу судових витрат (судового збору).

Адвокат Бількін О.С. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог позивачів відмовити. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-суд першої інстанції не надав належної оцінки всім наявним у справі доказам;

-факт допущеного порушення законодавства органом місцевого самоврядування при виділенні земельної ділянки ОСОБА_10 зроблений без встановлення фактичних обставин справи та без з`ясування наявності порушених прав позивачів;

-суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог;

-правова позиція позивачів є надуманою і не підкріплена жодними належними та допустимим доказами, які б могли підтвердити накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 на неіснуючу земельну ділянку позивачів за адресою: АДРЕСА_1 , площа якої становить 1260 кв. м;

-поза увагою суду першої інстанції залишились обставини щодо набуття ОСОБА_10 земельної ділянки у власність та відсутність у діях останньої будь-яких порушень вимог чинного законодавства;

- ОСОБА_10 не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, хоча суд першої інстанції констатував протилежне;

-сторона відповідача наголошує у апеляційній скарзі на відсутність у справі предмету спору - земельної ділянки площею 0,06 га, по АДРЕСА_1 за кадастровим номером 2110100000:17:001:0057.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Узагальнені заперечення зводяться до законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції і безпідставності доводів апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, із таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції констатував, що в ході розгляду справи достеменно встановлено, що Ужгородською міською радою було протиправно виділено та у подальшому передано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 із земельної ділянки, що відноситься до прибудинкової території 40-ка квартирного будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з повідомленням в. о. начальника управління містобудування і архітектури Ужгородської міської ради № 10 від 11 вересня 2015 р. детальні плани території житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 із прилеглою прибудинковою територією і план зонування міста не розроблялися, тому відведення її для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), тобто індивідуального житлового будівництва, юридично неможливо без внесення відповідних змін до генерального плану, які зокрема передбачають обов`язкову процедуру громадського обговорення, а таке, за наявними відомостями в управлінні, не проводилося.

Враховуючи, що висновком експертизи встановлено накладення земельної ділянки площею 0,06 га з кадастровим номером по АДРЕСА_1 на прибудинкову територію сорока-квартирного будинку по АДРЕСА_1 , яка згідно з Генеральним планом м. Ужгорода не може передаватися для іншого цільового використання, то оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування є незаконними і підлягають скасуванню, а видані на їх підставі державні акти - недійсними.

Оскільки на час придбання ОСОБА_8 земельної ділянки у ОСОБА_10 остання не була її належним власником, тому розпоряджатися такою не мала права, відтак із цих підстав підлягає також визнанню недійсними договір купівлі-продажу № 3418 від 28 жовтня 2010 р. і державний акт серії ЯЛ № 240456. Аналогічно суд констатував, що підлягають визнанню недійсними договір купівлі-продажу № 2301 від 16 листопада 2010 р. і державний акт серії ЯЛ № 235671 як похідні документи.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції по суті спірних правовідносин через їх відповідність правильно встановленим обставинам, які мають значення для справи (є предметом доказування), належно оціненим доказам і нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, судом першої інстанції було встановлене таке.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 084890 від 15 вересня 2010 р. ОСОБА_10 була власником земельної ділянки площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Згідно з планом меж цієї земельної ділянки, вказаному на звороті державного акту, така в точках від А до Б межує із землями ОСОБА_12 , від Б до В - із землями Ужгородської міської ради, від В до А - із землями загального користування (т.2, а. с.120).

Також встановлено, що 27 жовтня 2010 р. ОСОБА_10 було видано ще один державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 204883 на ту саму ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 , у якому цільове призначення вказане - для житлової забудови і комерційного використання (т.2, а.с.138, 151).

Із ситуаційного плану земельної ділянки вбачається, що така розташована на куті АДРЕСА_1 (т.2 а. с.133).

Окрім цього встановлено, що вказані державні акти були видані на підставі пункту І.12. рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 243 від 11 серпня 2010 р. «Про затвердження містобудівних обґрунтувань і містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» щодо відведення відповідачу ОСОБА_10 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку; пункту 1.3. рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання № 1532 від 27 серпня 2010 року «Про надання земельних ділянок» щодо затвердження проекту відведення та надання в приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_10 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; пункту І.1. рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 322 від 01 жовтня 2010 р. «Про затвердження містобудівних обґрунтувань і містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» щодо затвердження містобудівних обґрунтувань та викладених у них містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки ОСОБА_10 на зміну цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для змішаного використання: житлової забудови та комерційного призначення; пункту 3.2. рішення V сесії Ужгородської міської ради V скликання № 1610 від 15 жовтня 2010 р. «Про регулювання земельних відносин» щодо затвердження згідно зі ст. 20 ЗК України та постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 р. ОСОБА_10 проекту відведення власної земельної ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінюється - для змішаного використання (житлової забудови та комерційного призначення) (т.1 а.с.76, 77, 78; т.2 а.с.107).

28 жовтня 2010 р. ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для житлової забудови і комерційного використання, продала ОСОБА_8 , що стверджується договором купівлі-продажу від 28 жовтня 2010 р., посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А. та зареєстрованим у реєстрі за № 3418 (т.2 а.с.152-153).

На підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2010 р. ОСОБА_8 було видано державний акт на право власності на придбану нею земельну ділянку серії ЯЛ №240456 від 03 листопада 2010 р. (т.2 а.с.202); державні акти на земельну ділянку по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 на ім`я ОСОБА_10 згідно з п.4.18 наказу Держкомзему України № 325 від 22 червня 2009 р. були повернуті власником до архіву Держкомзему в місті Ужгород і на них проставлено відмітку «скасовано» (т.1 а.с.155-157).

У подальшому, а саме - 16 листопада 2010 р., між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хвастою М.М. та зареєстрований у реєстрі за № 2301. Згідно з п.7.5 цього договору угода між сторонами була укладена за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_9 , яка посвідчена 16 листопада 2010 р. приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хвастою М.М. і зареєстрована в реєстрі за № 2299 (т.2 а.с.203-205).

У підтвердження права власності ОСОБА_8 і ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для житлової забудови і комерційного використання із кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 було видано державний акт серії ЯЛ № 235671 від 02 грудня 2010 р. (т.2 а.с.165-166).

Разом із цим, згідно з картографічними матеріалами щодо проекту будівництва сорока-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Благоустройство территории: озеленение, малые формы» і « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого між вулицею Нововолодимирською та АДРЕСА_1 , чітко встановлено, що багатоквартирний будинок разом із прибудинковою територією, на якій знаходиться дитячий майданчик, майданчики для відпочинку, сушки білизни, чистки домашніх речей, контейнерів для сміття і тимчасової стоянки автомобілів, становить єдиний комплекс, відмежований від інших земельних ділянок. Такий у кінці будинку з боку вулиці Нововолодимирівської загороджений металічною огорожею, яка проходить по межі з домогосподарством ОСОБА_12 аж до АДРЕСА_1 . Згідно з експлікацією і техніко-економічними показниками для 40-ка квартирного будинку була відведена земельна ділянка площею 0,3 га, з яких 790 м кв. - площа забудови, 692 м кв. - площа мощення, 1 518 м кв. - площа озеленення (т.2 а.с.23-24, т.1 а.с.128).

Окрім цього, відповідно до діючого станом на 11 вересня 2015 р. генерального плану м. Ужгород, затвердженого XXIX сесією Ужгородської міської ради IV скликання № 313 від 04 червня 2004 р., земельна ділянка, на якій розташований житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 із прилеглою прибудинковою територією, відноситься до території багатоквартирної забудови з чітко встановленими межами, які відокремлюють цю ділянку від інших по режиму забудови та на якій не передбачено жодного нового проектованого будівництва, крім існуючого багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (т.4 а.с.94-97).

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 480 «Про погодження акту проведення первинної технічної інвентаризації» від 19 грудня 2012 р. було погоджено акт проведення первинної технічної інвентаризації прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться на обслуговуванні житлово-експлуатаційних підприємств міста, згідно з яким загальна площа прибудинкової території по АДРЕСА_2 становить 1 260 м кв., із яких 300 м кв. асфальтного покриття, 100 м кв. упорядкованих зелених зон (клумби, квітники) та 860 м кв. земельних зон (т.1 а.с.162-169).

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

Згідно зі ст. 38 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до ст. 39 цього Кодексу використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно з ч.1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до ч.3 цієї статті порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Згідно ч. 4 ст. 42 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Із повідомлення міського голови № Ко-2798/10-1 від 15 жовтня 2012 р. і листа начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради № 420/01-11 від 26 вересня 2012 р. убачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 відповідно до генерального плану міста відноситься до земель житлової забудови, її детальні плани не розроблялися. До зазначених документів було надано копію витягу з генерального плану міста по АДРЕСА_2 , та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій здійснює будівництво ОСОБА_7 (т.1 а.с.124-125, 132-133).

Так, із копії генерального плану вбачається, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій здійснює будівництво ОСОБА_7 , і яка належить на праві приватної власності згідно з державним актом серії ЯЛ № 235671 від 02 грудня 2010 р. ОСОБА_8 і ОСОБА_1 , розташовані поряд на цілісній земельній ділянці (т.1 а.с.124-125, 133), яка при порівнянні із картографічними матеріалами відведена саме для будівництва єдиного комплексу 40-ка квартирного будинку та прибудинкової території до нього.

При цьому, Генеральний план м. Ужгород, затверджений XXIX сесією Ужгородської міської ради IV скликання № 313 від 04 червня 2004 р., не передбачає ні будівництво індивідуального житлового будинку, ні використання земельної ділянки, переданої міською радою у власність ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 , для житлової забудови та комерційного використання, оскільки визначає, що ця земельна ділянка відноситься до прибудинкової території по АДРЕСА_2 , відтак не може передаватися у власність.

Висновком судової земельно-технічної експертизи № 9938 від 19 вересня 2018 р. установлено, що земельна ділянка площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:17:001:0057, входить (накладається) до площі, меж земельної ділянки за Генеральним планом міста Ужгорода, затвердженого рішенням XXIX сесії Ужгородської міської ради IV скликання №313 від 04 червня 2004 р., на якій розташовано багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 та прибудинкова територія до нього. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:17:001:0057, повністю накладається на прибудинкову територію житлового будинку по АДРЕСА_2 . Площа накладання становить 0,0600 га. Точне розташування, конфігурація та межі накладання наведено в Додатку № 1, на схемі накладання земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0057 на прибудинкову територію житлового будинку по АДРЕСА_2 (т.5 а.с.143-151).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, у ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що Ужгородською міською радою було протиправно виділено та у подальшому передано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 із земельної ділянки, що відноситься до прибудинкової території 40-ка квартирного будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з повідомленням в. о. начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 10 від 11 вересня 2015 р. детальні плани території житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 із прилеглою прибудинковою територією та план зонування міста не розроблялися, а тому відведення її для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), тобто індивідуального житлового будівництва, юридично неможливо без внесення відповідних змін до генерального плану, які зокрема передбачають обов`язкову процедуру громадського обговорення; таке, за наявними відомостями в управлінні, не проводилося (т.4 а.с.93).

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Указані норми встановлювали нерозривний зв`язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов`язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував його право власності, тому належним способом захисту в цьому випадку визнання недійсним правочинів, на підставі яких до відповідачів перейшло право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 та державних актів, виданих на їх підставі.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 126 ЗК України при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею. У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.

Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акту, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.

Державний акт на право власності серії ЯЛ № 235671 від 02 грудня 2010 р. на земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для житлової забудови і комерційного використання, із кадастровим номером 2110100000:17:001:0057, на ім`я ОСОБА_8 , де до списку співвласників віднесено ОСОБА_1 із часткою у спільній власності 1/2, виданий із порушенням вимог ст. ст. 19, 87, 202 ЗК України та наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23 липня 2010 р., на що вказує також Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області у своєму акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 липня 2013 р. (т.2 а.с.19-22).

Оскільки частина земельної ділянки може бути предметом відчуження лише після виділення в натурі (поділу земельної ділянки) та отриманням її власником державного акту, що посвідчує право власності на сформовану земельну ділянку, тому вказаний державний акт підлягає визнанню недійсним із цих підстав.

Стосовно доводів апеляційної скарги колегія суддів зауважує наступне.

Так, довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказами наявним у справі, спростовується матеріалами справи, а саме: оскаржуваним судовим рішенням, із якого вбачається, що суд першої інстанції на підставі ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України надав належну правову оцінку всім доказам, наявним у матеріалах справи, повно та всебічно дослідив усі обставини справи, які мають істотне значення по суті спірних правовідносин.

Довід апеляційної скарги про те, що факт допущеного порушення законодавства органом місцевого самоврядування при виділенні земельної ділянки ОСОБА_10 зроблений без встановлення фактичних обставин справи та без з`ясування наявності порушених прав позивачів, теж не заслуговує на увагу, оскільки судом встановлено та належними і допустимими доказами доведено, що Ужгородською міською радою було протиправно виділено та в подальшому передано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 по АДРЕСА_1 із земельної ділянки, що відноситься до прибудинкової території 40-ка квартирного будинку АДРЕСА_2 . Також судом першої інстанції було встановлено безумовне порушення прав позивачів, оскільки вони, як власники квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , можуть відстоювати свої права стосовно захисту прибудинкової території, яка знаходиться біля їх житлового будинку.

Довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, є безпідставним, оскільки як видно зі змісту позовних вимог і судового рішення, за межі позовних вимог суд не виходив. Тобто, принцип диспозитивності судом дотримано і цей факт апелянтом не спростовано.

Довід апеляційної скарги про те, що правова позиція позивачів є надуманою і не підкріплена жодними належними та допустимим доказами, які б могли підтвердити накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 на неіснуючу земельну ділянку позивачів за адресою: АДРЕСА_2 , площа якої становить 1260 кв. м, спростовується висновком судової земельно-технічної експертизи № 9938 від 19 вересня 2018 р., яка була проведена на підставі ухвали Перечинського районного суду від 09.10.2017 р. Так, експертом установлено, що земельна ділянка площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:17:001:0057, входить (накладається) до площі, меж земельної ділянки за Генеральним планом міста Ужгорода, затвердженого рішенням XXIX сесії Ужгородської міської ради IV скликання № 313 від 04 червня 2004 р., на якій розташований багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 , і прибудинкова територія до нього. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:17:001:0057, повністю накладається на прибудинкову території житлового будинку по АДРЕСА_2 . Площа накладання становить 0,0600 га.

Указаний висновок експертизи є належним і допустимим доказом, а доводи апеляційної скарги в цій частині його не спростовують.

Як видно з матеріалів справи, адвокат Бількін О.С. представляє інтереси ОСОБА_1 (т.8 а.с.160), відтак посилання адвоката в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_10 не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, хоча суд першої інстанції констатував протилежне, є недоречною по суті спірних правовідносин. Указаний довід стосується виключно ОСОБА_10 , яка із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції не зверталася.

Довід апеляційної скарги про відсутність у справі предмету спору - земельної ділянки площею 0,06 га, по АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 є необґрунтованим, оскільки письмовими доказами, наявними в справі, в т.ч. висновком судової земельно-технічної експертизи № 9938 від 19 вересня 2018 р., достовірно встановлено, що земельна ділянка площею 0,06 га, по АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 входить у земельну ділянку площею 0,0600 га. У суді першої інстанції від сторони відповідача не було жодних зауважень щодо висновків судової земельно-технічної експертизи № 9938 від 19 вересня 2018 р., не було клопотань про призначення повторної експертизи.

Загалом доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки письмових доказів, наявних у справі, є безпідставними, необґрунтованими та бездоказовими. Сторона відповідача не вірно визначила обсяг і предмет доказування, відтак доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, в нашому випадку жодних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції - без змін.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Рішення Перечинського районного суду від 02 жовтня 2020 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

4.Повне судове рішення складено 04.04.2022 р.

Судді: