Постанова

від 15.02.2022 по справі 284/1030/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 284/1030/20

провадження № 61-17078св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Нестерчук Світланою Сергіївною , на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С. та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 рокуу складі колегії судді: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом, в якомупросив розірвати договір оренди землі, укладений між ним та ФОП ОСОБА_2 22 жовтня 2015 року, оскільки відповідач не в повному обсязі сплачує орендну плату.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) сільськогосподарських угідь, які знаходяться на території Межиліської сільської ради Народицького району Житомирської області, становить 24765,53 грн, відтак розмір орендної плати становить 742,96 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирський апеляційний суд від 08 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , задоволено.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 16 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 2,84 га (кадастровий номер 1823786000:04:008:0021), яка розташована на території Межиліської сільської ради Народицького району Житомирської області, укладений 22 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суду не надано доказів виплати позивачеві орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки переданої в оренду земельної ділянки. Предметом спору у даній цивільній справі є розірвання договору оренди землі, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , який належним чином не виконував умови договору оренди землі. Та обставина, що позовні вимоги пред`явлені до відповідача як до фізичної особи, не змінює характер спірних правовідносин, не позбавляє його обов`язків як учасника цих правовідносин та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст оскаржених судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року заяву адвоката Нестерчук С. С. в частині долучення додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що судове рішення ухвалено 08 червня 2021 року, заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції направлено до апеляційного суду 14 червня 2021 року. Однак, відповідно до положень частини статті 141 ЦПК України останнім днем подання таких доказів є 13 червня 2021 року.

Додатковою постановою Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року заяву адвоката Нестерчук С. С. задоволено частково.

Ухвалено у справі № 284/1030/20 додаткову постанову.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова мотивована тим, що долучений до позовної заяви розрахунок від 06 листопада 2020 року містить інформацію щодо опису робіт (послуг); часу, необхідного на виконання відповідних робіт ( послуг), вартість однієї години роботи адвоката та загальну вартість робіт ( послуг), яка становить 19 700,00 грн. Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Таким чином, враховуючи положення частин 4, 5 статті 137 ЦПК України суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 6 000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Нестерчук С. С., в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявником не пропущений строк, встановлений законом (частина 8 статті 141 ЦПК України), тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду заяви адвоката Нестерчук С. С. в частині долучення додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права розглянув заяву представника позивача про відшкодування судових витрат без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Разом з цим, суд апеляційної інстанції необґрунтовано зменшив розмір витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, з 16 100,00 грн до 6 000,00 грн та не надав оцінки співмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу зважаючи на дотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року та додаткову постанови Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 284/1030/20, витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2021 року справа № 284/1030/20 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

14 червня 2021 року адвокат Нестерчук С. С. подала до суду заяву, в якій просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 16 100 грн витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо ухвали Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року

Залишаючи без розгляду заявупро ухвалення додаткового рішення в частині долучення додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заяву разом з доказами щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції направлено до апеляційного суду 14 червня 2021 року. Однак, відповідно до положень частини статті 141 ЦПК України останнім днем подання таких доказів є 13 червня 2021 року.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

У справі, що переглядається заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи представником позивача направлено до апеляційного суду 14 червня 2021 року, 13 червня 2021 року - це неділя, вихідний день.

Враховуючи, що останній день звернення із заявою про розподіл судових витрат та подачу відповідних доказів припадає на вихідний день, представник позивача не пропустив строк звернення із цією заявою, надіславши її у перший робочий день - 14 червня 2021 року.

Суд апеляційної інстанції на наведене вище уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення в частині долучення додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Щодо додаткової постанови Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року

03 липня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги заявлені представником позивача ОСОБА_3 з 24 100,00 грн до 1 500,00 грн. Посилався на те, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 100,00 грн, які заявлені представником позивача є необґрунтованими, завищеними, неправильними і неспівмірними із складністю цієї справи.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що долучений до позовної заяви розрахунок від 06 листопада 2020 року містить інформацію щодо опису робіт (послуг); часу, необхідного на виконання відповідних робіт (послуг), вартість однієї години роботи адвоката та загальну вартість робіт (послуг), яка становить 19 700,00 грн. Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Таким чином, враховуючи положення частин 4, 5 статті 137 ЦПК України суд зменшив розмір витрат на правничу допомогу до 6 000,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У частині четвертій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п?ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі

№ 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. […] Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду

у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

За таких обставин суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що сама по собі заява про зменшення розміру правничої допомоги не може бути самостійною підставою для такого зменшення, а наявність обставин для зменшення підлягають доведенню та належним чином не мотивував зменшення витрат на надання правничої допомоги до 6 000,00 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу та додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Нестерчук Світланою Сергіївною задовольнити.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 рокута додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані ухвала Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року та додаткова постанова Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук