Постанова

від 06.04.2022 по справі 924/432/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року Справа № 924/432/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Грязнов В.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВАТ КОЛОР щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в справі №924/432/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА БУДМАТЕРІАЛИ" на рішення господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2021 року в справі № 924/432/21 та на додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 5 листопада 2021 року в справі №924/432/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА БУДМАТЕРІАЛИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР"

про стягнення 59274 грн 31 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МІРА БУДМАТЕРІАЛИ (надалі - Позивач) звернулось в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВАТ КОЛОР (надалі Відповідач) про стягнення з Відповідача 25000 грн заборгованості, пені в розмірі 13563 грн 33 коп., трьох відсотків річних в розмірі 2047 грн 30 коп., інфляційних втрат в розмірі 3047 грн 21 коп. та 21221 грн 59 коп. збитків.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2021 року позов задоволено частково.

Додатковим рішенням від 5 листопада 2021 року заяву Позивача задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Заяву Відповідача задоволено частково. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 7650 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви Відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 3, а.с. 1-9), в якій, з підстав, висвітлених в ній, просив рішення місцевого господарського суду та додаткове рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовну заяву Позивача та заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволити повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2021 року в справі № 924/432/21 та на додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 5 листопада 2021 року в справі №924/432/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2021 року в справі № 924/432/21 залишено без змін. Додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 5 листопада 2021 року в справі №924/432/21 залишено без змін.

21 березня 2022 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Позивача на користь Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу (том 3, а.с. 87-90).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 березня 2022 року повідомлено сторін про те, що зазначену заяву представника Відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції буде розглянуто без виклику сторін в спрощеному порядку, додаткова постанова (чи ухвала) по даній справі буде виготовлена до 7 квітня 2022 року (включно).

23 березня 2022 року ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 березня 2022 року направлена на електронну адресу Позивача та його представника, про що міститься підтвердження в матеріалах справи (том 3, а.с. 105).

5 квітня 2022 року Північно-західним апеляційним господарським судом повторно направлено ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 березня 2022 року на електронну адресу Позивача та його представника, про що міститься підтвердження в матеріалах справи.

7 квітня 2022 року від представника Позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №924/432/21, в якому Позивач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно звіту про витрачений час на надання правничої допомоги по справі №924/432/21, який є Додатком № 1 до акту № 1 від 18 березня 2022 року до договору про надання правничої допомоги №01/21 від 1 лютого 2021 року вартість послуг представника Позивача під час розгляду справи апеляційним господарським судом складає 8000 грн (том 3, а.с. 110), а саме:

· зустріч Адвоката з Відповідачем, консультація, укладення Додатку №2-1 із Відповідачем, отримання від клієнта апеляційної скарги з додатками; надання доручення від Відповідача щодо детального аналізу апеляційної скарги з додатками та підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу - 500 грн;

· ознайомлення із ухвалою суду від 24 січня 2022 про відкриття апеляційного провадження в ЄДРПОУ; цетальний аналіз апеляційної скарги Позивача та доводів апелянта; підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі, друк, підготовка та оформлення додатків до відзиву; скріплення відзиву ЕЦП та направлення електронною поштою відзиву з додатками Відповідачу та до апеляційного суду - 6000 грн;

· ознайомлення в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" із ухвалою суду від 16 березня 2022 року та постановою суду від 16 березня 2022 року, якою апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції без змін; повідомлення даних обставин Відповідачу та отримання від Відповідача доручення на підготовку заяви ухвалення додаткового рішення про включення витрат на професійну правничу допомогу - 500 грн;

· підготовка заяви про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу, підготовка заяви, копіювання та сканування додатків до неї, підписання заяви та засвідчення усіх додатків ЕЦП, направлення заяви з додатками для ознайомлення Позивачу та до суду електронною поштою - 1000 грн.

Водночас, між Відповідачем та адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора братів Бейлик" в особі голови об`єднання Бейлика А.Б. 18 березня 2022 року укладено акт №1 приймання-передачі правової допомоги (послуг) до Договору про надання правничої допомоги №01/21 від 1 лютого 2021 року про те, що: об`єднанням надана Відповідачу правнича допомога за Договором, розмір гонорару складає 8000 грн; перелік правничої допомоги, що була надана об`єднанням, а також витрачений час для її надання вказані у звіті, який є Додатком №1 до даного Акту; Відповідач підтверджує, що вказана у звіті (що є додатком до даного Акту) правнича допомога, надана Об`єднанням у повному обсязі, належної якості, претензій та зауважень щодо об`єму та якості надання правничої допомоги Відповідач до Об`єднання не має; даний акт та додаток до нього є невід`ємною частиною Договору (том 3, а.с. 99).

Суд констатує, що в правовій площинні адвокатської діяльності не існує визначення встановлених ринкових цін щодо наданих адвокатом послуг, оскільки адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо надання правової допомоги в порядку та у випадках, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також норми ГПК України не передбачено подання від сторони такого доказу. Відповідно адвокат при формування та встановленні гонорару за надані ним послуги не обмежений та непідконтрольний будь-яким ринковим цінам на аналогічні послуги та не зобов`язаний подавати такі докази.

Наявність звіту про витрачений час на надання правничої допомоги по справі №924/432/21 та акту №1 приймання-передачі правової допомоги (послуг) до Договору про надання правничої допомоги №01/21 від 1 лютого 2021 року, свідчить про зазначення представником Відповідача детального переліку наданих ним послуг (адже немає значення чи в договорі про надання правничої допомоги чи окремим актом будуть конкретизовані надані адвокатом послуги).

Окрім того, з долучених до матеріалів справи доказів (в розрізі зазначення в відзиві на апеляційну скаргу щодо понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката в апеляційному суді; том 3, а.с. 64) вбачається дотримання представником Відповідача вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції протягом п`яти днів, після заявлення представником Відповідача про такі судові витрати.

При цьому колегія суду апеляційної інстанції констатує, що апеляційним господарським судом за результатами розгляду апеляційної скарги, поданої представником Позивача, апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, 1 лютого 2021 року між адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора братів Бейлик" (адвокат) та Відповідачем (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (том 3, а.с. 95-97).

Суд апеляційної інстанції констатує, що відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги від 1 лютого 2021 року, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" цим договором, основною метою діяльності якого є здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги Відповідачу (том 3, а.с. 95).

Згідно пункту 5.2 Договору про надання правової допомоги від 1 лютого 2021 року, вартість послуг та порядок оплати гонорару за даним Договором визначається згідно з Додатком (додатками) до Договору, що є невід`ємними частинами Договору та складає суму коштів, сплачених або які підлягають сплаті Відповідачем Адвокату за цим договором. Визначення розміру вартості правничої допомоги за певний строк чи конкретну дію або справу здійснюється Адвокатом та відображається в акті приймання-передачі послуг, що складається у двох екземплярах, які направляються Адвокатом Відповідачу. також Адвокат надає Відповідачу звіт з переліком видів та обсягу правничої допомоги.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з наведеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (дана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16).

Колегія суддів враховує , що адвокат Бейлик А.Б. готував та подавав відзив на апеляційну скаргу Позивача.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що із досліджених та поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в рамках даної справи адвокат Бейлик А.Б. надавав правову допомогу Відповідачу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, достатньо підставою для визначення суми гонорару є його фіксований розмір та умови виплати у договорі про надання правової допомоги.

Окрім того, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає такої обов`язкової умови сплати гонорару як складення сторонами акту виконаних робіт. Тому достатніми доказами надання правничої допомоги є наданий договір в котрому міститься фіксована сума гонорару та зазначення характеру послуг, котрі надаються адвокатом.

Суд констатує при цьому, що Об`єднана Палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року зробила наступний правовий висновок, що: «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».

Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.

Окрім того у постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, разом із тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат; розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно із частиною 5 статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна позиції наведена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в справі № 922/445/19 від 3 жовтня 2019 року.

В той же час, надані Відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року в справі № 910/2170/18.

Позивач, заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн, в заяві про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що заявлена сума витрат не є співмірною із складністю справи та виконаних робіт, часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаних робіт, оскільки даний спір є спором незначної складності, тим паче, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, а отже є малозначною, розмір позовних вимог не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для громадян (227 000 грн). Крім того, поданий представником Відповідача відзив дублює повністю відзив на позовну заяву, який є у матеріалах справи, що свідчить про відсутність проведеною представником Відповідача професійної аналітичної роботи з його підготовки.

Зважаючи на все вищеописане, колегія суддів констатує, що поданий представником Відповідача відзив відображає позицію Відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, який є у матеріалах справи, що свідчить про відсутність проведенння представником Відповідача професійної аналітичної роботи з його підготовки.

Що ж стосується формування та подання додатків до відзиву, то для підготовки таких додатків представником Відповідача не було затрачено спеціальний час, оскільки такі додатки це: копія ордера та свідоцтва; доказ направлення відзиву Позивачу, є внутрішніми документами саме представника Відповідача та знаходяться в його обігу.

Що ж стосується ознайомлення представника Відповідача із ухвалою суду про залишення апеляційної скарги Позивача без руху (із вартістю витрат в 500 грн), то даний процесуальний документ стосується виключно Позивача, та був доведений лише до відома Відповідача.

При цьому вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

Таким чином враховуючи все вищеописане в даній постанові та враховуючи заперечення Позивача, наведені у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів приходить до висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді є явно завищеним та неспівмірним із складністю справи (враховуючи підготовку представником Відповідача відзиву, який дублює повністю відзив на позовну заяву, що є у матеріалах справи та ознайомлення з процесуальними документами Північно-західного апеляційного господарського суду, зокрема, ухвалою про відкриття).

Разом з тим, підготовка та надсилання документів до суду та сторонам не оцінюються як види послуги, які входять до видів правової допомоги, що надаються особою, яка здійснює адвокатську діяльність (тобто фахівцем у галузі права).

Те саме стосується і заяви про відшкодування витрат на правову допомогу підготовленої адвокатом Відповідача. При цьому половина вказаної заяви - це цитування норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

З огляду на вищенаведене, колегія суду вважає судові витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн явно не співмірними із складністю цієї справи, ціною позову, значенням справи для сторін та обсягом наданих адвокатом послуг.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що визначаючи суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 травня 2020 року в справі №904/4507/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

З огляду на вищенаведене, враховуючи розмір наданої правової допомоги, яка на думку Відповідача складає 8 000 грн, враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача щодо невиконання своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за отриманий товар, розмір правової допомоги явно не відповідає критеріям розумності її розміру.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що Позивач висловив заперечення щодо співмірності заявлених до стягнення судових витрат із детальним обгрунтуванням розумності та необхідності послуг, наданих представником Відповідача. Відтак, апеляційним судом враховується позиція Позивача щодо неспівмірності заявлених судових витрат та бажання зменшення таких витрат.

Апеляційний господарський суд, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, вказує про відсутність підстав для розподілення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в силу дії пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України, оскільки вказані вище обставини свідчать, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, колегія суддів зазначає, що судові витрати є завищеними та підлягають частковому зменшенню згідно клопотання Позивача до 4 000 грн.

За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Дослідивши акт наданих послуг в розрізі детального опису виконаних робіт, приймаючи до уваги заперечення Позивача щодо співмірності заявлених судових витрат, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, а відтак заява представника Відповідача від 20 березня 2022 року про відшкодування витрат, підлягає частковому задоволенню та стягнення з Позивача на користь Відповідача 4 000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інтснації.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА БУДМАТЕРІАЛИ" (м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 6, код 31745657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" (м. Хмельницький, пров. Курчатова, буд. 1, код. 42282754) 4000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Справу №924/432/21 повернути Господарському суду Хмельницької області

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Грязнов В.В.