Рішення

від 05.04.2022 по справі 349/1866/21

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1866/21

Провадження № 2/349/68/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 квітня 2022 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Могили Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання Сташків О.Б.,

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Василевська А.А.,

(у режимі відеоконференції)

представник відповідача ОСОБА_2 ,

третя особа директор Підгородської гімназії ОСОБА_2.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1866/21 за позовом ОСОБА_1 до Підгородської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - директор Підгородської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, та стягнення невиплаченого заробітку за час відсторонення від роботи,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та третьої особи.

06 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підгородської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області ( далі - Підгородська гімназія), в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ від 05 листопада 2021 року №57-К «Про відсторонення від роботи невакцинованих працівників» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 ;

-поновити її на посаді практичного психолога та вчителя географії Підгородської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області;

-стягнути на її користь середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи.

Позовна заява обгрунтована тим, що позивачка працює у Підгородській школі, яка перейменована в гімназію, та займає посаду практичного психолога та вчителя географії. 05 листопада 2021 року директором Підгородської гімназії ОСОБА_2 було видано наказ №57-к про її відсторонення від роботи як невакцинованого працівника, з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до часу усунення причин.

Зазначений наказ порушує її право на працю, гарантоване ст. 43 Конституції України, винесений з порушенням ч. 1 ст. 46 КЗпП України, якою встановлено випадки відсторонення працівників від роботи, а також ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якою визначено обов`язкові профілактичні щеплення проти інфекційних хворіб, серед яких немає гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Вказує на те, що втручання в права людини має бути передбачене законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом. Також за відсутності воєнного чи надзвичайного стану не можуть обмежуватися права людини.

29 грудня 2021 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де позов заперечив повністю. Обґрунтував заперечення тим, що наказ про відсторонення ОСОБА_1 було видано відповідно до вимог чинного законодавства. ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом МОЗ України про обов`язковість вакцинації проти COVID-19, однак вона не надала підтверджуючих документів про проходження щеплення чи наявність в неї протипоказань.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2022 року відмовлено позивачці у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділу освіти Рогатинської міської ради Івано-Франківської області.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2022 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Василевської А.А. про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2022 року прийнято відмову позивачки ОСОБА_1 від позову про поновлення на роботі, а провадження в цій частині справи закрито.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Василевська А.А. дві інші позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві та письмових поясненнях від 29 березня 2022 року.

Представник відповідача, третя особа - директор Підгородської гімназії ОСОБА_2. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в зв`язку із його безпідставністю, оскільки ним було дотримано визначену законодавством процедуру відсторонення невакцинованого педагогічного працівника ОСОБА_1 від роботи.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 з 01 вересня 1999 року працює в Підгородській школі, яка в лютому 2020 року перейменована в Підгородську гімназію та займає посаду практичного психолога та вчителя географії. Вказане підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .

Таким чином позивачка ОСОБА_1 є працівником закладу загальної середньої освіти.

01 листопада 2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом МОЗ України № 2153 від 04 жовтня 2021 року «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», що пітверджується листом-повідомленням директора Підгородської гімназії ОСОБА_2 №27 від 01 листопада 2021 року.

Також позивачка не заперечувала в судовому засіданні, що дирекцією гімназії протягом жовтня, початку листопада 2021 року її неодноразово в усній формі було повідомлено про необхідність щеплення.

Наказом директора Підгородської гімназії ОСОБА_2 від 05 листопада 2021 року №57-к «Про відсторонення від роботи невакцинованих працівників» практичного психолога та вчителя географії Підгородської гімназії ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що спричинили відсторонення. ОСОБА_1 було ознайомлено з даним наказом, однак вона з ним не погодилася.

Згідно наказу він виданий на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 зі змінами від 20 жовтня 2021 року №1096, ст.46 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року №2153.

Відповідно до копії довідки відділу освіти Рогатинської міської ради, заробітна плата ОСОБА_1 за вересень 2021 року становила 10 633 грн 03 коп. , а за жовтень 2021 року - 11 245 грн 83 коп.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вирішуючи спір в межах предмету доказування, а саме перевірки законності відсторонення позивачки від роботи, суд застосовує такі норми матеріального права.

Так у пунктах а та б статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема , піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно до ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України ( справа про тлумачення терміну «законодавство») від 09 липня 1998 року №12-рп/98 зазначено, що термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади. У Кодексі законів про працю України термін "законодавство" в

цілому вживається у широкому значенні, хоча його обсяг чітко не

визначено.

На підставі наведеного, суд вважає, що до « інших передбачених законодавством випадків» у широкому значенні поняття «законодавство», як підстава для відсторонення працівників від роботи належить , зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Зокрема, частиною першою та другою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Отже, зі змісту ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» випливає, що центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, може встановлюватись перелік професій, працівники яких підлягають обов`язковому щепленню також проти інших (крім тих, які визначені в ч.1 ст.12 вказаного Закону) інфекційних захворювань.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство охорони здоров`я України ( далі -МОЗ України), яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 24 січня 2020 року №90, МОЗ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Так, наказом МОЗ України від 04 жовтня 2021 року №2153, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за №1306/36928 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням ( далі - Перелік №2153) .

Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають, зокрема працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у т. ч. спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

У Переліку №2153 також зазначено, що щеплення є обов`язковим в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).

Доказів того, що позивачці ОСОБА_1 заборонено, згідно з медичними показаннями, щеплення проти коронавірусу суду не надано.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів ( державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу";

відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки позивачка ОСОБА_1 , як працівник закладу загальної середньої освіти підлягає обов`язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, однак відмовилась від щеплення та не надала документу щодо медичних протипоказань та застережень до проведення їй профілактичного щеплення, а тому керівник навчального закладу правомірно видав наказ про її відсторонення від роботи на підставі чинного законодавства у відповідності до вимог ст.46 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Вимога позивачки про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час відстронення не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення її від роботи, у задоволені якої суд відмовив.

Щодо інших аргументів сторони позивача, то суд звертає увагу, що вони не наводяться у рішенні, оскільки не відносяться до предмета спору, зокрема питання про відповідність Конституції України (конституційність) актів Кабінету Міністрів України належить до повноважень Конституційного Суду України .

Крім цього суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в позові ОСОБА_1 до Підгородської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - директор Підгородської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу від 05 листопада 2021 року №57-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, та стягнення невиплаченого заробітку за час відсторонення від роботи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Підгородська гімназія Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Шевченка,15 с.Підгороддя Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20560497.

Третя особа: директор Підгородської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_2, місцезнаходження: вул. Шевченка,15 с.Підгороддя Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20560497.

Суддя Р. Г. Могила

Повний текст судового рішення складено 11 квітня 2022 року.