Ухвала

від 14.02.2022 по справі 991/8131/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 991/8131/21

провадження № 51-622 впс 22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про направлення кримінального провадження №991/8131/21 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000215 з Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Вищого антикорупційного суду,

встановив:

До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про направлення кримінального провадження №991/8131/21 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000215 з Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Вищого антикорупційного суду.

Подання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №52021000000000752 йшлося про розслідування обставин, які стосувалися дій судді Господарського суду Рівненської області, попередньо кваліфікованих за ч. 3 ст. 368 КК України, а також щодо обставин заволодіння службовими особами Дочірнього підприємства «Прикарпатзахідтранс» Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт» шляхом зловживання своїм службовим становищем за сприяння службових осіб Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (в. о. директора ОСОБА_10 та заступника директора з будівництва ОСОБА_9 ) майном (основними засобами), у тому числі будівлями, спорудами, об`єктами магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», балансова вартість якого складає 212 280000 грн (у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), попередньо кваліфікованих за ч. 5 ст. 191 КК України, тому вказане кримінальне провадження відповідало умовам віднесення його до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначеним у пунктах 1 та 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Зазначає, що виділене кримінальне провадження №52021000000000215 від 22 квітня 2021 року також стосується високопосадової корупції, а саме одних і тих самих епізодів, що й об`єднане кримінальне провадження за №52021000000000752, дії усіх учасників були поєднані єдиним умислом та призвели до втрати державою майна на суму 212280000 грн, при цьому у провадженні №52021000000000215 йшлося лише про роль обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення.

Також вказує, що оскільки досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проводилось детективами НАБУ, закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а ОСОБА_9 обвинувачується у корупційному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 365-2 КК України, тому вказане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав клопотання тапросив його задовольнити, захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 таобвинувачену ОСОБА_9 , які заперечували проти його задоволення, перевіривши доводи, наведені у клопотанні, дослідивши інші матеріали, надані нарозгляд суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, щоклопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Статтею 33-1 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами

1-3 ч. 5 ст.216 КПК України. Інші суди, визначені цим Кодексом, неможуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом 7 частини першої статті 34 цього Кодексу).

Згідно з інформацією, наданою Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, до вказаного суду 10 січня 2022 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №52021000000000215 щодо ОСОБА_9 ,обвинуваченої увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 ККУкраїни. Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 не розпочався. Підготовче судове засідання було призначено на 09 лютого 2022 року та відкладено у зв`язку з неявкою учасників кримінального провадження на

02 березня 2022 року на 13годину.

Крім того, згідно з наявними матеріалами, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 22 грудня 2021року задовольнила подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріалів кримінального провадження №52021000000000215. Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 ККУкраїни, направлено для розгляду до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області. У вказаній ухвалі колегія суддів дійшла висновку, що інкриміноване кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 365-2 КК України є корупційним, однак в даному кримінальному провадженні відсутня будь-яка з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст.216 КПК України.

Як слідує з копії обвинувального акта, ОСОБА_9 обвинувачується у зловживанні своїми повноваженнями особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснювала свою професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 365-2 КК України, яке є корупційним. Саме здійснення ОСОБА_9 своєї професійної діяльності з надання висновку інженерно-технічної судової експертизи № 14/312 від 20 березня 2017 року, як експертом Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», з метою отримання неправомірної вигоди Дочірнім підприємством «Прикарпатзахідтранс», стало підставою для кваліфікації її дій за ч. 3 ст.365-2 КК України.

Крім того, станом на момент подачі обвинувального акта, з урахуванням дії п. 2 ст. 5 ст. 216 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов`язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» № 188-IХ від 17 листопада 2021 року, кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 365-2 КК України не підпадає під умови, визначені в п. 2

ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки ОСОБА_9 не інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених вказаним пунктом.

Таким чином, кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 365-2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , є таким, до якого в даному кримінальному провадженні не можуть бути застосовані умови, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 5

ст. 216 КПК України, про що наведено доводи у клопотанні прокурора, оскільки обвинувачена ОСОБА_9 не належить до кола визначених осіб.

Посилання прокурора, що виділене кримінальне провадження №52021000000000215 стосувалося одних і тих самих епізодів та дій усіх учасників, що поєднані єдиним умислом у кримінальному провадженні №52021000000000752,а саме заволодіння службовими особами Дочірнього підприємства «Прикарпатзахідтранс» Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт» шляхом зловживання своїм службовим становищем за сприяння службових осіб Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» майном (основними засобами), у тому числі будівлями, спорудами, об`єктами магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», балансова вартість якого складає 212 280000 грн, які кваліфіковані за

ч. 5 ст. 191 КК України, а також дій судді Господарського суду Рівненської області щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, не узгоджуються з пред`явленим ОСОБА_9 обвинуваченням згідно обвинувального акта.

З урахуванням викладеного, прокурор не навів переконливих доводів, які б дозволили Верховному Суду дійти висновку про необхідність направлення вказаного кримінального провадження на розгляд Вищого антикорупційного суду.

Керуючись статтями 32, 33-1, 34 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про направлення кримінального провадження №991/8131/21 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000215 з Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Вищого антикорупційного суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3