Ухвала
від 18.04.2024 по справі 991/8131/21
БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 991/8131/21

№ 1-кп/207/66/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Кам`янське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження №52021000000000215 за звинуваченням :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області , громадянки України , не працюючої , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , мешкає по АДРЕСА_2 , раніше не судимої ,

за ч. 3 ст. 365-2 , ч. 2 ст. 384 КК України 2001 року ,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_5 обвинувачується у наступному .

Заступником Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Господарського суду Рівненської області 2 вересня 2005 року подано позов (вхідний номер суду 3496) про визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на частини нафтопродуктопроводів Самара Західний напрямок та Грозний Армавір Трудова , що проходять по території України , загальною довжиною 1433 км. та витребування зазначених нафтопродуктопроводів з володіння дочірнього підприємства «Прикарпатзахідтранс» південно західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт» та передати їх Фонду державного майна України .

За результатами судового розгляду , суддею Господарського суду Рівненської області ОСОБА_6 у справі № 14/312 від 22 березня 2011 року прийнято рішення про задоволення позову заступника Генерального прокурора України та визнано право власності на частини нафтопродуктопроводів Самара Західний напрямок та Грозний - Армавір Трудова , що проходять по території України , загальною довжиною 1433 км. за державою в особі Фонду державного майна України та витребувано частини нафтопродуктопроводів Самара Західний напрямок та Грозний - Армавір Трудова , що проходять по території України , загальною довжиною 1433 км. з володіння дочірнього підприємства «Прикарпатзахідтранс» південно західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт» та передано їх Фонду державного майна України .

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року та Вищого господарського суду України від 17 березня 2015 року рішення господарського суду Рівненської області від 22 березня 2011 року у справі № 14/312 залишено без змін .

30 березня 2015 року ДП «ПрикарпатЗахідтранс» подало до Господарського суду Рівненської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 22 березня 2011 року у справі № 14/312 .

В обґрунтування підстав перегляду рішення господарського суду Рівненської області від 22 березня 2011 року у справі № 14/312 за нововиявленими обставинами ДП «ПрикарпатЗахідтранс» надало в якості доказу акт АТ «Чорномортранснафта» про списання основних засобів від 5 квітня 2002 року (далі - Акт) , згідно з яким НПП «Грозний - Армавір - Трудова» виведено з експлуатації ще у 1992 році , а сам нафтопродуктопровід , розкрадено . Про існування вказаного Акту ДП «ПрикарпатЗахідтранс» нібито дізналося лише 10 березня 2015 року від ВАТ «АК «Транснафтопродукт» (РФ) .

Вказана заява була прийнята до провадження суддею господарського суду Рівненської області ОСОБА_7 у справі № 14/312 , яку призначено до розгляду .

Рішенням судді господарського суду Рівненської області ОСОБА_7 від 21 квітня 2015 року задоволено заяву ДП «ПрикарпатЗахідтранс» про перегляд за нововиявленими обставинами та скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 22 березня 2011 року у справі № 14/312 , справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року задоволено клопотання ДП «ПрикарпатЗахідтранс» та призначено інженерно технічну судову експертизу , проведення якої доручено Державному підприємству «Український державний науково дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (код ЄДРПОУ 04687867 , юридична адреса : Дніпропетровська область , м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам`янське) , вулиця Горобця, 2 (далі ДП «УкрДІАП») , що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Раніше Міністерства промислової політики України) . На вирішення експертизи , з-поміж інших , поставлені також питання : «Чи є нафтопродуктопровід новоствореним чи є частиною побудованого за часів існування СРСР?» (питання № 8) та «Чи є нафтопродуктопровід магістральним?» (питання № 11) .

Також вказаною ухвалою експертів ДП «УкрДІАП» попереджено про відповідальність , передбачену ст. ст. 384 , 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків .

Вказана ухвала суду разом із матеріалами судової справи № 14/312 направлена для виконання на адресу ДП «УкрДІАП» листом від 25 лютого 2016 року №14/312/256/16 .

Наказом по ДП «УкрДІАП» від 16 січня 2017 року №1-р проведення дослідження доручено експертній комісії у складі голови комісії заступника директора з будівництва ДП «УкрДІАП» ОСОБА_5 , яку на вказану посаду призначено на підставі наказу від 21 листопада 2014 року № 38-р; заступника головного інженера , завідуючого випробувальною лабораторією ДП «УкрДІАП» ОСОБА_8 та виконуючого обов`язки начальника виробничого комплексного відділу будівельного проектування ДП «УкрДІАП» ОСОБА_9 .

Враховуючи , що ОСОБА_5 не відмовилася від проведення призначеної господарським судом експертизи , попереджена про кримінальну відповідальність , зокрема за ст. 384 КК України , відповідно до вимог ст. 31 ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» набула статусу експерта .

Так , ОСОБА_5 , як головою експертної комісії , в порушення вимог ч. 4 ст. 31 ГПК України якими передбачено , що судовий експерт має право просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів та ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» відповідно до якої судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів , у порушення п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 , згідно з яким експерту заборонено самостійно збирати матеріали , які підлягають дослідженню , а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи , якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно , ОСОБА_5 спільно з членом експертної комісії виконуючого обов`язки начальника виробничого комплексного відділу будівельного проектування ДП «УкрДІАП» ОСОБА_9 та виконувачем обов`язків директора ДП «УкрДІАП» , які не були обізнані із її злочинним наміром , поза межами судового розгляду самостійно в період часу з 18 січня по 27 січня 2017 року отримали матеріали стосовно нафтопродуктопроводу «Самара Західний напрямок» шляхом їх фотографування та часткового копіювання в приміщенні ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , що за адресою : м. Рівне, вулиця Котляревського , 18 .

Так , ОСОБА_5 , як головою експертної комісії , в період січня березня 2017 року за результатами вивчення отриманих від ДП «Прикарпатзахідтранс» копій документів та отриманих систематизованих даних дослідження від інших експертів експертної групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , особисто складено проект висновку інженерно технічної судової експертизи із висновком на питання № 8 у наступній редакції « … Порівняння складу і технічних характеристик об`єктів МНПП станом на 1992 рік (Таблиці 2.2 і 2.3) і станом на теперішній час (Таблиці 2.8 та 2.9) показує, що загалом характеристики МНПП суттєво не змінилися . З паспортів обладнання , будинків і споруд більша частина основного обладнання , трубопроводів , будинків і споруд було введено в експлуатацію ще за часів СРСР . За результатами виконаної роботи , вивчення і аналізу наданих документів , матеріалів і експлуатаційних матеріалів (паспортів обладнання і споруд, бухгалтерських документів) можна зробити висновок , що частина МНПП «Самара-Західний напрямок» не є новоствореним об`єктом , а був побудований (в основному) під час існування СРСР» .

Крім того , ОСОБА_5 особисто сформувала відповідь на питання № 11 Висновку у такій редакції : «Магістральний нафтопродуктопровід «Самара Західний напрямок» відповідає визначенню магістрального трубопроводу , що наведено в Законі України «Про трубопровідний транспорт» , згідно з яким магістральний трубопровід це технологічний комплекс , що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами , зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом , або кілька трубопроводів , якими здійснюються транзитні , міждержавні , міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам , або інші трубопроводи , спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів , тобто є магістральним» .

У подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 виник умисел на складення завідомо неправдивого висновку інженерно технічної судової експертизи у судовій справі № 14/312 (далі - Висновку) з корисних мотивів в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , з метою його використання вказаним підприємством , як підстави прийняття суддею Господарського суду Рівненської області рішення про відмову в задоволенні позову заступника Генерального прокурора України про визнання права власності на частини нафтопродуктопроводів Самара Західний напрямок та Грозний - Армавір Трудова , що проходять по території України , загальною довжиною 1433 км. за державою в особі Фонду державного майна України , а також витребування вказаного майна з володіння ДП «Прикарпатзахідтранс» та передання їх Фонду державного майна України , з метою отримання ДП «Прикарпатзахідтранс» права володіння та користування вказаним майном та можливості його використання з метою одержання прибутку та який би містив протилежні висновки , у порівнянні з раніше складеним проектом висновку вказаної експертизи .

Так , ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , у порушення п. 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 , відповідно до якого судовому експерту заборонено вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами , якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи , у період часу з 10 березня 2017 року по 13 березня 2017 року з використанням програми обміну цифровими повідомленнями надсилала службовим особам ДП «ПрикарпатЗахідтранс» проект висновку інженерно-технічної судово-будівельної експертизи у судовій справі № 14/312 та спілкувалася з ними щодо редагування та кінцевого формулювання відповідей зокрема і на питання № 8 та № 11 Висновку в інтересах вказаного підприємства.

У березні-квітні 2017 року ОСОБА_5 , після неодноразового спілкування з представниками ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , діючи в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , склала проект відповіді на питання № 8 Висновку інженерно-технічної судової будівельної експертизи у такій редакції: «… За результатами виконаної роботи , вивчення і аналізу наданих документів , матеріалів і експлуатаційних матеріалів (паспортів обладнання і споруд, бухгалтерських документів) можна зробити висновок , що частина МНПП «Самара-Західний напрямок» був побудований (в основному) під час існування СРСР , але за рахунок грамотної експлуатації , своєчасних усунень дефектів на базі регулярних технічних обстежень , заміни обладнання і трубопроводів , що вичерпали свій ресурс , технічного переоснащення і реконструкції існуючих об`єктів , а також будівництва нових , нафтопродуктопровід , що експлуатується ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , фактично обновлений і знаходиться в задовільному технічному стані» .

Також , ОСОБА_5 відповідь на питання № 11 Висновку особисто викладено у наступній редакції : «Згідно визначенню магістрального трубопроводу , який наведено в Законі України «Про трубопровідний транспорт» , це технологічний комплекс , що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами , зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом , або кілька трубопроводів , якими здійснюються транзитні , міждержавні , міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам , або інші трубопроводи , спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів . Згідно з СНиП 2.05.06-85 до складу магістральних трубопроводів входять головні насосні станції , які розташовані , як правило , на майданчиках постачальників нафтопродуктів , проміжні насосні станції і кінцеві насосні станції . Виходячи з того, що на трасі МНПП , що проходить територією України , відсутні головна і кінцева насосні станції , а є тільки проміжні , то об`єкти , що знаходяться у віданні ДП «ПрикарпатЗахідтранс», є частиною магістрального нафтопродуктопроводу» .

Продовжуючи свій злочинний умисел , направлений на складання завідомо неправдивого висновку експерта , керуючись корисливим мотивом , діючи умисно в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , достовірно знаючи , що формулювання відповідей у інженерно-технічної судової експертизи матимуть вирішальне значення в судовій справі №14/312 , оскільки від відповідей на вказані питання залежить вирішення Господарським судом Рівненської області правового статусу нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» , який перебуває у користуванні ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , в період часу з березня до квітня 2017 року включно , перебуваючи у м. Кам`янське Дніпропетровської області , склала завідомо неправдивий висновок інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 , висновки на питання № 8 та № 11 у якому сформулювала особисто з метою подальшого скерування до Господарського суду Рівненської області в іншій у порівнянні з вищезазначеними редакції .

Так , на питання № 8 висновку інженерно-технічної судової експертизи ОСОБА_5 у порушення ст. ст. 3 та 12 Закону України «Про судову експертизу» , а також п. 2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року , відповідно до яких на експерта покладений обов`язок провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок , усупереч відомостей , визначених в дослідницькій частині Висновку згідно з якими , об`єкти НПП «Самара-Західних напрямок» , побудовані в період 1965-1987 років , у порушення положень розділу 3 ДБН А.2.2-3-2014 , згідно з яким перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва , що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення , внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо) , забезпечується удосконалення виробництва , підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції , що виготовляється , поліпшення умов експлуатації та якості послуг відноситься до робіт з реконструкції , умисно , з корисливих мотивів в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» особисто складено завідомо неправдивий висновок , що: «…За результатами виконаної роботи , вивчення і аналізу наданих документів , матеріалів і експлуатаційних матеріалів (паспортів обладнання і споруд , бухгалтерських документів) можна зробити висновок, що частина МНПП «Самара Західний напрямок» , яка проходить через територію України , була побудована (в основному) під час існування СРСР , але за рахунок грамотної експлуатації , сучасних усунень дефектів на базі регулярних технічних обстежень, заміни обладнання і трубопроводів , що вичерпали свій ресурс , технічного переоснащення і реконструкції існуючих об`єктів , а також будівництва нових , нафтопродуктопровід , що експлуатується та утримуються ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , фактично є новим об`єктом , переробленим за кошти ДП «ПрикарпатЗахідтранс» . Зазначений висновок виходить за межі поставлених експерту питань та документально не підтверджується .

Крім того , ОСОБА_5 у порушення ст. ст. 3 та 12 Закону України «Про судову експертизу» , а також п. 2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року , усупереч ст. ст. 1 та 2 Закону України «Про трубопровідний транспорт» , умисно, в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» складено завідомо неправдивий висновок інженерно-технічної судової експертизи у відповіді на питання № 11 якого нею особисто складено висновок , що : «Згідно визначенню магістрального трубопроводу , який наведено в Законі України «Про трубопровідний транспорт» , це технологічний комплекс , що функціонує як єдина система і до якого входять окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами , зв`язаними з ним єдиним технічним процесом , або кілька трубопроводів , якими здійснюються транзитні, міждержавні , міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам , або інші трубопроводи , спроектовані та побудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів . Згідно з СНиП 2.05.06-85 до складу магістральних трубопроводів входять головні насосні станції , які розташовані , як правило , на майданчиках постачальників нафтопродуктів , проміжні насосні станції і кінцеві насосні станції . Виходячи з того , що на трасі НПП , що проходить територією України , відсутні головна і кінцева насосні станції , а є проміжні , то об`єкти , що знаходяться у віддані ДП «ПрикарпатЗахідтранс» є нафтопродуктопровом , який не є магістральним , оскільки не функціонує , як єдина система та не може бути використана за призначенням у розриві і іншими частинами нафтопродуктопроводу «Самара Західний напрямок» , які перебувають поза межами України . Розташована на території України ділянка НПП по суті є лише об`єктом магістрального трубопровідного транспорту , який функціонує у нормальному технологічному режимі завдяки реконструкції /технічного переоснащення/ поліпшенням , зробленим ДП «ПрикарпатЗахідтранс» за його кошти» . Зазначений висновок документально не підтверджується .

У подальшому ОСОБА_5 , будучи повідомленою про відповідальність , передбачену ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку експерта , що підтверджується її особистим підписом , достовірно знаючи , що складений нею висновок інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 є завідомо неправдивим, особисто підписала його як голова експертної комісії .

Даний Висновок разом з матеріалами судової справи № 14/312 супровідним листом № 2804-1 від 28 квітня 2017 року направлено до Господарського суду Рівненської області .

За результатами розгляду справи № 14/312 , рішенням судді Господарського суду Рівненської області ОСОБА_10 від 30 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні позову заступника Генерального прокурора України про визнання права власності на частини нафтопродуктопроводів Самара Західний напрямок та Грозний - Армавір Трудова , що проходять по території України , загальною довжиною 1433 км. за державою в особі Фонду державного майна України та витребування частини нафтопродуктопроводів Самара Західний напрямок та Грозний - Армавір Трудова , що проходять по території України , загальною довжиною 1433 км. з володіння дочірнього підприємства «Прикарпатзахідтранс» південно західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт» та їх передання Фонду державного майна України .

Як підставу відмови в задоволенні позову судом зазначено , що частина нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок , яка проходить територією України , була побудована (в основному) під час існування СРСР , але за рахунок грамотної експлуатації , своєчасних усунень дефектів на базі регулярних технічних обстежень , заміни обладнання і трубопроводів , що вичерпали свій ресурс , технічного переоснащення і реконструкції існуючих об`єктів , а також будівництва нових , нафтопродуктопровід , що експлуатується та утримується відповідачем , фактично є новим об`єктом , переробленим за його кошти , що встановлено висновком інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 (абз. 3 , арк. 141 Висновку експерта) .

Зазначений висновок за змістом є ідентичним формулюванню відповіді на питання № 8 висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 , зробленого ОСОБА_5 .

У зв`язку з цим , судом зазначено , що відповідно до ч. 4 ст. 332 ЦК України , якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу , право власності на нову річ набуває за її бажанням особа , яка здійснила таку переробку , а отже суд дійшов висновку , що власником частини нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок , що проходить по території України , є відповідач , а не держава в особі позивача .

Крім того , судом у рішенні від 30 серпня 2017 року із посиланням на висновок інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 зазначено , що до складу магістральних трубопроводів входять головні насосні станції , які розташовані , як правило , на майданчиках постачальників нафтопродуктів , проміжні насосні станції і кінцеві насосні станції . Проте на трасі нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок , що проходить територією України , відсутні головна і кінцева насосні станції , а є тільки проміжні , а об`єкти , що знаходяться у віданні ДП «ПрикарпатЗахідтранс» , є нафтопродуктопроводом , який не є магістральним , оскільки не функціонує як єдина система та не може бути використана за призначенням у розриві з іншими частинами нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок , які перебувають поза межами України» (абз. 1 , арк. 143 Висновку експертизи) .

Крім того , згідно вищенаведеного висновку розташована на території України ділянка вказаного нафтопродуктопроводу по суті є лише об`єктом магістрального трубопровідного транспорту , який функціонує у нормальному технологічному режимі завдяки реконструкції/технічного переоснащення/ поліпшенням , зробленим ДП «ПрикарпатЗахідтранс» за його кошти (абз. 2 , арк. 143 Висновку експертизи) .

Зазначений висновок за змістом є ідентичним формулюванню відповіді на питання № 11 висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 , зробленого ОСОБА_5 .

Вищезазначений висновок інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року став підставою для застосування судом положення ч. 3 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» , відповідно до якої об`єкти магістрального трубопровідного транспорту , побудовані за кошти комунальних підприємств або приватних суб`єктів господарювання , належать таким комунальним підприємствам або приватним суб`єктам господарювання на праві власності .

Таким чином було нівельовано положення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» , відповідно до якого магістральним трубопроводом є технологічний комплекс , що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами , зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом , або кілька трубопроводів , якими здійснюються транзитні , міждержавні , міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам , або інші трубопроводи , спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів та стало підставою для незастосування положень ч. 1 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» , якою передбачено , що магістральний трубопровідний транспорт є державною власністю України .

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2017 року та Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 травня 2018 року , які прийняті із урахуванням висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 , складеного експертами ДП «УкрДІАП» , рішення господарського суду Рівненської області від 30 серпня 2017 року у справі № 14/312 залишено без змін .

Таким чином , ДП «ПрикатпатЗахідтранс» отримало право на використання частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок , що проходить територією України .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальноївідповідальності зач.2ст.384КК України2001року узв`язку іззакінченням строківдавності та закриття кримінального провадження . Зазначене клопотання підтримала обвинувачена ОСОБА_5 .

Прокурор вважає , що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності .

Суд вважає , що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України 2001 року особа звільняється від кримінальної відповідальності , якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки : п`ять років-у разівчинення нетяжкогозлочину.

Згідно ст. 12 КК України 2001 року злочин , у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до нетяжких злочинів .

Згідно п.1ч.2ст.284КПК Україникримінальне провадженнязакривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності .

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження , яке надійшло до суду з обвинувальним актом , сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого , суд має невідкладно розглянути таке клопотання .

З дня вчинення кримінального правопорушення минуло п`ять років . ОСОБА_5 не заперечує про закриття кримінального провадження , злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до нетяжких злочинів , тому необхідно звільнити ОСОБА_5 відкримінальної відповідальностіза ч.2ст.384КК України2001року узв`язку іззакінченням строківдавності та закриття кримінальне провадження .

Керуючись ст. 49 КК України 2001 року , ч. 2 ст. 284 , ч. 4 ст. 286 , ч. 3 ст. 288 КПК України , суд

У Х В А Л И В

Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальноївідповідальності узв`язку іззакінченням строківдавності та закриття кримінального провадження задовольнити .

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 384 КК України 2001 року у зв`язкуіз закінченнямстроків давності .

Закрити кримінальнепровадження №52021000000000215за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України 2001 року у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності .

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення .

Суддя ОСОБА_1

СудБаглійський районний суд м.Дніпродзержинська
Дата ухвалення рішення18.04.2024
Оприлюднено29.04.2024
Номер документу118640694
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

Судовий реєстр по справі —991/8131/21

Ухвала від 18.11.2024

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Макаровець Алла Миколаївна

Ухвала від 23.10.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Рябчун О. В.

Ухвала від 18.04.2024

Кримінальне

Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська

Скиба С. А.

Ухвала від 18.04.2024

Кримінальне

Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська

Скиба С. А.

Вирок від 18.04.2024

Кримінальне

Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська

Скиба С. А.

Ухвала від 13.02.2024

Кримінальне

Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська

Скиба С. А.

Ухвала від 26.07.2023

Кримінальне

Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська

Скиба С. А.

Ухвала від 09.01.2023

Кримінальне

Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська

Скиба С. А.

Ухвала від 29.11.2022

Кримінальне

Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська

Скиба С. А.

Ухвала від 14.02.2022

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Луганський Юрій Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні