Постанова

від 04.04.2022 по справі 538/1125/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/1125/19 Номер провадження 22-ц/814/405/22Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л.., Хіль Л.М.,

при секретарі Таценко Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області

на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року

у справі за позовом Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство», до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Агро перемога», Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

У липні 2019 року перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, який діє в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства «Пирятинське лісове господарство» (далі - ДП «Пирятинське лісове господарство»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» (далі- ТОВ «Агро Перемога»), Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області виявлено факт порушення вимог земельного законодавства під час передачі у приватну власність земельної ділянки, яка включає в себе землі лісового фонду, на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Відповідно до розпорядження Лохвицької районної державної адміністрації № 235 від 03 травня 2003 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,81 га, серія № 217825, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 434.

В ході ознайомлення з розпорядженням голови районної державної адміністрації № 235 від 13 травня 2003 року «Про затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах ТОВ «Батьківщина», яким посвідчено право власності громадян на земельні частки (паї) державними актами на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства без встановлення меж кожної з них в натурі (на місцевості) згідно списку, встановлено, що прізвище ОСОБА_2 у зазначеному списку власників земельних паїв відсутнє.

Таким чином, прокурор вважав, що ОСОБА_2 отримала державний акт на земельну ділянку та набула право власності на земельну ділянку без будь-яких на те правових підстав, а тому державний акт серії № 217825 є недійсним.

В подальшому, 14 серпня 2006 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 183 ВСО № 880112 від 14 лютого 2006 року ОСОБА_3 виготовив новий державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ПЛ166659, якій було присвоєно кадастровий номер: 5322686200:00:002:0014. Державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010654500047.

Після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322686200:00:002:0014 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом набула ОСОБА_4 , а після її смерті вказана земельна ділянка перейшла до ОСОБА_1 .. Зазначена земельна ділянка, яка розташована на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, перебуває у власності ОСОБА_1 .

На думку прокурора, передача у власність земельної ділянки відбулася з порушенням вимог законодавства, в зв`язку з чим він вважав, що державний акт серії ПЛ № 217825, виданий на ім`я ОСОБА_2 , та державний акт серії ПЛ № 166659, виданий на ім`я ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку, підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка - витребуванню на користь держави в особі державного підприємства.

Із урахуванням зазначеного, прокурор просив позов задовольнити, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 166659, виданий на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010654500047; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 127825, виданий на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 434; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП «Пирятинське лісове господарство» земельну ділянку, кадастровий номер 5322686200:00:002:0014, площею 3,81 га, яка знаходиться в адміністративних межах Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2021 року у задоволенні позову першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, ДП Пирятинське лісове господарство, відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області залишено без задоволення, а рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2021 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року замінено сторону позивача - у цивільній справі за позовом Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство», до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТОВ «Агро перемога» про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, а саме - Лубенську місцеву прокуратуру Полтавської області, її правонаступником - Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області.

Короткий зміст оскаржуваних ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Павелко Р.С.- задоволено частково.

Позовну заяву Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТОВ «Агро перемога», Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Павелко Р.С. в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду її в апеляційному порядку оскаржив керівник Миргородської окружної прокуратури Полтавської області.Просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція сторін

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального права, водночас висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у справі в частині позовних вимог в інтересах держави в особі ДП «Пирятинське лісове господарство» через відсутність у прокурора прав на звернення до суду з позовом в інтересах вказаного суб`єкта є необґрунтованими. Також звертає увагу, що Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України є органом державної влади в особі якого прокурор може звертатися із позовом в інтересах держави.

Відзив на апеляційну скаргу не находив.

ОСОБА_1 та його представник будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явилися. Від представника Павленка Р.С. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без відповідача та його представника.

Також до суду надійшло клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про розгляд справи без його участі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги судове рішення оскаржується лише в частині залишення позовної зави без розгляду.

А тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави переглядати ухвалу суду в частині залишення без задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Павелко Р.С. щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Встановлені обставини справи

У липні 2019 року перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, який діє в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Пирятинське лісове господарство», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Агро Перемога», Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року замінено сторону позивача, а саме - Лубенську місцеву прокуратуру Полтавської області, її правонаступником - Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області.

Залишаючи зазначену позовну заяву без розгляду суд першої інстанції посилався на те, що ДП «Пирятинське лісове господарство» не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, а тому відсутні законні підстави для здійснення представництва прокурором даного підприємства. Крім того прокурор при зверненні до суду із позовом не обґрунтував правомірність представництва інтересів держави в особі державної компанії - ДП «Пирятинське лісове господарство», а також не обґрунтував, реалізацію яких саме владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснено Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Позиція апеляційного суду

Щодо позовних вимог прокурора в інтересах ДП Пирятинське лісове господарство

Частина 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини 3 статті 23 Закону)

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

За висновками Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia, заява N 42454/02, § 35)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.12).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 71)).

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20).

У зв`язку з цим позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Дані правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовних вимог Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі ДП «Пирятинське лісове господарство».

Щодо позовних вимог прокурора в інтересах Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18

Згідно з пунктами 1, 3 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2012 року № 134, в редакції, чинній на час подання позовної заяви, обласні управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) підпорядковуються Держлісагентству України та є його територіальними органами. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Управлінь і сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань. Завданням Управлінь є реалізація повноважень Держлісагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

Тобто, оскільки Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом, то воно є органом, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, при зверненні до суду з даним позовом зазначено, що предметом спору є земельна ділянка лісогосподарського призначення, а підставою для представництва інтересів держави - відмова Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, здійснити заходи для захисту інтересів держави, що підтверджується відповіддю № 04-32/509 від 14 травня 2019 року

Тобто, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, прокурор обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому полягає порушення таких інтересів, та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За таких обставин прокурор при подачі позову належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, подав позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру, частини 4 статті 56 ЦПК України.

Зважаючи на наведене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду позовної заяви Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 19 січня 2022 року по справі № 369/16415/18.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року в частині залишення без розгляду позовної заяви Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння слід скасувати.

Справу за позовом Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Агро перемога», Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє позовні вимоги, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

З огляду на висновок стосовно суті апеляційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області - задовольнити частково.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року в частині залишеня без розгляду позовної заяви Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - скасувати.

Справу за позовом Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Агро перемога», Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2022 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

Л.М. Хіль

Виготовлено з автоматизованої

системи документообігу суду

06 квітня 2022 року

помічник судді О.В. Шиян