Ухвала

від 27.03.2022 по справі 2-237/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 березня 2022 року

м. Київ

справа № 2-237/11

провадження № 61-20145ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - голова садового товариства «Южанка», про стягнення моральної та матеріальної шкоди; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: садове товариство «Южанка», Затоківська селищна рада Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та з урахуванням уточнень просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь майнову шкоду у розмірі 1 869 грн 98 коп., завдану неправомірними діями та моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн, а також судові витрати на суму у розмірі 7 434 грн 58 коп.

В іншому судовому провадженні перебувала справа за позовом ОСОБА_2 , яка була об`єднана з первісним позовом в одне провадження, в якому, з урахуванням уточнень, ОСОБА_2 просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 9 697 грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 1 936 грн. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року змінено в частині суми відшкодування судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 519 грн 36 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні її позову та у частині часткового задоволення позову ОСОБА_2 скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

На усунення недоліків касаційної скарги, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2022 року заявник направила до суду платіжний документ про сплату судового збору .

При цьому, повторним аналізом матеріалів касаційного провадження № 61-20145ск21 та оскаржуваних судових рішень судом установлено, що на порушення вимог статті 389 ЦПК України заявником не зазначено підстави для касаційного оскарження зазначеного судового рішення.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначивши, при цьому, постанову Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9, також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд, а саме: не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За таких обставин строк для усунення недоліків поданої касаційної скарги необхідно продовжити та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 для усунення недоліків її касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян