Ухвала

від 05.04.2022 по справі 914/221/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"06" квітня 2022 р. Справа №914/221/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,

Суддів: Кравчук Н.М.,

Кордюк Г.Т.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши клопотання Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону вих..№15-16вих-22 від 15.03.2022 (вх..№01-05/689/22 від 15.03.2022) про зупинення провадження у справі

з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Плюс Україна" б/н та б/д (вх. № 01-05/2651/21 від 04.08.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 (повний текст рішення складено та підписано 14.07.2021), суддя Козак І.Б.

у справі №914/221/21

за позовом: Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, м. Львів,

в інтересах держави в особі позивача: Міністерства оборони України, м. Київ,

до відповідача 1: Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Плюс Україна", м. Київ,

про: визнання недійсною додаткової угоди.

за участю представників сторін:

від прокуратури: прокурор Майорчак В.М.;

від позивача: Гудима В.О (в порядку самопредставництва);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 18.08.2020 до договору про будівництво житлового комплексу від 26.11.2016 за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко № 1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 від 26.11.2016. Стягнуто зі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону 1135,00 грн судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Плюс Україна" на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону 1135,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Плюс Україна" оскаржило таке в апеляційному порядку.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2022 розгляд справи №914/221/21 відкладено на 06.04.2022 о 10 год. 00 хв.

15.03.2022 від прокуратури надійшло клопотання(вх..№01-05/689/22 від 15.03.2022) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/475/22.

В судове засідання 06.04.2022 з`явилися прокурор та представник позивача, відповідачі в судове засідання не з`явилися.

Крім того, від представника відповідача 2 - адвоката Жбадинського В.О. на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити участь представника відповідача в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи колегія суддів прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Жбадинський В.О. здійснює представництво інтересів ТОВ «Енерджі Плюс Україна» на підставі ордер серія ВС №1087071 від 02.08.2021.

Про судове засідання представник відповідача 2 повідомлявся на електронну адресу, яку останнім зазначено як контактну.

Відповідно до ч. 1 та п.п. 2, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Відповідно до ч.1, 2 ст.42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Тобто, саме суд з метою запобігання зловживанням правами, активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача 2 був належним чином повідомлений про судове засідання, однак до суду не з`явився.

Саме ТОВ «Енерджі Плюс України» було ініціатором оскарження судового рішення, вважаючи, що його права були порушені, в подальшому не з`явившись в судове засідання.

А тому, неявка в судове засідання відповідача 2, як ініціатора судового процесу, порушує право іншої сторони, а саме позивача, на розгляд справи у розумні строки.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, через свого представника, належним чином повідомлявся про розгляд справи, крім процесуальних прав, відповідач має і процесуальні обов`язки, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали заявлене клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, судом встановлено, що предметом розгляду у справі №914/221/21 є визнання недійсною на момент укладення додаткової угоди від 18.08.2020 до договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 від 26.11.2016.

Судом встановлено, що оскаржену додаткову угоду від 18.08.2020 було укладено до Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 від 26.11.2016.

Слід зазначити, що Договір про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 від 26.11.2016 був предметом розгляду у справі №914/1075/17.

Основною підставою для ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 06.07.2021 у справі 914/221/21 стало наявність постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №914/1075/17, якою вищевказаний основний договір від 26.11.2016 було визнано недійсним.

Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №914/1075/17 скасовано, а позов прокурора залишено без розгляду через недотримання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до суду з позовом.

В подальшому, 22.02.2022 заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сфері Західного регіону подано до Господарського суду Львівської області позов від 21.02.2022 №15-147 вих-22 в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та Міністерства оборони України до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Плюс Україна» про визнання недійсним Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 від 26.11.2016 та зобов`язання вчинити дії.

01.03.2022 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/475/22 відкрито провадження за вищезазначеною позовною заявою.

З огляду на наведене вище, розгляд справи №914/221/21 безпосередньо пов`язаний з результатом розгляду справи №914/475/22 та залежить від оцінки судом обставин правомірності укладання Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 від 26.11.2016.

Вичерпний перелік підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі встановлений у ст. 227 ГПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є встановлення обставин (фактів), які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено, і які неможливо встановити в цьому судовому процесі виходячи з доказів, які наявні у матеріалах справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

З огляду на наведене вище, дослідивши предмет та обставини спору у справах №914/221/21 та №914/475/22, суд дійшов висновку про що розгляд справи №914/221/21 є неможливим до вирішення по суті справи №914/475/22, оскільки під час розгляду справи №914/475/22 буде встановлено обставини правомірності укладання Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 від 26.11.2016 на підставі якого було укладено оскаржувану додаткову угоду від 18.08.2020.

Відтак, колегія суддів вважає, що об`єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №914/475/22, що є підставою для зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі №914/221/21 через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, окрім того, в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами.

За наявності передбачених законом підстав господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у даному випадку, на строк до набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України, обставини встановлені у якому безпосередньо та істотно можуть вплинути на вирішення даної справи.

Отже, зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №914/475/22 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції.

Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України).

Враховуючи, що розгляд справи №914/475/22 має прямий вплив на наслідки розгляду справи №914/221/21, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №914/221/21.

Керуючись п. 5 ч.1 ст. 227, ст.ст. 229, 234 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про зупинення провадження у справі №914/221/21 задоволити.

2. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Плюс Україна" б/н та б/д (вх. № 01-05/2651/21 від 04.08.2021) на рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 у справі №914/221/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/475/22.

3. Зобов`язати сторін повідомити апеляційний суд про результат розгляду справи №914/475/22.

4. Копії ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень:http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Кордюк Г.Т.