Ухвала

від 05.04.2022 по справі 914/3073/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.04.2022 р. Справа № 914/3073/21

м.Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектбуд», м.Київ

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Набережний Квартал», м.Червоноград Львівської області

про стягнення боргу. Ціна позову: 429113,46грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участі секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджектбуд» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Набережний Квартал» про стягнення заборгованості у розмірі 429113,46 грн (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду у справі. Так, зокрема ухвалою суду від 09.03.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та підготовче засідання відкладено на 06.04.2022.

05.04.2022, за вх.№7204/22, в системі документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про відкладення підготовчого засідання до закінчення дії воєнного стану в Україні та повторне зобов`язання позивача скерувати позовну заяву з додатками, заяву про усунення недоліків позовної заяви та уточнену позовну заяву відповідачу, оскільки як зазначає відповідач, такі ним не отримані, відповідно, відповідач не має змоги подати обгрунтований відзив на позовну заяву.

Сторони явки повноважних представників в підготовче засідання 06.04.2022 не забезпечили.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та повторне зобов`язання позивача направити копії документів, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Комплексний аналіз зазначених норм свідчить, що положення вказаної ст.172 ГПК по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 1 ч. 1 ст.164 ГПК в частині, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає позовну заяву до суду , зокрема і обов`язок цієї особи надіслати копію позовної заяви і доданих до неї документів саме листом з описом вкладення.

Відповідно до п.2 ч.2, ч.5 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Позивач надіслав відповідачу (за адресою, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яку вказав позивач у позовній заяві) копії позовної заяви від 08.10.2021 та копії всіх долучених до неї документів, копію заяви про усунення недоліків позовної заяви з усіма додатками, а також копію заяви про збільшення позовних вимог з усіма додатками (докази на підтвердження чого знаходяться в матеріалах справи).

Суд звертає увагу відповідачу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Окрім цього, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі від 02.11.2021, якою відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання ухвали суду, на подання відзиву на позовну заяву. Зважаючи на отримання відповідачем 10.12.2021 ухвали суду від 02.11.2021, строк на подання відзиву на позовну заяву для відповідача по 28.12.2021 включно. Відтак, суд критично ставиться до тверджень відповідача про «неможливість подання відзиву на позовну заяву». Стосовно доводів відповідача про раніше подане ним клопотання у грудні 2021, «яке не знайшло свого належного вирішення», то такі доводи є необгрутованими, оскільки клопотання відповідача вих.№7 від 20.12.2021 (вх.№30807/21 від 21.12.2021) розглянуто судом в ухвалі 23.12.2021, яка отримана відповідачем.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача вих.№8 від 28.03.2022 (вх.№7204/22 від 05.04.2022) в частині повторного зобов`язання позивача надіслати на адресу відповідача перелічені відповідачем у клопотанні документи.

Положеннями частин 1-2 ст.2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.2, п.4 ч. 5 статті 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Господарський суд Львівської області звертає на те, що Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 за № 133/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 26.03.2022 строком на 30 діб.

Зважаючи на вищенаведене, для об`єктивного та всебічного розгляду справи, дотримуючись принципів господарського судочинства, зокрема, рівності учасників судового процесу та змагальності сторін, а також зважаючи на продовження строку дії воєнного стану на усій території України, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи в межах необхідних та розумних строків.

Керуючись ст.ст. 2, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Підготовче засідання відкласти на 28.04.22 о 15:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська,128, зал судових засідань №9 (2-ий поверх).

2. Сторонам: явка представників сторін в підготовче засідання не визнається обов`язковою.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Кітаєва С.Б.