Постанова

від 14.02.2022 по справі 904/4751/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/4751/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Гогусь В. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Цуканової Н. В., (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача - Сови Ю. В. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 (колегія суддів: Орєшкіна Е. В., Широбокова Л. П., Подобед І. М.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"

до Криворізької міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" (далі - ПрАТ "Суха Балка") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Криворізької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016 (державна реєстрації права оренди від 23.04.2016 №143077022) (далі - додаткова угода до договору оренди) в редакції позивача.

1.2. ПрАТ "Суха Балка", обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалося на необхідність приведення умов спірного договору щодо розміру орендної плати відповідно до змін податкового законодавства шляхом укладення додаткової угоди до договору та неправомірне ухилення Криворізької міської ради від підписання додаткової угоди до договору оренди.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020 (Васильєв О. Ю.) у справі №904/4751/20 позов ПрАТ "Суха Балка" задоволено, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди у редакції позивача.

2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що прийняті зміни до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, є підставою для внесення змін до договору оренди з огляду на імперативність положень Податкового кодексу України; позивачем доведено використання земельної ділянки, яка надана йому в оренду, саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин; умови додаткової угоди, запропоновані позивачем, відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 та пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020 у справі №904/4751/20 скасоване. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України. Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у справі, яка розглядається, спірним договором визначено, що всі зміни та доповнення вносяться за згодою сторін або за рішенням суду, тобто зміни щодо встановлення нового розміру орендної плати можуть набрати чинності лише з моменту набрання законної сили цією постановою апеляційної інстанції - 09.06.2021. Проте суд установив, що дія договору закінчилася 13.04.2021, що унеможливлює внесення до нього змін за межами його дії. Суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, згідно з якою якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із ухваленою у справі постановою, ПрАТ "Суха Балка" у касаційній скарзі (з урахуванням її уточненої редакції) просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020 залишити в силі.

3.2. Вимоги касаційної скарги з посиланням на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовані необхідністю відступити від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, щодо моменту набрання чинності змін до договору за рішенням суду, оскільки це порушує право особи на судовий захист, у наведеному випадку - права та законні інтереси позивача.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 13.04.2016 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Євраз Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ "Суха Балка" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2016158 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 24.02.2016 № 367 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані з користуванням надрами (код 11.01) для розміщення магістрального повітропроводу, яка знаходиться у Жовтневому районі, ділянка 3, м. Кривого Рогу.

4.2. Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4414 га.

4.3. Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:086:0030 (пункт 4 договору).

4.4. У пункті 6 договору сторони погодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважно право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

4.5. Державна реєстрація права оренди проведена 23.04.2016 за №14377022.

4.6. У пункті 7 договору сторонами були узгоджені умови щодо орендної плати, а саме: річна орендна плата з 01.01.2016 вноситься орендарем в розмірі 20 242,80 грн виключно у грошовій формі. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язаний щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати розміру орендної плати здійснюється на підставі статті 289 податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації, виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", № 3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу". Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 332 198 127 00022 у банку ГУДКСУ Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031627. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

4.7. Відповідно до умов пункту 8 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

4.8. Пунктом 10 договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

4.9. Відповідно до пункту 11 договору розмір та сума орендної плати переглядається із внесенням змін до договору у разі:

- затвердження базової вартості 1 м2 земель міста та зміни даної базової вартості;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту;

- в інших випадках, передбачених законодавством та договором.

При цьому, відповідно до рішення Криворізької міської ради №2816 від 27.06.2018 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням 11.01 (добувна промисловість) код розділу КВЕД 07, 09 для юридичних осіб на 2019 рік встановлені на рівні 2,500% від нормативної грошової оцінки земель міста.

4.10. Суди встановили, що ПрАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством, що здійснює видобування багатих залізних руд підземним способом (код КВЕД 07.10), на підставі спеціального дозволу на користування надрами №592 від 0508.1996, в полі шахти "Ювілейна" та спеціального дозволу на користування надрами № 599 від 06.08.1996 в полі шахти ім. Фрунзе.

4.11. Земельна ділянка за договором оренди була надана для розміщення магістрального повітропроводу. Основною діяльністю позивача є добування залізної руди (код КВЕД 07.10), цей факт підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Державною службою України з питань праці 02.04.2018 ПрАТ "Суха Балка" видано акти про надання гірничого відводу з метою розробки родовища багатих залізних руд поля шахти ім. Фрунзе та "Ювілейна". Гірничий відвід знаходиться у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 469,95 га та 944,805 га відповідно.

4.12. 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ), згідно з яким статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".

Суд першої інстанції зазначив, що з метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства та укладення додаткової угоди до договору оренди, 20.04.2018 ПрАТ "Суха Балка" відповідно до статті 188 Господарського кодексу України листом від 20.04.2018 вих. № 69.2/1004 надіслало на адресу відповідача проекти додаткових угод до договорів оренди (у тому числі договору оренди земельної ділянки від 13.04.2016 № 2016158 (державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 № 14377951)).

4.13. У запропонованій редакції додаткової угоди до договору оренди зазначалося про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної орендної плати, а саме у зв`язку з внесенням змін Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" до статті 284 Податкового кодексу України та зміни розміру річної орендної плати; "Орендодавець" та "Орендар" дійшли згоди викласти:

- пункт 7 договору оренди земельної ділянки №2016158 від 13.04.2016 в наступній редакції:

"Річна орендна плата з 01 січня 2018 року вноситься "Орендарем" в розмірі 5 960,33 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 33 копійки) виключно у грошовій формі.";

- абзац 2 пункту 7 договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016 в наступній редакції:

"Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки), виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", №1862 від 12.07.2017 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році".

4.14. Лист-пропозиція щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки був отриманий відповідачем нарочно 20.04.2018.

4.15. Листом вих. № 6/18-1812 від 03.05.2018, який отриманий позивачем 10.05.2018, відповідач відмовив позивачу у підписанні додаткової угоди до договору оренди, посилаючись на те, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки, що орендуються позивачем, у тому числі й спірної земельної ділянки.

4.16. У зв`язку з відмовою в укладенні додаткової угоди ПрАТ "Суха Балка" звернулося до господарського суду із цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

5.2. Предметом спору є визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016 (державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 № 14377022) у запропонованій позивачем редакції.

5.3. За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі" плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1- 3 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

5.4. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд, погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України. Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у справі, яка розглядається, спірним договором визначено, що всі зміни та доповнення вносяться за згодою сторін або за рішенням суду, тобто зміни щодо встановлення нового розміру орендної плати можуть набрати чинності лише з моменту набрання законної сили цією постановою апеляційної інстанції - 09.06.2021. Суд апеляційної інстанції встановив, що дія договору оренди закінчилася 13.04.2021, що унеможливлює внесення до нього змін за межами його дії. При цьому суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, згідно з якою якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

Колегія суддів вважає, що господарський суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що положення статей 181, 188 Господарського кодексу України до правовідносин щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки не можуть бути застосовані, оскільки відповідно до частини 1 статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу земельні відносини.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.5. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема положень частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 188 Господарського кодексу України. Скаржник зазначає про необхідність відступити від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду, оскільки це порушує право особи на судовий захист, у наведеному випадку - права та законні інтереси позивача.

5.6. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

5.7. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

Основним завданням Верховного Суду відповідно до положень частини 1 статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики.

Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

5.8. Колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

5.9. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Аналогічний висновок, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

5.10. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, від висновків у якій просить відступити скаржник, предметом позову були вимоги про внесення змін до договору оренди землі, у зв`язку з необхідністю приведення його умов, в тому числі щодо розміру орендної плати, до вимог чинного законодавства, а також питання щодо моменту зміни відповідного зобов`язання.

У наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 викладено висновок про те, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи скаржника з посиланням на частину 5 статті 188 Господарського кодексу України, оскільки спір у наведеній справі виник між сторонами у земельних відносинах, а згідно з частиною 1 статті 4 Господарського кодексу України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

5.11. Згідно із частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

5.12. Оскільки викладений Великою Палатою Верховного Суду у справі № 921/530/18 правовий висновок щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду є чітким, зрозумілим, актуальним, а під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено наявності підстав для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваної у справі постанови у касаційного суду немає.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

6.6. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 904/4751/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак