Постанова

від 15.02.2022 по справі 905/1575/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 905/1575/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

позивача - Лець Ю.В.,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 (головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді: Ільїн О.В., Шутенко І.А.) та рішення Господарського суду Донецької області від 02.09.2021 (суддя Ніколаєва Л.В.)

у справі №905/1575/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок"

до ОСОБА_1

про стягнення 1975000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок", яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок" (далі - ТОВ "Краматорський ринок"), звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення збитків у сумі 1975000,00 грн, завданих юридичній особі її посадовою особою.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ "Колхозний ринок" у період з 14.02.2019 по 19.03.2019, тобто будучи уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій особою та маючи право першого підпису банківських та інших фінансових документів, умисно, всупереч інтересам товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату коштів на загальну суму 1975000,00 грн шляхом їх перерахування на користь третіх осіб, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Технолоджі" (далі - ТОВ "Логістик Технолоджі"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Синтез" (далі - ТОВ "ТК Синтез"), Адвокатського бюро "Житченко та партнери" (далі - АБ "Житченко та партнери").

1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що при укладенні та виконанні договорів з вищезазначеними юридичними особами ОСОБА_1 не було порушено жодних обмежень, встановлених статутом товариства, яке лише виконувало договірні зобов`язання за укладеними господарськими договорами.

1.4.За твердженнями відповідача, протиправність його поведінки під час виконання ним повноважень директора товариства нічим, окрім припущень позивача, не підтверджено, як не підтверджено й того, що саме діями відповідача як директора, товариству була завдана майнова шкода (збитки) у заявленому позивачем розмірі.

1.5.При цьому відповідач вказує, що звіт незалежного практикуючого фахівця щодо огляду фінансової звітності ТОВ "Колхозний ринок" станом на 31.03.2019 не підписаний аудитором, і у ньому зазначено, що думка аудитора є модифікованою.

1.6.Також відповідач зазначає, що уся документація за укладеними договорами повинна зберігатися у ТОВ "Колхозний ринок", а не у директора підприємства.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.16.01.2019 наказом голови правління ТОВ "Колхозний ринок" Захарченка В.Г. №39-К ОСОБА_2 з 16.01.2019 звільнено з посади директора на підставі пункту другого статті 41 КЗпП України у зв`язку із втратою довіри до нього.

2.2.19.01.2019 ОСОБА_1 на підставі наказу від 17.01.2019 №40-К приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Колхозний ринок" на підставі рішення загальних зборів учасників товариства згідно протоколу від 15.01.2019 №1.

2.3.12.02.2019 між ТОВ "Колхозний ринок" в особі директора ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Сбербанк" укладено заяву-договір №Т050-013073638 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг банку в рамках договору щодо банківського обслуговування.

2.4.Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2019 у справі №234/949/19, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 07.08.2019, ОСОБА_2 поновлено на посаді директора ТОВ "Колхозний ринок"; стягнуто з ТОВ "Колхозний ринок" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

2.5.У період з 14.02.2019 по 22.03.2019 ТОВ "Колхозний ринок" здійснено відрахування коштів на рахунки інших підприємств за нібито надані юридичні та транспортні послуги, а також в якості передплати за будівельні матеріали без відповідного підтвердження виконання робіт, отримання послуг чи придбання товарів.

2.6.Так, відповідно до платіжного доручення:

- від 14.02.2019 №1 ТОВ "Колхозний ринок" на рахунок АБ "Житченко та партнери" (ідентифікаційний код 38601331) перераховано 285000,00 грн з призначенням платежу "оплата юридичних послуг до договору від 12.02.2019";

- від 18.02.2019 №1, від 20.02.2019 №1, від 04.03.2019 №1, від 05.03.2019 №1, від 05.03.2019 №2, від 05.03.2019 №3 ТОВ "Колхозний ринок" на рахунок ТОВ "Логістик Технолоджи", яке у подальшому змінило свою назву на ТОВ "Кассіс ВТК", перераховано 200000,00 грн та 290000,00 грн з призначенням платежу "експедиційно-транспортні послуги по договору від 08.02.2019 №1", "договір про надання послуг від 08.02.2019 №1, рахунок від 14.02.2019 №68" відповідно; 147000,00 грн, 117500,00 грн, 117500,00 грн, 118000,00 грн з призначенням платежу "договір про надання послуг від 01.02.2019 №1, рахунок від 04.03.2019 №95";

- від 19.03.2019 №1, №2, №3 ТОВ "Колхозний ринок" перераховано на рахунок ТОВ «ТК-Синтез» 250000,00 грн, 250000,00 грн та 200000,00 грн відповідно, усього 700000, 00грн, з призначенням платежу "авансова плата будматеріалів за договором від 19.03.2019 №11".

2.7.Наказом від 22.03.2019 №71-К ОСОБА_2 з 22.03.2019 поновлено на посаді директора згідно з рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2019 у справі №234/949/19; звільнено з посади директора ТОВ "Колхозний ринок" ОСОБА_1 з 22.03.2019 у зв`язку із поновленням на роботі на посаді директора ОСОБА_2 .

2.8.08.05.2019 адвокат Кучерявий Д.В., який представляв інтереси ТОВ "Колхозний ринок", звернувся до ОСОБА_1 з адвокатським запитом від 07.05.2019 №07/05/2019-2, в якому просив повернути всі документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Колхозний ринок"; повідомити інформацію про те, які саме юридичні послуги були надані АБ "Житченко та партнери" на підставі договору від 12.02.2019; які саме будівельні матеріали були придбані у ТОВ "ТК-Синтез" на підставі договору від 19.03.2019 №11; хто від імені підприємства приймав будівельні матеріали від ТОВ "ТК "Синтез"; які саме транспортні послуги надані ТОВ "Логістик Технолоджи" згідно з договорами від 01.02.2019 №1 та від 08.02.2019 №1.

2.9.12.09.2019 комісією ТОВ "Колхозний ринок" у складі заступника директора, головного бухгалтера, інженера, комірника центрального складу проведена інвентаризація руху товарно-матеріальних цінностей товариства за період з 15.01.2019 по 21.03.2019, за результатами якої складений відповідний акт, в якому зафіксована нестача коштів на розрахунковому рахунку підприємства на суму 1975000, 00грн.

2.10.30.09.2019 незалежним практикуючим фахівцем ТОВ "Аудиторська фірма "Аудіт-Колос" складений звіт щодо огляду фінансової звітності ТОВ "Колхозний ринок" станом на 31.03.2019, за результатами огляду дебіторської заборгованості товариства по балансовому рахунку 685 виявлена наявність дебіторської заборгованості, у тому числі на суму 1975000,00 грн, по трьом контрагентам - АБ "Житченко та партнери", ТОВ "ТК-Синтез", ТОВ "Логістик Технолоджи", яка документально не підтверджується.

2.11.04.10.2019 на підставі наказу №196 ТОВ "Колхозний ринок" сформувало нарахування резерву сумнівної заборгованості.

2.12.17.07.2020 ТОВ "Колхозний ринок" звернулося до відповідача з вимогою №68/2020, в якій вимагало повернути всі документи фінансового-господарської діяльності ТОВ "Колхозний ринок"; повідомити інформацію про те, які саме юридичні послуги були надані АБ "Житченко та партнери" на підставі договору від 12.02.2019, які саме будівельні матеріали були придбані у ТОВ "ТК-Синтез" на підставі договору від 19.03.2019 №11, хто від імені підприємства приймав будівельні матеріали від ТОВ "ТК-Синтез", які саме транспортні послуги надані ТОВ "Логістик Технолоджи" згідно з договорами від 01.02.2019 №1 та від 08.02.2019 №1.

2.13.Вказуючи на те, що посадовою особою товариства за час виконання нею обов`язків юридичній особі було завдано збитків шляхом вчинення неправомірних дій з безпідставного перерахування грошових коштів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Донецької області рішенням від 02.09.2021 у справі №905/1575/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у задоволенні позову відмовив повністю.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що сума платежів за кожним із укладених договорів ТОВ "Колхозний ринок" з АБ "Житченко та партнери" від 12.02.2019 (285000,00грн), з ТОВ "ТК-Синтез" від 19.03.2019 №11 (700000,00грн), з ТОВ "Логістик Технолоджи" від 01.02.2019 №1, від 08.02.2019 №1 (990000,00грн), не перевищувала граничний розмір, встановлений установчими документами, а саме 100 розмірів статутного капіталу, утвореного в товаристві, тобто 540700000,00 грн, а тому відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно мав право на укладення таких договорів. Відкриваючи банківський рахунок в АТ "Сбербанк", ОСОБА_1 також діяв правомірно та у відповідності до статуту товариства, що не може свідчити про наявність протиправної поведінки відповідача.

3.3.Крім цього, суди зазначили про недоведення позивачем належними та допустимими доказами факту укладення відповідачем з вказаними юридичними особами договорів, спрямованих не на досягнення господарських цілей товариства, а спрямованих на отримання особистої вигоди, та ненадання доказів оспорення цих правочинів і визнання їх недійсними (зокрема з підстав їх фіктивності), а також доказів звільнення відповідача з посади у зв`язку з неправомірною поведінкою чи притягненням до будь-яких видів відповідальності.

3.4.За висновками судів, факт укладення спірних договорів директором ОСОБА_1 всупереч інтересів товариства (позивача) та факт нанесення товариству шкоди (збитків) у результаті їх одностороннього виконання позивачем, має бути доведено останнім та підтверджено належними доказами, натомість у даному випадку обставини справи та зібрані у ній докази в своїй сукупності свідчать, що більш вірогідним є правомірне укладення відповідачем під час виконання ним повноважень директора відповідних договорів та їх належне виконання.

3.5.При цьому суди зазначили, що за відсутністю договорів та документів про їх виконання, без дослідження їх змісту, зокрема умов щодо поставки будівельних матеріалів (місця поставки та їх призначення) та надання транспортно експедиційних послуг (пунктів відправлення та призначення вантажу, виду вантажу, виду транспорту), встановити непов`язаність відповідних договорів з діяльністю товариства та їх укладення без такої необхідності є неможливим, з огляду на що доводи позивача в цій частині є припущеннями.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1.ТОВ "Краматорський ринок" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та рішення Господарського суду Донецької області від 02.09.2021 у справі 905/1575/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Краматорський ринок" задовольнити.

4.2.Підставою касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статті 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 235 Кодексу законів про працю України, статей 92, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 74, 75, 79, 81, 236 ГПК України.

4.3.За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки дійсній меті вчинення позивачем, від імені якого відповідач діяв як директор, вказаних правочинів, зокрема вже після поновлення судом на посаді директора товариства ОСОБА_2 , в чому полягала їх доцільність, необхідність, користь та пов`язаність з економічно-господарською діяльністю товариства, чи є в укладених правочинах особиста заінтересованість відповідача, чи не були вони вчинені необачно та марнотратно щодо ТОВ "Краматорський ринок", чи були спрямовані дії відповідача на забезпечення господарських потреб позивача, як це передбачено статутом товариства, хоча саме на цих доводах ґрунтується позиція позивача, яку він послідовно підтримував впродовж розгляду справи у судах попередніх інстанцій.

4.4.Також, судами не було враховано обставини, викладені у рішенні Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2019 у справі №234/949/19, яким було задоволено позов ОСОБА_2 про поновлення на посаді директора позивача та встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Колхозний ринок" 15.01.2019 було проведено з грубими порушеннями, а протокол загальних зборів товариства сфальсифіковано.

4.5.На переконання скаржника, ненадання судами належної оцінки вказаним доводам позивача стало причиною невірного застосування статті 92, частин першої, другої статті 1166 ЦК України.

4.6.При цьому скаржник вважає сумнівним здійснення авансової оплати будматеріалів за договором від 19.03.2019 №11, укладеним з ТОВ "ТК Синтез", основним видом діяльності якого є "виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу (КВЕД 13.95)", а також оплату ТОВ "Логістик Технолоджі", яке змінило своє найменування на ТОВ "Кассіс ВТК", експедиційно-транспортних послуг, отримання яких безпосередньо не пов`язано з основним видом діяльності позивача та по даті не співпадає з перерахуванням коштів за будматеріали, які б могли перевозитись відповідним автотранспортом, що в свою чергу свідчить про витрачання відповідачем коштів на господарські операції, реальність та зв`язок яких з господарською діяльністю позивача жодним чином не підтверджується, відповідно суперечить його інтересам та завдало йому збитків.

4.7.На переконання скаржника, судами попередніх інстанцій всупереч статті 79 ГПК України не надано жодної оцінки доказам неправомірності поведінки заподіювача шкоди, наявності шкоди та її розміру, а також причинному зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, що містяться в матеріалах справи, а саме: доповідній записці головного бухгалтера ТОВ "Колхозний ринок", складеній діючому директору товариства, про те, що платежі на користь ТОВ "Логістик Технолоджі", ТОВ "ТК Синтез", АБ "Житченко та партнери" здійснені без його участі, а також тому, що головний бухгалтер повідомив про відсутність на підприємстві первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам із вказаними контрагентами; наказу ТОВ "Колхозний ринок", яким суми дебіторської заборгованості по цих контрагентах були віднесені до категорії сумнівних, а також тим обставинам, що відповідачем не було документально підтверджено передачу документів ТОВ "Краматорський ринок" при звільненні із займаної посади, а саме не надано укладених договорів, в тому числі, які є предметом даного позову, первинної документації, актів приймання-передачі послуг та інших документів.

4.8.Крім цього скаржник зазначає про неврахування судами, що не зважаючи на норму статті 235 Кодексу законів про працю України, за змістом якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню, відповідач, як діючий на той час директор, не вчинив жодних дій для виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2019 у справі №234/949/19, а навпаки після його ухвалення уклав ряд сумнівних договорів на суму 1975000,00 грн, що дає підстави вважати, що така поведінка відповідача є витрачанням коштів на цілі, що не пов`язані з економічно-господарською діяльністю ТОВ "Краматорський ринок".

4.9.При цьому суди не надали значення рішенню Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2019 у справі №234/949/19, в якому викладено обставини звільнення ОСОБА_2 з посади директора та призначення директором відповідача.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частин першої, другої статті 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

5.2.Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

5.3.Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

- вину заподіювача шкоди.

5.4.За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

5.5.За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 ГПК України).

5.6.Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

5.7.Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача.

5.8.Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

5.9.Згідно із частиною другою статті 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

5.10.Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

5.11.Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства, як обов`язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов`язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).

5.12.Відповідно до фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов`язання їх відшкодувати.

5.13.Таким чином, при застосуванні статті 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

5.14.Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.

5.15.Водночас спростування учасником юридичної особи (учасником позивача) відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачем. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

5.16.Відповідно до частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

5.17.Правила щодо оцінки доказів закріплено у статті 86 ГПК України, згідно частини першої якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.18.Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

5.19.Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

5.20.Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

5.21.Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, сума платежів за кожним із укладених договорів ТОВ "Колхозний ринок" з АБ "Житченко та партнери" від 12.02.2019 (285 000,00грн), з ТОВ "ТК-Синтез" від 19.03.2019 №11 (700 000,00грн), з ТОВ "Логістик Технолоджи" від 01.02.2019 № 1, від 08.02.2019 №1 (990 000,00грн), не перевищувала граничний розмір, встановлений установчими документами, а саме 100 розмірів статутного капіталу, утвореного в товаристві, тобто 540700000,00 грн (пункт 5.1 статуту), а тому відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно мав право на укладення таких договорів. Відкриваючи банківський рахунок в АТ "Сбербанк", ОСОБА_1 також діяв правомірно та у відповідності до статуту товариства, що не може свідчити про наявність протиправної поведінки відповідача.

5.22.Проте, обмежившись лише формальним констатуванням вчинення відповідачем вказаних правочинів в межах наданих йому статутом повноважень, суди попередніх інстанції не з`ясували дійсну мету вчинення відповідачем правочинів щодо придбання товарів та оплати послуг від імені ТОВ "Колхозний ринок", чи є в цих правочинах особиста заінтересованість відповідача, чи не були вони вчинені необачно та марнотратно щодо ТОВ "Краматорський ринок", чи спрямовані дії відповідача на забезпечення господарських потреб позивача, як це передбачено статутом останнього, тобто не з`ясували чи дії відповідача були добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства, хоча саме на цих доводах ґрунтується позиція позивача, яку він послідовно підтримував впродовж розгляду справи у судах попередніх інстанцій.

5.21.Крім цього суди не надали належної оцінки поведінці відповідача щодо укладення вказаних договорів та перерахування коштів вже після прийняття Краматорський міським судом Донецької області рішення від 12.02.2019 у справі № 234/949/19, яким ОСОБА_2 (попереднього директора) поновлено на посаді директора ТОВ "Колхозний ринок" та яке в силу приписів статті 235 Кодексу законів про працю України підлягало негайному виконанню, а також невчиненню відповідачем, як діючим на той час директором, жодних дій на виконання вказаного судового рішення.

5.22.Також судами передніх інстанцій всупереч статті 79 ГПК України не надано належної оцінки долученим позивачем до матеріалів справи доказам на підтвердження неправомірної поведінки відповідача, а саме: доповідній записці головного бухгалтера ТОВ "Колхозний ринок", складеній діючому директору товариства про те, що платежі на користь ТОВ "Логістик Технолоджі", ТОВ "ТК Синтез", АБ "Житченко та партнери" здійснені без його участі, а на підприємстві відсутні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам із вказаними контрагентами, наказу ТОВ "Колхозний ринок", яким суми дебіторської заборгованості по цих контрагентах були віднесені до категорії сумнівних, а також акту інвентаризації руху товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Колхозний ринок" за період з 15.01.2019 по 21.03.2019 та звіту незалежного практикуючого фахівця ТОВ "Аудиторська фірма "Аудіт-Колос" щодо огляду фінансової звітності ТОВ "Колхозний ринок" станом на 31.03.2019.

5.23.Зазначаючи про ненадання позивачем первинної бухгалтерської документації здійснення господарських операцій на суму 1975000,00 грн, суди не врахували, що відповідачем не підтверджено передачу документів ТОВ "Краматорський ринок" (позивачу) при звільненні із займаної посади, а саме укладених договорів, в тому числі, які є предметом даного позову, первинної документації, актів приймання-передачі послуг та інших документів, хоча згідно з пунктом 8.12.6 статуту саме директор товариства несе відповідальність за зберігання документів товариства, в порядку визначеному чинним законодавством України.

5.24.Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність протиправної поведінки відповідача при вчиненні відповідачем правочинів від імені позивача є формальними та здійсненим без дослідження суті спірних правовідносин сторін, у тому числі обставин дотримання відповідачем головної мети базових фідуціарних обов`язків щодо економічного розвитку товариства у світлі укладених ним договорів та здійснених на їх виконання оплат.

5.25.При цьому, посилання судів на ненадання позивачем доказів оспорення цих правочинів та визнання їх недійсними (зокрема, з підстав їх фіктивності), а також доказів звільнення відповідача з посади у зв`язку з неправомірною поведінкою чи притягнення до будь-яких видів відповідальності, саме по собі не може позбавляти позивача реалізації у визначений законом спосіб захисту його прав шляхом стягнення на його користь збитків безпосередньо з особи, дії чи бездіяльність якої стали причиною їх заподіяння.

5.26.Вказуючи на недоведення позивачем належними та допустимими доказами факту укладення відповідачем договорів, спрямованих не на досягнення господарських цілей товариства, а на отримання особистої вигоди, всупереч інтересам товариства (позивача), суди не врахували, що саме відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства, про що зазначено в пункту 5.15 цієї постанови, а тому фактично звільнили відповідача від обов`язку доказування правомірності і доцільності господарських операцій і спростування доводів позивача в цій частині.

5.27.Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

5.28.Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

5.29.За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.30.Частиною п`ятою статті 236 ГПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.31.Згідно із частиною четвертою статті 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

5.32.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

5.33.В порушення наведених вище приписів законодавства, суди попередніх інстанцій у судових рішеннях (1) не дослідили усіх обставин справи, які входять у предмет доказування у цьому правовому конфлікті, з наданням оцінки наявним у ній доказам та аргументам сторін, з якими пов`язане законне вирішення спору по суті, (2) порушили принцип змагальності та стандарти доказування, а тому ухвалені у справі судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.

5.34.Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій припустились порушень норм процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків в частині встановлення відсутності підстав для стягнення збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою.

5.35.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи позивача, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4.Господарські суди першої та апеляційної інстанцій припустились порушень норм процесуального права та без належної оцінки доводів позивача, та дослідження фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, дійшли до передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків в частині відсутності підстав для стягнення збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою.

6.5.Ураховуючи викладене вище, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.6.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи позивача та надати належну правову оцінку обставинам справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи. В залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг судового збору, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315-317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ринок" задовольнити частково.

2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та рішення Господарського суду Донецької області від 02.09.2021 у справі №905/1575/20 скасувати.

3.Справу №905/1575/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко