Справа № 755/9186/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого: судді В.П.Гончарука
за участю секретарів Гриценко О.І., Кошель К.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Золотупа С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петмарт» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Петмарт» та відповідно до позовних вимог просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу , за час затримки у видачі трудової книжки у період з 13 квітня 2020 р. по 13 квітня 2021 р. в розмірі 65282 грн. 28 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.
Вимоги позивача ОСОБА_1 мотивовані тим, що 9 версеня 2019 р. вона була прийнята на роботу до ТОВ «Петмарт» на посаду менеджера із збуту з оплатою праці в розмірі мінамальної заробітної плати.
13.03.2020 р. її було звільнено з займаної посади за власним бажанням. Але при звільненні роботодавець не повернув позивачу трудову книжку та після численних скарг та звернень до Головного управління Держпраці у Київський обл. їй була повернута трудова книжка тільки 13.04.2021 р.
Після проведеної перевірки за її скаргами на дії відповідача Головним управлінням Держпраці у Київський обл. було встановлені факти порушення ст. 47 КЗпП, про що скадено відповідний акт, а також складено стосовно відповідальної особи протокол про адміністративне правопорушення.
Діями відповідача їй спричинені відповідні труднощі, так -як вона не мала змоги працевлаштуватися та вона несла відповідні моральні страждання та свою позицію обгрунтовувала посиланням на вимоги ст. 47, 48. 116, 117 та на ст. 235 КЗпП.
В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволені позову в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, надавши на адресу суду свій відзив, позицію обґрунтовував тим, що саме з вини позивача не була отримана трудова книжка, яка не приходила до підприємства для її отримання та не зверталася з відповідними заявами щодо видачі трудової книжки. А також позивачем пропущені строки позовної давності, що визначені в ст. 233 КЗпП.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як було встановлено в судовому засіданні, що на підставі заяви позивача від 9 вересня 2019 р. було видано наказ ТОВ «Петмарт» про прийняття позивача ОСОБА_1 на посаду менеджера зі збуту ( наказ МП- 2к).
28 лютого 2020 р. позивач звернулася з заявою до ТОВ «Петмарт» про звільнення її з займаної посади за власним бажанням та 13 березня 2020 р. на підставі наказу №РМ 1-к ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.
Як убачається з наданої виписки та не оспорюється позивачем по справі з останньої було здійснено розрахунок по заробітній платі на день звільнення, згідно до розписки позивач отримала трудову книжку 13.04.2021 р.
Як убачається з матеріалів справи, що на адресу позивача 30.03.2021 р. відповідачем ТОВ «Петмарк» скеровувався лист щодо отримання трудової книжки.
Відповідно до електронного звернення позивача ОСОБА_1 від 24.12.2020 р. на адресу Державної служби України з питань праці щодо порушення трудового законодавства відповідачем ТОВ «Петмарк» була проведена відповідна перевірка, яка виявила порушення вимог ст. 47 КЗпП України.
Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Також статтею 116 даного Кодексу визначено, що При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Позивачем не надано до суду, що в період з 13.03.2020 по 13.04.2021 р. вона офіційно зверталася до роботодавця з приводу отримання своєї трудової книжки.Частиною 1 статті 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як убачається з матеріалів справи, що з наказом про звільнення позивач була ознайомлена 13 березня 2020 р.
До матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення №КВ 840/37/АВ/ПТ від 29 березня 2021 р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Петмарт» ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.
Але в ході судового розгляду до суду не були надані докази того, чи було визнано винним у встановленому законом порядку ОСОБА_4 в інкримінованому йому правопорушенні.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Також статтею 267 ЦК України визначено, що особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем пропущені строки звернення до суду, визначені ст. 233 КЗпП України, в зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані сторонами докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з обставинами справи. Сторонами надано належним чином завірені копії відповідних документів.
Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, з урахуванням пояснень позивача, представника позивача, представника відповідача, суд прийшов висновку про відмову у задоволені позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 116, 233 КЗпП України, Постановою №9, від 6 листопада 1992 року ПВСУ "Про практику розгляду судами трудових спорів", », ст.ст. 10, 11, 56, 58, 60, 61, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 267 ЦК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петмарт» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.02.2022 р.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
Відповідач - ТОВ «Петмарт» ЄДРПОУ 42954718, адреса: 01601 м. Київ, вул. Шумського, буд.1-а, кв. 89.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103944879 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гончарук В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні