Ухвала
від 12.04.2022 по справі 640/14700/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 квітня 2022 року

Київ

справа № 640/14700/19

адміністративне провадження № К/990/6858/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 640/14700/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюріш» до Головного управління ДПС у Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник), направлена до суду поштою 18.02.2022. Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 15.11.2021 повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник лише додав про те, що подібність правовідносин він вбачає у такому: подібність суб`єктного складу учасників відносин (платник податків та податковий орган), об`єкт та предмет правового регулювання (правомірність податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновків Акта перевірки про порушення норм податкового законодавства, наявність необхідних документів (первинних та похідних) на підтвердження господарської діяльності платника податків, що необхідні для формування бухгалтерського і податкового обліку з метою визначення бази оподаткування), умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та змін відповідних правовідносин).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому незмістовним є приведене скаржником обґрунтування подібності правовідносин. При цьому, така подібність правовідносин скаржником наводиться не з метою доведення неправильного застосування судами норм права, а з метою доведення здійснення судами попередніх інстанцій неправильної оцінки сукупності встановлених обставин, що не відповідає пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Разом з тим, зазначений пункт регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

Також скаржник зазначає як підставу для касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - необґрунтовано відхилено клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Натомість, жодних нових обставин або доказів, про встановлення і дослідження яких відповідачем заявлялось би клопотання, касаційна скарга не містить, відповідно, така підстава наведена формально без належного обґрунтування.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 640/14700/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюріш» до Головного управління ДПС у Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та скасування рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.04.2022
Оприлюднено21.06.2022
Номер документу103945846
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Судовий реєстр по справі —640/14700/19

Постанова від 07.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 06.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 25.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 12.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 15.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 15.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Постанова від 15.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 25.08.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 25.08.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Рішення від 22.07.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Катющенко В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні