Постанова

від 11.04.2022 по справі 438/1341/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/1341/21 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/811/3422/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Копняк С.М., Шандри М.М.,

секретарка: Скакун І.А.,

за участі в судовому засіданні позивачки ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області в складі судді Слиша А.Т. від 06 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі у власність частини житлового будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 06 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі у власність частини житлового будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності.

Дану ухвалу оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та направити матеріали позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що в ухвалі Бориславського міського суду від 06 вересня 2021 року зазначено, що 6 січня 2018 року набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що свідчить про відсутність передумов для відкриття провадження у справі за заявленим позовом та наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі у власність частину житлового будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності - за п. 2 ч. 1ст. 186 ЦПК України. Звертає увагу, що жодна із сторін не розпорядилася своїм правом на частку оспорюваного будинку після набрання законної сили рішення Бориславського міського суду по справі № 1301/362/2012, яке набрало законної сили 16 січня 2018 року, оскільки належні частки залишились не виділеними в натурі. Отже, не можна вважати, що між сторонами вже був вирішений спір про той самий предмет і позови повністю збігаються за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Таким чином, висновок суду про те, що вже існує рішення суду, яке набрало законної сили про той самий предмет та з цих самих підстав, є помилковим. Звертає увагу, що сторонами у справі 1301/362/2012 були треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету спору, а саме виконавчий комітет Бориславської міської ради та комунальне підприємство «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що хоча і однаковим є предмет спору - розподіл будинку за адресою АДРЕСА_1 , але у даній справі предметом позову є припинення права спільної часткової власності та виділ в натурі у власність та визнання права власності встановлених часток жилого будинку згідно з варіантом розподілу, запропонований у висновку будівельно-технічної експертизи за № 708 від 29 липня 2016 року проведеною Львівським науково-дослідним інститутом з поправками, який відповідає розмірам ідеальних часток з урахуванням інтересів обох сторін. При цьому предметом спору в справі № 1301/362/2012 був розподіл будинку, який передбачав зміну розміру часток співвласників у праві спільної власності. Наголошує, що підставою позову є насамперед наявність варіанту розподілу будинку запропонований у висновку будівельно-технічної експертизи за № 708 від 29 липня 2016 року, який не був а ні предметом, а ні підставою позову, оскільки зазначений варіант був створений як доказ саме під час розгляду провадження у справі № 1301/362/2012 і не міг бути підставою для прийняття рішення по ньому.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки на підтримання апеляційної скарги, відповідачки та її представника в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України та відмовляючи у відкритті провадження у справі, - виходив з того, що, рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 15 серпня 2017 року у справі № 1301/362/2012, провадження № 2/438/10/2017, яке набрало законної сили 16 січня 2018 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору виконавчий комітет Бориславської міської ради, комунальне підприємство «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про виділ в натурі частки будинковолодіння. У даній позовній заяві, поданій до суду 18 серпня 2021року,позивач ОСОБА_1 звертається до суду з тотожними вимогами з наданням аналогічних доказів. Зокрема, у справі № 1301/362/2012 позивач ОСОБА_2 просила ухвалити рішення, яким здійснити виділ в натурі її частки будинковолодіння АДРЕСА_1 шляхом виділення їй: ОСОБА_2 , в будинку приміщень під літ. 1-6, 1-7, частини приміщення під літ. 1-1 (по межі приміщень під літ. 1-6, 1-7) з існуючим входом, а також підвалу (приміщення під літ. № І № ІІ), частину приміщення горища, що знаходяться над вищевказаними приміщеннями, а за відповідачкою: ОСОБА_1 залишити приміщення підвалу - техпідпілля, приміщення під літ. 1-2, 1-3, 1-4, 1-5 частину приміщення під літ. 1-1 (по межі приміщень під літ. 1-4, 1-5) з влаштуванням окремого входу згідно варіанту №2 експертного висновку № 2451/2452 від 28.03.2013 року, тобто шляхом влаштування дверного прорізу, в приміщенні під літ. 3, встановлення в нього тамбурного (вхідного) дверного блоку, також залишити відповідачу частину приміщення горища, що знаходяться над вищевказаними приміщеннями, приналежні до будинку господарські будівлі вбиральня під літ. У та цегляний сарай під літ. Б. Виділити їй, ОСОБА_4 , в натурі належну їй частину земельної ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,0375 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:03:020:0081 для обслуговування житлового будинку, шляхом передачі їй частини земельної ділянки, розташованої під приміщеннями будинку, зазначеними під літ. 1-6, 1-7, частиною приміщень під літ. 1-1 (по межі приміщень під літ. 1-6, 1-7) існуючим входом до будинку та земельну ділянку, яка прилягає до будинку зі сторони вказаних приміщень по лінії, що відмежовує ці приміщення будинку, а за відповідачкою ОСОБА_1 залишити другу частину земельної ділянки площею 0,0625 га з існуючими на ній зеленими насадженнями. З метою проведення виділення будинковолодіння АДРЕСА_1 зобов`язати сторони провести ремонтно-будівельні роботи, передбачені варіантом №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2470/2471 від 01.11.2013 року, зокрема: позивачку ОСОБА_2 зобов`язати провести такі ремонтно-будівельні роботи: закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями під літ. 1-6 та літ. 1-5 (спільно з ОСОБА_1 ); влаштувати перегородку в приміщенні під літ. 1-1 (спільно з ОСОБА_1 ); влаштувати санвузол; влаштувати вхід до приміщення підвалу; влаштувати автономні інженерні мережі. Відповідачку ОСОБА_1 зобов`язати провести наступні ремонтно-будівельні роботи: закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями під літ. 1-6 та літ. 1-5 (спільно з ОСОБА_2 ); влаштувати перегородку в приміщенні під літ. 1-1 (спільно з ОСОБА_2 ); влаштувати дверний проріз приміщення під літ. 3, встановити в ньому тамбурний (вхідний ) дверний блок; влаштувати дверний проріз між приміщеннями під літ. 1-3 та літ. 1-4, встановити в ньому дверний блок; влаштувати автономні інженерні мережі. За наслідками виділення частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , зобов`язати сторони провести взаєморозрахунки за відхилення виділеної частки від розміру належної стороні частки будинковолодіння. При цьому, у справі № 1301/362/2012 позивач просила провести виділ будинковолодіння за варіантом №2 висновку експерта № 2451/2452 від 28.03.2013. Позивач не враховувала висновки додаткової судової інженерно-будівельної експертизи №1036 від 26.08.2015 та додаткової судової інженерно-технічної експертизи №708 від 29.07.2016, що були проведені на підставі ухвали суду за клопотанням відповідача ОСОБА_1 . Під час розгляду справи № 1301/362/2012 саме відповідач ОСОБА_1 погоджувалась на варіант розподілу будинковолодіння та просила суд прийняти рішення щодо виділу в натурі частки будинковолодіння за варіантом розподілу, запропонованим у висновку експертизи № 708 від 29 липня 2016 року з поправками, виходячи з того, що додаткову судову інженерно-будівельну експертизу та додаткову судову інженерно-технічну експертизу проведено на підставі ухвал суду за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , про що надано висновок експертизи №1036 від 26.08.2015 та висновок №708 від 29.07.2016. У поданій ОСОБА_1 новій позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи №708 від 29.07.2016, що була проведена на підставі ухвали суду у справі № 1301/362/2012, та просить провести розподіл будинковолодіння саме за висновком вказаної експертизи. Враховуючи,що 16 січня 2018 року набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що свідчить про відсутність передумов для відкриття провадження у справі за заявленим позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі у власність частину житлового будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності - за п. 2 ч. 1ст. 186 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими - не доведені.

18.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила:

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 5/8 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виділити в натурі у власність та визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 згідно з варіантом розподілу, що запропонований у висновку будівельно-технічної експертизи за № 708 від 29 липня 2016 року, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом з поправками, а саме:

Поділ будинку та виділ частки сторонам у натурі здійснити з влаштуванням перегородки в підвалі літ «І», яка буде слугувати фундаментом для стіни (перегородки) між приміщеннями позивача та відповідача по розподілу коридору, позначеного літ. «1-1» на відстані 1,67 м від вхідних дверей способом зазначеним у таблиці 3 додатку № 1 до висновку № 1036 від 26.08.2015 року (див. додаток висновок будівельно-технічної експертизи № 1036 від 26 серпня 2015 року, проведеною Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз), з облаштуванням санвузла для співвласника ОСОБА_2 шляхом прибудови до існуючих приміщень на земельній ділянці, яка виділяється їй у користування (див. таблиця № 1, таблиця № 2 додатку № 2 до висновку № 708)

Співвласнику 5/8 ідеальної частки ОСОБА_1 виділити:

Підвал:

Літ. «І» - площею 2,81 кв.м.

Перший поверх:

Літ. «1-1» - частину коридору площею 6,5 кв.м.;

Літ. «1-2» - туалет площею 1,0 кв.м.;

Літ. «1-3» - кладова площею 3,2 кв.м.;

Літ. «1-4» - житлова кімната площею 16,8 кв.м.;

Літ. «1-5» - житлова кімната площею 18,7 кв.м.

Будівлі і споруди:

Літ. «Б» - сарай

Всього по першому поверсі - 46,2 кв.м. Всього по загальній площі - 49,02 кв.м.

Реальна частка по першому поверсі складає 5/8 часток, що відповідає ідеальній частці 5/8 часток.

По підвалу надати 2,81 кв.м., що відповідає 18,0 % площі підвалу, що менше від частки по підвалу на 6,94 кв.м.

Співвласнику 3/8 ідеальних часток ОСОБА_2 виділити:

Підвал:

Літ. «І» - площею 2,69 кв.м.

Літ. «II» - площею 10,1 кв.м.

Перший поверх:

Літ. «1-1» - частину коридору площею 2,8 кв.м.;

Літ. «1-7» - кухня площею 11,3 кв.м.;

Літ. «1-6» - житлова кімната площею 13,8 кв.м.;

Будівлі і споруди:

Літ. «а» - сходи;

Літ. «І» - замощення

Всього по першому поверсі - 27,9 кв.м. Всього по загальній площі - 40,69

кв.м.

Реальній частці по першому поверсі - 3/8 ід. часток, що відповідає ідеальній частці.

По підвалу надати 12,79 кв.м., що відповідає 82,0 % площі підвалу, що менше від частки по підвалу на 6,94 кв.м.

Співвласнику 3/8 ід.часток ОСОБА_2 сплатити співвласнику 5/8 ід.часток ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальних частин у сумі 11621,1 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Кожний із співвласників користується горищем над своїм приміщенням у будинку.

- здійснити поділ земельної ділянки по лінії вказаної перегородки (стіни) позначеного як Літ. «1-1» у висновку будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту № 708 від 29 липня 2016 року з поправками, а саме: Співвласнику 5/8 ідеальної частки ОСОБА_1 надати:

земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 33,85; 24,61; 14,74; по будинку: 11,95; 5,73; 1,97; 4,48 м площею 625,0 кв.м. (див. зелений колір додатку № 2 таблиця № 3);

та частину земельної ділянки з цільовим призначенням - ведення садівництва з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 3,43 м.; 3,09 м.; 3,31 м.; - площею 10,00 кв.м.

Співвласнику 3/8 ідеальних часток ОСОБА_2 надати:

земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 11,95; по будинку: 14,74; 5,89; 13,47; 10,53; 1,80; 15,66; 3,50; 3,22; 9,89 м площею 381,0 кв.м. (в тому числі частину земельної ділянки з цільовим призначенням - ведення садівництва площею 6,0 кв.м.) (див. жовтий колір додатку № 2 таблиця №3).

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішений по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі чи відмовити у відкритті провадження у справі.

Також, із змісту правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України у справі №6-1133цс15 від 21 жовтня 2015 року, що прийнята в порядку п.2 ч.1 ст. 355 ЦПК України та у якій йдеться про схожі правовідносини, вбачається таке: згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Як вбачається із рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 серпня 2017 року, постановленого у справі №1301/362/2012, у лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Бориславської міської ради, КП «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про виділ в натурі частки будинковолодіння у якому просила:

- здійснити виділ в натурі її частки будинковолодіння АДРЕСА_1 шляхом виділення їй: ОСОБА_2 , в будинку приміщень під літ. 1-6, 1-7, частини приміщення під літ. 1-1 (по межі приміщень під літ. 1-6, 1-7) з існуючим входом, а також підвалу (приміщення під літ. № І № ІІ), частину приміщення горища, що знаходяться над вищевказаними приміщеннями, а за відповідачкою: ОСОБА_1 залишити приміщення підвалу - техпідпілля, приміщення під літ. 1-2, 1-3, 1-4, 1-5 частину приміщення під літ. 1-1 (по межі приміщень під літ. 1-4, 1-5) з влаштуванням окремого входу згідно варіанту №2 експертного висновку № 2451/2452 від 28.03.2013 року, тобто шляхом влаштування дверного прорізу, в приміщенні під літ. 3, встановлення в нього тамбурного (вхідного) дверного блоку, також залишити відповідачу частину приміщення горища, що знаходяться над вищевказаними приміщеннями, приналежні до будинку господарські будівлі вбиральня під літ. У та цегляний сарай під літ. Б.

- виділити їй, ОСОБА_2 , в натурі належну їй частину земельної ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,0375 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:03:020:0081 для обслуговування житлового будинку, шляхом передачі їй частини земельної ділянки, розташованої під приміщеннями будинку, зазначеними під літ. 1-6, 1-7, частиною приміщень під літ. 1-1 (по межі приміщень під літ. 1-6, 1-7) існуючим входом до будинку та земельну ділянку, яка прилягає до будинку зі сторони вказаних приміщень по лінії, що відмежовує ці приміщення будинку, а за відповідачкою ОСОБА_1 залишити другу частину земельної ділянки площею 0,0625 га з існуючими на ній зеленими насадженнями;

- з метою проведення виділення будинковолодіння АДРЕСА_1 зобов`язати сторони провести ремонтно-будівельні роботи, передбачені варіантом №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2470/2471 від 01.11.2013 року, зокрема: позивачку ОСОБА_2 зобов`язати провести такі ремонтно-будівельні роботи: закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями під літ. 1-6 та літ. 1-5 (спільно з ОСОБА_1 ); влаштувати перегородку в приміщенні під літ. 1-1 (спільно з ОСОБА_1 ); влаштувати санвузол; влаштувати вхід до приміщення підвалу; влаштувати автономні інженерні мережі;

- відповідачку ОСОБА_1 зобов`язати провести наступні ремонтно-будівельні роботи: закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями під літ. 1-6 та літ. 1-5 (спільно з ОСОБА_2 ); влаштувати перегородку в приміщенні під літ. 1-1 (спільно з ОСОБА_2 ); влаштувати дверний проріз приміщення під літ. 3, встановити в ньому тамбурний (вхідний ) дверний блок; влаштувати дверний проріз між приміщеннями під літ. 1-3 та літ. 1-4, встановити в ньому дверний блок; влаштувати автономні інженерні мережі;

- за наслідками виділення частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , зобов`язати сторони провести взаєморозрахунки за відхилення виділеної частки від розміру належної стороні частки будинковолодіння.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 15 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

У даній ж справі позивачкою є ОСОБА_1 , а відповідачкою є ОСОБА_2 . Натомість у справі №1301/362/2012 позивачкою є ОСОБА_2 , а відповідачкою є ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Зважаючи на вказане, процесуальний статус сторін у даній справі та у справі №1301/362/2012 є різним із відповідно різними правовими наслідками для кожної із сторін.

Із змісту позовної заяви, також, вбачається, що позивачкою Вишневською заявлено позовну вимогу про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 на 5/8 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість у справі №1301/362/2012 позивачкою ОСОБА_2 такої вимоги не заявлялось.

Окрім цього, у даній справі позивачка ОСОБА_1 просить здійснити виділ будинку та земельної ділянки згідно висновку будівельно-технічної експертизи за № 708 від 29 липня 2016 року, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом з поправками.

Натомість, у справі №1301/362/2012 позивачка ОСОБА_2 просить здійснити виділ будинку та земельної ділянки згідно варіанту №2 експертного висновку №2451/2452 від 28.03.2013 року та варіанту №2 висновку будівельно-технічної експертизи №2470/2471 від 01.11.2013 року.

Окрім цього, слід вказати і про те, що позивачка ОСОБА_1 у даному випадку звернулася за захистом саме своїх прав та законних інтересів, та порушення таких відповідачкою, на що вона посилається у позовній заяві, мало місце у 2019 році, тобто після ухвалення рішення та набрання ним законної сили у справі №1301/362/2012 відповідно і ці підстави позову є новими та не можуть бути тотожними із підставами у справі 1301/362/2012.

Відтак, колегія суддів вважає, що підстави позову у даній справі та у справі №№1301/362/2012, також, є різними.

Суд, першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження виходив з того, що під час розгляду справи № 1301/362/2012 саме відповідач ОСОБА_1 погоджувалась на варіант розподілу будинковолодіння та просила суд прийняти рішення щодо виділу в натурі частки будинковолодіння за варіантом розподілу, запропонованим у висновку експертизи № 708 від 29 липня 2016 року з поправками, виходячи з того, що додаткову судову інженерно-будівельну експертизу та додаткову судову інженерно-технічну експертизу проведено на підставі ухвал суду за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , про що надано висновок експертизи №1036 від 26.08.2015 та висновок №708 від 29.07.2016.

У поданій ОСОБА_1 новій позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи №708 від 29.07.2016, що була проведена на підставі ухвали суду у справі № 1301/362/2012, та просить провести розподіл будинковолодіння саме за висновком вказаної експертизи.

Однак, з вказаним висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитися не може, зважаючи на те, що ОСОБА_1 була відповідачкою у справі № 1301/362/2012 та хоча така і погоджувалась на варіант розподілу будинковолодіння та просила суд прийняти рішення щодо виділу в натурі частки будинковолодіння за варіантом розподілу, запропонованим у висновку експертизи № 708 від 29 липня 2016 року, однак суд не вправі був задоволити такі вимоги, зважаючи на те, що такі не заявлялись та не підтримувались позивачкою ОСОБА_2 , а вимог ОСОБА_1 , яка була відповідачкою відповідно заявлено не було.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції не було з`ясовано те, що сторони, підстави позову (обставини, якими обґрунтовано звернення до суду) та предмети позовів у двох справах фактично є іншими та не є тотожними, що вказує на можливість подання позову ОСОБА_1 окремо після розгляду згаданої справи.

Зважаючи на вказане, висновок суду про те, що 16 січня 2018 року набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що свідчить про відсутність передумов для відкриття провадження у справі за заявленим позовом, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Зважаючи на вказане, оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена передчасно, без з`ясування обставин, що мають значення та без чіткого дотримання вимог закону слід скасуватиз направленням справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції, що повинне бути вирішене з суворим дотриманням вимог процесуального закону та з`ясування обставин, про які, зокрема, йшлося вище.

Вказаним доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими та саму скаргу - задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 06 вересня 2021 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі у власність частини житлового будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності - направити до Бориславського міського суду Львівської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текс постанови складено 14 квітня 2022 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: С.М. Копняк

М.М. Шандра