Рішення

від 22.02.2022 по справі 400/4139/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 р. Справа № 400/4139/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства «Квартам», вул. Чкалова, 30, оф. 8, м. Миколаїв, 54017; вул. Морехідна, 1 В/3, оф. 208, м. Миколаїв, 54038, до відповідачів:1. Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055, про:визнання бездіяльності протиправною; стягнення грошових коштів в розмірі 1 460 000,00 грн.,ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Квартам» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (далі - ГУ ДКС, відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не надсилання до Державної казначейської служби України реєстру про перерахування з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Приватного підприємства «Квартам» на його поточний рахунок грошових коштів у сумі 1 460 000,00 грн., що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області на користь Приватного підприємства «Квартам» грошові кошти в сумі 1 460 000,00 грн., що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджеті, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року.

Ухвалою від 11.06.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позов обґрунтовано тим, що позивач виконав всі умови, передбачені абз. 1 - 6 п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) необхідні для надсилання ДПС України до Державної казначейської служби України реєстру про перерахування з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на його поточний рахунок грошових коштів, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року. Станом на 07.06.2021 року кошти на банківський рахунок позивача не надійшли, тому відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність, що призвела до порушення прав позивача на отримання власних коштів. Ефективний спосіб правового захисту платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача коштів в сумі 1 460 000,00 грн.

Відповідач 1 надав відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити, оскільки 26.03.2021 року в СЕА ПДВ показник - загальна сума поповнення зменшився на суму 146000,00 грн. відповідно до поданого додатка 4 за реєстраційним номером № 9063454795. За даними ІТС «Податковий блок» формування відповідного реєстру в автоматичному режимі не відбулось. Оскільки не відбулось повернення коштів на поточний рахунок в СЕА ПДВ 23.04.2021 - скориговано (збільшено) показник Поп.Рах. платнику у розмірі 1 460 000,00 грн. СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст.200-1 ПК України та Порядку № 569 і не допускає ручного втручання в її роботу, тому адвокату позивача на його адвокатське звернення листом від 20.05.2021 року № 11269/6/99-00-18-03-01-06 було запропоновано у складі податкової звітності з ПДВ за наступний звітний (податковий ) період подати додаток 4 до податкової декларації з ПДВ із заповненою заявою та забезпечити наявність достатнього обсягу реєстраційної суми та суми коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ на дату подання такої заяви.

Відповідач 2 у відзиві позов не визнає, оскільки у ГУ ДКС не має відкритих рахунків позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, тому відсутні підстави для стягнення грошових коштів в сумі 1 460 000,00 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області. Повернення надмірно та/або помилково сплачених коштів, що надійшли в установлений законодавством спосіб до Державного бюджету України можливо за умови зарахування таких коштів до бюджету з урахуванням ст. 25 БК України та п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року.

Ухвалою від 08.11.2021 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

26.03.2021 року позивач подав податкову декларацію з ПДВ за лютий 2021 року в електронній формі, яка була зареєстрована № 9063454795. До декларації було подано Додаток № 4, в якому в таблиці 3 зазначено, що сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації - 1 460 000,00 грн., та сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника в сумі 146 000,00 грн. та відповідно до пункту 200-1.6 ст. 200-1 розділу ІІ ПК України просив суму коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету перерахувати на поточний рахунок у банку у розмірі 1 460 000,00 грн.

Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН станом на 17.05.2021 року свідчить, що загальна сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку складає 1 463 486,00 грн.

Адвокат позивача 07.04.2021 року та 11.05.2021 року звернувся до ДПС України із запитом щодо повернення коштів з електронного рахунка платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

20.05.2021 року ДПС України надало відповідь, в якій зазначила, що формування відповідного реєстру в автоматичному режимі не відбулось та запропонували для повернення коштів з електронного рахунку СЕА ПДВ на поточний рахунок платник ПП «Квартам» необхідно у складі податкової звітності з ПДВ за наступний звітний(податковий) період подати додаток 4 до податкової декларації з ПДВ із заповненою заявою та забезпечити наявність достатнього обсягу реєстраційної суми та суми коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ на дату подання заяви.

Відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (УПопРах).

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Відповідно до п.п. 21, 22, 24 постанови Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 року «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569) передбачено, що якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Сума податку, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (УПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (УПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку (УНакл).

Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п`яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов`язань, здійснює відповідне перерахування.

Казначейство подає ДПС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків кошти до бюджету або на поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та про не перераховані суми у зв`язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку ДПС подає шляхом надсилання електронного повідомлення інформацію про рух коштів на його електронному рахунку (інформація про суми коштів, перерахованих з електронного рахунка платника податку до бюджету, на поточний рахунок платника податку).

Відтак, вищезазначеними нормами права передбачено, що платник податків разом з податковою декларацією з ПДВ має право подати контролюючому органу заяву про перерахування коштів з рахунку в системі електронного адміністрування на поточний рахунок. Для відповідного перерахування ДПС повинна надіслати казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка.

Позивач скористався наданим йому правом та подав таку заяву разом з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2021 року - 16.03.2021 року.

Ні у відзиві, ні у відповіді на звернення позивача до ДПС- відповідач не зазначає, що позивач не має права на перерахування коштів, або заява подана в порушення норм чинного законодавства.

Відповідач в порушення норм ПК України та Порядку № 569 не надіслав реєстр до казначейства для перерахування коштів з електронного рахунку ПДВ на поточний рахунок платника податку, посилаючись на те, що формування реєстру відбувається в автоматичному режимі та не допускає ручного втручання в роботу СЕА ПДВ, а автоматичного формування реєстру не відбулось.

Таким чином, відповідач 1 допустив протиправну бездіяльність щодо не надсилання до Державної казначейської служби України реєстру про перерахування з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на його поточний рахунок грошових коштів у сумі 1 460 000,00 грн., що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, тому цю позовну вимогу належить задовольнити.

Позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС на користь приватного підприємства «Квартам» грошові кошти в сумі 1 460 000,00 грн., що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджеті, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року задоволенню не підлягає з огляду на таке:

Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника(п. 14.1.18 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акту перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Відтак, перерахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку в установі банку та повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість мають різну правову природу, різне правове регулювання та різний порядок перерахування коштів, тому правових підстав для стягнення з Державного бюджету коштів в сумі 1 460 000,00 грн. немає, оскільки ці кошти ніколи не надходили до Державного бюджету. Посилання позивача на практику Верховного Суду щодо належного способу захисту у справа про повернення саме бюджетного відшкодування не може відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України бути застосована до спірних правовідносин, оскільки спірні правовідносини не є тотожнім.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Отже, ефективний захист прав є метою адміністративного судочинства. З огляду на це, вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці.

Ця мета кореспондується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», п. 64).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд звертає увагу, що як у п. 4 ч. 1 ст. 5, так і п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України цей спосіб захисту складається з двох частин:

а) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною і

б) зобов`язуючої - суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення.

Сама лише констатація факту протиправної бездіяльності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади держави-відповідача, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.

Отже, визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов`язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії, тому для захисту прав позивача, відповідно до ст.ст. 11, 245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати ДПС України надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника - Приватне підприємство «Квартам», індивідуальний податковий номер платника 44128399, сума податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок 1 460 000,00 грн.

Відповідач 1 просить у відзиві врахувати те, що Слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 03.03.2021 року за № 32021150000000012 за ознаками ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України. В ході досудового розслідування виявлено підприємство з ознаками фіктивності - ПП «Квартам», допитано в якості свідка керівника та засновника ПП «Квартам» з моменту реєстрації до 18.12.2021 року ОСОБА_1 , який повідомив про непричетність до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Квартам».

Але відповідач не зазначив, яким чином цей факт може вплинути на спірні правовідносини та якою нормою права передбачено, що відповідач може не виконувати свої обов`язки стосовно формування реєстру, в зв`язку з порушенням кримінальної справи стосовно платника податку, який просить перерахувати кошти з електронного рахунку на поточний рахунок, тому суд відхиляє ці доводи , оскільки вважає, що ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 21900,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Разом з цим, представник позивача у позові просить присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50000,00 грн., але до позову ніяких документів на підтвердження понесених витрат позивачем не надано: ні договору про надання правової допомоги, ні акту здачі-прийняття наданих послуг, ні квитанції про сплату послуг адвокату.

Представник відповідача1 просив суд при вирішенні питання розподілу судових витрат врахувати, що позивачем не наведено жодного аргументу із посиланням на фактичні обставини, які б підтверджували зазначену вартість правничої допомоги, не наведено жодного обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до с. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У зв`язку з тим, що позивачем всупереч ч. 4 ст. 134 ,ч.7 ст. 139 КАС України не надано будь-яких документів, що підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50000,00 грн. (договір, розрахунки тощо), суд вважає за можливе не присуджувати позивачу за рахунок відповідачів витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Квартам» (вул. Чкалова, 30, оф. 8, м. Миколаїв, 54017; вул. Морехідна, 1 В/3, оф. 208, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 44128399) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРЕПОУ 43005393), Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 37992030) - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРЕПОУ 43005393) надіслати до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області реєстр про перерахування з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Приватного підприємства «Квартам» (вул. Чкалова, 30, оф. 8, м. Миколаїв, 54017; вул. Морехідна, 1 В/3, оф. 208, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 44128399) на його поточний рахунок грошових коштів у сумі 1 460 000,00 грн., що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРЕПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «Квартам» (вул. Чкалова, 30, оф. 8, м. Миколаїв, 54017; вул. Морехідна, 1 В/3, оф. 208, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 44128399) судові витрати у сумі 21900,00 грн. (двадцять одна тисяча дев`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.02.2022 року.

Суддя О.В. Малих