Ухвала

від 17.04.2022 по справі 520/2646/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 520/2646/21

адміністративне провадження № К/990/6646/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Приватне підприємство «Спецбуд-Захід» про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради звернулося до суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Приватне підприємство «Спецбуд-Захід», у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-06-22-002903-b, а також зобов`язати здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Північно - Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-06-22-002903-b, затвердженого 10 лютого 2021 року.

16 лютого 2022 року відповідач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року. Скаржник просить повністю скасувати оскаржувані судові рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).

Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Наказом Голови Верховного Суду від 02 березня 2022 року №29/0/8-22 відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 60-2 КЗпП України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, враховуючи рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації, прийнятих відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду установлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану з 02 березня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, щодо здійснення повноважень суддями Верховного Суду дистанційно, а також залучення суддів і працівників апарату Верховного Суду до роботи в приміщеннях Верховного Суду виключно в разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи.

У вищезазначеній частині наказ Голови Верховного Суду скасований наказом від 29 березня 2022 року №33/0/8-22, який набрав чинності 01 квітня 2022 року.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Верховного Суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату Верховного Суду, зазначена ухвала прийнята суддею за умови наявної можливості доступу судді до приміщень Верховного Суду, а саме приміщень Касаційного адміністративного суду.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що її аргументи зводяться до тлумачення норм матеріального та процесуального права, що виключає можливість перегляду оскаржуваних судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, пославшись у касаційній скарзі на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Приватне підприємство «Спецбуд-Захід» про визнання протиправним та скасування висновку повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур