Рішення

від 10.10.2007 по справі 18/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" жовтня 2007 р.Справа №  18/199

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. розглянув у судовому засіданні  справу №18/199

за позовом: В.о. прокурора Петрівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,                        м. Кіровоград  

до відповідача: Фермерського господарства "Світоч", с. Петрівське Петрівського району Кіровоградської області     

про стягнення  16 983,70 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення №352;

від позивача - Яцканич М.І.,  довіреність від 15.12.2006 р.

від відповідача - участі не брали.

В.о. прокурора Петрівського району Кіровоградської області  подано позовну заяву в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення,  про стягнення з селянського (фермерського) господарства  "Світоч"    15 000 грн.  заборгованості   по   фінансовій   допомозі,  1343,70 грн. пені та 640 грн. суми інфляції, а всього 16 983, 70 грн.

Представник прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали  у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання  10.10.2007 р. не з'явився, витребувані  судом документи не подав,  хоча належним чином сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення  поштового відправлення №2206711 від 29.09.2007 р.

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, господарський суд враховує, що згідно  довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області від 13.09.2007 р. №15-5921 (а.с.33) правильним найменування відповідача - селянське (фермерське) господарство "Світоч", код ЄДРПОУ 31140794, є фермерське господарство "Світоч", код ЄДРПОУ 31140794.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та оглянуті в оригіналі в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, господарський суд

                                                ВСТАНОВИВ:

Згідно із Законом України "Про фермерське господарство" здійснюється державна підтримка фермерських господарств шляхом надання  допомоги за рахунок державного і місцевого бюджетів,  у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

За приписами статей 9, 11 вказаного Закону зазначена допомога надається новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Виконання функцій з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств покладається на Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою, що діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Як вбачається з матеріалів судової справи, 19.11.2003 р. між  Кіровоградським обласним відділенням Українського Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств  та селянським (фермерським) господарством "Світоч" укладено договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі (а.с. 11).

За умовами укладеного договору  позивач зобов'язувався надати відповідачу  фінансову допомогу у розмірі 30 000 грн. (пункт 1.1. договору), а відповідач прийняв зобов'язання повернути отриману допомогу  у строк до 01.12.2004 р. (пункт 1.2. договору).

Згідно з додатковими угодами до договору строк повернення коштів було продовжено до  30.12.2005 р. (а.с.12), а потім  - до 30.12.2006 р.  (а.с.13).

Платіжним дорученням №262 від 02.12.2003 р. фермерському господарству   "Світоч"   перераховано  кошти  у  визначеній договором сумі - 30 000 грн. (а.с. 14).

Як слідує зі змісту додаткової угоди від 19.11.2003 р. (а.с. 13) при продовженні строку повернення допомоги до 30.12.2006 р. сума боргу фермерського господарства  "Світоч"   з  урахуванням часткового повернення допомоги  становила 20 000 грн.

26 січня 2007 р. відповідачем частково сплачено борг в сумі 5 000 грн., що підтверджується позивачем  в позовній заві  (а.с. 16). Крім того,  відповідачем вже після подання позовної заяви самостійно сплачено 18.09.2007 р.  залишок боргу по фінансовій допомозі в сумі 15 000 грн., що також не заперечується позивачем (а.с. 51).

Поряд з цим, сума пені та інфляційних витрат, які були нараховані у зв"язку з порушенням строку  повернення фінансової допомоги, залишились не сплаченими та підлягають стягненню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України в силу майново-господарського зобов'язання, яке може виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися  від певної дії, а  управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей  525,  526  Цивільного  Кодексу  України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк  згідно  з  умовами  договору  та  вимог  цього Кодексу,  інших  актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового  обороту  або інших  вимог,  що  звичайно  ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається, якщо  інше  не  встановлено договором або законом.  З цими нормами кореспондуються  і  приписи  статті  193  Господарського кодексу України,  що  визначають  загальні  умови  виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

В пункті 1.5. договору від 19.11.2003 р. сторонами погоджено, що у разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги фермерське господарство сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми одержаної, але не повернутої допомоги.

Вказаний розмір пені не перевищує встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. граничний розмір пені. Однак, за наданим позивачем розрахунком  пеня   у  розмірі  1 343,70 грн. стягується  за період з 30.12.2006 р. по 01.07.2007 р. , тоді як частиною 6  статті 232 Господарського кодексу України  передбачено граничний строк нарахування штрафних санкцій, який становить шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  Крім того, позивач при розрахунку пені не врахував зміну з 1 червня 2007 р. розміру облікової ставки НБУ.

За даних обставин, вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню, з урахуванням періоду стягнення з 30.12.2006 р. по 30.06.2007р. (6 місяців) а саме:

(відповідно до постанови Правління Національного банку України від  06.06.2006р. N207 розмір облікової ставки з 10 червня 2006р. становить на рівні 8,5% річних, а згідно постанови від 17.05.2007 р.  - з 1 червня 2007 р. на рівні 8% )

період з 30.12.2006 р. (граничний строк  оплати) по 25.01.2007 р. (дата часткової оплати в сумі 5 000 грн) - розрахунок пені:

20 000 грн.(сума боргу)  х (17% (8,5% облікова ставка НБУх2) х 26/365)/100% = 242,19 грн.

період з 26.01.2007 р. по 31.05.2007 р. - розрахунок пені:

15 000 грн.(сума боргу)  х (17% (8,5% облікова ставка НБУх2) х 125/365)/100% = 873, 29 грн.

період з 1 по 30 червня 2007 р. - розрахунок пені:

15 000 грн.(сума боргу)  х (16% (8% облікова ставка НБУх2) х 30/365)/100% = 197, 26 грн.

Отже, загальний розмір пені становить 1 312,74 грн.

Крім того,  пунктом 1.6. договору від 19.11.2003 р.  передбачено, що сума фінансової допомоги, не повернута своєчасно у визначений договором термін, підлягає індексації у зв'язку з інфляцією за весь період прострочення.

Відповідно до частини 2  статті  625  Цивільного  кодексу  України  боржник,  який прострочив  виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з   урахуванням   встановленого   індексу  інфляції  за  весь  час прострочення.

Таким чином, вимога позивача про сплату  суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з 30.12.2006 р. по 01.07.2007р. є правомірною та підлягає задоволенню повністю.

З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення пені та інфляційних витрат підлягає задоволенню частково,  а в частині стягнення основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмета спору на підставі  пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарський суд роз"яснює, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати - державне мито та витрати по оплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, ч. 1 п. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                     В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Світоч" (28322,Кіровоградська область, Петрівський  район, с. Петрівське, ідентифікаційний код 31140794, р/р 26005313095001 КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь  Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9, ідентифікаційний   код  20029342,  р/р   35211003000169  в  ГУДКУ у м. Києві,  МФО  820019)   - 1 312 грн. 74 коп. пені  та  640 грн. суми інфляції.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15 000 грн. припинити.

Стягнути з фермерського господарства "Світоч" (28322, Кіровоградська область, Петрівський  район, с. Петрівське, ідентифікаційний код 31140794, р/р 26005313095001 КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) в доход державного бюджету України (р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, отримувач УДК у м. Кіровограді ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329) - 19 грн. 52 коп. державного мита.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Світоч" (28322, Кіровоградська область, Петрівський  район, с. Петрівське, ідентифікаційний код 31140794, р/р 26005313095001 КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299)   в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, отримувач коштів: УДК у м.Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329)  -   13 грн. 56 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у встановленому законом порядку.

Суддя                                                                                          В.В.Тимошевська