Постанова

від 04.04.2022 по справі 914/2006/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2022 р. Справа №914/2006/17

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівПлотніцького Б.Д.

Матущака О.І.

секретар судового засідання В.Б. Лагутін

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної ортодоксальної громади «Турей Загав» («Золота Роза») за вих. № 430-21 від 05.08.2021 (вх. № 01-05/2719/21, № 01-05/2720/21 від 09.08.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2021 (повний текст рішення складено 16.07.2021. м. Львів, суддя М.В. Юркевич)

у справі № 914/2006/17

за позовом позивача-1: Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, м. Вашингтон округ Колумбія

позивача-2: Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів

позивача-3: Єврейської релігійної громади «Турей Загав» («Золота Роза»), м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські традиції», м. Львів

до відповідача-2: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни, м. Львів

про скасування державних реєстрацій прав власності та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав власності,

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від позивача-3: не з`явився;

від відповідача-1: Балабанов О.В. - довіреність б/н від 19.04.2021.

від відповідача-2: Паращич В.П. - довіреність № 4-2902-40375 від 27.10.2021.

від третьої особи з боку відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу та Єврейська релігійна громада «Турей Загав» («Золота Роза») звернулись до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські традиції» та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни про :

- скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельний комплекс, розташований на вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний № 190504346101, за ТОВ «Українські інвестиційні системи» (ЄДРПОУ 33695378);

- скасування запису про проведену 07.10.2013 державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельний комплекс, розташований на вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний № 190504346101, за ТОВ «Українські інвестиційні системи» (ЄДРПОУ 33695378);

- скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельний комплекс, розташований на вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний № 190504346101 від 24.05.2017, за ТОВ «Львівські традиції» (ЄДРПОУ 41326759);

- скасування запису про проведену 24.05.2017 державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельний комплекс, розташований на вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний № 190504346101, за ТОВ «Львівські традиції» (ЄДРПОУ 41326759).

Рішенням Господарського суд Львівської області від 06.11.2019 позов Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу та Єврейської релігійної громади «Турей Загав» («Золота Роза») до відповідача-1 та відповідача-2 задоволено. Суд виніс рішення, яким скасував державну реєстрацію та запис від 07.10.2013 про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, що знаходиться на вул. І.Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний №190504346101 за ТзОВ «Українські інвестиційні системи», м. Київ, Львівська площа, буд.8А (ідентифікаційний код 33695378) та скасував державну реєстрацію та запис від 24.05.2017 про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, що на вул. І.Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний №190504346101 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські традиції», м.Львів, вул. Староєврейська, буд. 7А (ідентифікаційний код 41326759). В частині вимог до відповідача-3, відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.02.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2021 у даній справі, в частині позовних вимог до ТзОВ «Українські інвестиційні системи» - провадження закрито.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.07.2021 в позові Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної громади «Турей Загав» («Золота Роза») відмовлено.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що такий спосіб захисту, як скасування державної реєстрації права власності відповідача, не захищає та не відновлює порушених прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейська релігійна ортодоксальна громада «Турей Загав» («Золота Роза») подали до суду апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2021 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, з врахуванням заяви про зміну предмета позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме, скаржники стверджують, що суд першої інстанції не врахував те, що позов у даній справі було заявлено ще у 2017 році до внесення змін до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та при наявності судового рішення (постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі № 910/28267/14), яким вже на той час скасовано документи, що стали підставою для спірної реєстрації права власності.

Апелянти посилаються на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 77, 78, 238 ГПК України не взяв до уваги доводи позивачів в частині необхідності змінити предмет позовних вимог, у зв`язку із зміною фактичних обставин справи.

Також, апелянти стверджують, що оскаржуване рішення прийнято неповноважним складом суду, оскільки дана справа підлягала розгляду колегіальним складом суду, так як при первісному розгляді справа розглядалась колегіальним складом суду.

Управлінням державної реєстрації та ТзОВ «Львівські традиції» подано до суду відзиви на апеляційну скаргу № 01-15/476-н від 25.08.2021, б/н від 30.08.2021, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2021 без змін.

Відзиви на апеляційну скаргу мотивовані тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків суду першої інстанції не спростовує.

Апелянтами (позивачами) було подано до суду апеляційної інстанції клопотання вх № 525-21 від 18.10.2021 про залучення співвідповідача у справі - Львівську міську раду. У судовому засіданні 19.10.2021, колегією суддів відхилене дане клопотання. Адже, процесуальний закон передбачає можливість залучення співвідповідача до участі у справі або заміни первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача та, за загальним правилом, до закінчення підготовчого провадження (до початку першого судового засідання) у суді першої інстанції (ст. 48 ГПК України).

05.04.2022 представником позивачів було подано до суду заяву вх. № 118-22 від 05.04.2022, в якій просить суд розглянути заяви про відвід суддів без участі позивачів та розгляд справи відкласти для можливості ознайомитись із повним текстом ухвал щодо вирішення заяв про відводи суддів. Дане клопотання колегією суддів відхилене, як необґрунтоване. Адже, ще до початку судового засідання (05.04.2022) суд вирішив питання про відвід суддів.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2022 в задоволені заяви Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про відвід суддів Матущака О.І. та Плотніцького Б.Д. від розгляду справи №914/2006/17 відмовлено.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2022 заяву Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу № 115-22 від 04.04.2022 про відвід суддів Матущака О.І. та Плотніцького Б.Д. залишено без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. У даному випадку, суд дійшов висновку, що неявка апелянтів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивачі звертаючись до суду першої інстанції зазначають, що земельні ділянки за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 23, 28 є землями державної власності, їх категорія землі історико-культурного призначення; вони розташовані в межах Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові, який унесено в Реєстр світової спадщини ЮНЕСКО у 1998 році під назвою «Львів. Історичний центр (865)»; на цих землях розміщується ансамбль синагоги «Турей Загав» («Золота Роза»), що складається з будівель синагоги (буд. 27), сакральних споруд для ритуальних потреб кагального будинку зі шпиталем, шхит (буд. 23, 25), а також єшиви вищої юдейської школи (буд. 28), які утворюють частину історичного єврейського кварталу. Позивачі зазначали, що ці культові споруди розташовано на земельних ділянках за тією ж адресою, де зареєстровано самочинно споруджений об`єкт незавершеного будівництва. Разом із тим відповідно до архівних документів зазначені культові споруди належали Єврейській релігійній організації «Золота Роза», а отже, інтерес позивачів до таких об`єктів цілком відповідає поняттю "охоронюваний законом інтерес".

Позивачі наголосили, що документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію за ТОВ «Українські інвестиційні системи» права власності на спірний самочинно збудований об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, були скасовані; зазначене товариство не мало права передавати об`єкт незавершеного будівництва до статутного капіталу утвореного внаслідок виділу з нього ТОВ «Львівські традиції», оскільки за змістом статті 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпоряджання майном належить саме власнику такого майна, натомість ТОВ «Українські інвестиційні системи» на час формування статутного капіталу ТОВ «Львівські традиції» було власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі будівництва готельного комплексу, що на вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові, а отже, ТОВ «Львівські традиції» не набуло право власності на спірний об`єкт.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Верховний Суд у даній справі в постанові від 16.02.2021 зазначив, що вважає передчасними висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог і скасування записів про проведену державну реєстрацію прав власності відповідачів та вказала на наступне:

-здійснюючи судовий розгляд справи, попередні судові інстанції не надали оцінки належності та ефективності обраного позивачами у наведеному випадку способу захисту, не дослідили та не перевірили чи зможе обраний спосіб захисту забезпечити і гарантувати позивачам припинення ущемлення їх законних інтересів або усунення перешкод для їх реалізації, та чи забезпечить судовий захист у такий спосіб відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Як свідчать матеріали справи, відповідач упродовж усього розгляду спору наголошував, зокрема, на тому, що задоволення цього позову не призведе до відновлення прав та інтересів позивачів, проте належна оцінка цим доводам судами надана не була. Встановивши, що оспорювана державна реєстрація стосується об`єкта незавершеного будівництва готельного комплексу, а культові споруди, щодо яких позивачі мають інтерес, розташовано на земельних ділянках за тією ж адресою, де незаконно, на думку позивачів, зареєстровано самочинно споруджений об`єкт незавершеного будівництва, суди попередніх інстанцій утім не звернули уваги та не надали оцінки правовим наслідкам здійснення такого будівництва з огляду на положення частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України.

-згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020, тобто на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

-ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

При новому розгляді даної справи, реагуючи на вищенаведені висновки касаційного суду, позивачі подавали заяву про зміну предмета спору, якою просили суд розглядати спір у справі за новими позовними вимогами, а саме:

- зобов`язати Львівську міську раду та ТОВ «Львівські традиції» знести самовільно збудований об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, що на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові у порядку, встановленому для виконання робіт із збереження об`єктів культурної спадщини;

- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, що на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові за Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»;

- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, що на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові за Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські традиції».

При цьому, позивачі також ставили позовну вимогу до нового відповідача, якого також просили залучити до справи - Львівську міську раду.

Судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено в задоволенні заяви про зміну предмета спору та залучення нового відповідача, з підстав викладених в ухвалі суду від 15.06.2021. Зокрема, господарський суд покликався на застосування ч. 4 ст. 46 ГПК України, яка не допускає при новому розгляді справи зміну предмета та підстав позову, крім випадку якщо це необхідно для захисту прав позивача, у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого провадження при первісному розгляді справи.

Покликання позивачів на зміну судової практики та законодавства, що регулювало спірні правовідносини не свідчать про зміну фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).

Судом встановлено, що позивачі звернулися до суду у даній справі із позовом про скасування реєстрації права власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, розташованого на вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний № 190504346101, з метою захисту своїх прав та інтересів, які полягають у доступі до культурної спадщини.

Однак, даний спір стосується правовідносин державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме, незавершене будівництво готельного комплексу, розташованого на вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові, реєстраційний № 190504346101. При цьому, у позивачів немає інтересу до об`єкту нерухомого майна, право власності на яке вони просять скасувати. Навіть у випадку задоволення даних позовних вимог, доля нерухомого майна не буде вирішена, без внесення відповідних змін до державного реєстру, в порядку ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За таких обставин, судове рішення про скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірний об`єкт нерухомого майна не є відповідним ефективним способам захисту прав та інтересів позивачів, зазначених в позовній заяві.

Посилання апелянтів на те, що в процесі розгляду даної справи (з 2017р.) змінювалося законодавство, що регулює спірні правовідносини та змінювалася судова практика, які у своїй сукупності призвели до необхідності після постанови Верховного Суду, фактично змінювати позовні вимоги, є необґрунтованими. Адже, фактичні обставини даної справи не змінювалися.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в позові у даній справі слід відмовити, у зв`язку з неналежним способом захисту.

Суд першої інстанції не надавав правову оцінку доводам позивачів щодо наслідків здійснення відповідачем самочинного будівництва, оскільки позов у даній справі не підлягає до задоволення, у зв`язку з неналежним способом захисту.

Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що оскаржуване рішення прийнято неповноважним складом суду.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2021 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.В задоволенні апеляційної скарги Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної ортодоксальної громади «Турей Загав» («Золота Роза») м. Львова» за вих. № 430-21 від 05.08.2021 (вх. № 01-05/2719/21, № 01-05/2720/21 від 09.08.2021) відмовити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2021 у справі № 914/2006/17 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянтів.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяБ.Д. Плотніцький

Суддя О.І. Матущак