Постанова

від 05.04.2022 по справі 924/883/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року Справа № 924/883/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Савченко Г.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: прокурор спеціалізованої прокуратури Манжаюк Д.Л.

позивача: представник Сніпчук О.П. - спеціаліст

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 10.12.21р. суддею Музикою М. В. у м.Хмельницькому, повний текст складено 14.12.21р. у справі № 924/883/21

за позовом Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічно інспекції у Хмельницькій області

до відповідача Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства

про стягнення 10 880 408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка"

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі № 924/883/21 відмовлено в позові Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства про стягнення 10 880 408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка"; витрати по сплаті судового збору покладено на прокуратуру.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Прокурор звернувся до суду з відповідним позов інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, оскільки відповідач в порушення ст. 9-1 Закону України (ЗУ) Про природно-заповідний фонд України вчинив незаконну порубку на території РЛП Мальованка за відсутності лімітів на спеціальне використання природних ресурсів, що призвело до незаконної порубки 2484 дерев різних порід на підставі незаконно виданих лісорубних квитків на проведення лісовідновних рубок на території парку, загальною площею 10,3 га, заподіявши збитки навколишньому природному середовищу в загальній сумі 10 880 408грн., підтверджено актом №210/05 від 19.03.2021, ДЕІ у Хмельницькій області.

2.2. Судом першої інстанції критично оцінене посилання в акті перевірки від 19.03.2021 на лист Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА від 10.03.2021 щодо віднесення кварталу 11, кварталу 12 виділи 9-20, кварталу 13, виділи 40-43, 45-49 та кварталів 17, 19, 21-34, 38-75 Шепетівського РСЛП до РЛП Мальованка.

2.2.1. Так, відповідні дані були вказані у Положенні про парк, затвердженому 23.12.2005, та яке втратило чинність 21.06.2019.

2.2.2. Натомість, у Положенні про парк від 24.06.2019 відсутня вказівка на площу Шепетівського РЛСП, що передана РЛП "Мальованка", в тому числі, на квартали та виділи, а загальна площа парку змінилась.

2.3. Жодних інших охоронних зобов`язань, виданих відповідачу, щодо передання під охорону територій природно-заповідного фонду із встановленням на них обмежень щодо здійснення діяльності, матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.

2.4. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач був відповідальний за дотримання режиму для територій об`єктів природного-заповідного фонду в межах РЛП Мальованка у кварталі 34, виділі 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 33 виділі 27, кварталі 57 виділі 15, кварталі 34 виділі 17, 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 57 виділі 15 та кварталі 56 виділі 43.

2.5. Лісорубний квиток віднесений до дозвільних документів, а тому його наявність лише надає право на заготівлю деревини та не може підтверджувати факт її вирубки. Жодної інформації щодо періоду фактичного здійснення вирубки у вказаних вище квадратах та виділах (з огляду на проведення попередньої перевірки у 2016 році) акт не містить.

2.6. Позивачем, з урахуванням наданих сторонами доказів та норм чинного законодавства, не доведено наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, яке вказане в акті №210/05 від 19.03.2021, щодо здійснення вирубки на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" у кварталі 34 виділі 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 33 виділі 27, кварталі 57 виділі 15, кварталі 34 виділах 17, 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 57 виділі 15 та кварталі 56 виділі 43, а також не підтверджено і сам факт вирубки деревини згідно лісорубних квитків.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі № 924/883/21 скасувати; постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, стягнути з відповідача на користь держави 10 880 408 грн збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Мальованка"; судовий збір, сплачений обласною прокуратурою за подання позову та апеляційної скарги, в повному обсязі стягнути з відповідача.

3.2. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, внаслідок порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, зазначене рішення суду є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

3.3. Так, статтею 9-1 ЗУ Про природно-заповідний фонд України визначено, що здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.

3.3.1. Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається КМУ.

3.3.2. Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами.

3.3.3. Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.

3.3.4. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

3.4. Всупереч вказаної норми, відповідач здійснює господарську діяльність на території РЛП Мальованка, який є об`єктом природно-заповідного фонду, за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів.

3.4.1. Факт неправомірної рубки встановлено матеріалами перевірки контролюючого органу, що підтверджується відповідними докази - лісорубними квитками.

3.4.2. Порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена за дозволом, виданим із порушенням вимог чинного законодавства.

3.4.3. Згідно акту № 210/05 від 19.03.2021, лісорубні квитки видавались на проведення лісовідновних рубок, що є порушенням вимог п. п. 2, 6 Постанови КМУ від 12.05.2007 № 724 Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів.

3.5. Усі лісорубні квитки (2020-2021), на підставі яких відповідачем були проведені незаконні порубки, видані після видачі Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА відповідачу охоронного зобов`язання (2017), правомірність дій щодо видачі якого підтвердження рішеннями судів у справі №822/1828/17.

3.5.1. Таким чином, дозволи, тобто у даному випадку лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території РЛП Мальованка, на підставі яких відбулась незаконна порубка 2484 дерев, в тому числі і без встановленого ліміту на використання природних ресурсів, є незаконними, оскільки видані із порушенням вимог чинного законодавства.

3.6. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про не підтвердження доказами факту та періоду вирубки деревини згідно виданих лісорубних квитків, оскільки, відповідачем як до судового розгляду та і в судових засіданнях не надано жодних доказів про те, що рубки не відбулись; представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що ним не оспорюється факт здійснення рубок згідно зазначених у акті перевірки, проте підприємством вказані рубки проведено на підставі лісорубних квитків правомірно, а отримання інших спеціальних дозволів та лімітів не потребується.

3.7. Щодо не доведеності в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, апелянт зазначає, що підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

3.7.1. Позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

3.7.2. Факт самовільного використання відповідачем, природних ресурсів (порубки дерев), без погодження в установленому законом порядку дозволів та лімітів, що може призвести до знищення природних ресурсів природнозаповідного фонду, встановлено за результатами проведеної позапланової перевірки державними інспекторами (Акт № 120/05 від 19.03.2021, польова перелікова відомість).

3.7.3. Наданими відповідачем доказами факт самовільного використання на території заповідного об`єкту природних ресурсів (порубки дерев), без погодження в установленому законом порядку дозволів та лімітів, не спростовано.

3.8. Висновок суду першої інстанції про недоведеність обставин, що відповідач був відповідальний за дотримання режиму для територій та об`єктів природнозаповідного фонду в межах РЛП Мальованка є необґрунтованими та суперечать обставинам справи.

3.8.1. Враховуючи наявні у матеріалах справи докази: рішення обласної ради від 11.05.1999 про створення на території Шепетівського та Полонського районів РЛП Мальованка площею 15660,1 га; які землі згідно рішення увійшли до складу РЛП; період створення підприємства відповідача, вказують на недобросовісність відповідача, спростовують його твердження, що йому не відомо, на якій території підприємство зобов`язане здійснювати обмежену господарську діяльність з врахуванням статусу території та об`єкту природно-заповідного фонду.

3.8.2. Твердження відповідача проте, що включення лісових земель загальною площею 4359,30 га до складу території РЛП Мальованка блокує здійснення господарської діяльності підприємства суперечить вимогам природоохоронного законодавства.

3.9. Посилання суду на те, що оскільки до охоронного зобов`язання не долучено картографічні матеріали, то не вбачається за можливе встановити конкретні території підприємства відповідача, на яких розташований об`єкт природно-заповідного фонду РЛП Мальованка, є необ`єктивним, не відповідає матеріалам справи, та спростовуються матеріалами перевірки екологічної інспекції.

3.10. Судом не надано належної правової оцінки також і доводам прокурора щодо висновків викладених у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №560/3641/21, про обставини, що мають значення при вирішенні даного спору, щодо частин (меж) земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні відповідача.

3.11. Судом першої інстанції також не враховано під час розгляду даного спору справу №822/1828/17, предметом якої було оскарження дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА з приводу оформленого та виданого охоронного зобов`язання № 9/3 від 30.05.2017 з мотивів протиправності дій суб`єкта владних повноважень, щодо видачі вказаного документа та визнання його недійсним. Судом враховано лише обставини, що суди у справі №822/1828/17, відмовляючи в позові про визнання нечинним охоронного зобов`язання, дійшли висновку про відсутність такого способу захисту порушеного права, як визнання нечинним охоронного зобов`язання, оскільки останнє не є регуляторним актом. Разом з тим, судом не надано оцінку тим обставинам, що у вказаній справі суди дійшли обґрунтованого висновку, з яким погодився Верховний суд (постанова від 23.07.2019), про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов`язань.

3.12. Зазначені обставини при розгляді даного спору не досліджувались, відповідні матеріали з уповноважених органів не витребовувались та сторонами у справі не надавались, оскільки не були предметом спору. Відтак, будь-які сумніви щодо правомірності дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА щодо оформлення та видачі 30.05.2017 охоронного зобов`язання №9/3 відповідачу відсутні. Вищезазначене спростовує твердження суду, що охоронне зобов`язання від 30.05.2017 №9/5 не відповідає положенням Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонд, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 №65. А тому висновки суду є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Після затвердження Положення про РЛП Мальованка у 2019 році в новій редакції, охоронне зобов`язання від 30.05.2017 №9/5, є чинним та не підлягало переоформленню, згідно встановленого законом порядку.

3.13. Скаржник посилаючись на норми національного законодавства та Бернську конвенцію 1979 року вказує на обов`язок державу вживати відповідних адміністративних заходів для забезпечення охорони природних середовищ. Одним із таких адміністративних заходів, у даному випадку, є вимоги ст. 9-1 ЗУ Про природно-заповідний фонд України щодо спеціального порядку 13 використання природних ресурсів в межах об`єктів та територій природнозаповідного фонду. Не завершення процедури створення адміністрації РЛП не може бути перешкодою у забезпеченні охорони та збереження заповідної території чи об`єкту. Крім того, прокурор зазначає, що на сьогодні територія РЛП Мальованка знаходиться в оперативному управлінні адміністрації Національного природного парку Мале Полісся.

3.14. Під час розгляду даного спору порушено процесуальні норми щодо доказів та доказування у господарському процесі норми, помилково зроблено висновки про відсутність доказів, що відповідач був відповідальний за дотримання режиму для території та об`єкту природно-заповідного фонду тощо. Судом жодним чином не перевірено достовірності зазначеної відповідачем інформації про відсутність в межах його земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду, не обґрунтовано правомірності її застосування під час прийняття рішення та як наслідок, необґрунтовано взято до уваги як доказ зазначені доводи.

4. Відзиви на апеляційні скарги, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі №924/883/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури - залишити без задоволення.

4.2. Представник Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Сліпчук О.П. у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалити нове рішення, яким рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі №924/883/21 скасувати, апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити у повному обсязі.

4.3. Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (у тексті постанови також - Шепетівське РСЛП) у заперечені щодо поданого Сліпчуком О.П. відзиву на апеляційну скаргу в інтересах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (в порядку 267 ГПК України) просить відзив на апеляційну скаргу в інтересах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, який поданий Сліпчуком О.П. залишити без руху (у зв`язку з відсутністю у останнього передбачених ГПК України повноважень на здійснення представництва та самопредставництва юридичної особи, у тому числі у зв`язку із поданням даного відзиву з порушенням встановленого апеляційним судом та процесуальним законодавством порядку і строку); долучити зазначені заперечення до матеріалів господарської справи №924/883/21 та розглянути їх разом із відзивом Шепетівського РСЛП на апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури.

4.4. Хмельницька обласна прокуратура у відповіді на відзив представника Шепетівського РСЛП зазначає, що викладені твердження є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів прокурора. Останній зазначає, що відповідач зобов`язаний здійснювати право щодо наданої йому в постійне користування земельної ділянки з врахуванням положень ЗУ Про природно заповідний фонд України та статусу територій, які перебувають в його користуванні. Доводи щодо не віднесення кварталів, де здійснена неправомірна порубка, до території об`єкту природно заповідного фонду не відповідають обставинам справи та наданим суду доказам; доводи про включення до проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території РЛП Мальованка лише двох його земельних ділянок, що перебувають в постійному користуванні відповідача, з кадастровими номерами 6825582600:07:019:0001 площею 9,4547 га та 6825582600:07:020:0001 площею 67,9156 га, не спростовують факт перебування інших земельних ділянок відповідача в межах території об`єкту природно-заповідного фонду. Посилання відповідача на неправомірність визначення меж та території РЛП на момент його створення є безпідставним, не є предметом розгляду в межах справи, що розглядається, у зв`язку з чим, не підлягають врахуванню судом в ході розгляду. Наведеними у відзиві на апеляційну скаргу доводами відповідача не спростовано факту здійснення господарської діяльності на території РЛП Мальованка, який є об`єктом природно-заповідного фонду, за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів та факту неправомірної рубки. Прокурор просить врахувати дану відповідь на відзив при розгляді апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі №924/883/21.

4.4.1. Також, 23.02.2022 Хмельницька обласна прокуратура подала до суду апеляційної інстанції клопотання про приєднання до матеріалів справи докази - копії Проекту організації території регіонального ландшафтного парку Мальованка, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природоохоронних комплексів та об`єктів (віднайдений проект містить відомості, що додатково підтверджують статус, межі та функціональне зонування території парку).

4.5. Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство у заперечені від 17.03.2022 просить відмовити у приєднанні до матеріалів господарської справи №924/883/21 як доказу копії Проекту організації території ландшафтного парку Мальованка, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природоохоронних комплексів та об`єктів з мотивів. Наводить свої доводи в обґрунтування вказаного заперечення.

4.6. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2022 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено на 06.04.2022 об 14:00год.; зобов`язано відповідача - Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство надати суду докази звернення до уповноваженого органу з питань охорони навколишнього природного середовища, для отримання дозволів (лімітів) на спеціальне використання природних ресурсів - здійснення вирубки насаджень на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", а також докази надання таких дозволів (за їх наявності); задоволено клопотання представника Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства - адвоката Бойка Руслана Віталійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; вирішено забезпечити представнику відповідача - адвокату Бойку Р.В. проведення судового засідання у справі №924/883/21, відкладеного на 06.04.22 о 14:00 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань № 3 (ВКЗ).

4.7. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2022 задоволено заяву представника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Сліпчука Олега Петровича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/883/21 вирішено забезпечити представнику відповідача - Сліпчуку О.П. проведення судового засідання у справі № 924/883/21, призначеного 06.04.2022 об 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із Північно-західного апеляційного господарського суду у залі судових засідань № 3 (ВКЗ).

4.8. 04.04.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли копії документів по справі. При цьому відповідач зазначив, що останні надаються на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2022.

4.9. 06.04.2022 до початку судового засідання від відповідача надійшли клопотання по справі та про відкладення розгляду справи №924/883/21 за підписом представника підприємства та за підписом директора відповідно. У клопотаннях відповідач просить відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю представника - адвоката Бойка Р.В. в іншому судовому засіданні; також необхідність відкладення розгляду справи зумовлена наданням апеляційному суду витребуваної інформації та документів у повному обсязі, оскільки витребування інформація може знаходитися в Архівному відділі, куди з відповідним запитом звернувся відповідач.

4.10. В судовому засіданні 06.04.2022 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції; просив задоволити апеляційну скаргу, а рішення місцевого господарського суду від 10.12.2021 у даній справі скасувати та ухвалити нове, яким позов прокурора задоволити.

4.11. В судовому засіданні 06.04.2022 представник позивача заперечив підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив задоволити апеляційну скаргу прокурора, рішення суду першої інстанції - скасувати, прийняти нове про задоволення позовних вимог.

4.12. Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання 06.04.2022.

4.12.1. При цьому, апеляційний суд зазначає, що у судовому засіданні 30.03.2022 під час вирішення питання щодо відкладення розгляду апеляційної скарги, дата і час наступного засідання - 06.04.22 об 14:00 год. погоджувалися з представником відповідача - адвокатом Бойком Р.В.

4.13. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі №924/883/21 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Бюджетний кодекс України;

Закон України "Про прокуратуру";

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

Закон України Про природно-заповідний фонд України;

Закон України Про землеустрій;

Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації";

Інструкція щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 року №65;

Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230 (далі - Положення);

Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року за №541;

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, заперечення на відзив, відповіді на відзив заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Хмельницька обласна рада рішенням №11 від 10.06.1998 створила склад координаційної ради по розробці проекту створення регіонального ландшафтного парку Мальованка.

7.3. 16.09.1998 відповідно до протоколу №1, координаційна рада сприяння створенню регіонального ландшафтного парку Мальованка, в тому числі, затвердила комісію по вибору земельної ділянки під РЛП Мальованка. Тоді ж комісією затверджено акт вибору земельної ділянки під регіональний ландшафтний парк Мальованка із схемою РЛП Мальованка з погодженням границь землекористувачами та землевласниками.

7.4. Рішенням Шепетівської районної ради Хмельницької області від 21.10.1998 надано згоду на включення до регіонального ландшафтного парку Мальованка 11693,4 га земель району, без права вилучення їх у нинішніх землекористувачів.

7.5. Рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 створено на території Шепетівського та Полонського районів регіональний ландшафтний парк Мальованка площею 15660,1 га, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів; зобов`язано державне управління з екологічної безпеки в другому кварталі 1999 року розробити та затвердити положення про регіональний парк; спільно з державними лісогосподарськими об`єднаннями Хмельницькліс та іншими зацікавленими організаціями: в другому кварталі 1999 року подати на розгляд сесії пропозиції щодо передачі земель у її постійне користування; до кінця 1999 року провести зонування території та розробити проект організації території РЛП Мальованка.

7.6. У додатку до рішення визначено перелік заповідних територій та об`єктів місцевого значення, які включаються до складу РЛП, в тому числі, на території Шепетівського району Мальованське лісництво кв. 71, 87 площею 107,0 га; Лісовий масив на північ від с. Мальованка площею 60 га; Мальованське лісництво, кв. 65, вид. 13, кв. 55, вид. 1, 11, 13, 14, кВ. 67, вид. 19, 22, кВ. 81, вид. 4-7, кВ. 82, вид. 1, 2; а також передбачено перелік землекористувачів.

7.7. Рішенням сесії Шепетівської міської ради №2 від 26.05.2000 створено Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (як вбачається із рішення Шепетівської міської ради від 18.05.2016 року, яким затверджено статут Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства).

7.8. Михайлюцька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області рішенням від 20.12.2001 надала згоду на включення території Михайлюцької сільської ради площею 155 га до складу регіонального ландшафтного парку Мальованка, в тому числі, 155 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства. Хролинська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області у рішенні від 03.10.2002 надала згоду на включення території Хролинської сільської ради загальною площею 115 га, в тому числі, 113 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства.

7.9. Рішенням Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 №23-11/2004 розширено РЛП Мальованка за рахунок земель сільських рад Шепетівського району площею 1255,0 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.

7.10. 23.12.2005 рішенням Хмельницької міської ради №8-20/2005 затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк Мальованка у новій редакції. Згідно положення, регіональний парк загальною площею 16919,4 га знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів. Територія РЛП не вилучається із землекористування, зокрема, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (4395,3 га), кв. 11, кв. 12, виділ 9-20, кв. 13, вид. 40-43, 45-49, кв. 17, 19, 21-34, 38-75. Функціональне зонування території здійснюється на підставі Проекту організації території. На території виділяються такі функціональні зони: заказна, рекреаційна, екскурсійно-господарська.

7.11. Державне агентство лісових ресурсів України наказом №111 від 07.04.2016 віднесло ліси Хмельницької області, що знаходяться в постійному користуванні Городоцького спеціалізованого лісогосподарського підприємства Горліс, спеціалізованого лісокомунального підприємства Клепачівське, навчального закладу Плужненський професійний аграрний ліцей, комунального підприємства Дунаєвецької районної ради Лісовик, комунального підприємства Лісове господарство Віньковецької районної ради, державного підприємства Хмельницьке обласне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Хмельницькоблагроліс, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до відповідних категорій згідно з додатком, в тому числі, до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 2165,3 га лісозахисні ліси та 4545,7 га експлуатаційні ліси.

7.12. У квітні 2016 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворенні лісів Шепетівського РСЛП, за результатами якої порушень при проведенні рубок не виявлено.

7.13. Як вбачається з матеріалів справи, статут Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, яке є комунальним унітарним підприємством затверджено 18.05.2016 рішенням Шепетівської міської ради.

7.14. 30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації супровідним листом №03/2-3108 (а.с. 50-51, т.2) направлено Шепетівському РСЛП охоронне зобов`язання від 30.05.2017 №9/5 (на 1 арк.), в пункті 2 якого зазначено, що Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

7.14.1. У охоронному зобов`язанні у п. 3 зазначено, що землекористувач зобов`язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду: не здійснювати в межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів територій (об`єкта) природно-заповідного фонду.

7.14.2. Згідно п. 4 охоронного зобов`язання землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об`єкта, що перебуває у його користуванні.

7.14.3. Охоронне зобов`язання містить підпис директора департаменту та печатку.

7.15. Рішенням Хмельницької обласної ради від 21.06.2019 №42-26/2019 визнано таким, що втратило чинність, рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року № 8-20/2005 Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк Мальованка.

7.16. Наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації від 24.06.2019 затверджено Положення про Регіональний ландшафтний парк Мальованка, згідно якого парк загальною площею 16916,3 га розташований на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів. Межі земельних ділянок, що включені до території парку, встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку. До встановлення меж парку в натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення. Функціональне зонування території Парку здійснюється відповідно до проекту організації його території, що затверджується в установленому законом порядку Хмельницькою обласною радою.

7.17. Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 №733/2020-р на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України Про землеустрій, статті 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України, враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 № 2852-20, затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку Мальованка для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.

7.17.1. Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.11.2021 у справі №560/3641/21 встановлено, що на підставі викладеного вище рішення, до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація.

7.18. 19.03.2021 Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, за результатами якої складено Акт №210/05.

7.18.1. Згідно Акту, перевіркою встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, абзацу 5, 6 ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд, яке полягало у тому, що Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515143 від 02.01.2019 року щодо вирубки в кварталі 21, виділ 9, кварталі 26, виділ 11, кварталі 30, виділ 43, кварталі 50, виділ 19, кварталі 57, виділ, 35, кварталі 26, виділ 11, квартал 68, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539243 від 01.04.2019 року щодо вирубки у кварталі 13, виділ 43, кварталі 26, виділ 11, кварталі 51, виділ 19; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539248 від 02.07.2019 року на вирубку в картаті 34, виділ 2, кварталі 65, виділ 30, кварталі 68, виділ 32, кварталі 26, виділ 11; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539251 від 25.10.2019 року на вирубку в кварталі 19, виділ 20, кварталі 30, виділ 44, кварталі 34, виділ 18, кварталі 65, виділ 30, кварталі 38, виділ 23; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539256 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27, кварталі 23, виділ 16, кварталі 23, виділ 17, кварталі 28, виділ 28; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539259 від 03.04.2020 року на вирубку в кварталі 24, виділ 28, кварталі 48, виділ 13 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 167 штук пнів різних порід); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539261 від 15.06.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 7, кварталі 38, виділ 14, кварталі 65, виділ 12; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539267 від 17.08.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 18 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 347 штук пнів різних порід); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539264 від 09.07.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27 (проведено перелік зрізаних дерев в кількості 264 пнів різних порід), кварталі 57, виділ 15 (заміряно 619 пнів різних порід); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539269 від 01.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 17 (заміряно зрізаних 497 пнів різних порід), кварталі 48, виділ 13 (заміряно зрізаних 236 пнів різних порід); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539273 від 06.01.2021 року на вирубку кварталі 19, виділ 20, кварталі 57, виділ 15 (всього заміряно 432 пні дерев різних порід), кварталі 51, виділ 19. Лісовідновні рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд.

7.18.2. Також Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення вибіркових санітарних рубок на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515144 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 23, виділ 61, кварталі 27, виділ 36, кварталі 31, виділ 10, кварталі 40, виділ 23, кварталі 42, виділ 16, 18, кварталі 53, виділ 2, кварталі 57, виділ 39, кварталі 60, виділ 43, кварталі 65, виділ 32, 33, кварталі 65, виділ 34, кварталі 68, виділ 26, кварталі 70, виділ 6, кварталі 71, виділ 5, кварталі 74, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392414 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 65, виділ 45, кварталі 74, виділ 1, кварталі 42, виділ 9, кварталі 43, виділ 13, кварталі 23, виділ 66, кварталі 17, виділ 20. 22, кварталі 27, виділ 36; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539242 від 01.04.2019 року на вирубку у кварталі 24, виділ 21, кварталі 29, виділ 22, кварталі 41, виділ 3, кварталі 53, виділ 20, кварталі 57, виділ 34, кварталі 38, виділ 15, кварталі 74, виділ 9, кварталі 30, виділ 31, кварталі 34, виділ 7, кварталі 43, виділ 19, кварталі 51, виділ 6, кварталі 56, виділ 11, кварталі 70, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5339246 від 10.06.2019 року на вирубку в кварталі 21, виділ 20, 22, 24, кварталі 46, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539247 від 01.07.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 25, кварталі 32, виділ 10, кварталі 62, виділ 9, 10, кварталі 20, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 16, кварталі 54, виділ 24, кварталі 70, виділ 9, кварталі 74, виділ 1, кварталі 22, виділ 20; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392249 від 16.09.2019 року на вирубку у кварталі 40, виділ 25, кварталі 34, виділ 16, кварталі 43, виділ 7, кварталі 60, виділ 39, кварталі 64, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539250 від 02.10.2019 року на вирубку у кварталі 21, виділ 17, кварталі 44, виділ 16, кварталі 51, виділ 15, кварталі 53, виділ 11, кварталі 61, виділ 1, кварталі 40, виділ 23, кварталі 51, виділ 19, кварталі 60, виділ 4, кварталі 64, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539253 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 23, виділ 19, кварталі 31, виділ 24, кварталі 32, виділ 22, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 7, кварталі 68, виділ 16, кварталі 70, виділ 17, кварталі 38, виділ 32, кварталі 53, виділ 2, кварталі 74, виділ 1; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539254 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 31, виділ 14, 37, кварталі 34, виділ 18; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539255 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 2, кварталі 30, виділ 10, кварталі 34, виділ 27, кварталі 35, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 43, виділ 56, 57, 67, 80, кварталі 56, виділ 39, кварталі 61, виділ 3, кварталі 62, виділ 19, кварталі 65, виділ 7-9, кварталі 66, виділ 14; лісорубний квиток серії 92 ЛКБ №539257 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 72, виділ 12, кварталі 30, виділ 38, кварталі 48, виділ 2, 3, 8, 9, 11, кварталі 55, виділ 2, кварталі 29, виділ 2, кварталі 54, виділ 1, кварталі 42, виділ 13, 14, кварталі 38, виділ 28, кварталі 44, виділ 30, 32, кварталі 50, виділ 8-12, кварталі 66, виділ 31, кварталі 60, виділ 18, кварталі 30, виділ 5, кварталі 33. Виділ 7, кварталі 17, виділ 2; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539258 від 02.02.2020 року на вирубку у кварталі 65, виділ 4, 5, кварталі 63, виділ 36, кварталі 33, виділ 23, кварталі 30, виділ 37, кварталі 34. Виділ 27, кварталі 41, виділ 10, кварталі 23, виділ 25, кварталі 27, виділ 24; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539260 від 15.06.2020 року на вирубку в кварталі 17, виділ 2, кварталі 29, виділ 17, кварталі 35, виділ 19, кварталі 54, виділ 26, кварталі 69, виділ 13, 16, 18, кварталі 62, виділ 16, кварталі 60, виділ 8, 9, 18, кварталі 23, виділ 13, кварталі 33, виділ 7, кварталі 59, виділ 6; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539265 від 13.07.2020 року на вирубку в кварталі 31, виділ 16, кварталі 33, виділ 23, кварталі 44, виділ 5, 13, кварталі 34, виділ 14, кварталі 49, виділ 7, 11, кварталі 65, виділ 41, кварталі 66, виділ 14, кварталі 17, виділ 18, кварталі 30, виділ 40, 41, кварталі 23, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539268 від 07.09.2020 року на вирубку в кварталі 30, виділ 48, 49, кварталі 22, виділ 22, кварталі 23, виділ 45, кварталі 60, виділ 41, кварталі 67, виділ 6,7,8; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539270 від 19.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 23, кварталі 46, виділ 2, кварталі 74, виділ 4, кварталі 68, виділ 36, 37, кварталі 29, виділ 2, кварталі 56, виділ 5, кварталі 59, виділ 6, кварталі 49, виділ 6, кварталі 35, виділ 16, кварталі 23, виділ 41, кварталі 34, виділ 13; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539271 від 23.11.2020 року на вирубку у кварталі 19, виділ 12, 17, 21, 22, кварталі 32, виділ 29; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539272 від 06.01.2021 року на вирубку у кварталі 24, виділ 29, кварталі 46, виділ 2, кварталі 26, виділ 4, 5, кварталі 55, виділ 4, 5, кварталі 59, виділ 2, 3, 7; кварталі 65, виділ 39, кварталі 70, виділ 3, кварталі 56, виділ 43 (всього зрізано 252 дерев різни порід), кварталі 32, виділ 10, кварталі 27, виділ 10, кварталі 24, виділ 18. Санітарні вибіркові рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд.

7.18.3. До Акту додано зауваження Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, у яких, зокрема, зазначено про відсутність положення про РЛП та його проекту організації; закріплення меж та територій РПЛ; не переоформленні охоронного зобов`язання у зв`язку з затвердженням нового положення; безпідставності твердження про наявність на території підприємства такого об`єкту як РЛП Мальованка.

7.19. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області здійснила розрахунок шкоди незаконно зрізаних дерев: у кварталі 48, виділ 13, площа 1, 4 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 167 штук на загальну суму 544783,00 грн.; у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 236 штук на загальну суму 885055,00 грн.; у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 347 штук на загальну суму 969457,00 грн.; у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 264 штук на загальну суму 968843,00 грн.; у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 252 штуки на загальну суму 1431680,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 432 штуки на загальну суму 1479251,00 грн.; у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 497 штук на загальну суму 1555946,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 2, 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку Мальованка, у кількості 619 штук на загальну суму 3045393,00 грн. Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою КМУ від 24.07.2013 за №541.

7.20. В подальшому, 05.04.2021 Державна екологічна інспекція надіслала Шепетівському РСЛП листи щодо необхідності відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев в РЛП Мальованка на загальну суму 10 880 408,00 грн.

7.21. Департамент природних ресурсів та екології у листі від 16.04.2021 повідомив прокуратуру про відсутність у департаменті охоронного зобов`язання, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 30.05.2017 №9/3, а також те, що в Положенні про регіональний ландшафтний парк Мальованка, затвердженому наказом від 24.06.2019 №43-н, площа парку не змінилась.

7.22. Також, листом від 20.04.2021 ВО Укрдержліспроект повідомив прокуратуру, що 2003 року проведено базове лісовпорядкування Шепетівського спеціалізованого лісокомунального підприємства на площі 6711,0 га; об`єкти природно-заповідного фонду на момент проведення лісовпорядкування на території РСЛП не були виділені у зв`язку з наявністю судових спорів та Проекту організації території регіонального ландшафтного парку Мальованка.

7.23. Згідно листа 01.06.2021 Департаменту природних ресурсів та екології, останнім не затверджувались та не погоджувались ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів, в тому числі, РЛП Мальованка.

7.24. Враховуючи наведені обставини, Заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 10 880 408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка". Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України вчинив незаконну порубку на території регіонального ландшафтного парку Мальованка за відсутності лімітів на спеціальне використання природних ресурсів, на підставі незаконно виданих лісорубних квитків на проведення лісовідновних рубок, що підтверджено актом №210/05 від 19.03.2021, складеним спеціалістами ДЕІ у Хмельницькій області за наслідками проведеної позапланової перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

7.25. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2021 відкрито провадження у справі №924/883/21 за позовом Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури; призначено підготовче засідання.

7.26. 10.12.2021 за результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції постановлено рішення (пункти 1 цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1 - 2.6 цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, врахування та прийняття доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

8.2. Згідно частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

8.4. Щодо обставин звернення прокурора із позовом про стягнення 10 880 408,00 грн збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка" із Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства

8.4.1. Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

8.4.2. Згідно частини 3 статті 53 даного Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

8.4.3. Частиною 3 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

8.4.4. У даному випадку Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (далі по тексту цієї постанови також Держекоінспекція) уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, у зв`язку із чим остання є позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора.

8.4.5. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.4.6. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

8.4.7. Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

8.4.8. Згідно рішення Конституційного Суду України 3-рн/99 від 08 квітня 1999 року під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

8.4.9. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

8.4.10. Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

8.4.11. Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

8.4.12. У Рішенні Конституційного Суду України 4-р(ІІ)/2019 у справі 3-234-2018 зокрема зазначено, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, в т.ч. представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що встановлені законом, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

8.4.13. Таким чином, виключно на прокурора покладено функцію представництва інтересів держави як одного з дієвих механізмів захисту від порушення її інтересів.

8.4.14. Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою.

8.4.15. Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

8.4.16. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №910/7813/18.

8.4.17. Звернення прокурора з даним позовом обґрунтовано останнім спрямованістю на припинення порушень лісового законодавства.

8.4.18. Також зі змісту позову у даній справі вбачається, що прокурор обґрунтував своє право на звернення до суду саме з таким (саме із цим) позовом, оскільки Держекоінспекцією не вживаються та не будуть вживатися заходи для стягнення з відповідача шкоди у зв`язку з відсутністю коштів на судовий збір.

8.4.19. Вказане також стверджується з матеріалів справи та свідчить про правомірність звернення до суду з даним позовом прокурором.

8.4.20. Окрім того, право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст. ст. 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Водночас, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20.

8.5. Щодо компетенції та повноважень Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на здійснення контролю за використанням лісів та іншої рослинності.

8.5.1. Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

8.5.2. За змістом статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

8.5.3. Згідно з частини 6 статті 7 вказаного Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

8.5.4. Відповідно до п. 1 розділу 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230 (далі - Положення), державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

8.5.5. Згідно з п. 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

8.5.6. За змістом пунктів 3, 10 розділу 2 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

8.6. Щодо проведеної працівниками Держекоінспекції перевірки додержання Шепетівським РСЛП вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів.

8.6.1. Матеріалами справи стверджується, що працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області проведено перевірку щодо додержання Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021.

8.6.2. В ході перевірки встановлено, що відповідачем видано лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території регіонального ландшафтного парку Мальованка та здійснено вирубку

- 167 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 1,4 га (лісорубний квиток №539259 від 03.04.2020 року);

- 347 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 18, площа 1,0 га (лісорубний квиток від 17.08.2020 року);

- 264 дерев різних порід у кварталі 33, виділ 27, площею 1,0 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020 року);

- 619 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 2, 1 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020 року);

- 497 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 17, 18, площею 1, 2 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020 року);

- 236 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 0,8 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020 року);

- 432 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 1,1 га (лісорубний квиток №539273 від 06.01.2021 року).

8.6.3. Також видано лісорубний квиток на проведення вибіркових санітарних рубок на території регіонального ландшафтного парку Мальованка та здійснено вирубку 252 дерев різних порід у кварталі 56, виділ 43, площею 1,8 га згідно лісорубного квитка №539272 від 06.01.2021.

8.6.4. Зазначені вирубки (лісовідновна та санітарна) здійснені на території РЛП "Мальованка" як об`єкту природно-заповідного фонду України без належним чином оформлених дозвільних документів, що є порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України.

8.6.5. За вказані порушення позивачем здійснено розрахунок шкоди згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року за №541, на загальну суму 10880408,00 грн.

8.7. Щодо правового статусу регіонального ландшафтного парку "Мальованка", як об`єкту природно-заповідного фонду.

8.7.1. У силу приписів ст. 3 Закону України Про природно-заповідний фонд України до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

8.7.2. Стаття 4 вказаного Закону передбачає, що регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

8.7.3. В свою чергу, згідно статті 5 Закону України Про природно-заповідний фонд України регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.

8.7.4. Відповідно до статті 53 Закону України Про природно-заповідний фонд рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

8.7.5. Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

8.7.6. Статті 23, 24 Закону України Про природно-заповідний фонд визначають, що регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

8.7.7. На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об`єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об`єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

8.7.8. На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.

8.7.9. Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

8.7.10. Території та об`єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об`єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам`яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури (ст. 6 Закону України Про природно-заповідний фонд України).

8.7.11. Стаття 7 наведеного Закону унормовує, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

8.7.12. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

8.7.13. Відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

8.7.14. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

8.7.15. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів.

8.7.16. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

8.7.17. Матеріалами встановлено, що рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 створено на території Шепетівського та Полонського районів регіональний ландшафтний парк Мальованка та установлено його площу в розмірі 15660,3 га.

8.7.18. Цим же рішенням зобов`язано державне управління екологічної безпеки в області у 1999 році розробити та затвердити Положення про парк, подати пропозиції щодо створення дирекції парку та передачі земель у постійне користування, а також провести зонування території та розробити проект організації території регіонального ландшафтного парку Мальованка.

8.7.19. 30.03.2004 рішенням Хмельницької обласної ради збільшено площу парку на 1255,0 га за рахунок земель сільських рад Шепетівського району.

8.7.20. 23.12.2005 Хмельницькою обласною радою затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк Мальованка, згідно п.1.2. якого загальна площа такого парку становить 16919,4 га та знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів, в тому числі, без вилучення у землекористувача Шепетівського районного спеціалізованого комунального підприємства (4395,3 га), квартал 11, квартал 12 виділ 9-20, квартал 13 виділ 40-43, 45-49, квартали 17, 19, 21-34, 38-75.

8.7.21. 21.06.2019 рішенням Хмельницької обласної ради №42-26/2019 визнано таким, що втратило чинність, рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року № 8-20/2005 Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк Мальованка.

8.7.22. 24.06.2019 Наказом Департаменту природний ресурсів та екології облдержадміністрації від 24.06.2019 затверджено нове Положення про регіональний ландшафтний парк Мальованка, загальна площа якого становить 16 915,3 га на території Шепетівського та Полонського районів без їх вилучення.

8.7.23. Територія парку поділена на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації зони (п. 4.3. Положення).

8.7.24. Згідно п. 5.4. Положення на землекористувачів в межах парку оформляються охоронні зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території.

8.7.25. 28.09.2020 розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку Мальованка для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3 га.

8.7.26. Проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів на даний час не затверджено.

8.7.27. Отже, компетентним органом - Хмельницькою обласною радою 1999 року прийнято рішення про створення РЛП Мальованка, площа якого змінювалась та згідно затвердженого 28.09.2020 проекту землеустрою склала 16915,3 га на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у постійних землекористувачів.

8.8. Щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створені чи оголошені без вилучення земельних ділянок, що вони займають.

8.8.1. Стаття 53 Закону України Про природно-заповідний фонд України передбачає, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

8.8.2. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 року №65 затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, згідно якої охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.

8.8.3. В охоронному зобов`язанні зазначаються: дата та порядковий номер реєстрації охоронного зобов`язання; статті Закону України Про природно-заповідний фонд України та реквізити розпорядчого документа, яким створено (оголошено) територію чи об`єкт природно-заповідного фонду, відповідно до якого оформляється охоронне зобов`язання; повне найменування (для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові) землекористувача (землевласника), на земельних ділянках якого розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду або його частина; категорія та найменування території чи об`єкта природно-заповідного фонду; площа території чи об`єкта природно-заповідного фонду, що передається під охорону та збереження; місце розташування території чи об`єкта природно-заповідного фонду; перелік зобов`язань, які покладаються на землекористувача (землевласника): дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати заборонену господарську діяльність, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

8.8.4. Оформлення охоронних зобов`язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об`єкти природно-заповідного фонду.

8.8.5. До охоронного зобов`язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону.

8.8.6. Охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі: зміни форм власності на землю, на якій розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду; зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об`єкта природно-заповідного фонду; внесення змін до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.

8.8.7. Після реєстрації (перереєстрації) перший примірник охоронного зобов`язання видається землекористувачу (землевласнику) із супровідним рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

8.8.8. Вказане свідчить, що у випадку створення об`єкта природно-заповідного фонду на певній території без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів, з метою дотримання режиму використання та збереження об`єктів ПЗФ, таким землекористувачам видається охоронне зобов`язання, згідно з яким останні зобов`язуються дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

8.9. Щодо видачі охоронного зобов`язання про передання Шепетівському РСЛП під охорону та дотримання встановленого режиму частину території РЛП Мальованка площею 4395,30 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

8.9.1. 30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА видано охоронне зобов`язання №9/5 (а.с.48, т.2) щодо передання відповідачу під охорону та дотримання встановленого режиму частину території РЛП Мальованка площею 4395,30 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

8.9.2. Оформленим та виданим в установленому законом порядку охоронним зобов`язанням № 9/3 від 30.05.2017 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах вказаного об`єкта природнозаповідного фонду та на Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство покладено ряд обов`язків.

8.9.3. Відповідач (його представники) як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції всіляко намагалися заперечити сам факт отримання охоронного зобов`язання, зазначаючи, що останнє ніколи не вручалося (передавалося) підприємству.

8.9.4. Про його існування працівники Шепетівського РСЛП довідалися про наявність копії такого охоронного зобов`язання у одній із сільських рад.

8.9.5. Усе це у сукупності стало причиною ініціювання Шепетівським РСЛП судового процесу в порядку адміністративного судочинства щодо визнання протиправності дій суб`єкта владних повноважень директора Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА з приводу оформленого та виданого охоронного зобов`язання №9/3 від 30.05.2017 та визнання останнього недійсним.

8.9.6. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017 (https://reestr.court.gov.ua/Review/67780390), яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 (https://reestr.court.gov.ua/Review/ 70277506) у задоволенні позовних вимог Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства відмовлено повністю (справа №822/1828/17).

8.9.7. Постановою Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №822/1828/17 (https://reestr.court.gov.ua/Review/83243831) касаційну скаргу Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

8.10. Обставини, які встановлені судами адміністративної юрисдикції під час розгляду справи №822/1828/17, у тому числі і щодо видачі охоронного зобов`язання.

8.10.1. Під час розгляду справи №822/1828/17 суди адміністративної юрисдикції (пункти 8.9.6.-8.9.7. цієї постанови) дійшли висновку про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов`язань.

8.10.2. Також, судами встановлено, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 № 21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено регіональний ландшафтний парк "Мальованка" площею 15660,3 га., який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року № 23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а також встановлено що, відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території РЛП "Мальованка" увійшли лісові землі Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства загальною площею 4359,30 га.

8.10.3. Крім того, судами у справі №822/1828/17 встановлено факт направлення листом № 03/2-3108 від 30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації (а.с.50-51, т.2) на адресу відповідача охоронного зобов`язання від 30.05.2017 № 9/5, в пункті 2 якого зазначено, що Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території регіонального ландшафтного парку Мальованка, загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

8.10.4. Охоронним зобов`язанням від 30.05.2017 № 9/5 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах території зазначеного об`єкта та покладено інші обов`язки.

8.10.5. Відтак, будь-які сумніви щодо правомірності дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо оформлення та видачі 30.05.2017 охоронного зобов`язання № 9/3 відповідачу відсутні.

8.10.6. Наведене також спростовує доводи відповідача про те, що йому не було відомо про видачу вказаного охоронного зобов`язання від 30.05.2017 та встановлення окремих обмежень у здійсненні його господарської діяльності в межах території регіонального ландшафтного парку Мальованка.

8.10.7. Усі лісорубні квитки (2020-2021), на підставі яких Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством були проведені незаконні порубки, видані після видачі Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації відповідачу охоронного зобов`язання (2017), правомірність дій щодо видачі якого підтвердження рішеннями судів у справі №822/1828/17.

8.11. Ще одним спростуванням доводів відповідача, що на час видачі лісорубних квитків у 2020-2021 роках він не був обізнаний, що вказані території, на яких була здійснена вирубка, відносилися до природно-заповідного фонду (оскільки не була приведена до логічного завершення проектна документація про створення РЛП "Мальованка"), є ряд обставин, які встановлені рішенням суду адміністративної юрисдикції у справі №560/3641/21.

8.11.1. Свою незгоду із виявленими порушеннями природоохоронного законодавства керівник відповідача виклав у Зауваженнях на Акт перевірки від 19.03.2021 (а.с.148-150, т.1).

8.11.2. В основу заперечень покладено відсутність проекту організації об`єкта ПЗФ (природно-заповідного фонду) та затвердження його в установленому порядку. Відсутність такого проекту унеможливлює твердження, що підприємство здійснює свою господарську діяльність на території ПЗФ.

8.11.3. Виготовлення проекту організації об`єкта ПЗФ потребує залучення спеціалізованих установ, підприємств та організацій. А оскільки послуги по виготовленню проектної документації фінансуються за рахунок бюджетних коштів, а самі послуги надаються за умови проведення тендерів, публічних закупівель, при процедурі відкритих торгів, укладення договору про закупівлю послуг, тощо, то такі послуги можуть значно тривати у часі.

8.11.4. На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020 № 10, що укладений в результаті проведення процедури відкритих торгів Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації із ЗАЦ "Карат" розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

8.11.5. Оскільки проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення згідно з статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", що був чинний на момент прийняття розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 733/2020-р підлягають обов`язковій державній експертизі, було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації, після чого було прийнято згадане вище розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

8.11.6. Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 733/2020-р на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 № 2852-20, затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.

8.11.7. Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій згідно з статтею 47 Закону України "Про землеустрій".

8.11.8. На підставі викладеного вище, до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020, номер витягу НВ-6812584602020.

8.11.9. Про Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 733/2020-р було відомо і відповідачу, адже у квітні 2021 року Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації в якому просить визнати протиправним та скасувати таке розпорядження.

8.11.10. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 адміністративний позов позивача було задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28 вересня 2020 року.

8.11.11. Однак постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено. Постанова набрала законної сили, у касаційному порядку не оскаржувалася.

8.11.12. Таким чином відповідач був обізнаний, що станом на 28.09.2020 була встановлена межа території об`єкту природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

8.12. Висновок суду першої інстанції щодо того, що оскільки до охоронного зобов`язання не долучено картографічні матеріали, то не вбачається за можливе встановити конкретні території Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, на яких розташований об`єкт природно-заповідного фонду РЛП Мальованка, не знаходить свого підтвердження у суді апеляційної інстанції та спростовується викладеними вище обставинами.

8.13. Відповідач зобов`язаний здійснювати правомірно свою діяльність щодо наданої йому в постійне користування земельної ділянки, з врахуванням положень Закону України Про природно-заповідний фонд України та статусу територій, які перебувають в його користуванні.

8.13.1. За змістом ч.1-2 ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

8.13.2. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами (ч.6, 8 ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України).

8.13.3. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч.15 ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України).

8.14. Північно-західний апеляційний господарський суд, з`ясовуючи обставини звернення відповідача за отриманням дозволу, встановив, що останній не дотримався вимог стосовно отримання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема РЛП «Мальованка» - Шепетівське РСЛП не надало доказів звернення до уповноваженого органу із заявою про видачу (надання) дозволу.

8.15. Факт здійснення незаконної рубки в межах об`єкту природно-заповідного фонду підтверджується матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, наданими у справі прокурором картографічними матеріалами із проекту створення РЛП Мальованка.

8.16. Таким чином, підприємство відповідача було відповідальне за дотримання режиму для територій об`єктів природного-заповідного фонду у кварталі 34, виділі 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 33 виділі 27, кварталі 57 виділі 15, кварталі 34 виділі 17, 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 57 виділі 15 та кварталі 56 виділі 43.

8.17. Щодо стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу діями відповідача.

8.17.1. Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

8.17.2. Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

8.17.3. Отже, стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

8.17.4. Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

8.17.5. Таким чином, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

8.17.6. При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов`язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.

8.17.7. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

8.17.8. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

8.17.9. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

8.17.10. З наявних у матеріалах справи доказів апеляційним судом встановлено, що у діях відповідача наявні всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, а саме:

- протиправна поведінка, яка полягає у видачі (виписці) лісорубних квитків на проведення лісовідновних та вибіркових санітарних рубок лісових насаджень на території природно-заповідного фонду без отримання спеціального дозволу та затверджених лімітів;

- шкода - нанесена внаслідок несанкціонованих та самовільних лісовідновних та вибіркових санітарних рубок лісових насаджень знищено 2814 дерев різних порід (пункти 8.6.2.-8.6.3. цієї постанови), що, відповідно до затверджених такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду становить 10880408,00 грн.;

- причинний зв`язок шкоди можна було уникнути у разі неухильного дотримання відповідачем вимог імперативних положень природоохоронного законодавства щодо отримання лімітів та дозволів на здійснення лісовідновних та вибіркових санітарних рубок лісових насаджень;

- вина невжиття особою усіх залежних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди.

8.18. Згідно із статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

8.19. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

8.20. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

8.21. У апеляційній скарзі апелянт обґрунтував та довів, що відповідач порушив законодавство про охорону навколишнього природного середовища, а відтак має відшкодувати заподіяну шкоду.

8.22. Натомість відповідач як у поданих запереченнях на позовну заяву, так і у відзиві на апеляційну скаргу, а також представник в усних поясненнях у суді апеляційної інстанції не довів правомірність своїх дій, пов`язаних із здійсненням лісовідновних та вибіркових санітарних рубок лісових насаджень на території природно-заповідного фонду - РЛП "Мальованка". Заперечення відповідача не спростовують доводів апелянта.

8.23. Представник позивача - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - підтримав доводи апеляційної скарги прокуратури, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як наслідок - позов підлягає до задоволення.

8.24. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.25. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

8.26. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.27. В силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.28. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.29. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.30. Враховуючи вище викладені обставини, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, наявні в матеріалах справи надані сторонами докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, яке вказане в акті №210/05 від 19.03.2021 щодо здійснення вирубки на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" у кварталі 34 виділі 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 33 виділі 27, кварталі 57 виділі 15, кварталі 34 виділах 17, 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 57 виділі 15 та кварталі 56 виділі 43.

8.31. Апеляційний суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури щодо стягнення з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області збитків у розмірі 10880408,00 грн завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

8.32. При цьому, вказані кошти стягуються на спеціальний розподільчий рахунок Державної екологічної інспекції у відповідності до ст. 69-1 Бюджетного кодексу України. Так, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до державного, обласного та місцевого бюджету. Розмір збитків стягується на зазначені прокурором у позовній заяві рахунки.

8.33. Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд, не повно з`ясував вказані обставини, що мають значення у даній справі, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заявлених прокурором позовних вимог про стягнення з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 10880408,00 грн збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у зв`язку із не доведенням обставин, що відповідач був відповідальний за дотримання режиму для територій та об`єктів природнозаповідного фонду в межах РЛП Мальованка, та відсутністю у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення.

8.34. Такі висновки суду першої інстанції є передчасними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

8.35. Доводи Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури викладені у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, судом апеляційної скарги враховуються, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення апеляційної скарги .

8.36. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури від 04.01.2022 слід задоволити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі № 924/883/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на розподільчий рахунок (Отримувач: УК у м. Хмельницький, номер рахунку (IBAN): UA228999980333129331000022002, Код класифікації доходів бюджету: 24062100, Код отримувача: 38045529, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) 10880408,00 грн збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

8.37. На виконання рішення про стягнення на розподільчий рахунок суми збитків із Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

8.38. Витрати Хмельницької обласної прокуратури по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача (розділ 10 цієї постанови).

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 277 ГПК України.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі № 924/883/21, апелянт сплатив судовий збір у розмірі сумі 244 809,00грн. згідно платіжного доручення № 2861 від 16.12.2021.

10.2. За подання позовної заяви Хмельницькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 163206,12 грн. згідно платіжного доручення № 1701 від 11.08.2021.

10.3. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.4. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. Зокрема, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

10.5. Оскільки апеляційну скаргу прокурора задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача у розмірі 163206,12 грн - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 244809,00грн. - витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

10.6. На відшкодування понесених Хмельницькою обласною прокуратурою судових витрат по сплаті судового збору видати накази.

10.7. Видачу наказів про розподіл судових витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги слід доручити Господарському суду Хмельницької області.

11. Проголошення рішення та виготовлення повного тексту.

11.1. За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.

11.2. Судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури від 04.01.22р. задоволити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 грудня 2021 року у справі №924/883/21 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства юридична адреса: вул. Церковна, 39, с. Рилівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 10401, код ЄДРПОУ 30849940) на розподільчий рахунок Державної екологічної інспекції (Отримувач: УК у м. Хмельницький, номер рахунку (IBAN): UA228999980333129331000022002, Код класифікації доходів бюджету: 24062100, Код отримувача: 38045529, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) 10880408 (десять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч чотириста вісім гривень) 00коп. - збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - Регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

Стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (вул. Церковна, 39, с. Рилівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30410, код ЄДРПОУ 30849940) на користь Хмельницької обласної прокуратури (провулок Військоматівський, 3, м.Хмельницький, 29005, код ЄДРПОУ 02911102; банк: Держказначейська служба України, м.Київ; МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 163206,12 грн - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (вул. Церковна, 39, с. Рилівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30410, код ЄДРПОУ 30849940) на користь Хмельницької обласної прокуратури (провулок Військоматівський, 3, м.Хмельницький, 29005, код ЄДРПОУ 02911102; банк: Держказначейська служба України, м.Київ; МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 244809,00 грн - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/883/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "18" квітня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Крейбух О.Г.