Ухвала

від 17.04.2022 по справі 380/4629/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 380/4629/20

адміністративне провадження № К/990/8033/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року у справі №380/4629/20 за позовом ОСОБА_2 до Козівського районного суду Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксана Богданівна про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області № 27-К від 12 травня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_2 »;

поновити на посаді помічника судді Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 з 12 травня 2020 року;

зобов`язати керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області видати наказ про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку помічнику судді Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 з 12 травня 2020 року;

стягнути з Козівського районного суду Тернопільської області на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмолено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 3 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.

Визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області № 27-К від 12 травня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновлено ОСОБА_2 на посаді помічника судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О.Б. з 13 травня 2020 року.

Зобов`язано Козівський районний суд Тернопільської області в особі її керівника апарату розглянути заяву ОСОБА_2 про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за наслідками розгляду якої прийняти відповідне рішення про яке повідомити заявника.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі третя особа з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 8 червня 2021 року у справі 487/8206/18, який був застосований судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Проте, касатор не навів належних обґрунтувань можливості відступлення від висновків Верховного Суду, що були застосовані судом апеляційної інстанції у цій справі.

А отже підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України відсутня.

Також скаржник у касаційній скарзі описує фактичні обставини справи, підстави і порядок звільнення позивача з публічної служби, наводить в чому на її думку було порушення судом норм Закону України «Про інформацію», порушення позивачем порядку звернення з заявою про надання соціальної відпустки та порядку кадрового документообігу, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Таким чином доводи касаційної скарги в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводяться до незгоди скаржника із прийнятим апеляційним судом у справі судовим рішенням, посиланнями на порушення норм КАС України, а також про помилковість застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 8 червня 2021 року у справі № 487/8206/18, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року у справі №380/4629/20 за позовом ОСОБА_2 до Козівського районного суду Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксана Богданівна про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ.В. Білак