Рішення

від 08.07.2021 по справі 380/4629/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року справа №380/4629/20

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скобель С.В.,

представник третьої особи-2 Мацієвська І.В.,

свідка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівського районного суду Тернопільської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксана Богданівна про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Козівського районного суду Тернопільської області (47600, Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Гвардійська,2; код ЄДРПОУ 02886605) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області № 27-К від 12.05.2020 Про звільнення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області видати наказ про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку помічнику судді Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 з 12.05.2020;

- стягнути з Козівського районного суду Тернопільської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що наказом керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області від 01.12.2017 його призначено помічником судді на підставі письмового подання судді Гриновець О.Б. та її письмової заяви відповідно до ст.92 Закону України Про державну службу та Положення про помічника судді загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 №14.1.2. З 04.05.2020 по 08.05.2020 включно позивач перебував на лікарняному та з 9 травня мав приступати до роботи. Так як, 9 травня є святковим днем, який припав у 2020 році на вихідний день, першим робочим днем його був вівторок 12.05.2020. Наказом голови Рокитнівського районного суду Рівненської області №5-к від 08.05.2020 дружина позивача - ОСОБА_3 приступила до виконання своїх обовязків судді Рокитнівського районного суду Рівненської області з 12.05.2020. На думку позивача, у зв`язку із ситуацією, яка склалася, а саме виходом його дружини на роботу, вирішив піти у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 09.05.2020 ним у телефонному режимі було повідомлено голову Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О.Б. та керівника апарату - ОСОБА_5 про те, що вимушений піти у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та направив із своєї адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу суду inbox@kz.te.court.gov.ua електронного листа із 4-ма вкладеними файлами, підписаними його електронним цифровим підписом, зокрема: заяву про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.05.2020 до 13.02.2021; копію наказу Рокитнівського районного суду Рівненської області №5-к від 08.05.2020; копію свідоцтва про шлюб та копію свідоцтва про народження дочки ОСОБА_6 . Незважаючи на вищезазначене, 15.05.2020 він дізнався про те, що 12.05.2020 керівником апарату Козівського районного суду Тернопільської області видано наказ про його звільнення із займаної посади помічника судді Козівського районного суду Тернопільської області з 12.05.2020 за поданням судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О.Б . Зазачає, що відповідачем протиправно видано наказ про його звільнення, оскільки на момент звільнення не була розглянута його заява про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.05.2020 до 13.02.2021. Разом з цим позивач зазначає, що помічник судді не відноситься до посад державної служби, а є працівником патронатної служби, який, у силу спеціальних правових норм, які регулюють правовідносини у сфері судочинства (правосуддя), звільняється із займаної посади з обов`язковим дотриманням гарантій, передбачених законодавством, у тому числі з дотриманням вимог законодавства про працю. Також зазначає, що відповідачем не надано доказів його наміру звільнитись. Цей факт свідчить, що в даному випадку трудові відносини розірвані в односторонньому порядку без врахування вимог діючого законодавства. На думку позивча, його звільнення відбулося в порушення вимог чинного законодавства та трудових прав, а оскаржений наказ є протиправним та таким, що порушує його права, свободи та законні інтереси.

Ухвалою від 19.06.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали. У визначений судом строк позивач усунув недолік позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електроні докази.

31.07.2020 через канцелярію суду надійшла заява за вх.№38164 від представника Козівського районного суду Тернопільської області про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву, у звя`зку із карантиними заходами, що були запровадженні на території України та перебування голови суду, керівника апарату у відпустці.

08.09.2020 за вх. №43616 на виконання ухвали суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що оскаржений наказ був винесений відповідачем на підставі подання судді про звільнення позивача із займаної посади, який заперечив можливість своєї подальшої співпраці із позивачем, та ґрунтується на нормах спеціального закону, а тому не може бути скасований. З огляду на зазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.09.2020 в судовому засіданні судом залучено до участі в розгляді справи третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області та запропоновано надати пояснення щодо позову протягом п`яти днів з моменту отримання копії позовної заяви.

Третя особа, Територіальне управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області, надала пояснення на позовну заяву суду, проти позову заперечила, зазначає, що згідно ст. 157 Закону України Про судоустрій, і статус суддів кожний суддя, суду загальної юрисдикції має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Частиною 3 ст.157 вказаного закону визначено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Відповідно до п.2 Положення про помічника судді суду загальною юрисдикції, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018, помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Відповідно до ч.2 п.12 Положення про помічника судді, помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі у зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді, в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту Інтересів згідно із законодавством. Питання про звільнення особи, яка займала посаду помічника судді, вирішується на підставі спеціального нормативно-правового акту (Положення) та з дотриманням трудових та соціальних гарантій, передбачених, трудовим законодавством (Кодексом законів про працю). Таким чином, підставою для звільнення помічника судді є: зокрема мотивоване подання судді.

29.09.2020 та 05.10.2020 за вх. № 50615 відповідачем подано клопотання про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача суддю Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксану Богданівну та просить суд підготовче провадження проводити без участі відповідача.

27.10.2020 суд у підготовчому засіданні ухвалив залучити до участі у справі №380/4629/20 третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача суддю Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксану Богданівну .

Також 27.10.2020 у підготовчому засіданні позивачем долучено до матеріалів справи відповідь на відзив, в якому наводить спростування доводів відповідача, викладених у відзиві.

Ухвалою суду 27.10.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №380/4629/20 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №368/561/19 за позовом ОСОБА_7 до Дарницького районного суду м. Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, з метою визначення юрисдикції даної категорії справ.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень 29.09.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №368/561/19. Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з моменту її прийняття.

Ухвалою суду 04.02.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №380/4629/20 та призначено підготовче засідання на 25.02.2021 о 13:30 год. у приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2, перший поверх, зал засідань № 11).

Ознайомившись із відповіддю на відзив позивача, відповідачем подано заперечення в порядку ст.164 КАС України. Заперечення обгрунтовані тим, що спеціального порядку подання заяви про надання відпустки по догляду за дитиною до трьох років чинним законодавством не передбачено, тому необхідно керуватись загальними положеннями про повідомлення сторін договору про наміри внесення змін у їх правовідносинах. Так як відповідно до ст.14 Закону України Про електронний документ та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу, використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством. З огляду на те, що законодавства, яким би врегульовувався електронний документообіг саме в трудових правовідносинах не має, як і не має договору між позивачем та відповідачем, який би допускав використання електронного документообігу між ними, вважає, що надсилання сканованої копії заяви про надання відпустки не може вважатись належним способом повідомлення роботодавця про намір скористатись такою відпусткою. Відповідно до норм трудового законодавства України, електронні листи, які містять прохання конкретної особи про надання відпустки із подальшим звільненням, не вважаються належним підтвердженням такого волевиявлення. За відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв`язку, такі документи мають подаватись у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв`язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника, а використання електронного документообігу та електронного цифрового підпису не було погоджено сторонами.

16.02.2021 відповідачем надано письмові пояснення в порядку ст.164 КАС України.

25.02.2021 позивачем подано клопотання про призначення експертизи у справі.

26.02.2021 за вх.12692 подано письмові пояснення третьою особою Гриновець О.Б. в порядку ст.165 КАС України з додатками.

16.03.2021 надійшла заяви від третьої особа -2, проти клопотання про призначення експертизи заперечує.

Відповідач просить розглянути заявлене клопотання за їх відсутності, проти такого заперечує.

24.03.2021 долучено пояснення за підписом в.о.Голови Козівського районного суду Тернопільської області О.Б. Гриновець із додатками.

За клопотаннями сторін розгляд підготовчого засідання неодноразово відкладався, у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 та перебування сторін на самоізоляції. У період з 18.03.2021 було запроваджено у суді карантин, розгляд справ відновився з 27.04.2021.

Ухвалою суду від 01.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі.

01.06.2021 постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

Розгляд справи призначено на 17.06.2021.

17.06.2021 за вх..7260 ел надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання у зв`язку з тимчасовим нездужанням, підтверджено доказами.

17.06.2021 представник третьої особи надав письмові пояснення.

З огляду на заявлене клопотання позивача, суд ухвали відкласти розгляд справи на 08.07.2021.

08.07.2021 на адресу суду надійшло клопотання за вх.7880-ел за підписом судді Гриновець О.Б., просить здійснювати розгляд справи у її відсутності.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи заявленого позову, зазначив, що наказ про його звільнення вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із чим просив суд вимоги заявленого позову задовольнити в повному обсязі. Також позивач зазначив, що у зв`язку із вчиненням відповідачем протиправних дій, невиконання ним умов трудового договору та безпідставного порушення його прав, позивачу завдано моральної шкоди, що належить відшкодуванню відповідно до ст.ст. 23,216 ЦКУ.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як позивачем подано заяву на соціальну відпустку із порушенням форми, порядку та процедури, тому роботодавець спочатку розглянув належним чином подане подання судді Гриновець О. Б. про звільнення ОСОБА_1 із займаної ним посади помічника вищевказаної судді, і вже після видачі даного наказу відповідач отримав заяву позивача. Наголошує, на існуванні відмінностей у гарантіях права на працю працівника, який перебуває у трудових відносинах із роботодавецм на посаді патронатної служби і на посаді державної служби.

Представник третьої особи в засіданні суду позовні вимоги заперечує, наголошує, що позивач перебував на посаді помічника судді на підставі подання судді, і відповідно наділення суддя повноваженнями вносити подання про звільнення такого, за неналежне виконання обов`язків. Факт недобросовісного виконання роботи підтверджує, періодичністю лікарняних листів, кількістю днів перебування у відпустці, факт відсутність на робочому місці зафіксовано актом у складі працівників суду 12.05.2020.

На підставі ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 відповідно до наказу №110-к від 19.11.2010 був призначений на посаду судового розпорядника Личаківського районного суду м.Львова, як такий, що перебуває в кадровому резерві. У той же день позивачем прийнята присяга державного службовця та присвоно 13 ранг в категорії посад державних службовців, що підтверджується та записами трудової книжки, копії яких долучені до матеріалів справи.

Наказом Галицького районного суду м.Львова від 13.04.2011 №21-к ОСОБА_1 призначено на посаду помічника судді Галицького районного суду м.Львова Ванівського О.М. на період його повноважень, за переведенням з посади судового розпорядника Личаківського районного суду м.Львова. Присвоєно 11 ранг державного службовця з 13.04.2011.

Наказом Апеляційного суду Львівської області від 17.10.2013 №140 ОСОБА_1 призначено на посаду помічника судді Апеляційного суду Львівської області Ванівського О.М. на період його повноважень, за переведенням з посади помічника судді Галицького районного суду м.Львова.

У зв`язку із набранням з 01.05.2016 чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу , позивач письмово повідомлений про зміну істотних умов праці, а саме: про втрату статусу державного службовця на підставі ч.3 ст.3 та ч.1 ст.92 Закону України №889-VIII Про державну службу .

Наказом Апеляційного суду Львівської області від 13.02.2017 №19-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади відповідно до п.6 ч.1 ст.36 КзПП України.

На підставі подання судді Гриновець Оксани Богданівни від 01.12.2017 керівником апарату Козівського районного суду Тернопільської області 01.12.2017 було видано наказ про призначення ОСОБА_1 помічником судді Гриновець О.Б. з 04.12.2017 на період виконання нею своїх повноважень.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 Про затвердження порядку обчислення стажу державної служби , до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2016 №323 Про умови оплати праці працівників патронатних служб у державних органах ОСОБА_1 , помічнику судді Козівського районного суду Тернопільської області встановлено надбавку за стаж роботи в державних органах у розмірі 15% до посадового окладу, стаж роботи якого у державних органах, станом на 04.12.2017 становить 6 років 2місяці 25днів.

Згідно з Указом Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів №451/2017 від 29.12.2017 постановлено утворити, зокрема, Бережанський окружний суд - у місті Бережани та Бережанському, Зборівському, Козівському та Підгаєцькому районах Тернопільської області шляхом реорганізації (злиття) Козівського районного суду Тернопільської області.

19.09.2018 відповідачем позивачу вручено письмове повідомлення про зміну істотних умов праці та можливе наступне вивільнення у зв`язку з реорганізацією державного органу, яке отримане останнім 19.09.2018, що не заперечується сторонами.

У період з 04.05.2020 по 08.05.2020 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, підтвердженим листком непрацездатності. Приступити до роботи мав 09.05.2020.

06.05.2020 суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксана Богданівна звернулася до керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області Бойков Ю.М. із поданням, в якому просила звільнити ОСОБА_1 з посади помічника судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксани Богданівни. Дане подання обґрунтоване тим, що оскільки ОСОБА_1 в її очах підірвав довіру (за останні два місяці роботи його відвідуваність є мінімальною, як не відпустки, то листки непрацездатності) доручення, що стосувалися організації розгляду судових справ не виконував; не дотримувався строків підготовки документів та виконання доручень судді; передоручав свою роботу іншим працівникам апарату; не здійснював підбір матеріалів судової практики, які необхідні судді для розгляду конкретних судових справ; не контролював своєчасність надсилання копій судових рішень; не виконує інших доручень, що стосуються організації розгляду судових справ тощо, а тому є несумісний із подальшим проходженням служби у якості помічника.

12.05.2020 наказом керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області №27-К відповідно до ч.3 ст. 157 Закону України Про судоустрій, і статус суддів Положення про помічника судді затвердженого Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21, ст. 24 Закону України Про відпустки , звільнено ОСОБА_1 , помічника судді з 12.05.2020 із займаної посади за поданням судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксани Богданівни .

Виданню наказу про звільнення передували повідомлення ОСОБА_1 09.05.2020 голови Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О.Б. та керівника апарату ОСОБА_5 , про те що у зв`язку із виходом дружини на роботу вимушений піти у відпустку про догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Попередьно усно повідомляв суддю про такі обставини. 09.05.2020 зі своєї електронної скриньки скерував на електронну адресу суду електронного листа з вкладеними файлами, підписаними електронним цифровим підписом. Вдруге продубльовано 09.05.2020 електронний лист із аналогічними вкладеннями до такого, але не завірені електронним цифровим підписом у форматі - pdf. Також проінформовано, що оригінали відправлено поштою.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненадання позивачу відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною на звернення ОСОБА_1 , які скеровані електронним листом 09.05.2020 та як наслідок, вважаючи неправомірним своє звільнення, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України проголошено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1402-VIII), Закону України Про державну службу № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 18 травня 2018 року (далі - Положення).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

На підставі частини першої статті 1Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до положень частини 1статті 92 Закону України Про державну службу до посад патронатної служби належать посади помічників суддів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Відповідно до пункту 18 частини третьої статті 3 Закону № 889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб.

Частиною першою статті 92 Закону № 889-VIII визначено, що до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

На підставі частин другої - четвертої статті 92 Закону № 889-VIII працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів (частина четверта статті 92 Закону № 889-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 157 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів (далі Закон №1402) кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника (помічників) судді, затвердженим Радою суддів України.

На підставі частини третьої статті 157 Закону №1402 судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Відповідно до вимог Законів України "Про судоустрій і статус суддів", Про державну службу" розроблено Положення про помічника судді, яке затверджено рішенням Ради суддів України 18 травня 2018 року №21 (далі - Положення), яке визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

Пунктом 1 Положення визначено, що відповідно до частини першої статті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням.

Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

Згідно пункту 2 Положення, помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Згідно пункту 4 Положення №21, помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником.

Відповідно до п.5 Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 21 від 18.05.2018 року, помічник судді у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", відповідними процесуальними кодексами, іншими законами та нормативно-правовими актами України, Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33, рішеннями зборів суддів відповідного суду, Інструкцією з діловодства суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, цим Положенням, а також посадовою інструкцією. На помічника судді поширюється дія законодавства про працю, крім ст.ст.39-1, 41- 43-1 та 49 Кодексу Законів про працю України.

Відповідно до пункту 7 Положення, судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Як визначено у пункті 8 Положення, помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

Суд звертає увагу на те, що жодними із зазначених приписів чинного законодавства, на дату виникнення спірних правовідносин, не було передбачено обов`язку подання суддею саме мотивованого подання чи то про звільнення чи то про призначення помічника судді.

Згідно з п. 12 Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 21 від 18.05.2018, трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів рішення про обрання РСУ в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, у тому числі у зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби як помічника судді), або у випадках, визначених п.11 цього положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді із займаної посади у встановленому законом порядку помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 1, 41 - 43-1, 49-2 та частини третьої статті 184 КЗпП України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Таким чином, питання про звільнення особи, яка займала посаду помічника судді, вирішувалося на підставі спеціального нормативно-правового акту (Положення) та з дотриманням трудових та соціальних гарантій, передбачених трудовим законодавством (Кодексом законів про працю).

Як встановлено судом, станом на момент звільнення посада помічника судді відноситься до патронатної служби, тобто, не належить до державної служби, а, тому, відповідно, на спірні правовідносини не поширювалася дія Закону України Про державну службу , у той же час поширюється дія гарантій, передбачених КЗпП України.

Згідно з ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст.38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст.45).

При цьому ст.ст. 40 та 41 КЗпП України встановлено перелік підстав для припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Разом з цим, відповідно до п. 9 ч.1 ст. 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Системний аналіз викладеного дозволяє дійти висновку, що у трудових правовідносинах, що виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення помічників суддів відбувається в тому числі з підстав, передбачених іншими законами (п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), якою в даному випадку є подання судді (ст. 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

При цьому, законодавець окремо передбачив можливість припинення трудового договору за приписами спеціальних законів (п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), що є окремою підставою для припинення трудового договору та ніяк не пов`язано зі звільненням за ініціативою власника в порядку ст. 40 та ст. 41 КЗпП України (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

Суд зазначає, що зазначені правові механізми припинення трудового договору є абсолютно різними по своїй суті.

У спірних правовідносинах правовою підставою для звільнення помічника судді та водночас підставою для прийняття відповідного наказу про таке звільнення є подання судді.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України, окремою підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Як зазначалось вище, помічник судді звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді (ч.3 ст.157 Закону №1402).

Отже, у трудових правовідносинах, що виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення помічників суддів відбувається в тому числі з підстав, передбачених іншими законами, якою в даному випадку є подання судді.

В той самий час, механізм звільнення помічника судді за приписами ст. 157 Закону України Про судоустрій та статус суддів передбачає відсутність вираженої волі з боку власника або уповноваженого органу, та наявність волі відповідного судді, яка оформлена поданням про звільнення помічника. Керівник апарату відповідного суду у вказаному механізмі не виражає ініціативи у звільненні особи (помічника) з займаної посади, а є лише виконавцем подання - посадовою особою, що надає поданню судді (який не є працівником апарату суду) матеріальної форми наказу, який має юридичну силу для апарату відповідного суду.

Як зазначалось вище, звільнення особи у відповідності до правил спеціального закону та відповідної статті такого спеціального закону не може бути ототожнене зі звільненням особи за ініціативою власника або уповноваженого ним органу управління на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та ст. 40 або ст. 41 КЗпП України.

Крім цього, правовий статус помічників суддів має комплексний характер, що зумовлений перебуванням вказаних осіб по суті у трудових відносинах із Державою, зокрема її судовою гілкою влади, тому внесення змін до статусу вказаних осіб та особливості проходження служби на цих посадах, порядок зайняття, звільнення з посад, відбувається саме на законодавчому рівні.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Таким чином, питання про звільнення особи, яка займала посаду помічника судді, вирішувалося на підставі спеціального нормативно-правового акту та з дотриманням трудових та соціальних гарантій, передбачених трудовим законодавством .

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не був звільнений з посади помічника судді Козівського районного суду Тернопільської області за ініціативою власника або уповноваженого ним органу управління, а був звільнений з відповідної посади за приписами спеціального закону на підставі подання судді Гриновець Оксани Богданівни , через що застосування до спірних трудових правовідносин імперативних приписів ч. 3 ст. 184 КЗпП України є неможливим, через відсутність об`єктивних обставин, які є обов`язковими при застосуванні цієї статті КЗпП України, а саме ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином суд дійшов висновку, що наказ керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області № 27-К від 12.05.2020 Про звільнення ОСОБА_1 є правомірним та таким, що прийнятий у відповідності до положень Закону України Про судоустрій та статус суддів та Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 №21.

Як вбачається із вимог закону прийняття на посаду помічника судді і звільнення має свою специфіку, суддя самостійно здійснює добір помічника, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді. Такий порядок існує з метою якісного здійснення правосуддя, оскільки гарантує довіру судді до помічника, а тому суддя має право внести подання керівникку апарату відповідного суду про його звільнення. Незалежність судді і авторитет суду залежить від злагодженої взаємодії між суддею і його помічником, передумовою якої є високі професійні і морально-етичні якості помічника

З огляду на вказані норми, у правовідносинах із суддею помічник перебуває в безпосередньому, прямому підпорядкуванні, а призначення, звільнення, застосування заходів заохочення чи дисциплінарного стягнення, надання йому відпусток - покладено на розсуд судді і може відбуватися виключно за обов`язковим погодженням із суддею. Помічнику не може бути надано відпустку керівником апарату суду без погодження його судді, як і не може бути примушено суддю до співпраці з помічником, оскільки керівник апарату не має повноважень на ревізування таких рішень судді і це нівелювало б самий зміст патронатної служби.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області № 27-К від 12.05.2020 Про звільнення ОСОБА_1 , необхідно відмовити.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимоги позивача про стягнення з Козівського районного суду Тернопільської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області № 27-К від 12.05.2020 Про звільнення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що у її задоволенні також необхідно відмовити.

При цьому судом не надається оцінка твердженням позивача щодо того, що відповідач протиправно позбавив його права використати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.05.2020, оскільки такому передує подання судді. З встановлених долучених доказів вбачається, що у період з 04.05.2020 по 08.05.2020 позивач був відсутній на робочому місці у зв`язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні підтвердженням є наявний листок непрацездатності. До роботи мав приступити 09.05.2020 (вихідний день, субота). Скеровані заяви про надання віпусткики по догляду за дитиною 09.05.2020, у неробочий день. 12.05.2020 року складено Акт про відсутність на робочому місці позивача.

Крім того, надісланні на електронну адресу суду електронні листи підписані електронним цифровим підписом, не відповідають документу як електронний документ. Позивачем скеровано скановану копію заяви про надання відпустки по догляду за дитиною у форматі pdf, що відповідно до визначень зазначених у Законі України Про електронний документ та електронний документообіг , не є електронним документом. Електронний документ вважається документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Такий документ має бути створений із усіма обов`язкми реквізитами у електронному форматі. Як вбачається із скерованих заяв позивача на електронну пошту відповідача, такі скеровані у сканованій копії і не відповідають електронному документу за визначенням Закону України Про електронний документ і електронний документообіг .

Допитаний в засіданні суду свідок ОСОБА_12 стверджувала про неналежне виконання обов`язків помічника позивачем у справі. Передоручав виконання своєї роботи ій, як особі, яка прагнула працювати помічником судді. Стверджувала про надмірне навантаження на суддю і враховуючи часті відпустки і лікарняні позивача, вона з огляду на людяність допомагала у підготовці проектів рішень, ухвал, постанов, підготовці нормативно правових актів по конкретних судових справах. На противагу іншим працівникам лиш позивач так часто перебував у відпустці і на лікарняному.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач був звільнений з посади помічника судді за приписами спеціального закону на підставі подання судді.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із відмовою позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Козівського районного суду Тернопільської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець Оксана Богданівна про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.07.2021.

Суддя Сподарик Н.І.