Рішення

від 19.04.2022 по справі 185/6789/20

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/6789/20

Провадження № 2/185/80/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 квітня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Таран Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грін Ко» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіста», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмонострой», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2020 року Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіста», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмонострой», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Позиція позивача

Згідно заявлених позовних вимог ПАТ «Фідобанк» просить в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину стягнути частину наявної основної заборгованості в сумі 140 000 грн за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_1 .

Позивач посилається на те, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» 16 грудня 2019 року прийнято рішення №14, яким вирішено віднести до категорії нікчемних та вважати нікчемними правочини:

-договір про відступлення прав вимоги №2 ДМС від 08 квітня 2016 року, за умовами якого ПАТ «Фідобанк» відступив на користь нового кредитора - ТОВ «ФК «Авіста» належні банку права позичальника за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року та за всіма договорами забезпечення по кредитному договору,

-правочин щодо відмови/припинення наявних засобів забезпечення по іпотечному договору № 014/1207/2/07218/2 від 23 березня 2012 року.

Зважаючи на нікчемність укладених банком правочинів, банк як належний кредитор просить стягнути з позичальника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року.

Рух по справі

03 листопада 2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 січня 2021 року було витребувано у позивача ПАТ «Фідобанк»:

- належним чином завірену копію кредитного договору № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року,

- обґрунтований розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, яка заявлена до стягнення із зазначенням періоду її нарахування.

Вимоги цієї ухвали ПАТ «Фідобанк» не були виконані.

17 лютого 2021 року залучено до участі у справі правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грін Ко», а також витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грін Ко»:

- належним чином завірену копію кредитного договору № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року,

- обґрунтований розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, яка заявлена до стягнення із зазначенням періоду її нарахування.

05 квітня 2021 року було повторно витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грін Ко» належним чином завірену копію кредитного договору № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року та обґрунтований розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, яка заявлена до стягнення із зазначенням періоду її нарахування.

07 квітня 2021 року надійшла заява позивача ТОВ «ФК «Грін Ко» про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Грін Ко» заборгованість за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року у сумі 1 213 568 (один мільйон двісті тринадцять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 82 коп.

До заяви доданий розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року станом на 11 грудня 2020 року.

Після збільшення позовних вимог ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому 07 червня 2021 року було постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Від представників третіх осіб ТОВ «Донмонострой» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення щодо позову.

Копія кредитного договору № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року, витребувана ухвалою суду, позивачем не надана.

Згідно письмового пояснення представника позивача, оригінал кредитного договору у нього відсутній, оскільки під час приймання-передачі документів даний договір від ПАТ «Фідобанк» переданий не був. (том 2 а.с.31).

23 грудня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Письмові пояснення третіх осіб

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмонострой» заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для віднесення правочинів до категорії нікчемних, порушення Фондом порядку перевірки правочинів, припинення правовідносин за кредитними договорами їх виконанням та неналежність способу захисту, відсутність обґрунтування ціни позову, сплив позовної давності, перебіг якої розпочався 08 квітня 2016 року.

Зокрема ТОВ «Донмонострой» зазначає, що 08 квітня 2016 року між ТОВ «ФК «Авіста» та ТОВ «Донмонострой» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2/2ДМС, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіста» відступило на користь ТОВ «Донмонострой» право вимоги до позичальника за кредитним договором № 014/1207/2/07218, укладеним з ОСОБА_1 . В подальшому позичальником було сплачено на користь ТОВ «Донмонострой» заборгованість за кредитним договором, що підтверджується відповідною довідкою. Таким чином зобов`язання позичальника за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року припинилися належним виконанням.

Представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надані письмові пояснення, згідно яких Фонд вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки договір відступлення прав вимоги від 08 квітня 2016 року є нікчемним з підстав, встановлених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У судове засідання учасники справи не з`явились.

Відповідач ОСОБА_1 , остання відома адреса місця проживання якого знаходиться на тимчасово окупованій території у м.Донецьк, про дату, час та місце судового засідання повідомлений в порядку, визначеному ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник позивача ТОВ «ФК «Грін Ко» та представник третьої особи ТОВ «Донмонострой» подали заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розгляд справи по суті призначався на 09 березня 2022 року та на 20 квітня 2022 року, учасники справи в призначені дату і час не вийшли на зв`язок для проведення відеоконференції.

Раніше представником позивача ТОВ «ФК «Грін Ко» та представником третьої особи ТОВ «Донмонострой» були подані письмові заяви про проведення підготовчого засідання без їх участі.

Згідно з висновком Верховного Суду, що міститься у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Зважаючи на запровадження в Україні воєнного стану, що може бути перешкодою для участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також враховуючи тривале перебування справи у провадженні суду (з вересня 2020 року), суд вважає за можливе врахувати заяву, подану представником позивача на стадії підготовчого провадження про проведення судового засідання без його участі і розглянути справу по суті на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом

Зі змісту позовної заяви, письмових пояснень третіх осіб та інших матеріалів справи видно, що 29 листопада 2007 року було укладено кредитний договір № 014/1207/2/07218 між ВАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 .

Проте завіреної копії кредитного договору в матеріалах справи немає. Як пояснив представник позивача, оригінал кредитного договору у ТОВ «ФК «Грін Ко» відсутній, оскільки під час приймання-передачі документів даний договір від ПАТ «Фідобанк» переданий не був.

08 квітня 2016 року між ПТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Авіста» укладений договір відступлення прав вимоги №2ДМС, відповідно до якого банк відступив всі належні йому права вимоги до боржника за кредитним договором.

19 липня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року.

На підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду було проведено перевірку правочинів ПАТ «Фідобанк» та виявлено правочини, що мають ознаки нікчемних на підставі частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема:

-договір про відступлення прав вимоги від 08 квітня 2016 року № 2ДМС,

-правочин щодо відмови/припинення наявних засобів забезпечення по іпотечному договору від 23 березня 2012 року.

В порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду повідомила сторони про нікчемність правочину листом від 27 грудня 2019 року № 1-4/2049-ЛК.

Норми права, які застосував суд

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року в сумі 1 213 568 грн 82 коп.

При цьому позивачем наданий розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року станом на 11 грудня 2020 року (том 2, а.с.24-26), а також виписка по особовим рахункам за період з 28 серпня 2019 року по 11 грудня 2020 року (том 2 а.с.32-33).

Однак позивачем не надано первинних документів, за якими обліковується заборгованість за кредитом, не надано виписки з рахунку з відображенням операцій, які проводились за даним рахунком, отже позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження розміру заборгованості, перевірити нараховані суми боргу неможливо.

Крім того позивачем на наданий сам кредитний договір, на підставі якого нараховано заборгованість, таким чином невідомо, на яких саме умовах був укладений кредитний договір і чи відповідає цим умовам нарахована сума заборгованості.

Як передбачено частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені наступні висновки.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Позивачем не надано суду таких доказів, тому суд приходить до висновку, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором належним чином не підтверджується.

Крім того Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмонострой», якому ТОВ «ФК «Авіста» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року згідно договору № 2/2 ДМС про відступлення права вимоги від 08 квітня 2016 року (том 1 а.с.220-227), надано довідку № 12/12-16/02 від 12 грудня 2016 року, якою підтверджено, що зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Донмонострой» за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року припинені і заборгованість погашена у повному обсязі (том 1, а.с.230).

Як визначено статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що на теперішній час існує заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1207/2/07218 від 29 листопада 2007 року у визначеному позивачем розмірі.

Тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грін Ко» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіста», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмонострой», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грін Ко», 04119 місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139, ЄДРПОУ 44042139,

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіста», 01004 місто Київ, вулиця Шовковична, 46/48, ЄДРПОУ 39288180,

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмонострой», 84130 Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Шевченка, будинок 125А, ЄДРПОУ 34603953,

- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 04053 місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, ЄДРПОУ 21708016.

Суддя У.М. Болдирєва