Ухвала

від 19.04.2022 по справі 554/5135/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/5135/19 Номер провадження 11-сс/814/279/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з участю: секретаря судового засіданняОСОБА_5 прокурораОСОБА_6 представника третьої особиОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 діючого в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 02 грудня 2020 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області підполковника юстиції ОСОБА_9 , про арешт майна задоволено.

Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 , що полягає у забороні відчуження та розпорядження наступним майном: Ѕ житловий будинку, загальною площею 94,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 5310137000:15:018:0712, площею 0,0972.

Доручено Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) внести відомості про арешт майна ОСОБА_11 до відповідних державних реєстрів.

Контроль за виконанням покладено на старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області підполковника юстиції ОСОБА_9 .

Рішення слідчого судді мотивовано, тим що зазначені речі можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій та могли зберегти на собі сліди злочину в межах досудового розслідування за ознаками ч. 3 ст. 186 КК України.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 05 квітня 2022 року адвокатом ОСОБА_7 діючи в інтересах третьої особи ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, відповідно до якої, просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині арешту земельної ділянки кадастровий номер 5310137000:15:018:0712, площею 0.0972 за адресою АДРЕСА_2 . Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого у особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області підполковника юстиції ОСОБА_9 в частині арешту земельної ділянки кадастровий номер 5310137000:15:018:0712, площею 0.0972 за адресою АДРЕСА_2 - відмовити.

Разом, з цим в апеляційній скарзі просить поновити процесуальний строк на оскарження ухвали слідчого судді.

Вказане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_8 не була присутня при розгляді цього питання про арешт майна. Копію ухвали Октябрського районного суду м. Полтава від 02.12.2020 року ОСОБА_8 не надсилали та було отримано за заявою адвоката ОСОБА_8 , лише 22.02.2022 року та в межах строку на апеляційне оскарження, розпочалася повномасштабна військова агресія Російської Федерації на Україну, що і позбавило можливості на своєчасне подання апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали скарги та перевіривши доводи клопотання про поновлення строків, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У відповідності до ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Хоча ст.117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала касаційну скаргу та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустими доказами.

Так, до поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відносяться обставини, що об`єктивно перешкодили учаснику процесу вчасно подати апеляційну скаргу. Поважними причинами можуть бути визнані: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника процесу, вручення засудженому, що знаходиться під вартою, копії вироку мовою, якою він не володіє, та інші.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16), так і судова практика Європейського суду з прав людини.

У той же час, строк на апеляційне оскарження, як зазначено вище, може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що 02 грудня 2020 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2020 року було постановлено ухвалу про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, без участі третьої особи.

Як зазначив захисник, копію ухвали ними було отримано лише 22 лютого 2022 року.

Натомість апелянтом подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 02 грудня 2020 року до суду апеляційної інстанції 05 квітня 2022 року, що підтверджується датою вхідним штампом суду, тобто більше чим через один місяць після отримання ухвали, тобто із значним пропуском 5-денного строку, передбаченого положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК України.

Крім того, як було встановлено під час судового перегляду, обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018170000000187 було скеровано до суду першої інстанції, та під час судового розгляду адвокатом ОСОБА_7 було подано клопотання про скасування арешту майна, яке на даний час ще не вирішено. Дані обставини не заперечувалися ні прокурором в судовому засіданні ні безпосередньо захисником ОСОБА_7 .

Також, адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні 19 квітня 2022 року зазначив, що в зв`язку з тим що його клопотання тривалий час не розглядається в суді першої інстанції, було прийнято рішення подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2020 року, щоб скасувати арешт майна під час досудового розслідування.

Отже, представник заявника, задовго до подання апеляційної скарги, знав про існування оскаржуваної ухвали і скористався правом подання заяви до суду першої інстанції, який розглядає по суті кримінальне провадження, із заявою про скасування арешту на земельну ділянку

Посилання апелянта на поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, є безпідставним, оскільки, ніяким чином не впливає на недотримання строків апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, та дані обставина не може бути визнані поважними, тобто такими, що унеможливлювала своєчасне оскарження судового рішення у визначений кримінальним процесуальним законом строк.

Інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 02 грудня 2020 року, апелянтом не наведено.

Крім, того представник третьої особи під час введення воєнного положення на незалежній Україні, перебував на території Полтавської області, та мав всі об`єктивні можливості подати своєчасно апеляційну скаргу до суду, які в свою чергу з метою забезпечення стабільного функціонування системи кримінальної юстиції працювали в штатному режимі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що представник який діє в інтересах третьої особи, мав об`єктивну можливість оскаржити ухвалу слідчого судді у передбачений п.3 ч.2 ст.395 КПК України строк на апеляційне оскарження.

Згідно з п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене вище, а саме те, що подано апеляційну скаргу після закінчення строку апеляційного оскарження й відсутність підстав для поновлення даного процесуального строку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

Згідно з положеннями ч.7 ст.399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити адвокату ОСОБА_7 діючого в інтересах ОСОБА_8 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Октябрського районного суду від 02 грудня 2020 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - повернути йому разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з дня отримання її копії.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4